Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №157/1594/26 — Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1594/26

Провадження №3/157/580/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року місто Камінь-Каширський

Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В., з участю секретаря судового засідання Дем`яник К.Ю., особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не працевлаштований,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КпАП України),

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 18 серпня 2026 року близько 15 год 00 хв, перебуваючи у п`яному вигляді, за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , вчинив щодо своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурними словами, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю останньої, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КпАП України.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні домашнього насильства визнав та пояснив, що в ході сварки з ОСОБА_1 дійсно ображав останню нецензурними словами, проте не кричав, не погрожував та не штовхав потерпілу, як про це вказано у протоколі про адміністратвине правопорушення.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства, крім визнання вини ним самим, підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення та дослідженими доказами.

Згідно із рапортом старшого інспектора Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Пугача А., що зареєстрований в ІТС ІПНП за № 13614 від 18 серпня 2026 року, заявник ОСОБА_3 повідомив до поліції про те, що батько вчиняє фізичне та психологічне насильство, такі дії з його сторони не вперше.

З пояснень потерпілої ОСОБА_4 у судовому засіданні вбачається, що 18 серпня 2026 року дійсно мав місце конфлікт, спочатку цей конфлікт був між її чоловіком ОСОБА_1 та її сестрою, а коли вона намагалася захистити останню, то конфлікт вже виник між нею (потерпілою) та її чоловіком, однак чоловік їй не погрожував фізичною розправою та не штовхав, лише ображав нецензурними словами. Працівників поліції вона не викликала, це зробив її син, а вона йому не могла заперечити, адже останній у своїх поглядах на зазначені взаємовідносини у сім`ї правий. Коли на виклик приїхали працівники поліції, вона лише хотіла, що вони трохи налякали її чоловіка, а не складали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення. Вона просить не застосовувати суворе стягнення до її чоловіка.

Відповідно до термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 645649 від 18 серпня 2026 року, ОСОБА_1 було заборонено в будь-який спосіб контактувати з потерпілою ОСОБА_2 , припис винесено на 5 діб з 18 год 00 хв 18 серпня 2026 року до 18 год 00 хв 23 серпня 2026 року.

З письмових пояснень ОСОБА_3 від 18 серпня 2026 року вбачається, що 18 серпня 2026 року близько 15 год 00 хв, коли він знаходився за місцем проживання, то його батько ОСОБА_1 , перебуваючи у п`яному вигляді, вчинив домашнє насильство в сім`ї, що виразилося у сварці, криках, словесних погрозах фізичною розправою, останній розкидав речі, поводився агресивно та зухвало, на зауваження припинити протиправні дії не реагував, а тому він звернувся за допомогою до поліції, під час даних подій тілесних ушкоджень не було заподіяно.

З відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що потерпіла ОСОБА_2 на момент приїзду працівників поліції була схвильована та пояснила, що виник конфлікт між її чоловіком та її сестрою, а потім вже з нею, а у подальшому між чоловіком та її сином ОСОБА_3 , а також просила працівників поліції її чоловіка налякати, що, на думку суду, свідчить про безпорадність останньої перед домашнім насильством.

Отже, сукупність вищезазначених доказів свідчить, що ОСОБА_1 дійсно ображав потерпілу нецензурними словами, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров`ю, а тому його винуватість у вчиненні домашнього насильства доведена.

Разом з тим, у судовому засіданні не знайшло свого підтвердження те, що ОСОБА_1 штовхав потерпілу, кричав на неї та погрожував фізичною розправою.

Скоєння таких дій щодо неї потерпіла у судовому засіданні заперечила, та не вказувала остання і поліцейським, які прибули на виклик, про вчинення таких дій ОСОБА_1 .

За таких обставин, належить виключити з обвинувачення те, що ОСОБА_1 кричав на потерпілу, штовхав її, погрожував їй фізичною розправою, оскільки такі дії не підтвердженні належними, достатніми та достовірними доказами.

Письмові пояснення ОСОБА_3 , у яких зазначається, що його батько ОСОБА_1 вчинив домашнє в сім`ї, що виразилося у сварці, криках, словесних погрозах фізичною розправою, розкидав речі, поводився агресивно та зухвало, на зауваження припинити протиправні дії не реагував, не свідчать, що такі дії були вчиненні саме щодо потерпілої ОСОБА_2 .

Як пояснила потерпіла у судовому засіданні конфлікт 18 серпня 2026 року мав місце не лише між нею та її чоловіком, а й між останнім та її сестрою, а також між її чоловіком та її сином, який і викликав з власної ініціативи поліцію.

Суд розглядає справу у межах пред`явленого обвинувачення, а згідно з вказаним у протоколі про адміністратвине правопорушення щодо ОСОБА_1 обвинуваченням потерпілою у цій справі є ОСОБА_2 , а не інші члени сім`ї.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке є умисним і посягає, зокрема, на честь, гідність члена сім`ї, супроводжується психологічним впливом, вищенаведені фактичні обставини його скоєння та особу ОСОБА_1 , який вперше притягується до адміністративної відповідальності, вину визнав, і його майновий стан та думку потерпілої, яка просила суворо останнього не карати, вважаю за достатнє та необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 у дохід держави належить стягнути судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 173-2, п. 1 ч. 1 ст. 284 КпАП України, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

На підставі частини другої статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягнути подвійний розмір штрафу 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Камінь-Каширський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Дата складення повного тексту постанови 30 вересня 2026 року.

Суддя: О.В. Антонюк