Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №591/8139/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/8139/26

Провадження № 2/591/3018/26

РІШЕННЯ

Іменем України

01 жовтня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини з інвалідністю,

установив:

03.07.2026 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що сторони є батьками повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . До повноліття дитини за судовими рішеннями з відповідача на користь позивачки стягувались аліменти на утримання дитини. 27.05.2026 рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи сину сторін було встановлено ІІ групу інвалідності. 15.06.2026 судом прийнято до розгляду заяву позивачки про визнання недієздатним сина сторін ОСОБА_3 та призначення опікуна. Відповідач добровільно допомоги на утримання дитини не надає, а доходів позивачки не вистачає на забезпечення потреб дитини на належному рівні, тому позивачка змушена звернутись до суду з даним позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина з інвалідністю у твердій грошовій сумі у розмірі 10000 грн.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 14.07.2026 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначено на 01.10.2026. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

27.07.2026 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він, не заперечуючи обов`язку щодо утримання сина ОСОБА_4 , просить призначити розмір стягуваних аліментів у розмірі 3000 грн щомісячно, оскільки він також має на утриманні неповнолітню доньку 2014 року народження, здійснює постійний догляд та надає матеріальну допомогу своєму батьку ОСОБА_5 , який має І групу інвалідності. У відзиві заявлено про розгляд справи без участі відповідача.

Позивачка своїм правом на подання відповіді на відзив не скористалась.

01.10.2026 до суду надійшла заява позивачки, у якій вона просила проводити судове засідання без її участі, наполягала на задоволенні позову, а також подала для долучення до матеріалів справи копію судового рішення від 28.09.2026 про визнання недієздатним сина сторін та призначення позивачки його опікуном.

Відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України суд не здійснював фіксування судового засідання технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 11.08.2007, 28.10.2009 шлюб між сторонами розірваний.

Сторони мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно рішення Зарічного районного суду м. Суми від 25 грудня 2009 року у справі №2-3666/09 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі частини від усіх видів доходів, щомісячно до досягнення сином повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12.01.2026 у справі № 591/3875/25 змінено спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 25 грудня 2009 року по справі №2-3666/09, ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн до повноліття дитини, починаючи стягнення з дня набрання законної сили рішенням суду.

На даний час син сторін досяг повноліття.

Відповідно до Витягів з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 та син сторін ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 129/26/540/В від 27.05.2026 ОСОБА_3 встановлено ІІ групу інвалідності по психічному захворюванню з дитинства строком на 2 роки з 19.05.2026.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 15.06.2026 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_6 та відкрито провадження у справі про визнання недієздатним ОСОБА_7 , встановлення над ним опіки та призначення опікуна.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.09.2026 у справі № 592/9560/26, яке на час розгляду справи не набрало законної сили, ОСОБА_3 визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено позивачку його опікуном.

Також судом встановлено, що 02.09.2011 відповідач ОСОБА_2 уклав шлюб зі ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 02.09.2011.

У новому шлюбі у відповідача народилась донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 31.01.2014.

Відповідач здійснює догляд за батьком, який має інвалідність І групи, отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК, копією акта про встановлення факту здійснення догляду, копією пенсійного посвідчення.

Відповідно до відповіді № 3388352 від 01.10.2026 з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи відсутні відомості про отримання доходів ОСОБА_2 за 1 квартал 2025 року – 2 квартал 2026 року.

Відповідно до відповіді № 3388329 від 01.10.2026 з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_1 за 1 квартал 2025 року – 2 квартал 2026 року отримувала соціальні виплати у Департаменті соціального захисту населення Сумської міської ради, Головному управління Пенсійного фонду України в Сумській області у загальній сумі 55257,51 грн.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дітей регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати непрацездатних повнолітніх дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів.

Відповідно до статті 198 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Тобто вказана стаття передбачає, що батьки продовжують бути зобов`язаними утримувати своїх дітей після досягнення ними повноліття за наявності сукупності таких обставин: дочка або син є непрацездатними; непрацездатні повнолітні діти потребують матеріальної допомоги; наявність у батьків можливості надати таку допомогу.

Згідно із статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.

Відповідно до статті 201 СК України щодо застосування норм цього Кодексу до відносин щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Статтею 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з положеннями статті 88 СК України якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Вказана норма встановлює підстави, за яких виникає зазначене вище право: - один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю; - дитина не може обходитися без постійного стороннього догляду; - цей з подружжя опікується нею; - другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.

Відповідно до частини восьмої та дев`ятої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Для виникнення обов`язку матері, батька утримувати повнолітніх дочку, сина необхідна сукупність таких умов: повнолітні дочка, син є непрацездатними, тобто особами з інвалідністю І, ІІ чи ІІІ групи; потребують матеріальної допомоги: під якою розуміється неможливість самостійно забезпечити своє існування та недостатність державної допомоги, пенсії та допомоги у зв`язку з інвалідністю; матір, батько здатні утримувати повнолітніх дочку, сина, тобто їхній заробіток (доходи) дозволяють їм здійснювати таке утримання.

Особою з інвалідністю визнається особа із стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар`єрами можуть заважати її повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими (стаття 1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).

При цьому не має значення, яку групу інвалідності має дитина. Батьки, за загальним правилом, мають добровільно утримувати свою непрацездатну дитину. В разі відмови батьків від надання утримання аліменти можуть бути стягнені з них рішенням суду за позовом як самої дитини, так і того з батьків, з яким проживає дитина.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом беззаперечно встановлено, що повнолітній син сторін є особою з інвалідністю ІІ групи, проживає з матір`ю.

Також судом встановлено, що відповідач має на утриманні неповнолітню доньку, а також здійснює догляд за батьком, який має інвалідність І групи.

Суд наголошує, що предмет спірних правовідносин направлений в першу чергу на забезпечення інтересів повнолітнього сина сторін, який в силу об`єктивних причин не має можливості забезпечувати себе самостійно, при цьому обов`язок по його утриманню покладений на обох батьків.

Враховуючи встановлені у ході розгляду обставини, суд вважає за необхідне стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн.

Згідно зі статтею 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Оскільки в діючому СК України не конкретизовано, до якого саме часу батьки зобов`язані утримувати повнолітню доньку, сина з інвалідністю, суд, відповідно до частини першої статті 10 СК України, вважає за доцільне застосувати в цій частині правовідносин норму статті 79 СК України, відповідно до якої: якщо один із подружжя одержує аліменти у зв`язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. У разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це. Згідно статті 88 СК України якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Щодо вирішення питання про судові витрати суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статей 133, 141 ЦПК України відповідача підлягає стягненню на користь держави 665,60 грн судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 142, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 272, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини з інвалідністю, задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як повнолітньої дитини з інвалідністю ІІ групи, у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову – 03.07.2026 і на весь період непрацездатності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В іншому відмовити.

Допустити негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Видати виконавчі листи після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ю. О. Зеря