Суд: Чернівецький районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 30 вересня 2026 р.
Справа: №150/536/26
Суддя: Суперсон С. П.
"01" жовтня 2026 р. Єдиний унікальний номер судової справи: 150/536/26
Номер провадження: 3/150/145/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року с. Мазурівка
Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Суперсон С.П., розглянувши матеріали, складені Могилів-Подільським РВП ГУНП у Вінницькій області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
На розгляд суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 713069, відповідно до якого 07.07.2026 о 14 годині 17 хвилин по вул. Соборна в с. Бабчинці Могилів-Подільського району Вінницької області, ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ-Давео, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився у встановленому законом порядку, на місція зупинки транспортного засобу, за допомогою газоаналізатора алкотестер Драгер 6820, та відповідно до тесту № 60, стан алкогольного сп`яніння становив 1,64% проміле, чим порушив п. 2.9 а ПДР, за що передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що вдень 07.07.2026 по вул. Соборна в с. Бабчинці свідок будучи водієм автомобіля ЗАЗ-Давео, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є його дружина ОСОБА_3 , підвозив пасажира ОСОБА_1 до свого дому, аби останній почув роботи двигуна та ходової системи автомобіля та дав поради щодо його ремонту. Проїхавшись під`їхали до будинку свідка, та ОСОБА_1 сказав, що йому потрібно самому сісти за водійське місце та відповідно провести діагностику. Чи заводив авто ОСОБА_1 , свідок не пам`ятає, так як пройшов тривалий час, але те що автомобіль стояв на місці і та не здійснював рух сказав ствердно. В цей час під`їхали працівники поліції та зазначили, що у водія авто вбачаються ознаки алкогольного сп`яніння. Після чого запропонували ОСОБА_1 пройти огляд. Вони зазначили працівникам поліції, що автомобіль не рухався, проводять діагностику, однак останні наполягали на проходженні огляду, в результаті чого було підтверджено стан сп`яніння ОСОБА_1 .
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 – Сивенюк О.М. просив провадження у справі закрити, посилаючись на відсутність події та складу правопорушення. Так, адвокат зазначив, що ОСОБА_1 не суб`єктом правопорушення, з огляду на те, що він транспортним засобом не керував, працівниками поліції зупинений не був.
Суд, заслухавши покази свідка, представника особи, щодо якої складено матеріали, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно ч. 1-2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, гласність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні суб`єкта правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом було досліджено наступні письмові докази:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 713069 від 07.07.2026;
-результат тесту № 60 від 07.07.2026;
-диск з відеозаписом подій, що ставляться у провину ОСОБА_1 .
Оцінюючи надані суду докази, суд зауважує на такому.
Дані відеозапису беззаперечно свідчать про те, що ОСОБА_4 не керував транспортним засобом, та відповідно не був зупинений працівниками поліції. Натомість, працівники поліції під`їхали до автомобіля, що був припаркований біля домоволодіння, у якому сидів ОСОБА_1 . При цьому, руху автомобіля не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП слідує, що об`єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивну сторону правопорушення складає, зокрема керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Суб`єктом правопорушення є водій транспортного засобу, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю прямого умислу.
Таким чином, представлені суду докази не підтверджують того, що ОСОБА_1 є суб`єктом правопорушення, яке йому інкримінується, а тому не будучи водієм він не міг допустити порушення Правил дорожнього руху, зокрема п. 2.9 а ПДР та як наслідок вчинити правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як визначено пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
На підставі наведеного, суддя вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження послідовними, належними, достовірними та допустимими доказами факту порушення ОСОБА_5 вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, тобто в даному випадку слід констатувати відсутність як події так і відповідно самого складу правопорушення, яке інкримінується останньому.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про закриття провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена згідно статей 287-289 КУпАП протягом десяти днів з дня її винесення.
Головуючий суддя С.П. СУПЕРСОН
Оригінал: reyestr.court.gov.ua