Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №686/34127/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/34127/25

Провадження № 22-ц/820/1396/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Плінська І.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/34127/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 квітня 2026 року у складі судді Заворотної О.Л. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в :

У листопаді 2025 року ТзОВ «ФК «Фінтраст капітал» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 242 500 грн, з яких 25 000 грн тіло кредиту, сума процентів – 205 000 грн, штрафні санкції 12 500 грн та судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог товариство зазначало, що 18.02.2024 року між ТзОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1447642, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 25000 грн, строком на 360 днів, з 18.02.2024 року по 12.02.2025 та зобов`язався сплати проценти за користування кредитом, відповідно до п 1.5.1 Договору за відсотковою ставкою 2,5 % в день, яка застосовується протягом всього кредитування. ТзОВ «Слон кредит» взяті на себе зобов`язання виконало, шляхом перерахування коштів на банківську карту № НОМЕР_1 , за допомогою платіжного провайдера, що підтверджується листом ТзОВ «Пейпек».

27.06.2025 року на підставі договору факторингу № 27062025, укладеного між ТзОВ «Слон кредит» та ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», останне набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1447642, від 18.02.2024 року.

Оскільки ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання за вказаними вище договором не виконав, у зв`язку з чим позивач наділений правом грошової вимоги до нього, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню, становить 242 500 грн, з яких 25 000 грн тіло кредиту, сума процентів – 205 000 грн, штрафні санкції 12 500 грн.

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 квітня 2026 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Фінтраст капітал» заборгованість за договором № 1447642, від 18.02.2024 року в сумі 107 500 грн, витрати на правову допомогу в сумі 4 433 грн та судовий збір в сумі 1290 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на їх користь 200 875 грн, з яких сума кредиту – 25 000 грн, сума процентів за користування кредитом – 163 375 грн, штрафні санкції – 12 500 грн.

Апелянт посилається, що кредитний договір укладений між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана в позовній заяві. Суд фактично встановив факт укладення договору про надання споживчого кредиту, проте на інших умовах, а саме в частині нарахування відсотків. При цьому, судом не врахувано додаткові роз`яснення щодо виконання окремих вимог Закону № 3498-IX Національного Банку України, відповідно до яких, пунктом 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, тобто до 20.08.2024 року включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно). На підставі частини п`ятої статті 8 Закону про споживче кредитування починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, тобто з 21.08.2024 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону про споживче кредитування не може перевищувати 1%. Таким чином, правильний розрахунок заборгованості повинен бути здійснений наступним чином: 18.02.2024-22.04.2024: 25000*14* 2,5%=40625 грн. 23.04.2024-20.08.2024:25000*120*1,5%= 45000 грн. 21.08.2024-27.06.2025: 25000* 311* 1%= 77750 грн, а всього 163 375 грн.

Крім того, у період з 18.02.2024 року по 27.06.2025 року відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 937,5 грн., кошти були зараховані на погашення процентів, при цьому, часткова оплата відповідачем процентів за користування кредитом, є підтвердженням волевиявлення відповідача на добровільне виконання умов Договору, серед іншого, зазначених п. 4.2 та п. 5.4.1. Договору. Враховуючи зазначене, оплата відповідачем процентів за користування грошовими коштами є свідомим та вільним вибором відповідача, спрямованим на виконання умов Договору. Тобто, оплата відповідачем суми нарахованих процентів за користування грошовими коштами на рахунок первісного кредитора є підтвердженням факту отримання боржником від первісного кредитора грошових коштів у сумі, що визначена п. 1.2. Договору. Враховуючи факт укладення правочину та отримання відповідачем коштів не може бути спростований, а нарахування забогвоаності здійснено відповідно до погодженого строку кредитування. Отже, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку щодо стягнення відсотків у визаченого ним розмірі, в даному випадку нараховані відсотки не носять штрафного характеру - не є пенею чи неустойкою, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором, наданий позивачем розрахунок заборгованості (картка обліку) є належним та допустимим доказом, який відповідачем не був спростований.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що 18.02.2024 року між ТзОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 1447642 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до п. 1.3. тип кредиту – кредит, сума кредиту складає 25000 грн.

