Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:
Дата: 16 вересня 2026 р.
Справа: №127/10472/26
Суддя: Вохмінова О. С.
Справа № 127/10472/26
Провадження 2-о/127/176/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2026 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
присяжних Пелех Н.В., Папишева Д.С.
з участю секретаря Сєдінкіної Ю.В.
розглянувши в окремому провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу № 127/10472/26 за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою,
в с т а н о в и в:
заяву зареєстровано 31.03.2026 року і мотивовано тим, що батьками заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
До шлюбу з батьком заявника, його мати була заміжня за ОСОБА_4 , у цьому шлюбі мати заявника народила сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2
ОСОБА_5 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 за призовом по мобілізації з 12.07.2024 року.
22.09.2024 року заявник отримав сповіщення сім`ї № 13039 ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що його брат, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 , захищаючи територіальну цілісність, державний суверенітет України, зник безвісти 19.09.2024 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Торецьк Бахмутського району Донецької області.
Згідно повідомлення, 29.10.2024 року згідно ст. 115 ч. 1 КК України до ВП № 1 Бахмутського районного відділу поліції ГУ НП в Донецькій області надійшли матеріали за фактом зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , водія 2 кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо розшуку.
Військовою частиною НОМЕР_2 було проведено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли зникненню, в т.ч. водія 2 кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки ОСОБА_5 .
Згідно витягу з акту службового розслідування від 14.10.2024 року, розслідування проведено на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 з метою встановлення обставин та причин зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_5 . Із рапорту від 19.09.2024 року командира 2 штурмової спеціалізованої роти військової частини НОМЕР_2 молодшого лейтенанта ОСОБА_6 вбачається, що 19.09.2024 року в районі АДРЕСА_1 під час виконання бойового завдання зникли безвісти військовослужбовці військової частини НОМЕР_2 , зокрема солдат ОСОБА_5 , водій 2 кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 .
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 29.08.2024 року № 317-РС відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 31.08.2024 року № 247 (по стройовій частині) з 31.08.2024 року був зарахований до списків особового складу та призначений на посаду солдат ОСОБА_5 , водій 2 кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 .
Згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 від 17.11.2023 року № 1878 дск та згідно бойового наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 41/дск від 17.11.2023 року військова частина НОМЕР_2 перейшла в оперативне підпорядкування ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та перемістилась з місця зосередження в с. Таврійське Запорізького району Запорізької області до вихідного району для наступу з центром в н.п. м. Покровськ Донецької області.
Згідно пояснень солдата ОСОБА_7 , стрільця 1 штурмового спеціалізованого відділення 3 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти військової частини НОМЕР_2 , 19.09.2024 року за наказом вищого керівництва для виконання бойового завдання в район АДРЕСА_1 висунулася група військовослужбовців, в т.ч. солдат ОСОБА_5 та інші. Під час виконання бойового завдання група потрапила під стрілецький та мінометний обстріл силами противника, через що частині бойової групи прийшлось відійти до більш безпечного місця, але військовослужбовці…, в т.ч. солдат ОСОБА_5 …до них не вийшли, зв`язок з ними був втрачений.
За даними аеророзвідки на дану позицію зайшов ворог, тому вказані військовослужбовці вважаються безвісти зниклими, амуніція втрачена. Пошукові заходи здійснити неможливо через те, що на місці подій знаходиться ворог. Під час виконання бойового завдання будь-яких ознак перебування солдата ОСОБА_5 у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння помічено не було.
Рішення суду у цій справі потрібно заявнику для реалізації права на оформлення спадкових прав, отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця на підставі Постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» тощо.
ОСОБА_1 просив суд оголосити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що народився в м. Вінниці, громадянина України – померлим, датою смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцем смерті – н.п. Торецьк Бахмутського району Донецької області, Україна.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав. Пояснив, що з 19.09.2024 року брат не виходив з ним на зв`язок. Інших родичів немає. Брат не був одружений, дітей не мав. В полоні ОСОБА_5 не перебуває. Він розшукував брата, однак, пошуки безрезультатні. Обставини, що встановлені у цій справі вказують на те, що брат загинув. Його побратими розповідали, що під час обстрілу ОСОБА_5 був поранений, однак, його тіло неможливо було забрати.
