Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №751/4015/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року

місто Чернігів

Справа №751/4015/26

Провадження №2/751/2035/26

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого - судді Ченцової С. М.

секретар судового засідання Барбаш М. В.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

представник позивача – Полегенько Катерина Анатоліївна

відповідач – ОСОБА_2 (не з`явився)

представник третьої особи, Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради – Ципуринда Олег Миколайович

прокурор – Столярчук І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Адвокат Полегенько К.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовано тим, що в 2016 році між позивачем та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, який розірваний 12.08.2020 року. До розірвання шлюбу подружжя тривалий час жили окремо, у цей період позивач завагітніла. Відповідач не являється батьком дитини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька ОСОБА_4 . На момент народження дитини, стосунки ОСОБА_1 з біологічним батьком дитини вже були припинені. Оскільки дитина народжена до спливу 10-місячного строку після розірвання шлюбу, тому відповідач був записаний батьком дитини.

ОСОБА_2 знав, що не являться біологічним батьком дитини та погодився зареєструватися як батько дитини.

Після розірвання шлюбу дочка ОСОБА_4 увесь час проживає із матір`ю, за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 проживав окремо.

Підставою для звернення до суду із заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_4 є ухилення ним від виконання обов`язків батька по вихованню дитини, передбачених п. 2. ч. 1 ст. 164 СК України. Це проявляється в тому, що ОСОБА_2 не бере жодної участі в спілкуванні, вихованні та матеріальному утриманні ОСОБА_4 . Відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, не приймає участі в забезпеченні необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не спілкується з дитиною, не приймає участі в її вихованні, не приймає участі у створенні умов для отримання дитиною освіти. ОСОБА_2 не приводить дитину до навчального закладу, та не забирає її звідти, не бере участі у святкових та інших заходах, організованих закладом.

Відповідач самостійно, у добровільному порядку ніколи не сплачував аліменти на утримання дитини. Оскільки відповідач не є біологічним батьком дитини, то з позовом про стягнення аліментів позивач не зверталася.

Вказує, що зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідач не підтримує контактів із дочкою, жодної участі у вихованні та фінансовому забезпеченні дитини не приймає, і ніколи не приймав.

З моменту народження донька знаходилася на повному утриманні матері. З 07.04.2022 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладений шлюб, після укладення шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_7 ».

Позивач, донька та її чоловік проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 . У родині створені належні та комфортні умови проживання, квартира має чотири кімнати, у дитини є окрема кімната, багато іграшок та інших необхідних речей для її розвитку, достатньо місця для відпочинку, є домашні улюбленці (рибки, собаки). У ОСОБА_4 з вітчимом склалися доброзичливі стосунки, вона називає його батьком. ОСОБА_6 має намір усиновити її після позбавлення батьківських прав відповідача.

У свою чергу, внаслідок свідомого нехтування відповідачем своїх батьківських обов`язків, фактичної його відсутності в житті дитини це негативно впливає на вирішення питань, пов`язаних з реалізацією прав дитини.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 12.05.2026 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 01.06.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені у позові та наявні у матеріалах справи докази.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог ч. 10 ст. 187 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. До матеріалів справи долучено нотаріально посвідчену заяву, в якій ОСОБА_2 зазначив, що відмовляється від своєї дитини ОСОБА_4 та просить позбавити його батьківських прав.

Представник Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради, з урахуванням висновку та того, що під час спілкування з дитиною остання підтримала намір матері про позбавлення батька, ОСОБА_2 , батьківських прав, вважає що позов підлягає задоволенню.

Прокурор у судовому засіданні не заперечувала щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 12.08.2020 року Чернігівським міським відділом держаної реєстрації актів цивільного стану Північно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 – розірвано. Після розірвання шлюбу дружині присвоєно дошлюбне прізвище « ОСОБА_9 » (а.с.16).

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , у свідоцтві про її народження батьками зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с. 15).

07.04.2022 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб, про що Ічнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) складено відповідний актовий запис №28, прізвища після реєстрації шлюбу чоловіка- ОСОБА_10 , дружини» ОСОБА_10 , (а.с.27).

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади, виданого Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.28-29)

З декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу № 0001-9Р81-72А0 вбачається, що ОСОБА_3 . ПМД надає лікар-педіатр КНП «СІМЕЙНА ПОЛІКЛІНІКА» ЧМР, ОСОБА_11 , законним представником дитини зазначена ОСОБА_5 (а.с.21).

Відповідно до довідки студії розвитку «ВсеЗнайко» від 25.03.2026 року протягом часу відвідування ОСОБА_3 студії розвитку «ВсеЗнайко», батько дитини – ОСОБА_2 жодного разу не приводив ОСОБА_4 , та не забирав із студії. Протягом всього часу навчання ОСОБА_4 в студії розвитку « ОСОБА_12 », станом на день видачі довідки, ОСОБА_2 ніколи не відвідував її у студії (а.с.22).

Відповідно до повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації № 19.5.1/38731-26- вих від 25.05.2026, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 10.06.2022 року перетнув державний кордон України в напрямку (виїзд), з того часу на територію України не повертався (а.с.66).

Згідно з висновком щодо доцільності позбавлення батьківських прав , затвердженим рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 02.07.2026 року №356, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до малолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.71-72).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані: піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно із ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до роз`яснень викладених в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно із п. 16 вказаної постанови Пленуму, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши справу № 641/2867/17-ц, роз`яснив, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до ст.121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Частина 2 ст. 122 СК України визначає, що подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства.

Судом встановлено, що дитина ОСОБА_4 народжена ІНФОРМАЦІЯ_1 , шлюб між подружжям розірвано 12.08.2020 року, тобто дитина народилася до спливу десяти місяців після припинення шлюбу між сторонами. Сторони не подавали до органу РАЦС спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини, інша особа та мати дитини не подавали заяви про визнання батьківства.

Крім того, відповідач подав до суду нотаріально посвідчену заяву, в якій зазначив, що відмовляється від своєї дитини ОСОБА_4 та просить позбавити його батьківських прав.

Враховуючи, що відповідач проживає за межами України, вихованням дочки не займався, з дочкою не спілкується, не надає матеріальної допомоги, виявив бажання бути позбавленим батьківських прав щодо дочки, суд вважає за доцільне, позбавити відповідача батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що буде відповідати інтересам дитини.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись статтями 13, 43, 76-81, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради про позбавлення батьківських прав – задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 гривню 20 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 31 серпня 2026 року

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Третя особа: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради (14017, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 19, код ЄДРПОУ 34655399).

Суддя С. М. Ченцова