Пунктом 1.4. Договору передбачено, строк кредиту 360 днів: з 18.02.2024 по 12.02.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується – Графік платежів) , що є додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Згідно з п. 1.5. договору передбачено тип процентної ставки - фіксована.

За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору ( п 1.5.1); знижена процентна ставка 0,125% в день та застосовується відповідно до наступних умов. якщо споживач до 19.03.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в в`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки ( п 1.5.2).

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. договору, ТзОВ «Слон кредит» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору.

ТзОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 25000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК», випискою по банківському рахунку відповідача.

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість.

27 червня 2025 року ТзОВ «Слон кредит» на підставі договору факторингу № 27062025 за плату відступило, а ТзОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги за договором № 1447642 від 18.02.2024 року.

Згідно реєстру боржників від 27.06.2025 року ТзОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1447642 від 18.02.2024 в розмірі 242500 грн., в т.ч. 25000 грн. за тілом кредиту, 205000 грн. за відсотками, 12500 грн штрафних санкцій.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Із положень частини першої статті 526 ЦК України вбачається, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 514 ЦК України слідує, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за кредитним договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. При цьому до нового кредитора переходять усі чинні права первісного кредитора. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором, у тому числі договору факторингу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у встановлений договором строк не повернув кредит, у зв`язку з чим з нього підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту в сумі 25 000 грн.

Згідно із п. 1.4. договору строк кредиту 360 днів: з 18.02.2024 по 12.02.2025 року.

19.03.2024 року ОСОБА_1 вніс платіж в розмірі 937,5 грн., при цьому на оплату тіла кредиту зарахован - 0 грн, на оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 937,5 грн.

Згідно розрахунку заборгованості первісний кредитор ТОВ «Слон кредит» проводив нарахування відсотків за користування кредитом за стандартною процентною ставкою 2,5% в день, що за період з 19.03.2024 року по 12.02.2025 становить 206250грн.

При цьому, суд апеляційної інстанції, погоджується з висновком суду першої інстанції, що наданий розрахунок заборгованості є необґрунтованим, оскільки кредитодавець не врахував положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року і яким доповнено ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Згідно з п 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22 квітня 2024 року); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (до 21 серпня 2024 року).

З врахуванням того, що кредитний договір було укладено 18.02.2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тому вказані норми повинні бути враховані під час укладення договору.

Таким чином, починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22 квітня 2024 року - не більше 1,5%, з 21 серпня 2024 року - не більше 1%.

Відтак, умова укладеного між сторонами договору щодо встановлення процентної ставки у розмірі 2,50 % після 22 квітня 2024 року у порядку ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» не відповідає вимогам закону.

Визначаючи розмір відсотків, суд першої інстанції навів власний розрахунок заборгованості, при цьому протягом строку кредитування застосував процентну ставку 1% та стягнув 82 500 грн.

Апелянт в своїй апеляційній скарзі, також навів власний розрахунок заборгованості по процентах з урахуванням п 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» та вважав, що правильний розрахунок заборгованості повинен бути здійснений наступним чином: 18.02.2024-22.04.2024: 25000*14*2,5%=40625 грн. 23.04.2024-20.08.2024:25000*120*1,5%= 45000 грн. 21.08.2024-27.06.2025: 25000* 311* 1%= 77750 грн, а всього 163 375 грн.

Однак, колегія суддів з врахуванням обставин справи не погоджується з наведеними розрахунками заборгованості по процентам та новодить власний розрахунок згідно п 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування».

Як було достеменно встановлено судом апеляційної інстанції, загальний строк кредитування становить 360 днів з 18.02.2024 року по 12.02.2025 року.

Оскільки ОСОБА_1 19.03.2024 року вніс платіж на погашення процентів, тому нарахування процентів за кредитом слід проводити з 19.03.2024 року, тому з 19.03.2024 року по 21.04.2024 року розмір процентів становить 21 250 грн ( 25 000х2,5%х34 дні), з 22.04.2024 року по 21.08.2024 року - 45 000 грн ( 25 000х1,5%х120 днів), з 22.08.2024 року по 12.02.2025 рік -44 000 грн ( 25 000х1%х176 дні), а всього 110 500 грн.