Представник заінтересованої особи - Міністерства оборони України Дунаєв М.І. в судове засідання не з`явився, надав письмові пояснення, які приєднані до справи. Просив розглядати справу у його відсутність (а.с. 63-65).
Представник заінтересованої особи – відділу ДРАЦС у м. Вінниці в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності. При розгляді заяви по суті покладався на розсуд суду.
Представник заінтересованої особи – військової частини НОМЕР_2 в судове засідання не з`явився, письмових пояснень не надав.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Вінниці, його батьки – ОСОБА_4 та ОСОБА_8 розірвали шлюб, про що відділом ДРАЦС Вінницького МУЮ у Вінницькій області 15.06.1984 року складено актовий запис № 242.
Заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Вінниці, його батьками були ОСОБА_2 та ОСОБА_9 (яка під прізвищем « ОСОБА_10 » померла ІНФОРМАЦІЯ_8 ).
Згідно довідки № 775 військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 від 12.07.2024 року, солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнаний придатним до військової служби, таким, що відповідає вимогам військової служби за мобілізацією.
ОСОБА_5 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 за призовом по мобілізації з 12.07.2024 року.
22.09.2024 року заявник отримав сповіщення сім`ї № 13039 ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що його брат, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 , зник безвісти 19.09.2024 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Торецьк Бахмутського району Донецької області.
Згідно витягу з ЄРДР від 29.10.2024 року, 29.10.2024 року до ВП № 1 Бахмутського районного відділу поліції ГУ НП в Донецькій області надійшли матеріали за фактом зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , водія 2 кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Останній зник 19.09.2024 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Торецьк Бахмутського району Донецької області.
Військовою частиною НОМЕР_2 було проведено службове розслідування з метою встановлення обставин та причин зникнення безвісти військовослужбовців, в т.ч. водія 2 кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки ОСОБА_5 .
Згідно витягу з акту службового розслідування від 14.10.2024 року, розслідування проведено на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 з метою встановлення обставин та причин зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_5 . Із рапорту від 19.09.2024 року командира 2 штурмової спеціалізованої роти військової частини НОМЕР_2 молодшого лейтенанта ОСОБА_6 вбачається, що 19.09.2026 року в районі АДРЕСА_1 під час виконання бойового завдання зникли безвісти військовослужбовці військової частини НОМЕР_2 , зокрема солдат ОСОБА_5 , водій 2 кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 .
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 29.08.2024 року № 317-РС відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 31.08.2024 року № 247 (по стройовій частині) з 31.08.2024 року був зарахований до списків особового складу та призначений на посаду солдат ОСОБА_5 , водій 2 кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 .
Згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 від 17.11.2023 року № 1878 дск та згідно бойового наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 41/дск від 17.11.2023 року військова частина НОМЕР_2 перейшла в оперативне підпорядкування ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та перемістилась з місця зосередження в с. Таврійське Запорізького району Запорізької області до вихідного району для наступу з центром в н.п. м. Покровськ Донецької області.
Згідно пояснень солдата ОСОБА_7 , стрільця 1 штурмового спеціалізованого відділення 3 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти військової частини НОМЕР_2 , 19.09.2024 року нза наказом вищого керівництва для виконання бойового завдання в район АДРЕСА_1 висунулася група військовослужбовців, в т.ч. солдат ОСОБА_5 та інші. Під час виконання бойового завдання група потрапила під стрілецький та мінометний обстріл силами противника, через що частині бойової групи прийшлось відійти до більш безпечного місця, але військовослужбовці…, в т.ч. солдат ОСОБА_5 …до них не вийшли, зв`язок з ними був втрачений.
За даними аеророзвідки на дану позицію зайшов ворог, тому вказані військовослужбовці вважаються безвісти зниклими, амуніція втраченою. Пошукові заходи здійснити неможливо через те, що на місці подій знаходиться ворог. Під час виконання бойового завдання будь-яких ознак перебування солдата ОСОБА_5 у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння помічено не було.
