Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №550/669/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 550/669/26

Провадження № 2/545/2643/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2026 р. м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді: Ткачук О.В.,

за участю секретаря: Делії Д.О.,

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

До Полтавського районного суду Полтавської області з Чутівського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування якого зазначено, що 20.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4667305, у відповідності до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 10600,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процента ставка становить 1,50% на день. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на карту позичальника № НОМЕР_1 . 24.01.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу №01.02.-02/25, відповідно до умов якого новий кредитор набув права вимоги у тому числі і до боржника ОСОБА_1 .

Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованість за договором №4667305 від 20.05.2024 у розмірі 55650,00 грн. та судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 26.06.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, відзив на позов не надав, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав. Згідно з п. 2 ч.7, ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином.

За змістом ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин, судом проводиться заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 20.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4667305. Договір підписано електронним підписом, містить податковий номер, адресу та номер мобільного телефону ідентифікатор: НОМЕР_2 (зв.а.с.7-16).

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За таких обставин доведено, що між сторонами укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4667305 від 20.05.2024.

Згідно з п. 1.2, 1.3, 1.4.1,2.1 договору №4667305 від 20.05.2024 на умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 10 600,00 грн. Строк кредитування: 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту. Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_3 (зв.а.с.7-16).

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за вищезазначеним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 10 600,00 грн. на платіжну картку НОМЕР_4 , що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» №20250124-851 від 24.01.2025 (а.с.33).

З матеріалів справи вбачається, що позичальником умови договору належним чином не виконувались внаслідок чого виникла заборгованість.

Між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» 24.01.2025 укладений договір факторингу №01.02-02/25, у відповідності до якого до останнього перейшло право вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором №4667305 від 20.05.2024 (а.с.34-41).

Згідно з реєстром боржників №1 до договору факторингу №01.02-02/25 від 24.01.2025 за боржником ОСОБА_1 рахується сума заборгованості в розмірі 55650,00 грн., з яких 10 600,00 грн. – тіло кредиту, 39750,00 грн.- проценти за користування, 5300,00 грн.- штрафні санкції (а.с.45-46).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а в відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом - ч.1 ст.527 ЦК України.

Якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно ч.1 ст.530 ЦК України.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу вимог ч.1 ст.610, ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, сплатити неустойку, встановлені договором або законом.

Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач всупереч умов кредитного договору, та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив умови кредитного договору, не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, не виконав в повному обсязі грошові зобов`язання перед позивачем за договором.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №4667305 від 20.05.2024 станом на 24.01.2025 за ОСОБА_1 рахується заборгованість в загальному розмірі 55650,00 грн., з яких 10 600,00 грн. – тіло кредиту, 39750,00 грн.- проценти за користування, 5300,00 грн.- штрафні санкції (а.с.29-32).

Докази повної сплати заборгованості відповідачем до суду не надані, розрахунок, наданий позивачем відповідачем не спростований, з урахуванням чого суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 10 600,00 грн. та відсотків у розмірі 39 750,00 грн.

Що стосується стягнення штрафних санкцій в розмірі 5300,00 грн суд зазначає таке.

Згідно з п. 6.4 укладеного договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання клієнтом зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів з користування кредитом товариство має право нарахувати, а клієнт зобов`язаний на вимогу товариства платити штраф у розмірі 25% від суми невиконаного та/або неналежного виконання зобов`язання на кожен 7-й день кожного факту такого невиконання або неналежного виконання.

Законом України №2120-ІХ від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України було доповнено пунктом 18, відповідно до якого визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 зазначив, що з аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває до цього часу. Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заявлена до стягнення заборгованість за штрафними санкціями складає 5300,00 грн.

Водночас стягнення штрафних санкцій суперечить вимогам вищенаведеного законодавства, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позов підлягає до часткового задоволення.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. (зв.а.с.6,7).

Позовні вимоги задоволені на 90,48%, отже, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2408,94 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 82, 89, 128, 130, 141, 247, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором №4667305 від 20.05.2024 у розмірі 50 350,00 грн. (п`ятдесят тисяч триста п`ятдесят грн. 00 коп.), з яких: заборгованість за тілом кредиту – 10 600,00 грн., заборгованість за процентами – 39 750,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір у розмірі 2408,94 грн. (дві тисячі чотириста вісім грн. 94 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ: 37616221, місцезнаходження: м.Київ, вул. Іллінська, буд.8, 04070

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складене 01.10.2026

Суддя О. В. Ткачук