Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №335/3881/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/3881/26 2/335/2541/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Куян О.С., позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , їх представника – адвоката Дерев`янко І.О., представника відповідача – Кучеренка Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в особі їх представника – адвоката Дерев`янко І.В., до районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району про зобов`язання здійснити приватизацію, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району про зобов`язання здійснити приватизацію.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було передано на праві тимчасового користування приміщення, на підставі ордеру у 1955-1956 роках, житло, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 , який був опікуном ОСОБА_5 , на підставі рішення Виконавчого комітету Орджонікідзевської районної ради народних депутатів від 12.10.1989 року № 245/6 (про встановлення опіки над ОСОБА_6 ).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , але за свого життя, у 2009 році, почала процес приватизації квартири, однак не довела справу до завершення приватизації.

Наразі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та постійно проживають: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована з 13.11.1989 року; та її донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована з 01.04.1999 року.

Як відомо заявникам, ордер на квартиру був виданий на ім`я ОСОБА_3 , у 1955-1956 роках на підставі рішення міськвиконкому, категорія ордеру - державний. Житловий будинок по АДРЕСА_2 , вводився в експлуатацію у 1955-1956 роках, та зареєстрований за територіальною громадою міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

Наразі корінець державного ордеру на квартиру у родини не зберігся, Департамент з управління житлово-комунального господарства ЗМР повідомив про те, що корінці ордерів на заселення зберігаються лише з 1984 року, державний архів Запорізької області повідомив про те, що рішення про видачу ордера на вселення в квартиру АДРЕСА_3 , відсутнє.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані у квартирі, безперервно в ній проживають, є споживачами комунальних послуг, не використовували своє право на приватизацію, іншого житла не мають. Позивачі виявили бажання приватизувати квартиру, однак під час збирання і підготовки необхідних документів з`ясували, що ордер, на підставі якого відбулось вселення до квартири, втрачений (не зберігся).

Позивачі зверталися до районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівського району із заявою про проведення приватизації без ордеру, однак листом від 02.04.2026 їм фактично відмовлено та роз`яснено, що до документів не надано ордер на житлове приміщення встановленого зразку; довідки про реєстрацію попереднього місця проживання заявника, документів, що підтверджують невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, тощо.

Позивачі вважають, що відмова в приватизації є порушенням їх права на приватизацію державного житлового фонду. Дане житло позивачі наймають на законних підставах, їх право користування ніхто не оспорює. Позивачам не представилося можливим знайти документи на підставі яких була видана квартира родині, так як ордер не зберігся, а його відсутність позбавляє її можливості реалізувати своє право на приватизацію квартири, тому вони вимушені звернутися до суду з позовом.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд визнати за ними право на приватизацію квартири АДРЕСА_3 , та зобов`язати Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Вознесенівському району здійснити приватизацію за відсутності ордера на житлове приміщення, довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 в період після 1992 року та документу, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 16.04.2026, позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою судді від 27.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 28.05.2026, яке було відкладено на 22.06.2026, а в подальшому на 15.07.2026, у зв`язку з перебуванням судді у відрядженні. Цією ж ухвалою встановлено сторонам у справі строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 15.07.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 23.09.2026.

04.05.2026 від представника районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до пунктів 17, 18 Положення № 396 громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку або кімнату в комунальній квартирі, звертається до органу приватизації та подає визначений перелік документів, зокрема копію ордера про надання жилого приміщення.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району із заявою про приватизацію квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Районною адміністрацією Запорізької міської ради по Вознесенівському району було розглянуто пакет документів від ОСОБА_7 , ОСОБА_2 щодо приватизації квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та було встановлено відсутність копії ордеру, у зв`язку з чим було відмовлено у приватизації цього житла та повідомлено про позицію районної адміністрації щодо проведення приватизації в зв`язку з наданням позивачем не повного пакету документів (відсутність ордеру), як того вимагає чинне законодавство.

Позивач просить зобов`язати відповідача прийняти документи та здійснити дії щодо приватизації квартири за відсутності ордера про надання жилого приміщення.

Проте, районна адміністрація, відмовляючи у приватизації житла за адресою: АДРЕСА_1 , діяла в межах наданих повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, не порушувала прав позивача, а підставою для звернення до суду є відсутність у позивачів документів, необхідних для здійснення приватизації.

З огляду на викладені обставини, представник відповідача просить прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

У судовому засіданні позивачі та їх представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позові, представник відповідача просив врахувати те, що позивачем не було подано всіх документів, які передбачені чинним законодавством для вирішення питання про приватизацію, а відтак підтримує позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.

23 вересня 2026 року суд перейшов на стадію ухвалення рішення до 01 жовтня 2026 року.

Заслухавши позивачів, їх представника, а також представника відповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Як зазначають позивачі у позові, квартира за адресою: АДРЕСА_1 надавалась у користування ОСОБА_3 на підставі ордеру на вселення у 1955-1956 роках, і з того часу сім`я ОСОБА_8 , ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_4 , проживала в цій квартирі. Проте, станом на сьогоднішній день ордер на вселення у квартиру не зберігся.

Згідно із копіями свідоцтв про смерть, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , а ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до рішення виконавчого комітету Орджонікідзевської районної ради народних депутатів від 12.10.1989 № 245/6, ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , призначено опікуном неповнолітньої племінниці ОСОБА_9 , яка у подальшому змінила прізвище на ОСОБА_10 у зв`язку із укладенням шлюбу.

Тобто, позивач у справі ОСОБА_11 є членом сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , позивач ОСОБА_1 є матір`ю позивача ОСОБА_2 .

Позивачі у справі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 з 13.11.1989, а ОСОБА_2 з 01.09.1999, що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади, та відмітками у їх паспортах про реєстрацію місця проживання за вказаною адресою.

27.03.2026 позивач ОСОБА_1 звернулася до районної адміністрації по Вознесенівському району Запорізької міської ради з питання приватизації житла за адресою: АДРЕСА_1 , на що отримала відповідь від 02.04.2026 № 3-0283-В, згідно якої позивачу роз`яснено який пакет документів необхідно надати для вирішення питання про приватизацію житла, зокрема, про необхідність надати такі документи: заяву встановленого зразка; копії паспортів, ідентифікаційних кодів; копію ордеру, технічний паспорт на квартиру, свідоцтво про народження на 2 особи; витяг з реєстру територіальної громади з місця проживання та зазначеною адресою на 2 особи; документ що підтверджує невикористання житлового чеку для приватизації державного житлового фонду (з Ощадбанку); документ, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка про з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду; договір найму житлового приміщення (КП «Запоріжремсервіс»).

У своїй позовній заяві позивачі просять визнати за ними право на приватизацію квартири, в якій вони тривалий час зареєстровані, за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язати відповідача здійснити приватизацію квартири за відсутності ордеру на житлове приміщення, довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 в період після 1992 року та документу, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Разом із тим, згідно відзиву на позов та пояснень представника відповідача у судовому засіданні, а також відповідно до листа районної адміністрації по Вознесенівському району Запорізької міської ради від 02.04.2026 № 3-0283-В, відповідачем не оспорюється право позивачів на приватизацію спірного житла, а процедура приватизації на даний час неможлива у зв`язку із ненаданням позивачами повного пакету документів, перелік яких передбачено чинними нормативно-правовими актами.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У ст. 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 345 ЦК України, фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання й утримання визначені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд (ч. 1). Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина (ч. 3)

Пунктом 2 статті 2 Закону передбачено, що не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п. 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України N 396 від 16.12.2009 (далі - Положення N 396), громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

З аналізу положень Закону №2482 у взаємозв`язку із вимогами Положення N 396 суд робить висновок, що для вияву волі громадянина на приватизацію квартири, останній має вчинити визначені означеними нормативно-правовими актами, юридично значимі дії, а саме: звернутись до органу приватизації у порядку, передбаченому пунктами 17, 18 Положення №396 та надати заяву згідно додатку 2 до Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, до якої необхідно долучити документи, перелік яких міститься у п. 18 Положення №396.

Так, громадянин, відповідно до п. 18 Положення № 396, подає до органів приватизації, зокрема такі документи:

- копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним;

- копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

- копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо);

- довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі;

- технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок;

- копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку;

- документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;

- копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності);

- заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.

До позову позивачами не долучено копії документів, з якими вони звертались до відповідача з метою проведення приватизації житла.

У своїй позовній заяві, позивачі просять зобов`язати відповідача здійснити приватизацію квартири за відсутності ордеру на житлове приміщення, довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 в період після 1992 року та документу, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Між тим, подання громадянами, які мають намір приватизувати житло, документів, що підтверджують невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є обов`язковим, що випливає зі змісту Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України N 396 від 16.12.2009.

Проте, вимога відповідача, викладена у листі від 02.04.2026 № 3-0283-В, про необхідність долучення до заяви про приватизацію житла довідки з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду є такою, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки надання громадянами, які мають намір приватизувати житло, такого документу не передбачено ні Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», ні Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України N 396 від 16.12.2009. Тим більше, як встановлено судом, позивачі у справі тривалий час зареєстровані у спірній квартирі, і не змінювали своє місце проживання. Зокрема, ОСОБА_1 зареєстрована в квартирі з 13.11.1989, а ОСОБА_2 з моменту народження, ІНФОРМАЦІЯ_9 , відтак надання документу про реєстрацію місця проживання за попередні періоди не є доцільним.

З приводу вимоги відповідача додати до заяви про намір приватизувати житло копію ордера, а також позовних вимог позивачів про зобов`язання здійснити приватизацію житла без ордеру, суд зазначає наступне.

Одним із документів, який особи, що мають намір на приватизацію житла, повинні додати до своєї заяви, є копія ордеру на вселення у житло.

Згідно відповіді Департаменту з управління житлово-комунальним господарством від 03.03.2025, в Департаменті корінці ордерів зберігаються лише з 1984 року.

Листом від 12.03.2026 № 05-07/3-630 Державний архів Запорізької області повідомив, що в протоколах засідань виконавчих комітетів Орджонікідзевської районної ради народних депутатів трудящих м. Запоріжжя та Запорізької міської ради депутатів трудящих, рішення про видачу ордера ОСОБА_3 на вселення в квартиру АДРЕСА_3 , відсутнє. Ордери (корінці ордерів) на зберігання до Державного архіву не надходять.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Житлового кодексу Української РСР на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Тобто, за змістом вказаної норми законодавства, ордер є лише підставою для вселення у житло.

Умовою для проведення приватизації житла є обов`язкове постійне проживання осіб у житлі, яке підлягає приватизації, а відсутність ордера на вселення, за умови, що особа проживає у житлі на законних підставах, не може бути підставою для відмови в проведенні приватизації, оскільки перелік підстав для відмови у приватизації, наведений в Законі, який є вичерпним, не передбачає такої підстави для відмови у приватизації.

Виходячи з аналізу змісту Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» у поєднанні з нормами статей 1, 6, 9, 61 ЖК України, ст. 29 ЦК України, місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст. 64 ЖК України права користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право й у разі тимчасової відсутності, а отже і право на приватизацію разом з іншими членами сім`ї.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду від 29.12.2025 року у справі №201/11007/21, для цілей застосування ст. 5 та ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», визначальним є факт постійного проживання особи у житлі на момент приватизації або збереження за нею права на житло. Відмітка в паспорті про реєстрацію місця проживання є належним підтвердженням факту постійного проживання особи.

За результатами розгляду справи встановлено, що позивачі користуються жилим приміщенням на законних підставах і проживають у ньому тривалий час, про що свідчать досліджені письмові докази і не заперечується відповідачем.

Враховуючи, що позивачі на законних підставах, протягом тривалого часу, зареєстровані та постійно проживають у вказаній квартирі, у приватизації займаного ними житла не може бути відмовлено лише з причин відсутності у них ордеру на заселення у квартиру.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями вищенаведеного законодавства України, враховуючи, що позивачі звертались до відповідача з метою реалізації їх права на приватизацію займаної ними квартири, а відсутність ордеру не може бути підставою для відмови в приватизації житла, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для визнання за позивачами права на приватизацію квартири без надання серед переліку документів ордеру на вселення у житлове приміщення та довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 в період після 1992 року, у зв`язку з чим заявлені вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимоги саме про зобов`язання відповідача провести приватизацію квартири за відсутності цих документів, суд виходить з наступного.

З системного аналізу норм Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», а також Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян вбачається, що вказаними нормативно-правовими актами визначена певна процедура здійснення передачі квартир державного та комунального житлового фонду у власність громадян. Вказана процедура здійснюється лише визначеними на те органами, і лише вони визначають питання чи має громадянин право на приватизацію згідно наданого пакету документів. Суд, в цьому випадку, не наділений правом приймати рішення щодо приватизації житла. Отже, прийняття відповідного рішення належить виключно до компетенції відповідача.

При розгляді цієї справи, суд дійшов висновку, що, враховуючи наявність у позивачів законного права на проживання у квартирі, визнання за ними відповідного суб`єктивного права (права на приватизацію) та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо розгляду заяви про оформлення передачі квартири у приватну власність без ордеру на вселення та довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 в період після 1992 року, є належним та ефективним способом захисту, натомість безпосереднє зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення (провести приватизацію) є передчасним і є неспівмірним втручанням суду у дискреційні повноваження органу приватизації, адже суду для дослідження не надавався повний перелік документів для вирішення питання про приватизацію та органом приватизації ще не прийнято рішення з урахуванням висновків, які викладені у цьому судовому рішенні. Крім того, як встановлено судом, позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надано відповідачу документів, що підтверджують невикористання ними житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, надання яких є необхідним при поданні документів на приватизацію житла.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Вознесенівському району вчинити дії щодо розгляду заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за відсутності ордеру про надання житлової площі на вказану квартиру та за відсутності довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 в період після 1992 року, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В іншій частині позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах Закону, а відтак не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 81, 89, 261, 263–265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в особі їх представника – адвоката Дерев`янко І.В., до районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району про зобов`язання здійснити приватизацію задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за відсутності ордеру про надання житлової площі та довідки з попередніх місць проживання (після 1992 року).

Зобов`язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Вознесенівському району прийняти від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 документи на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за відсутності ордеру про надання житлової площі та довідки з попередніх місць проживання (після 1992 року).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення до Запорізького апеляційного суду.

Рішення постановлене 01.10.2026.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач-1 – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Позивач-2 – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач – Районна адміністрація Запорізької міської ради по Вознесенівському району, ЄДРПОУ 37573115, адреса: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 5.

Суддя К.В. Гашук