Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №545/2908/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2908/26

Провадження № 2/545/2554/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2026 р. м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

Головуючого судді Ткачук О.В.,

секретаря судового засідання Делії Д.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Полтава, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (далі ТОВ «ФК «Солвентіс») звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 25.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» (далі ТОВ «СІРОКО ФІНАНС») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 152138. ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладанні кредитного договору, одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору № 152138 від 25.02.2025, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства.

Відповідно до умов кредитного договору, у якості підтвердження підписання договору (вчинення електронного правочину), надання кредиту позичальнику надсилаються кошти та електронне повідомлення, в якому зазначається інформація про кредитодавця, основна сума кредиту, процентні ставки та міститься активне посилання на правила, якими регламентуються порядок надання паперових копій електронних документів (за необхідності) та інші аспекти виконання вимог ч. 11 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідач уклав кредитний договір № 152138 від 25.02.2025 із ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та отримав кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 4000,00 грн., однак не виконував належним чином кредитні зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 13080,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 4000,00 грн., заборгованість за відсотками -11,6 грн., заборгованість по комісії – 1068,40 грн., заборгованість по штрафним санкціям - 8000,00 грн.

23.07.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» укладено договір факторингу № 23072025.

Згідно договору № 23072025 від 23.07.2025 відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 152138 від 25.02.2025. Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 13080,00 грн., судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 02.07.2026 року по справі відкрито спрощене позовне провадження, виклик відповідача у судове засідання опубліковано та розміщено на офіційному веб-порталі « Судова влада України».

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив суд, розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився без повідомлення причин, незважаючи на те, що про дату, час і місце судового засідання повідомлявся за місцем реєстрації відзиву до суду не подав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин, суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи в паперовій та електронній (змішаній) формі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.02.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 152138 (а.с.19-21)

Згідно з п.п. 1., 2.1.-2.4., 4 Договору, Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, для придбання товарів та/або робіт та/або послуг (на задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Комісію та Проценти) від Суми Позики. Сума позики 4000 грн, строк позики 30 днів, процентна ставка 0,01% в день, комісія 26,71% від суми позики, що складає 1068,40 грн. Дата повернення позики 26.03.2025. Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, починаючи з наступного дня за датою надання Позики, на залишок Позики, виходячи із строку фактичного користування Позикою, до повного погашення заборгованості за Договором, включаючи день такого погашення. Комісія нараховується в дату надання Позики (в момент надання Позики), у визначеному п.п.2.4. п.2 Договору розмірі.

Відповідно до п. 18. Договору, у разі невиконання Позичальником умов цього Договору (неповернення у встановлені умовами Договору строки суми Позики), у випадку коли Сума Позики, зазначена в п. 2 Договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами Позики понад встановлений Договором строк Позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2 Договору за кожен день такого понадстрокового користування, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

В п. 30 Договору, номер електронного платіжного засобу позичальника зазначений T2j4T4.

Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував 25.02.2025 року відповідачу грошові кошти у 4000,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова Компанія «Фінекспрес», за призначенням виплата кредиту (а.с.33).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання кредиту № 152138 від 25.02.2025, станом на 23.07.2025 заборгованість відповідача становить 13080,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 4000,00 грн., заборгованість за відсотками 11,60 грн., пеня 8000 грн., комісія 1068,40 грн (а.с. 15-16).

23.07.2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «Секвоя Капітал» було укладено договір факторингу №23072025, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Солвентіс» перейшло право вимоги, в тому числі, за кредитним договором № 152138 від 25.02.2025 (а.с. 23-26).

Отже, ТОВ «ФК «Солвентіс» наділено правом вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 152138 від 25.02.2025 на суму 13080,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку,встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином сторони узгодили розмір позик, грошову одиницю, в якій надано позики, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення таких договорів, на таких умовах шляхом підписання договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У матеріалах справи відсутні докази погашення повної суми заборгованості за кредитним договором, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача у частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4000,00 грн., сума заборгованості за відсотками у розмірі 11,6 грн., суми заборгованості по комісії у сумі 1068,40 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості по штрафними санкціями в розмірі 8000,00 гривень, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи ту обставину, що штрафні санкції за кредитним договором, укладеним 25.02.2025, нараховані в період дії в Україні воєнного стану, вони підлягають списанню кредитодавцем, а отже підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4000,00 грн., сума заборгованості за відсотками у розмірі 11,6 грн., суми заборгованості по комісії у сумі 1068,40 грн., всього на загальну суму 5080,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Позовні вимоги задоволені частково, на 38,83 %. Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) судовий збір у розмірі 1033,80 грн., який сплачений при подані позову.

Крім того позивачем понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат позивачем подано договір про надання правничої допомоги № 43657029/02 від 02.01.2026, додаткова угода № 152138 від 31.03.2026, акт № 152138 прийому – передачі виконаних робіт (надання послуг) згідно договору № 43657029/02 від 02.01.2024 детальний опис наданих послуг, відповідно до яких вартість наданої професійної правничої допомоги становить 6000,00 грн. Оскільки позовні вимоги задоволені частково, на користь позивача з відповідачки підлягають стягненню витрати на правову допомогу у загальній сумі 2329,80 грн. (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог).

Керуючись статтями 12, 141, 268, 280-289 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» заборгованість за кредитним договором № 152138 від 25.02.2025 у розмірі 5080,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1033,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2329,80 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленим цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС», адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 43657029;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного судового рішення 01.10.2026.

Суддя О. В. Ткачук