Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №127/17248/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/17248/26

Провадження 2/127/4883/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.

розглянувши в загальному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу № 127/17248/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

20.05.2026 року судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотивований позов тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 23.03.2010 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02.03.2010 року і до досягнення ним повноліття.

Рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 07.06.2010 року № 2-252/2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь матері – ОСОБА_7 аліменти на її утримання в розмірі частини всіх видів доходу щомісячно, починаючи з 18.05.2010 року.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2023 року № 127/14013/23 шлюб між сторонами розірваний.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 26.10.2023 року № 127/16798/23 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на неповнолітню дитину – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/5 частки всіх видів його доходів (заробітку), але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 08.06.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19.02.2024 року № 127/35099/23 зменшено розмір аліментів, визначений рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 07.06.2010 року № 2-252/2010 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь матері – ОСОБА_7 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів доходу щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили даним рішенням. В задоволенні вимог до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дітей – відмовлено.

Рішення суду від 26.10.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 було зумовлене тим, що син проживає із матір`ю, однак, на даний час обставини змінились.

Так, в грудні 2025 року син ОСОБА_4 змінив своє місце проживання і на даний час постійно проживає із батьком – ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 та перебуває на повному утриманні батька. Відповідач ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання сина ОСОБА_4 не надає, хоча продовжує отримувати від ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 просив звільнити його з 01.12.2025 року від аліментних платежів, що стягуються з нього на підставі постанови Вінницького апеляційного суду від 26.10.2023 року № 127/16798/23 та стягнути з ОСОБА_2 на його користь на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі частки усіх видів доходів (заробітку) відповідача, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 01.12.2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Судові витрати просив покласти на відповідача.

08.07.2026 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на позов (а.с. 65-67), згідно якого відповідач позов визнала частково, не заперечила щодо стягнення з неї на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_8 в розмірі 1/5 частки від її доходу, починаючи з дня подання позову – 20.05.2025 року. Підстав для стягнення аліментів за минулий час – з 01.12.2025 року немає. Оскільки ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4 сплачував на користь ОСОБА_2 за рішенням суду 1/5 частку від доходу, вважає, що справедливим буде визначити саме таку частку при стягненні аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4 . При цьому просила врахувати, що з нею залишився проживати старший син – ОСОБА_9 , на утримання якого вона несе значні витрати, оскільки дитина навчається на контрактній формі у Вінницькому кооперативному інституті, потребує значних витрат на лікування, а ОСОБА_1 взагалі не спілкується із старшим сином і не допомагає йому матеріально.

Провадження у справі відкрите ухвалою суду від 05.06.2026 року.

В судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_10 позов підтримав за викладених обставин, просив вимоги ОСОБА_1 задоволити в повному обсязі. Із відзивом на позов не погодився, оскільки вважає, що доходи позивача і відповідача є рівними, тому аліменти на дітей мають бути визначені в розмірі по частці.

В судовому засіданні ОСОБА_1 наполягав на задоволенні його вимог у повному обсязі, оскільки з грудня 2025 року син ОСОБА_4 проживає з ним, знаходиться на його утриманні, а відповідач продовжує отримувати від нього аліменти, проте не витрачає їх на утримання ОСОБА_4 . Просив визначити аліменти в розмірі частки, оскільки він також сплачує на користь відповідачки аліменти на утримання сина ОСОБА_9 в розмірі частки.

В судовому засіданні представник відповідачки – ОСОБА_11 позов визнав частково, підтримав обставини, викладені у відзиві. Зауважив, що аліменти з ОСОБА_2 слід стягнути в розмірі 1/5 частки від її доходу, з дати подання позовної заяви до суду – 20.05.2025 року, оскільки саме таку частку ОСОБА_1 сплачував за рішенням суду, поки син ОСОБА_4 проживав з ОСОБА_2 . Просив врахувати, що на утриманні відповідачки знаходиться син ОСОБА_9 , 2009 р.н., який навчається на підставі договору про надання платної освітньої послуги (2025-2026 н.р. – 25 000 грн.), має незадовільний стан здоров`я, потребує консультацій лікарів, обстежень, лікування в реабілітаційних центрах, в стоматології, а також планового оперативного втручання. Крім аліментів ОСОБА_1 додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_9 не несе, із сином не спілкується.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов визнала частково, не заперечила щодо стягнення з неї на користь ОСОБА_1 1/5 частки від доходу з травня 2026 року. Син ОСОБА_4 з грудня 2025 року проживає з батьком, налаштований проти неї та свого брата. Діти не спілкуються.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 23.03.2010 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02.03.2010 року і до досягнення повноліття дитиною.

Рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 07.06.2010 року № 2-252/2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь матері – ОСОБА_7 аліменти на її утримання в розмірі частини всіх видів доходу щомісячно, починаючи з 18.05.2010 року.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2023 року № 127/14013/23 шлюб між сторонами розірваний.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 26.10.2023 року у справі № 127/16798/23 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на неповнолітню дитину – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/5 частки всіх видів його доходів (заробітку), але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 08.06.2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Визначаючи частку, яка буде стягуватись на утримання сина ОСОБА_4 , апеляційна інстанція на підставі ст. 183 СК України, ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» прийняла до уваги, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вже стягуються аліменти на утримання старшого сина ОСОБА_9 в розмірі частки від всіх видів заробітку, а рішенням Чечельницького райсуду Вінницької області від 07.06.2010 року з ОСОБА_1 на користь матері – ОСОБА_7 стягуються аліменти в розмірі частки, тобто загальний розмір аліментів, що стягуються з нього, складає частку. Виходячи із загальних засад цивільного судочинства, якими є справедливість, добросовісність і розумність, суд визначив аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/5 частки. При цьому загальний розмір аліментів не буде перевищувати 70% заробітної плати ОСОБА_1 .