Таким чином, розмір процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитного договору, який становить 360 днів, з врахуванням отриманого тіла кредиту 25 000 грн та внесеної проплати, має становити 110 500 грн, а розмір заборгованості за кредитом 135 500 грн ( тіло кредиту 25 000 грн. +проценти за користування кредитом 110 500 грн.).

Тому, в частині розміру нарахованої заборгованості за кредитним договором, рішення суду першої інстанції підлягає зміні, оскільки з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Фінтраст капітал» слід стягнути 135 500 грн заборгованості за договором № 1447642, від 18.02.2024 року

Щодо стягнення штрафних санкцій в розмірі 12500 грн.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що штрафні санкції в сумі 12500 грн не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В силу ч.ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено на 55,88%, тому з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Фінтраст капітал» підлягає стягненню 1353,63 грн судового збору сплаченого в суді першої інстанції ( 2422,40х55,88%:100), а також 2 030,45 грн ( 3633,60х55,88%:100) судового збору сплаченого в суді апеляційної інстанції, а всього 3384,08 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Із положень ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження відповідних витрат на правову допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені чи мають бути понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

З матеріалів справи вбачається, 10 грудня 2024 року між адвокатом Столітнім М.М. та ТзОВ «ФК «Фінтраст капітал», укладено договір про надання правової допомоги № 10/12-2024.

На підставі укладеного договору та заявки № 12064 на виконання доручення до договору клієнт доручив адвокату надання професійної правничої допомоги у справі за позовом ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до Акта № 12064 прийому-передачі робіт (наданих послуг) від 19 листопада 2025 року, адвокатом надано відповідні послуги з оформлення, складання, подання позовної заяви, складення процесуальних документів, представництво інтересів клієнта під час розгляду даної цивільної справи, вартість наданих послуг 10 000 грн.

ОСОБА_1 не заперечував проти стягнення витрат на правничу допомогу у визначеному позивачем розмірі.

Дослідивши надані докази витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_1 слід стягнути 5 588 грн ( 10 000х55,88%:100) витрат на професійну правничу допомогу понесені в суді першої інстанції.

Крім того, при подачі апеляційної скарги, ТзОВ «ФК «Фінтраст капітал» також вказало, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції становить 8 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, суду надано: договір про надання правової допомоги № 07/07-2022 від 07 липня 2022 року, укладений між адвокатом Крюковою М.В. та ТзОВ «ФК «Фінтраст капітал», ордер на надання правничої допомоги № 1965095 від 24.04.2026 року, звіт про надання правової допомоги згідно договору № 07/07-2022 від 24.04.2026 року, в якому визначена загальна вартість послуг за подачу апеляційної скарги – 8 000 грн, платіжну інструкцію № 8423 від 24.04.2026 року про сплату коштів за налану правничу допомогу.

Дослідивши надані докази витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_1 слід стягнути 4 470,40 грн ( 8000х55,88%:100) витрат на професійну правничу допомогу понесені в суді апеляційної інстанції.

Відтак розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції становить 10 058, 40 грн.

Керуючись статтями 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», задовольнити частково.

Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 квітня 2026 року змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( місце реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» ( місце знаходження: вул. Набережно-Корчуватська буд 27 пр 2 м Київ 03045 ЄДРПОУ 44559822) 135 500 грн заборгованості за договором № 1447642, від 18.02.2024 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» ( місце знаходження: вул. Набережно-Корчуватська буд 27 пр 2 м Київ 03045 ЄДРПОУ 44559822) 3384,08 грн судового збору сплаченого в суді першої та апеляційної інстанції.

Стягнути з ОСОБА_1 ( місце реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» ( місце знаходження: вул. Набережно-Корчуватська буд 27 пр 2 м Київ 03045 ЄДРПОУ 44559822) витрат на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції в сумі 10 058, 40 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 01 жовтня 2026 року.

Судді А.М. Костенко Т.О. Янчук О.І. Ярмолюк