Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №754/9461/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2026 р. Справа754/9461/26

Провадження2/153/857/26-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Дзерина М.М.

за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ПрАТ «СК «УНІКА» звернулось до суду з вищевказаним позовом про стягнення виплаченого страхового відшкодування, у якому просив суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача виплачене страхове відшкодування в розмірі 20 367 грн. 17 коп. та суму судових витрат. В обґрунтування позову вказує, що 16 червня 2025 року між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом №230116010. 20 листопада 2025 року в м.Київ сталось ДТП за участю автомобіля Opel д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля Jetour д.н.з. НОМЕР_2 . Згідно постанови Деснянського районного суду м.Києва від 16 грудня 2025 року ДТП сталось внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України. Внаслідок зазначеного вище ДТП було завдано майнової шкоди власнику транспортного засобу Jetour д.н.з. НОМЕР_2 . Транспортний засіб Jetour д.н.з. НОМЕР_2 було застраховано за договором добровільного страхування в ТДВ «Експрес страхування» , що стало підставою для виплати останнім страхового відшкодування на користь потерпілого в сумі 20 367 грн. 17 коп., які були перераховані страховику потерпілої особи, згідно ПІ №095126 від 05.02.2026 р. Постановою Деснянського районного суду м.Києва від 16 грудня 2025 року справа №754/20290/25 встановлено, що водій ОСОБА_1 самовільно залишив місце пригоди. Посилаючись на положення статей 22, 1166, 1187, 1188 ЦК України та Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач вважає, що після виплати страхового відшкодування до нього перейшло право зворотної вимоги до відповідача, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та самовільно залишив місце пригоди.

27 серпня 2026 року відповідно до ухвали судді відкрито спрощене позовне провадження у цій справі. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження на 30 вересня 2026 рок о 10 год. 00 хв.

Представник позивача ПАТ «Страхова компанія «Уніка» в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позову просить суд розгляд справи проводити за відсутності їх представника за наявними матеріалами справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином, правом надати відзив на позовну заяву не скористався, інші заяви та клопотання від відповідача суду не надходили.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами.

Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Процесуальні дії у справі: відкриття спрощеного позовного провадження у справі та призначення судового засідання, про що постановлено ухвалу окремим процесуальним документом.

Судом встановлено, що 16 червня 2025 року між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом №230116010, транспортний засіб Opel Zefira д.н.з. НОМЕР_1 . Договір було укладено відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

20 листопада 2025 року в м. Київ сталося ДТП за участю автомобіля Opel д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля Jetour д.н.з. НОМЕР_2 .

Згідно постанови Деснянського районного суду м.Києва №754/20290/25 від 16 грудня 2025 року ДТП сталось внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п.п.13.1, 2.10а ПДР України, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушеннях за ст.124 та 122-4 КУпАП. Внаслідок зазначеного вище ДТП було завдано майнової шкоди власнику автомобіля Jetour д.н.з. НОМЕР_2 .

Транспортний засіб Jetour д.н.з. НОМЕР_2 було застраховано за договором добровільного страхування в ТДВ «Експрес страхування» дата укладення договору від 04.12.2024 року, Стахувальник ОСОБА_2 .

На підставі звернення потерпілої особи ОСОБА_2 - ТДВ «Експрес страхування», згідно платіжної інструкції № 6581370203 від 02.12.2025 року було виплачено суму страхового відшкодування в сумі 20 367 грн. 17 коп.

ТДВ «Експрес страхування» звернулось до ПрАТ «СК «УНІКА» із заявою №3.25.05332-СК від 21.01.2026 року про виплату страхового відшкодування в порядку суброгації в розмірі 20 367 грн. 17 коп., ПрАТ «СК «УНІКА» складено страховий акт/наказ №36190989277/1 від 04 лютого 2026 року та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 20 367 грн. 17 коп., відповідно до платіжної інструкції №095126 ПрАТ «СК «УНІКА» перерахувало ТДВ «Експрес страхування» кошти в сумі 20 367 грн. 17 коп.(страхове відшкодування відповідно до претензії №3.25.05332-СК від 21.01.2026 року). Загалом фактичні витрати позивача склали у розмірі 20 367 грн. 17 коп.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

У відповідності до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Суд наголошує на тому, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Судом встановлено, що постановою Деснянського районного суду міста Києва від 16 грудня 2025 року у справі №754/20290/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та статтею 122-4 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню. Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вже було встановлено судом вище, вина відповідача у вчинені вказаної дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.

Згідно частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п.п.в) п.1 ч.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону) чи відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду вжила алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські засоби (лікарські препарати), виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Судом встановлено, що постановою Деснянського районного суду міста Києва від 16 грудня 2025 року у справі №754/20290/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП. Вказаною постановою, зокрема, встановлено факт залишення ОСОБА_1 місця дорожньо-транспортної пригоди після її вчинення.

Як убачається з матеріалів справи, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 20 листопада 2025 року в місті Києві, було пошкоджено транспортний засіб Jetour, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . На виконання умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПрАТ «СК «УНІКА» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 20 367 грн 17 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Таким чином, з урахуванням встановленого постановою суду факту залишення ОСОБА_1 місця дорожньо-транспортної пригоди та здійснення ПрАТ «СК «УНІКА» виплати страхового відшкодування, суд дійшов висновку про наявність у позивача права зворотної вимоги до відповідача в межах фактично виплаченої суми страхового відшкодування. Отже, вимога ПрАТ «СК «УНІКА» про стягнення з ОСОБА_1 20 367 грн 17 коп. у порядку зворотної вимоги є обґрунтованою та такою, що паідлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328 гривень 00 копійок підлягають стягненню з відповідача на користь позивача ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА».

Частиною 3 тієї ж статті ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що судові витрати на правову допомогу позивача склали 5000 гривень 00 копійок. На підтвердження вказаного факту в матеріалах справи наявні посвідчені копії: Договору доручення №1ВНМ від 01.11.2023, шо укладений між ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА» та ФОП ОСОБА_3 , згідно якого останній може залучати для виконання покладених на нього обов`язків адвоката, адвокатські бюро чи адвокатські об`єднання, оплачувати їх послуги, які підлягають відшкодуванню Довірителям на умовах, порядку та строки визначені чим Договором; Договору про надання правової допомоги №2/23ю та Додатку №2 від 02.11.2023 року; Акт (звіт) прийому-передачі наданих послуг №1/38729 до Договору про надання правової допомоги №2/23ю від 01.11.2023 року, згідно яких позивач сплатив для адвоката вартість правової допомоги у розмірі 5000,00 гривень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплачених витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», (код ЄДРПОУ 20033533, адреса розташування: м.Київ, вул.Олени Теліги, буд. 6-В, корп.4, п/р НОМЕР_4 , в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 20 367 (двадцять тисяч триста шістдесят сім) гривень 17 (сімнадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», (код ЄДРПОУ 20033533, адреса розташування: м.Київ, вул.Олени Теліги, буд.6-В, корп. 4, п/р НОМЕР_4 , в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) суму судового збору у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», (код ЄДРПОУ 20033533, адреса розташування: м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6-В, корп.4, п/р НОМЕР_4 , в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) суму витрат на правову допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий М.М.Дзерин