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19.02.2024 року № 127/35099/23 зменшено розмір аліментів, визначений рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 07.06.2010 року № 2-252/2010 року Стягнуто з ОСОБА_1 на користь матері – ОСОБА_7 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів доходу щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили даним рішенням. В задоволенні вимог до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дітей – відмовлено.

В судовому засіданні встановлено, що з грудня 2025 року син ОСОБА_4 постійно проживає з батьком – ОСОБА_1 і перебуває на його утриманні.

ОСОБА_1 надав чеки, квитанції про придбання речей для сина, оплату спортивних секцій тощо.

Із ОСОБА_2 залишився проживати син ОСОБА_9 , ОСОБА_1 на утримання сина сплачує аліменти в розмірі частки.

Згідно довідки від 24.07.2026 року, ОСОБА_12 навчається у Фаховому коледжі економіки і права Вінницького кооперативного інституту І рівня акредитації та ІІ курсі денної форми навчання спеціальність «Секретарська та офісна справа» за освітнім ступенем Фаховий молодший бакалавр на договірній основі. Стипендії не отримує.

За замовленням ОСОБА_2 , син ОСОБА_12 отримує освітню послугу згідно договору № 487-о від 18.10.2025 року та додаткової угоди від 28.04.2026 року. Загальна вартість платної освітньої послуги становить 80 000 грн.: 2025-2026 н.р. – 23 000 грн., 2026-2027 н.р. – 26 500 грн., 2027-2028 н.р. – 30 500 грн. Вартість послуги за 2025-2026 н.р. підвищено, буде складати 25 000 грн. Згідно квитанції № 682 від 26.08.2026 року, прийнято від ОСОБА_12 оплату за навчання в сумі 26 500 грн.

ОСОБА_12 має ряд захворювань, які встановлені відповідними медичними висновками. Відповідач ОСОБА_2 несе додаткові витрати на лікування сина, про що надала відповідні чеки, квитанції.

Позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцями, проходять військову службу в АДРЕСА_2 , отримують офіційний стабільний дохід.

Згідно довідки про розмір виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_2 , за період проходження військової служби їй нараховано: за квітень 2026 року – 21 329 грн., за травень 2026 року – 21 329 грн., за червень 2026 року – 26 469 грн.

ОСОБА_1 доказів про виплачене грошове забезпечення не надав.

Правовідносини виникли між сторонами з приводу виконання обов`язку батьків щодо утримання дітей, тому при вирішенні спору суд застосовує відповідні норми СК України.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Отже, статтею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини. Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей.

Згідно ч. 3 ст. 160 Сімейного кодексу України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

В судовому засіданні встановлено, що син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з грудня 2025 року проживає з ОСОБА_1 , проте позивач ОСОБА_1 продовжує сплачувати аліменти на його утримання, отримувачем аліментів є ОСОБА_2 .

Отже, стягнення з позивача аліментів на утримання дитини, за умови, що ця дитина проживає з ним та перебуває на його утриманні, суперечить положенням статті 181 СК України за якою аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду до стягнення з одного з батьків дитини на користь того з батьків, разом з яким проживає дитина.

Враховуючи наведені обставини і норми закону, а також висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 520/21069/18, від 04 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц, суд вважає необхідним припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , що стягуються на підставі постанови Вінницького апеляційного суду від 26.10.2023 року у справі № 127/16798/23, з 20.05.2026 року – дня звернення до суду з даним позовом.

Вимога позивача про припинення стягнення аліментів з 01.12.2025 року задоволенню не підлягає, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що аліменти, які були отримані ОСОБА_2 , витрачались не в інтересах сина ОСОБА_4 , до органу опіки і піклування із заявою про нецільове використання коштів ОСОБА_2 позивач не звертався.

Щодо вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення аліментів суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 183 Сімейного кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» установлено з 01.01.2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років – 3 512 грн.

При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини справи, вимоги ст. 182 СК України. Суд приймає до уваги стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів ОСОБА_2 , наявність на її утриманні ще одного неповнолітнього сина ОСОБА_9 , з яким вона проживає, враховує можливості відповідача і потреби її неповнолітнього сина ОСОБА_4 , що обов`язок утримувати дітей є обов`язком обох батьків, тому суд вважає, що аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, будуть обґрунтованими та законними.

Відповідно до статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову – з 20.05.2026 року.

Заперечення відповідача в цій частині і твердження, що аліменти слід визначити в розмірі 1/5 частки, оскільки саме таку частку ОСОБА_1 сплачував на її користь на утримання ОСОБА_4 , суд вважає безпідставними. Дана частка була визначена судом 26.10.2023 року у справі № 127/16798/23 з урахуванням вимог ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» і того, що ОСОБА_1 за рішенням суду сплачував аліменти на сина ОСОБА_9 в розмірі частки і також на утримання матері в розмірі частки, проте на даний час для ОСОБА_2 відсутні підстави для визначення аліментів в частці, яка є меншою, ніж мінімально гарантована для утримання однієї дитини ().

На підставі пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за вимогу про припинення стягнення аліментів в розмірі 1 331,20 грн., а на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 1 331,20 грн., за ставками 2026 року, оскільки позивач при зверненні до суду з вимогою про стягнення аліментів від сплати судового збору був звільнений на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 10, 76-82, 89, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

позов задоволити частково.

Припинити з 20.05.2026 року стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стягуються на підставі постанови Вінницького апеляційного суду від 26.10.2023 року у справі № 127/16798/23 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/5 частки заробітку (доходу) ОСОБА_1 , щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з 08.06.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.05.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

В решті вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.

Учасник справи:

-позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , проживає в АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2

-відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , проживає в АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1

Повне судове рішення складене 23 вересня 2026 року.

Суддя: