Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №335/9643/25 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/9643/25 2/335/1553/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року м.Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засідання Колесник Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

До Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя за підсудністю надійшла цивільна справа за позовною заявою ТОВ «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3590904810-479427 від 02.10.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.10.2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» було укладено договір № 3590904810-479427 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.

Зазначений договір укладено згідно статей 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про споживче кредитування», Правил надання позики на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК».

Відповідно до умов Кредитного Договору, ТОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: - сума кредиту, становить 8 400,00 грн. ( п. 1.1. договору, р. 3., паспорту кредиту); - початковий строк кредитування, становить 23 днів, ( п. 2.1. договору, р. 3., р. 4 паспорту кредиту, п. 1. графіку розрахунків); - Дисконтна відсоткова ставка, становить 2,20% на добу за початковий строк кредитування (Лояльний період) визначений п. 3.6. п. 3.7. п. 3.7. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2. графіку розрахунків); - Базова процентна ставка, становить 2.2% на добу за продовжений строк користування кредитом визначений п. 3.5., п. 3.6., п. 3.7., п. 3.8. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 4. графіку розрахунків); Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі,

Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказав в особистому кабінеті як банківська картка на яку Кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 3590904810-479427 від 02.10.2021 року.

Однак відповідач не виконав свої зобов`язання за укладеним договором, не повернув кредит та не сплатив проценти, у зв`язку з чим, станом на момент звернення до суду у відповідача, за Договором № 3590904810-479427 від 02.10.2021 р., утворилась заборгованість в розмірі 29 282,40 грн., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту 8 400,00 грн.; заборгованості за відсотками за користування позикою 20 882,40 грн.

З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 3590904810-479427 від 02.10.2021 року в розмірі 29 282,40 грн., судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. Також разом з позовом позивачем подано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 16.02.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та сторонам надано строк для подання заяв по суті справи.

20.03.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги не обґрунтованими. Так позивачем не надано до суду жодного доказу, про списання суми наданого кредиту з рахунку кредитодавця. Натомість, позичальник додав до позовної заяви копії повідомлення компанії XPAY Group LLC про начебто зарахування грошових коштів на карту клієнта та копію відповіді на лист про підтвердження операції від керуючого ЦВ ПАТ «МТБ БАНК» у м. Києві, адресованого Директору ТОВ «КОШЕЛЬОК», проте вказані довідки не є належним доказом, який підтверджує здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів відповідачу. Так, надані суду довідки є документами, що складені самим позивачем та по суті нічим не відрізняються від твердження позивача про отримання кредиту відповідачем, що викладене в позовній заяві. Тому, як самі твердження позивача про отримання кредиту, так і інформація зазначена ним в його довідках має бути доведена на загальних підставах шляхом надання суду належних та допустимих доказів. Не надано також доказів існування будь-яких правовідносин між ТОВ «Кошельок» та XPAY Group LLC, а також правовідносин між ТОВ «Кошельок» та ЦВ ПАТ «МТБ БАНК» у м. Києві, які згідно доводів позивача, здійснили переказ коштів на реквізити невідомого отримувача та підтвердили успішність операції про зарахування коштів на карту «картодержателя». Такими в даному випадку, відповідно до п. 2.5 Договору № 3590904810- 479427 від 02.10.2021 р. про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту могла бути інформація надана банківською установою про списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, виписка по рахунку Кредитодавця, в якій відображена інформація про списання саме цієї суми коштів, довідка банку про рух коштів по рахунку Кредитодавця, тощо. Тобто позивач, повинен був надати суду докази, які об`єктивно підтверджують факт надання кредиту, а не довідки видані ним самим, в яких він стверджує про наявність певних обставин. Доказів, які б свідчили про виконання позикодавцем умов з договору по видачі кредитних коштів позивачем не надано. Також зазначає, що відповідач договір № 3590904810-479427 від 30.09.2021 року з ТОВ «Кошельок» в електронному вигляді не укладав та не підписував, електронного підпису або електронного цифрового підпису не отримував. Проте, позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. Позивачем до позовної заяви не додано доказів: що особа була належним чином ідентифікована під час реєстрації в системі фінансової установи (наприклад, через BankID, не надано фото ідентифікаційних документів, введення персональних даних, що відповідають паспорту), що допомагає встановити, що саме ця особа створила обліковий запис, з якого відбувалося подальше укладення договору. Не надано докази того, що одноразовий ідентифікатор був надісланий саме на фінансовий номер телефону, який належить особі (тобто номер, прив`язаний до її банківської картки або іншим чином ідентифікований як її особистий); не надано підтвердження того, що особа самостійно ввела свої персональні дані (ПІБ, ІПН, паспортні дані, реквізити банківської картки), які співпадають з її ідентифікаційними даними. Крім того, позивачем, на підтвердження позовних вимог, не надано до суду технічних доказів, а саме: Лог-файли (журнали дій), детальні записи дій користувача в системі, що включають: IP-адресу, з якої здійснювався доступ до системи, дату та час усіх операцій, включаючи запит на одноразовий ідентифікатор, його отримання та введення, Інформацію про пристрій (тип браузера, операційна система), з якого здійснювався доступ, докази відправки та отримання SMS-повідомлення: підтвердження від оператора мобільного зв`язку про відправку одноразового ідентифікатора на конкретний номер телефону та його доставку, а також не надано підтвердження того, що вказаний номер телефону належить саме відповідачу. Докази того, що одноразовий ідентифікатор був надісланий саме на фінансовий номер телефону, який належить особі (тобто номер, прив`язаний до її банківської картки або іншим чином ідентифікований як її особистий), скріншоти та записи екрану, якщо такі були зроблені в процесі укладення договору. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договорів. Надані позивачем до суду електронна копія договору з додатком відповідачем взагалі не підписані. Оскільки належних доказів списання грошових коштів з рахунку кредитодавця позивач не надав, вважають позовні вимоги не доведеними. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позову повністю.

20.03.2026 року від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

08.04.2026 року від представника позивача надійшли пояснення, в яких зазначено, що кредитодавець, виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказав в особистому кабінеті як банківська картка на яку кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 3590904810-479427 від 02.10.2021 року. На підтвердження факту видачі кредиту, кредитодавець додавав до позовної заяви документи, що підтверджують перерахування кредитних коштів. Позивач не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до виданої ліцензії, не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Позивач через партнера ПАТ "МТБ БАНК", з яким укладено відповідний договір про надання послуг в системі XPAY Group LLC, перерахував відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, що був вказаний останнім в особистому кабінеті ІТС позивача. Зазначені обставини підтверджується вищевказаним листом ПАТ "МТБ БАНК". Отже, між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за яким кредитодавець надіслав кредит на картку відповідача, а відповідач прийняв ці кошти та використав їх на власні потреби. Доказів протилежного відповідач не надав. Також зазначає, що укладення договору було б неможливим без зазначення саме належного номера телефону відповідача, отримання ним СМС-повідомлення для входу до особистого кабінету, а також СМС-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання договору, які надсилалися саме на його номер телефону. Тобто без особистого та послідовного виконання відповідачем усього передбаченого алгоритму дій із використанням саме його номера телефону НОМЕР_2 , який він вказав, як засобу ідентифікації та підтвердження волевиявлення, укладення договору було б неможливим. Водночас відповідачем не надано жодних належних доказів на підтвердження того, що зазначений номер телефону використовувався третіми особами, або що персональні дані відповідача були використані без його відома чи згоди. Договір укладено сторонами за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «КОШЕЛЬОК», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Порядок укладення визначений Правилами надання позики на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК». Без виконання відповідачем всього алгоритму дій, необхідних для отримання кредиту, кредитний договір між ним та ТОВ «КОШЕЛЬОК» не був би укладений, тобто сторони не досягли би згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані на банківську картку, що зазначив відповідач - НОМЕР_3 . Отже, саме така тривала послідовність дій сторін забезпечила виконання позивачем своїх обов`язків за договором щодо перерахування грошових коштів за реквізитами, що були зазначені відповідачем. Також відповідачем не надано суду доказів про те, що телефонний номер, із використанням якого здійснювалося підписання договору, у момент укладення договору йому не належав та використовувався іншою особою без його відома чи доручення, що договір укладено іншою особою за відсутністю його волевиявлення. В матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно відповідача, як і незаконності заволодінням його персональними даними, що також доводить чинність договору. Також у справі відсутні відомості про припинення дії договору або визнання його недійсним у встановленому законом порядку. При укладанні договору, відповідач здійснив дії, які чітко свідчить про його свідомий вибір щодо укладання договору. Таким чином без відповідних дій з боку відповідача укладання договору було б не можливе. Крім того, відповідач раніше неодноразово користувався послугами позивача та вже мав досвід отримання кредитних коштів через Інформаційнотелекомунікаційну систему позивача. Також до матеріалів справи долучено довідки про видачу попередніх кредитів ОСОБА_1 (1.2.Довідка про видачу 3590904810-350677, 2.2.Довідка про видачу 3590904810-366834, 3.2.Довідка про видачу 3590904810- 389739, 4.2.Довідка про видачу 3590904810-449005), які підтверджують факт отримання відповідачем раніше чотирьох кредитних коштів. З боку кредитодавця було належним чином виконано взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надававши ОСОБА_1 кредити відповідно до умов укладених Кредитних договорів та перерахувавши грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_3 . Саме банківська картка № НОМЕР_3 , яку відповідач зазначив у своєму особистому кабінеті як рахунок для зарахування кредитних коштів згідно з умов договорів - використовувалась як єдина платіжна картка для зарахування кредитних коштів, інших платіжних карток відповідач не використовував.

