Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №129/1623/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 129/1623/26

Провадження № 2/135/873/26

РІШЕННЯ

іменем України

01.10.2026 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря судових засідань Глушко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ладижин в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та відсутність заперечень відповідачки

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1412-8480 від 24 червня 2024 року в розмірі 33 000 грн.

На обґрунтування позову позивач зазначив, що 24 червня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1412-8480 із використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За умовами цього договору відповідачу було надано кредит у сумі 6 600 грн строком на 365 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом та одноразової комісії за надання коштів у кредит в розмірі 5% від суми виданих д грошових коштів у кредит.

Позивач посилається на те, що до укладення договору відповідач пройшов передбачену кредитодавцем процедуру оформлення кредиту на офіційному вебсайті товариства, ознайомився з умовами кредитування, правилами надання споживчих кредитів, паспортом споживчого кредиту та іншими супровідними документами, після чого підтвердив свою волю на укладення договору шляхом введення одноразового ідентифікатора. На переконання позивача, такий спосіб укладення договору відповідає вимогам законодавства про електронну комерцію та споживче кредитування.

Також позивач зазначив, що свої зобов`язання за договором виконав належним чином і в повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти на банківську картку, реквізити якої відповідач вказав під час оформлення кредиту. Водночас ОСОБА_1 належним чином умови договору не виконав, унаслідок чого станом на 27 березня 2026 року, за розрахунком позивача, утворилася заборгованість у загальному розмірі 38 563 грн 80 коп., з яких: 6 600 грн — заборгованість за тілом кредиту, 31 633 грн 80 коп. — заборгованість за процентами, 330 грн — заборгованість за комісією.

Водночас позивач, керуючись умовами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», прийняв рішення про часткове списання нарахованих процентів у розмірі 5 563 грн 80 коп. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором. З урахуванням зазначеного ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1412-8480 від 24 червня 2024 року в розмірі 33 000 грн, що складається із заборгованості за: тілом кредиту - 6 600 грн та процентами - 26 400 грн, а також 2 662 грн 40 коп. сплаченого судового збору.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву до суду не подав, заперечень проти позову та будь-яких доказів погашення заборгованості чи зменшення її розміру не надав.

ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи

24 серпня 2026 року суд ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та постановив здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу було запропоновано подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

Представник позивача Резуєв Є.В. до позовної заяви додав клопотання, у якому просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

22 вересня 2026 року, до початку розгляду справи по суті, відповідач ОСОБА_1 подав заяву, у якій просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Суд уважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, оскільки учасники скористалися своїми процесуальними правами та виклали свої правові позиції.

З огляду на викладене, а також згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснює фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

24 червня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) в електронній формі через особистий кабінет позичальника, доступний на вебсайті товариства «creditkasa.com.ua» та/або відповідному мобільному додатку чи іншому засобі інформаційно-комунікаційної системи ТОВ «Укр Кредит Фінанс», укладено кредитний договір № 1412-8480 (а. с. 13 - 23). Кредитний договір підписано у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (а. с. 23 зворотна сторона).

Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CREDOS» у редакції від 14.06.2024 (а. с. 24 – 31), таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за кредитним договором (графік платежів) (а. с. 32 - 33), а також паспорт споживчого кредиту разом з додатками (а. с. 34 – 43), паперові копії якого долучені до матеріалів справи, підписані позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором. З цих документів убачається, що до складу загальних витрат за кредитом включено проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту, визначено орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, порядок і строки погашення кредиту, розмір та строки внесення платежів, а також наслідки невиконання чи неналежного виконання зобов`язань. Підписавши зазначені документи, відповідач підтвердив ознайомлення з умовами кредитування та погодився з ними.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 6 600 грн строком на 365 днів (з 24.06.2024 по 23.06.2025), базовий період – 20 календарних днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у строки та в порядку, визначених договором і графіком платежів, номер особистого електронного платіжного засобу позичальника — НОМЕР_1 (пп. 4.1, 4.2, 4.8, 4.13, 5.1, 13).

Умовами кредитного договору визначено такий фінансовий механізм кредитування: стандартна процентна ставка – 1,50 % в день; знижена процентна ставка – 1,18 % в день; комісія за видачу кредиту – 5 % від суми виданого кредиту (пп. 4.10, 4.11).

24 червня 2024 року о 13:29 кошти в сумі 6 600 грн перераховано за допомогою платіжної системи «LiqPay» на електронний платіжний засіб № 5355 28 * 47, призначення платежу: видача кредитних коштів за договором 1412-8480, що підтверджується відповідною платіжною квитанцією (а. с. 44). Указаний факт також підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту за договором № 1412-8480, згідно якої кредитні кошти у сумі 6 600 грн були перераховані 24 червня 2024 року на платіжну картку відповідача за допомогою платіжної системи «LiqPay» (а. с. 45).

Відповідач прийнятих на себе зобов`язань за кредитним договором не виконував в повній мірі. Це підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1412-8480 від 24 червня 2024 року (а. с. 46 – 53), згідно з яким непогашена заборгованість відповідача перед кредитором становить 38 563 грн 80 коп., яка складається з заборгованості за: тілом кредиту – 6 600 грн; процентами – 31 633 грн 80 коп.; комісією - 330 грн. На а. с. 54–56 Правила акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Між сторонами виник спір щодо наявності та розміру заборгованості за кредитним договором. На час розгляду справи відповідач не надав суду доказів повного погашення вказаної заборгованості чи спростування розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

ІV. Норми права, які застосовує суд, та мотиви їх застосування

5.1. Укладення електронного договору про споживчий кредит

Загальні вимоги до чинності правочину встановлені статтею 203 ЦК України, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства та його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин вчиняється у формі, встановленій законом. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин презюмується правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції та встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 3 цього Закону електронний договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх цивільних прав і обов`язків і оформлена в електронній формі; такий договір укладається і виконується у порядку, передбаченому, зокрема, Цивільним кодексом України.