Згідно довідки, виданої військовою частиною НОМЕР_2 МОУ від 10.03.2026 року, солдат ОСОБА_5 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії рф в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України в період з 01.09.2024 року по 19.09.2024 року.
Даних про те, що ОСОБА_5 перебуває у полоні, немає.
З моменту події – 19.09.2024 року станом на час ухвалення судом рішення ОСОБА_5 на зв`язок з братом не виходив, інших родичів, дружини, дітей не мав, його місцеперебування невідоме, тіло не евакуйоване, свідоцтво про смерть у встановленому порядку не видане.
Станом на день ухвалення судом рішення у даній справі місце перебування ОСОБА_5 залишається невідомим.
Обґрунтовуючи вимоги щодо оголошення ОСОБА_5 померлим заявник пояснив, що інформація про брата відсутня, він зник безвісти за особливих обставин, що загрожували смертю, у зв`язку з бойовими діями 19.09.2024 року, тому просив заяву задоволити.
Відповідно до частини1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно із частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Оголошення фізичної особи померлою - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.
У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptiomortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.
Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.
Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».
У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).
Частину другу статті 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.
Тож тлумачення згаданої правової норми має сприяти швидкому відновленню стану правової визначеності та забезпеченню справедливості.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зауважила, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Це означає, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив`язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.
Наведене тлумачення відповідає і європейським стандартам. Так, відповідно до Рекомендації CM/Rec(2009)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів, які стосуються осіб, зниклих безвісти, та презумпції смерті (прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 09 грудня 2009 року на 1073-му засіданні заступників міністрів), якщо обставини зникнення безвісти особи є такими, що дають підстави для висновку про ймовірність її загибелі, то для подання запиту бажано, щоб час, що минув з моменту зникнення або з моменту отримання останньої звістки про те, що особа жива, становив не більше одного року (пункт 2 принципу четвертого).
Велика Палата Верховного Суду виснує, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.
Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики.
Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 року № 376, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 року № 380/43786.
Згідно вказаного переліку в н.п. м. Торецьк, Торецької міської територіальної громади, Бахмутського району Донецької області (код UA14020110010025394) активні бойові дії завершились 07.03.2026 року.
Отже, суд вважає можливим використати у даній справі відомості з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 року № 380/43786 для визначення часового відрізку ведення воєнних дій на конкретній території України.
Оскільки активні бойові дії на території Торецької міської територіальної громади, м. Торецьк, Бахмутського району, Донецької області завершились 07.03.2026 року, то відлік шестимісячного строку для оголошення військовослужбовця ОСОБА_5 померлим необхідно проводити саме від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) його ймовірної загибелі.
На день розгляду даної справи сплив шестимісячний строк, зазначений у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України.
Враховуючи наведені обставини і норми закону, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять належні, достатні та допустимі докази, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення про загибель військовослужбовця ОСОБА_5 , тому заява про оголошення його померлим підлягає задоволенню.
В зв`язку із встановленням і підтвердженням доказами обставин, які свідчать про загибель солдата військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_10 в н.п. Торецьк Бахмутського району Донецької області, суд вважає необхідним саме цю дату вважати ймовірною датою смерті.
Суд звертає увагу учасників справи, що статтею 48 ЦК України регулюються правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою. Ця стаття передбачає механізм скасування судом рішення про оголошення фізичної особи померлою у разі, якщо вона з`являється або стає відомою інформація про її місцезнаходження. Завдяки цьому механізму законодавець також прагне забезпечити справедливість, враховуючи потребу в захисті прав людини та її законних інтересів. Стаття 48 ЦК України формує справедливий та розумний баланс між інтересами держави, суспільства та окремих осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, що є ключовим для функціонування правової системи.
На підставі викладеного, згідно зі ст. 46 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-89, 133, 141, 259, 263-265, 294, 306, 308 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в:
заяву задоволити.
Оголосити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що народився в м. Вінниці, громадянина України – померлим, датою смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцем смерті – н.п. Торецьк Бахмутського району Донецької області, Україна.
Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до ст.ст. 354, 355 ЦПК України.
Повне судове рішення складене 24 вересня 2026 року.
Суддя
Присяжні
Оригінал: reyestr.court.gov.ua