Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №362/9129/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/9129/25

Провадження № 2/362/1457/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Мартинцової І.О, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (далі - ТОВ «ФІНПРОМ) звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за договором кредиту № 71211581 від 08.06.2025 року в розмірі 25575,00 грн., з яких: 15000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1125,00 грн. - сума заборгованості за процентами, 2250,00 грн. - сума заборгованості за комісією, 7200,00 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.05.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №71211581 , за умовами якого позикодавець надав відповідачу кредит в розмірі 15000,00 грн. строком на 30 днів (з 28.06.2025 року по 026.06.2026 року) із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.25 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15.00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 2250,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позикодавець свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу грошові кошти у вказаному вище розмірі шляхом їх перерахування на банківський рахунок відповідача № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС». Проте відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість в розмірі: 25575,00 грн.

16.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено Договір факторингу № 16/10/25 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту № 71211581 від 08.06.2025 року

Після відступлення прав грошової вимоги за вказаними договорами відповідач свої зобов`язання з повернення коштів не виконав а тому, позивач просить стягнути заборгованість за договором позики №71211581 від 08.06.2025 року, а також понесені судові витрати з відповідача на свою користь.

Процесуальні дії:

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2025 року визначено головуючого суддю Мартинцову І.О.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.12.2025 року відкрито провадження, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.12.2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, які містять батьківську таємницю.

Судом вжито належних заходів для повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Сторонам направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Представник ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» у позовній заяві просив здійснювати розгляд за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

З відповіді Глевахівської селищної ради станом на 04.11.2025 року встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача суд направляв ухвалу про відкриття провадження, яка була вручена останньому (поштове повідомлення про отримання міститься в матеріалах справи).

Однак, відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за адресою зареєстрованого місця проживання, своїм процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву не скористалася, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного висновку.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28.05.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 71211581, за умовами якого відповідачу надано грошові кошти в сумі 15000 грн. в позику строком на 30 днів, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.25 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту та комісія за надання кредиту складає 15.00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 2250,00 грн.).

За цим Договором (п. 2.1.) Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту.

Згідно п. 2.1.1. Договору - мета отримання Кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 2.1.2. вид фінансової послуги, що надається відповідно до умов Договору - надання коштів у кредит. Тип кредиту - кредит.

Пунктом 2.2. Договору сторонами погоджено основні умови кредиту, а саме: сума кредиту 15000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень нуль копійок);строк кредитування/строк договору - 30 днів., процентна ставка/день - 0,250% (фіксована); комісія за надання кредиту - 15,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 2250,00 грн.); пеня %/день - 4,00%.

Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" позичальник ОСОБА_1. з яким укладено договір № 71211581, ідентифікований за одноразовим ідентифікатором 34201, час відправки ідентифікатора позичальнику: 18.05.2025 об 11:55:29, електронна пошта, на яку направлено ідентифікатор: virtrusss.1993@icloud.com.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Сторонами по справі при укладенні договору також було погоджено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток № 1 до Договору № 71211581 від 28.05.2025 року).

Листом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» №16/10/25-14867 від 16.10.2025 року повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок відповідача на підставі платіжної інструкції № 50fbe240-60e6-4834-8a79-7dc72aea50d було перераховано кошти на виконання умов договору кредиту № 71211581.

Згідно довідки № КД-000064551 від 20.10.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» підтверджує виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Установою та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», та завершення наступної платіжної операції, а саме: дата 28.05.2025 року; номер платежу 50fbe240-60e6-4834-8a79-7dc72aea50d; сума 15000.00 грн.; отримувач ОСОБА_1 - ЕПЗ номер НОМЕР_2 .

Факт перерахування кредитних коштів в сумі 15000,00 грн. також підтверджується копією платіжної інструкції № 50fbe240-60e6-4834-8a79-7dc72aea50d по платежу від 28.05.2025 року, яка міститься в матеріалах справи.

В свою чергу листом АТ КБ «Приват Банк» від 17.02.2026 року, наданим на виконання ухвали суду про витребування доказів, підтверджено факт належності саме відповідачу банківської картки № НОМЕР_3 .

Крім того, факт зарахування на вищевказану карту 28.05.2025 року кредитних грошових коштів в сумі 15000,00 грн. та користування ними підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача за період з 28.05.2025 року по 31.05.2025 року.

Верховний Суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16 виклав правовий висновок, за яким банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Отже відомостями з виписки по особовому рахунку відповідача належним чином підтверджено обставини видачі кредиту та його розмір.

Таким чином, ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" свої зобов`язання за вищевказаним договором позики виконало у повному обсязі, надавши відповідачу позику на умовах, визначених договором.

