Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №751/5976/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/5976/26

Провадження №3/751/1386/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Діденко А.О.

секретаря судового засідання Рак Я.М.

з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 , захисника - адвоката Станкевич Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

В с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №683221 від 03.06.2026 ОСОБА_1 інкримінується, що 03.06.2026 о 21 год. 27 хв., в м. Чернігів, вул. Самоквасова, 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «AUDI», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: дуже розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Водій від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога у лікарні ЧОПНЛ відмовився, про відповідальність попереджений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5. ПДР – відмова водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За даним формулюванням інкримінованого правопорушення стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Станкевич Ю.В. прибули, винуватість особи не визнали в повному обсязі. Повідомили, що працівники поліції безпідставно зупинили його транспортний засіб, внаслідок чого із працівником поліції виникла словесна суперечка. У ОСОБА_1 не було жодних ознак наркотичного сп`яніння, а повідомлені ознаки наркотичного сп`яніння носили надуманий та безпідставний характер. На їх думку, дії працівників поліції були зумовлені не дійсним виявленням ознак наркотичного сп`яніння, а бажанням помститися за виниклу суперечку. Також у цей же день, безпосередньо після складення протоколу, ОСОБА_1 самостійно прибув до ЧОПН та пройшов огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння. Надав суду виписку із медичної карти амбулаторного хворого ЧОПНЛ, в якій фіксовано факт його самозвернення 03.06.2026 та встановлено відсутність факту перебування в стані сп`яніння, у тому числі результати проведеного аналізу сечі на предмет наявності метаболітів наркотичних засобів. Подали письмове заперечення на адміністративний протокол.

Дослідивши матеріали справи та пояснення ОСОБА_1 , суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Як неодноразово зазначав суд у своїх рішеннях, виявлення в особи ознак наркотичного або алкогольного сп`яніння є функцією та повноваженням посадових осіб Національної поліції. У разі виявлення ознак наркотичного або алкогольного сп`яніння працівником поліції, такі ознаки повідомляються водію, і водій в силу пункту 2.5. Правил дорожнього руху зобов`язаний пройти огляд на визначення стану сп`яніння. Незгода водія з виявленими ознаками сп`яніння не звільняє водія від обов`язку проходження огляду.

Заразом у межах даної справи суд вбачає низку об`єктивних та виключних обставин, які змушують суд частково відступити від свого попереднього висновку та надати оцінку наявним у матеріалах справи доказам на предмет питання, чи дійсно в ОСОБА_1 існували ознаки наркотичного сп`яніння, та чи існували правові підстави для висловлення вимоги щодо проходження огляду з метою визначення стану наркотичного сп`яніння. Такими обставинами є:

1) Очевидна суперечність між викладеними у протоколі ознаками наркотичного сп`яніння та даними, об`єктивно зафіксованими відеозаписом з бодікамери працівника поліції.

2) Наявність конфліктної ситуації між ОСОБА_1 та працівником поліції, який здійснив зупинку транспортного засобу.

3) Наявність складеного щодо ОСОБА_1 медичного висновку, за замістом якого не виявлено як стану наркотичного сп`яніння, так і його ознак, на які працівники поліції посилалися в адміністративному протоколі.

При цьому суд зауважує, що в силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із критеріїв, що підлягає врахуванню при оцінці правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, є використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Попри те, що формально положення КАС України не є застосовними у межах справ за ст. 130 КУпАП, однак це не нівелює необхідності перевірки того, чи використовує суб`єкт владних повноважень свої повноваження саме з тією метою, якою вони надані законом.

У тому разі, якщо під час розгляду справи суд дійде висновку, що використання працівниками поліції повноважень, передбачених пунктом 2.5. Правил дорожнього руху та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, здійснювалося із метою іншою, аніж визначена даними нормативними документами, такі обставини зумовлюють недопустимість протоколу у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП як доказу, одержаного із порушенням закону, та безумовно зумовлюють необхідність закриття провадження за ст. 130 КУпАП за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Повертаючись до обставин даної справи суд зауважує, що інкриміновані ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння мають спірний та непереконливий характер.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з бодікамери працівників поліції вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції. Як вбачається з відеозапису, працівниками поліції було повідомлено ОСОБА_1 причину зупинки, а саме – непрацюючий прилад підсвітки номерного знака (один із двох), що безумовно є технічною несправністю транспортного засобу, та є правовою підставою для зупинки транспортного засобу згідно чинного законодавства. У подальшому, після роз`яснення причин зупинки та перевірки документів, вбачається, що між працівникам поліції та ОСОБА_1 виникла ситуація, що містить ознаки певного конфлікту з боку ОСОБА_1 , вмотивованого його незгодою із діями працівників поліції щодо, як на його думку, незаконної зупинки транспортного засобу. Після цього, працівниками поліції було повідомлено ОСОБА_1 про нібито виявлені ними ознаки наркотичного сп`яніння. Як вбачається із дослідженого відеозапису, виявлення ознак наркотичного сп`яніння об`єктивно є сумнівним та носить очевидні ознаки упередженості на фоні конфліктної ситуації. Так, о 21 год 39 хв працівники поліції запитують у ОСОБА_1 : «наркотичні засоби вживаєте?», на що останній заперечує. О 21 год 40 хв проводиться тест із заплющенням/роз плющенням очей, у ході якого працівник поліції констатує наявність ознаки: «розширені зіниці очей, що не реагують на світло». Суд не може не звернути уваги на те, що в цей час зіниці очей ОСОБА_1 об`єктивно не є розширеними, мають звичайний стан як для темного часу доби, в який відбуваються події. Стан зіниць очей достатньо якісно зафіксовано на відеозаписі з бодікамери. При цьому, дані обставини є очевидними для будь-якого неупередженого стороннього спостерігача. Також, о 21 год 42 хв проводиться тест із простягненням долонь з метою визначення тремтіння пальців рук, результати тесту на відеозаписі не зафіксовано через позицію бодікамери, що не направлена в бік водія. Щодо інкримінованої ознаки «неприродна блідість обличчя» перевірити її суд також не вбачається за можливе, оскільки характер освітлення (штучне освітлення в нічний час доби) об`єктивно не дає можливості оцінити колір обличчя особи.

Водночас суд зауважує, що однією із найбільш характерних ознак перебування особи в стані наркотичного сп`яніння є порушення природного процесу міозису – неприродно звужені або розширені зіниці, які не реагують на світло, що може бути проявом наркотичного сп`яніння, і призводить до аномального звуження зіниць під впливом опіоїдів, або їх аномального розширення під впливом психостимуляторів або канабіноідів. При цьомсу в особи порушена (відсутня або слабко виражена) функція реакції зіниць на зміну ступеня освітлення.

Однак у даному випадку, виявлення цієї ознаки носили очевидно необ`єктивний характер.

З урахуванням наведеного та в світлі дійсного факту виникнення суперечки ОСОБА_1 та працівником поліції, ініційованої водієм (що зафіксовано на відеозаписі бодікамер поліцейських), суд доходить висновку про наявність обґрунтованих сумнів в неупередженості працівників поліції при виявленні ознак наркотичного сп`яніння, та як наслідок вважає такі висновки працівників поліції необґрунтованими та передчасними.

При цьому суд зауважує, що у разі невиконання водієм законних вимог працівника поліції може (за наявності відповідного складу) наступати адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП. Однак така поведінка водія не є самостійною підставою для направлення особи на проходження огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння.

При цьому суд звертає увагу, що ОСОБА_1 а відеозаписі хоча й поводиться певною мірою нервово, однак очевидно, що така поведінка вмотивована саме суб`єктивною незгодою із діями працівників поліції щодо підстав зупинки. При цьому ОСОБА_1 достатньо чітко висловлює свої думки, вірно орієнтований в часі, просторі та обстановці, та не виявляє жодних ознак поведінки, характерної для порушення свідомості внаслідок вживання засобів, здатних викликати стан сп`яніння.

Згідно із вимогами розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, як затверджені наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, поліцейський виконує свої службові обов`язки в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об`єднаннями на засадах партнерства і спрямовує свою діяльність на задоволення їхніх потреб. Незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов`язаний бути тактовним та доброзичливим; висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі; надати можливість особі висловити власну думку. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику та допускати дискримінацію в будь-якій формі.

У контексті наведених вище обставин суд бере до уваги виписку №366 КПН «ЧОПНЛ» від 03.06.2026, за змістом якої 03.06.2026 о 23 год 10 хв ОСОБА_1 в порядку самозвернення звернувся до КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» щодо проходження огляду на стан сп`яніння. Результат огляду – тверезий. Порушення рухів та мови, запах алкоголю – відсутні. Слідів наркотичних речовин у крові та сечі не виявлено.

Згідно виписки в особи на час огляду відсутні такі ознаки наркотичного сп`яніння, як порушення реакції зіниць очей на світло або тремтіння пальців рук.

Автентичність даної виписки підтверджено листом КНП «ЧОПНЛ» від 27.08.2026 №386 на запит Новозаводського районного суду міста Чернігова.

Вищенаведені результати медичного огляду судом оцінюються у сукупності із даними відеозапису з бодікамери працівника поліції, які (з урахуванням наведеного вище) не є достатньо переконливим доказом наявності ознак наркотичного сп`яніння як підстави для направлення особи для проведення огляду.

За змістом висновків ЄСПЛ у справах «Надточій проти України» та «Лучанінова проти України» на провадження у справах про адміністративні правопорушення за правилами КУпАП поширюються ті гарантії, що передбачені Конвенцією про захист прав та основоположних свобод для кримінального провадження.

Зміст принципу презумпції невинуватості як складової ширшого принципа верховенства права передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення, а будь-які розумні сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням наведених вище обставин суд у межах розгляду даної справи дійшов висновку про те, що матеріалами справи про адміністративне правопорушення не підтверджується за критерієм «поза розумним сумнівом» винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, зокрема наявність в останнього дійних ознак наркотичного сп`яніння, які би давали правову підставу працівникам поліції вимагати від нього проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння. Якість наявних доказів не дозволяє виключити будь-яку іншу розумну версію подій, окрім покладеної в основу адміністративних протоколів.

У своїх рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.

Відповідно до ст. 247 п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, дослідивши усі обставини справи в їх сукупності та оцінюючи зібрані у справі докази, суд доходить висновку, що матеріалами справи не доведено наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, події та складу інкримінованого адміністративного правопорушення поза розумним сумнівом, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчиненого діяння не підтверджені достатніми належними та допустимими доказами.

За таких обставин, суд вважає, що провадження по справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі закриття провадження в справі судовий збір не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 33-35, 40-1, 124, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.

Суддя: А.О. Діденко