Частина третя статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що електронний договір укладається шляхом направлення пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) іншою стороною; такий договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила оферту, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідно до цієї норми відповідь про акцепт, зокрема, може надаватися шляхом заповнення електронної форми з накладенням електронного підпису у порядку, визначеному статтею 12 вказаного Закону, або шляхом вчинення дій, які в інформаційній системі прямо визначені як прийняття пропозиції.

За пунктами 12, 13 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор — це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, і яка використовується як електронний підпис одноразовим ідентифікатором — дані в електронній формі, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні. Згідно зі статтею 12 цього Закону електронний правочин вважається підписаним, зокрема, у разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Суд установив, що 24 червня 2024 року відповідач в особистому кабінеті на офіційному вебсайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подав електронну заявку на отримання кредиту, після чого на вказаний ним номер мобільного телефону кредитодавець надіслав одноразовий ідентифікатор (цифровий код). Введення відповідачем цього одноразового коду в інформаційній системі позивача слугувало підтвердженням його акцепту пропозиції укласти кредитний договір № 1412-8480 від 24 червня 2024 року в електронній формі. Зміст укладеного договору (текст кредитного договору, паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту) відображені у файлах особистого кабінету та роздруковані в матеріалах справи.

Із зазначених документів убачається, що до моменту укладення кредитного договору відповідачу було надано інформацію, передбачену статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування», зокрема паспорт споживчого кредиту у встановленій законом формі, дані про реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, графік платежів, розмір і строки внесення обов`язкових платежів, а також наслідки невиконання зобов`язань. Підписавши зазначені документи електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідач підтвердив, що був обізнаний з основними умовами кредитування та погодився з ними.

Правові висновки щодо допустимості укладення цивільно-правових договорів у сфері споживчого кредитування в електронній формі з використанням одноразових ідентифікаторів неодноразово висловлювалися у практиці Верховного Суду. Так, у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказано, що підписання договору одноразовим паролем-ідентифікатором є належним способом волевиявлення сторони, а договір, укладений за правилами Закону України «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Аналогічні підходи викладено у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

З урахуванням наведеного, а також того, що будь-яких позовних вимог про визнання кредитного договору недійсним чи нікчемним у цій справі не заявлено, підстав вважати, що презумпція правомірності правочину, встановлена статтею 204 ЦК України, спростована, суд не вбачає. Отже, кредитний договір № 1412-8480 від 24 червня 2024 року є належним чином укладеним в електронній формі, відповідає вимогам закону щодо форми правочину і є обов`язковим для виконання сторонами. На підтвердження факту надання кредиту матеріали справи містять документ, за яким відповідачу були перераховані кредитні кошти (загальна сума 6?600 грн) на вказаний ним банківський рахунок. Переказ коштів здійснювався через сертифіковані платіжні системи з дотриманням вимог безпеки (стандарт PCI DSS), що гарантує належне зарахування суми на рахунок позичальника. Відповідач отримав за цим договором грошові кошти в обумовленому розмірі, у зв`язку з чим зобов`язаний повернути їх та сплатити передбачені договором платежі у встановлені строки.

5.2. Розрахунок заборгованості та доказування її розміру

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник — повернути кредит та сплатити проценти. За пунктами 1, 2 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд встановлює, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи, і докази на їх підтвердження.

Звертаючись до суду, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1412-8480 від 24 червня 2024 року в розмірі 33 000 грн, яка, за поданим розрахунком, складається із заборгованості за: тілом кредиту — 6 600 грн, процентами —26 400 грн. Подані позивачем договір та розрахунок заборгованості свідчать, що відповідачу надано кредит у загальній сумі 6 600 грн строком на 365 днів (з 24.06.2024 по 23.06.2025). Матеріали справи підтверджують, що відповідач фактично отримав та використав кредитні кошти у загальній сумі 6 600 грн.

Оцінивши поданий розрахунок заборгованості, суд доходить висновку, що він є зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору та відображає структуру заборгованості. Щоденні нарахування процентів за договором здійснювалися виключно в межах строку його дії та за процентною ставкою, погодженою сторонами.

Суд бере до уваги, що відповідач позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 33 000 грн визнав, і таке визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Висновки

З урахуванням наведеного та встановленого судом невиконання відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором № 1412-8480 від 24 червня 2024 року позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про стягнення заборгованості у розмірі 33 000 грн, яка складається із заборгованості за: тілом кредиту — 6 600 грн, процентами — 26 400 грн, підлягають задоволенню у повному обсязі.

V. Розподіл судових витрат між сторонами

Позивачем під час подання позову сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп., що підтверджується платіжним документом від 23.04.2026 (а. с. 1).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд вирішує питання про повернення позивачу з Державного бюджету України 50 % сплаченого судового збору.

Беручи до уваги, що відповідач визнав позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку, що 50 % сплаченого позивачем судового збору підлягають поверненню з Державного бюджету України, а решта 50 % підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.

Керуючись статтями 2-5, 7, 8, 10, 13, 81, 83, 89, 133, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279,430 ЦПК України, на підставі статті 51 Конституції України, статей 24, 105, 110, 112 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1412-8480 від 24 червня 2024 року у розмірі 33 000 (тридцять три тисячі) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп. судового збору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп. згідно з платіжною інструкцією № 30870 від 23.04.2026.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Ладижинський міський суд Вінницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354, ст. 355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст. 273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).

Ім`я (найменування) сторін:

- позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місце знаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 38548598;

- відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення складено та підписано суддею 01.10.2026.

Суддя