Однак відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, не повертав своєчасно та в повному обсязі грошові кошти для погашення боргу, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість за кредитним договором № 71211581 від 28.05.2025 року в розмірі 25575,00 грн., з яких: 15000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1125,00 грн. - сума заборгованості за процентами, 2250,00 грн. - сума заборгованості за комісією, 7200,00 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

16.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено Договір факторингу № 16/10/25 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту № 71211581 від 28.05.2025 року.

У відповідності до Реєстру прав вимог №16/10/25-02 від 16.10.2025 року до договору факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило, а ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 71211581 від 28.05.2025 року в розмірі 25575,00 грн., номер в Реєстрі 2245.

ТОВ ФІНПРОМ МАРКЕТ» проведено розрахунок за договором № 16/10/25 від 16.10.2025 року, що підтверджується платіжними інструкціями кредитного переказу коштів від 20.10.2025 року.

Таким чином, суд вважає, що ТОВ «Фінпром Маркет» надано належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу права вимоги до відповідача за договором кредиту №71211581 від 28.05.2025 року.

В добровільному порядку відповідач заборгованість за вищевказаним договором не погашає ні перед позикодавцем, ні перед ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що набуло право вимоги за договором позики № 71211581 від 28.05.2025 року на підставі договору факторингу, що підтверджується наданим розрахунком ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» за період з 28.05.2025року по 16.10.2025 року.

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до змісту ч. 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України)

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частини 3 статті 512 ЦК України).

Жодних обмежень щодо заміни кредитодавця у зобов`язанні, що випливає з кредитного договору, закон не містить, таких обмежень не встановлено.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до положень статтей 1077, 1079 цього ж Кодексу за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор), яким може бути лише банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції, передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частина 1 статті 1078 ЦК України визначає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога) а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оцінка суду.

Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання позичальником умов кредитного договору щодо повернення кредитних коштів (тіла кредиту) та відсотків. Нарахованих в межах строку кредитування (30 днів), а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягнення заборгованість за кредитним договором №71211581 від 28.05.2025 року в розмірі 16125,00 грн., з яких:15000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1125,00 грн. - сума заборгованості за процентами.

Щодо вимог про стягнення відсотків за понадстрокове користування в сумі 7200,00 грн. суд зазначає наступне.

Умовами кредитного договору визначено, що у разі порушення Позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% за понадстрокове користування кредитом (п.2.2.4 Договору).

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі №910/1238/17 касаційний суд, формуючи практику, дійшов такого висновку:

«Проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування».

Тобто, після закінчення строку дії кредитного договору або у разі пред`явлення банком вимоги про дострокове повернення грошових коштів змінюється правова природа зобов`язання. У такому випадку нарахування штрафних санкцій можливе не на підставі умов договору, а на підставі ст. 625 ЦК України (3% річних).

Велика Палата Верховного Суду дійшла до вказаного висновку з тих мотивів, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною, тобто виключається одночасне застосування ст. 1048 та ст. 625 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця (Постанова Верховного Суду від 05.04.2023, справа №910/4518/16).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення процентів за понадстрокове користування кредитом задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про стягнення комісії сумі 2250,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 11 лютого 2021 року № 16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил.

Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) суд зробив висновок, що: «надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Таким чином, оскільки перерахування коштів згідно кредитного договору є обов`язком кредитора, надання кредиту не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника, а тому у задоволенні вимог щодо сплати комісії за надання кредиту слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження понесених витрат на надання правничої допомоги позивачем подано договір № 25-08/25/ФП про надання правової допомоги від 25.08.2025 р.; витяг з акту № 6ПФ приймання-передачі правничої допомоги від 23.10.2025 року; акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (додаток № 1 до договору №25-08/25/ФП про надання правової допомоги від 25.08.2025 р); платіжну інструкцію про сплату витрат на надання правничої допомоги, ордер та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідач не подавав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, надану позивачем у справі.

Однак, у зв`язку зчастковим задоволення позову з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог в сумі 2837,24 грн.

Крім того, згідно вимог ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених вимог в сумі 1527,31 грн.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 512, 516, 526, 626, 629, 638, 1049, 1054, 1077, 1078, 1079 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за кредитним договором 71211581 від 28.05.2025 року в розмірі 16125 (шістнадцять тисяч сто двадцять п`ять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1527 (одна тисяча п`ятсот двадцять сім) грн. 31 коп., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2837 (дві тисячі вісімсот тридцять сім) грн. 24 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» адреса: 08200, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, код ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 30.09.2026.

Суддя Ірина МАРТИНЦОВА