Також представник позивача зазначає, що ним надано належний доказ проходження ідентифікації, а саме - фотоматеріал, на якому зафіксовано особу разом із її паспортом (11. Копія фото з паспортом). Вказане фото дозволяє однозначно встановити відповідність особи даним її ідентифікаційного документа, що є належним способом верифікації клієнта. Окрім цього, вказаний доказ фотозображення Відповідача разом із паспортом, надана під час проходження процедури ідентифікації - свідчить про те, що реєстрація облікового запису та подальші дії в системі здійснювалися безпосередньо за участі відповідача, оскільки отримання та передача такого фотозображення об`єктивно неможливі без його особистої участі та волевиявлення. Таким чином, наявність фотозображення особи з паспортом підтверджує факт проходження процедури ідентифікації та спростовує доводи представника відповідача щодо відсутності належних доказів верифікації, а також свідчить про усвідомлене та добровільне волевиявлення відповідача на укладення відповідного договору. Крім того, довідка про перерахування за допомогою платіжної системи кредиту на вказану позичальником картку є належним доказом отримання відповідачем кредитних коштів. У зв`язку з зазначеним, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 08.04.2026 року клопотання представників позивача та відповідача задоволено. Витребувано від Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку ) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) або на ім`я іншої особи із зазначенням ПІБ та РНОКПП такої особи, письмовий доказ у вигляді виписки про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 01.10.2021 по 22.01.2022, письмовий доказ у вигляді виписки про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування ТОВ «Кошельок», поточний рахунок: № НОМЕР_5 у період часу з 30.09.2021 по 02.10.2021 року включно.

12.05.2026 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначив, що згідно з поданими позивачем додатковими поясненнями від 08.04.2026 року, в яких позивач стверджує, що відповідачу ОСОБА_1 02.10.2021 відповідно до умов договору від 30.09.2021 року № 3590904810-479427, перерахував на банківську карту відповідача грошові кошти у розмірі 8 400 грн. В якості доказів до додаткових пояснень від 07.04.2026 року додав копію повідомлення від ТОВ «ТАС ЛІНК» від 06.07.021 в якій зазначено, що у вказану дату було переведено 6 500 грн. на карту НОМЕР_3 . При цьому в описі замовлення вказано, що «Видача кредитних коштів, Договор займа №3590904810-389739» - що не має жодного відношення до матеріалів справи. Щодо укладення кредитного договору позивач стверджує, що саме відповідач уклав кредитний договір № 3590904810-479427 від 30.09.2021 року, та підписав його за допомогою одноразового ідентифікатора -5363-. У якості доказу надав до суду копію вказаного кредитного договору. Відповідно до п. 10 кредитного договору №3590904810-389739 у розділі Реквізити сторін взагалі не міститься ані підпису представника кредитодавця, ані електронної цифрової печатки, що свідчить про те, що вказаний кредитний договір взагалі не підписаний жодною зі сторін. Оскільки, кредитний договір, від 30.09.202 року № 3590904810-479427 наданий позивачем у якості доказу взагалі не підписаний жодною із сторін, такий договір, відповідно до ст. 1055 Цивільного кодексу України є нікчемним. Позивачем не надано до суду жодних доказів проведення заходів ідентифікація та верифікації стосовно відповідача ОСОБА_1 . Враховуючи викладене, та той факт, що відповідач заперечує укладення кредитного договору № 3590904810-479427 від 02.10.2021 року, та факт надання позивачем доказів, які не мають жодного відношення до справи відповідач ставить під сумнів відповідність поданих паперових копій електронних доказів, які долучені до позовної заяви, оригіналам. У зв`язку з зазначеним просить в задоволенні позову «Кошельок» до ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

18.05.2026 року на виконання ухвали Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 08.04.2026 року АТ КБ «ПриватБанк» надано витребувану інформацію.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позові просив розглядати справу за відсутності позивача.

В судове засідання відповідач не з`явився, представник відповідача надав заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника, в задоволенні позову просить відмовити.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши додані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтями 77, 78, 79 та 80 ЦПК України визначено, що докази мають бути належними, допустимими, достовірними та вірогідними.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 30.09.2021 року, між ОСОБА_1 ТОВ «Кошельок» укладено договір № 3590904810-479427 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «КОШЕЛЬОК», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Відповідно до умов Кредитного Договору№ 3590904810-479427 від 30.09.2026 року, ТОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: - сума кредиту, становить 8 400,00 грн. ( п. 1.1. договору, р. 3., паспорту кредиту); - початковий строк кредитування, становить 23 днів, ( п. 2.1. договору, р. 3., р. 4 паспорту кредиту, п. 1. графіку розрахунків); - Дисконтна відсоткова ставка, становить 2,20% на добу за початковий строк кредитування (Лояльний період) визначений п. 3.6. п. 3.7. п. 3.7. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2. графіку розрахунків); - Базова процентна ставка, становить 2.2% на добу за продовжений строк користування кредитом визначений п. 3.5., п. 3.6., п. 3.7., п. 3.8. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 4. графіку розрахунків).

Відповідно до п.3.7., п. 3.8. Договору про надання коштів у позику, зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного Періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного Періоду. З наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 803 ( вісімсот три ) процента річних, що становить 2.2 проценти в день від суми Кредиту за кожен день користування ним.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до п. 9.5. вищевказаного договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості електронного підпису Позичальника буде використовуватись одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію».

Факт нарахування відповідачу кредитних коштів в сумі 8400, 00 грн. підтверджується листом від 15.07.2025 та повідомленням ХРАY Group LLC, а також наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацією на ухвалу суду щодо договору 3590904810-479427 від 02.10.2021.

Відповідно до детального розрахунку заборгованості за Договором №3590904810-479427 про надання коштів у позику, сума заборгованості відповідача за договором від 02.10.2021 року становить 29 282,40 грн. та складається з: заборгованість за сумою кредиту - 8400,00 грн.; заборгованість за відсотками - 20882,40 грн.Проте розрахунок заборгованості не є первинним документом, що засвідчує факт укладення договору та виникнення зобов`язань.

Вказану вище заборгованість позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 за Договором №3590904810-479427 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 02.10.2021 року.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник обв`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, виходячи із досліджених судом доказів, встановлено, що Договір №3590904810-479427 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту з додатками, було укладено між ТОВ « КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 30.09.2021 року.

Звертаючись до суду, позивач посилається на укладення договору №3590904810-479427 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту саме від 02.10.2021 року, за яким просить стягнути заборгованість.

Однак, договір №3590904810-479427 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 02.10.2021 року, позивачем суду не надано, як і не надано суду інших доказів на підтвердження укладання такого договору, та визначення сторонами його умов.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доведеність позовних вимог, розмір заборгованості, набуття новим кредитом права вимоги до боржника покладається процесуальним законом у справах цієї категорії на позивача.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (пункти 1, 2 частини першої статті 264 ЦПК України).

До матеріалів справи долучено докази набуття позивачем права вимоги до відповідача за договором №3590904810-479427 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 30.09.2021 року, зокрема паспорт споживчого кредиту №3590904810-479427 від 30.09.2021 року, однак матеріали позовної заяви не містять відомостей про умови виникнення грошового зобов`язання у відповідача перед позикодавцем за договором №3590904810-479427 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 02.10.2021 року

Таким чином, позивачем не доведено факт укладання між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 договору №3590904810-479427 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 02.10.2021 року та відповідно наявність права вимоги до відповідача за цим кредитним, право вимоги за яким набув позивач згідно з позовною заявою.

Відповідно до частин 1 та 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що доданий договір від 30.09.2021 року є самостійним правочином і в силу вимог статей 77, 79 ЦПК України не може вважатися належним та достовірним доказом на підтвердження наявності грошових зобов`язань за договором від 02.10.2021 року. Доказів укладення саме договору від 02.10.2021 року матеріали справи не містять.

Таким чином, суд доходить до висновку, що позивачем не надано доказів, які підтверджують ту обставину, що відповідач мав грошові зобов`язання перед ТОВ «КОШЕЛЬОК» за договором №3590904810-479427 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 02.10.2021 року.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова ВС від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).

З огляду на викладені судом обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, у зв`язку із недоведеністю заявлених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд відмовляє у задоволенні позову, то судові витрати у виді сплати судового збору та витрат на правничу допомогу слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.09.2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК», ЄДРПОУ 40842831, юридична адреса: вул. Антонова, 8-А, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Чайки, 08135.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Суддя: А.В.Воробйов