Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №591/5680/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/5680/26

Провадження № 1-кп/591/282/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12026200480000899 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця м. Суми (проживає: АДРЕСА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ), гр-на України, не одруженого, не працюючого, не судимого,

в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

10 квітня 2026 року ОСОБА_5 , перебуваючи в районі буд. 30 по пр-ту М.Лушпи в м. Суми, знайшовши офіційний документ – банківську картку АТ «ПриватБанк», яка відкрита на ім`я ОСОБА_6 , діючи умисно, привласнив її собі, після чого близько 09.00 год. в цей же день, маючи намір на таємне, з корисливих спонукань викрадення чужого майна, діючи в умовах воєнного стану, таємно від оточуючих, шляхом зняття коштів в банкоматі за адресою: м. Суми, пр-т М.Лушпи, 41, викрав зі згаданої картки гроші в сумі 10000 гривень, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальних збитків на вказану суму, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро покаявся та показав, що дійсно він вчинив їх за наведених обставин, а збитки відшкодував.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою провину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, не оспорював фактичні обставини, а також докази, добуті по справі, за відсутності заперечень учасників судового розгляду, визнавши недоцільність повного дослідження доказів та обставин справи, які ніким не оспорюються, суд, відповідно до положень ст. 349 КПК України, обмежив дослідження доказів по справі допитом обвинуваченого, дослідженням висновку судово-психіатричної експертизи, згідно якого обвинувачений є осудним та дослідженням матеріалів справи, що характеризують його особу.

Таким чином, суд вважає зазначені обставини вчинених діянь встановленими, факт скоєння ОСОБА_5 цих кримінальних правопорушень доведеним, а його дії кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він, своїми умисними протиправними діями, в умовах воєнного стану, вчинив таємне, з корисливих спонукань викрадення чужого майна, тобто скоїв крадіжку, кваліфікуючою ознакою якої є її вчинення в умовах воєнного стану та за ч. 1 ст. 357 КК України, оскільки він, своїми умисними протиправними діями вчинив привласнення офіційного документу – банківської картки.

До пом`якшуючих покарання обставин ОСОБА_5 суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування збитків. Обтяжуючих покарання обставин суд не вбачає. Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він є не судимою особою, характеризується позитивно, не одружений, не працює.

Враховуючи викладене та позитивні дані щодо особи обвинуваченого, його майновий стан, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєних кримінальних правопорушень, молодий вік обвинуваченого, вчинення діянь не судимою особою, наявність кількох пом`якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих, суд вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе з призначенням покарання у виді позбавлення волі з застосуванням іспитового строку, що відповідатиме в достатній мірі досягненню мети провадження, а також сприятиме виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення ним або іншими особами кримінальних правопорушень.

Цивільний позов по справі не заявлений, підтвердження наявності в справі речових доказів суду не наведено, а питання щодо долі речових доказів вирішується згідно вимог закону. Суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, а накладений арешт на майно підлягає скасуванню, оскільки в застосуванні цього заходу відпала потреба.

На підставі ст.ст. 70, 75, 76, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, керуючись ст.ст. 368, 374, 375 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років;

-за ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.

Згідно вимог ч. 1 ст. 70 КК України, визначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_5 не виїзжати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з`являтися для реєстрації в органи з питань пробації та повідомляти про зміну місця проживання, навчання та роботи.

Речові докази: грошові кошти, картотримач, аркуш паперу – залишити в користуванні ОСОБА_6 , зі скасуванням накладеного на наведене майно арешту.

На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 30 днів з моменту його проголошення; особою, що не була присутня при цьому - з дня отримання копії судового рішення, а особою, яка перебуває під вартою – з моменту вручення їй вироку. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, яка негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1