Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №301/2634/24 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 301/2634/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 вересня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів : Кожух О.А., Собослоя Г.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тальчук Поліна Іллівна, на заочне рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 16 серпня 2024 року у складі судді Пітерських М.О., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Марин-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

У липні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №КК/144962 від 27.10.2021 року в сумі 69429,03 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 27 жовтня 2021 року між АТ «Кредобанк» і ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №КК/144962.

Відповідно до умов договору банк зобов`язувався надати ОСОБА_1 кредит, а ОСОБА_1 зобов`язувалася в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого її заборгованість за кредитним договором складає 69429,03 грн., в тому числі 18758,41 грн., прострочене тіло - 23400,58 грн., прострочені відсотки - 27270,04 грн.

08 листопада 2023 року у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з АТ «Кредобанк» на ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» на підставі договору факторингу.

З метою досудового добровільного врегулювання спору 30 січня 2024 року на адресу ОСОБА_1 направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань та повідомлення про заміну кредитора в зобов`язанні. Дану вимогу відповідачем залишено без реагування.

Посилаючись на вказані обставини, ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №КК/144962 від 27.10.2021 в сумі 69429,03 грн. та судові витрати на загальну суму 8422,40 грн., з яких 2422,40 грн. – сплачений судовий збір при зверненні з даним позовом до суду та 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочним рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 16 серпня 2024 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Марин-Фінанс» заборгованість за Кредитним договором №КК/144962 від 27 жовтня 2021 року в сумі 69429 грн. 03 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Марин-Фінанс» судові витрати в сумі 8422 грн. 40 коп.

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Іршавського районного суду Закарпатської області із заявою про перегляд заочного рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 16 серпня 2024 року.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 02 лютого 2026 року поновлено ОСОБА_1 пропущений строк для подання заяви про перегляд заочного рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 16 серпня 2024 року по цивільній справі №301/2634/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Марин-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Іршавського районного суду від 16 серпня 2024 року по цивільній справі №301/2634/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Марин-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Тальчук Поліна Іллівна, просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме додані до позовної заяви правила розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи кредитний договір №KK/144962 від 27.10.2021, так як Правила та Тарифи, на які посилається позивач у позовній заяві не підписані особисто відповідачем. Також апелянт вказує на те, що надана позивачем довідка-розрахунок заборгованості за кредитним договором №KK/144962 від 27.10.2021 містить лише суму заборгованості (незмінну) та не містить відомостей щодо розрахунку заборгованості за період з часу укладення кредитного договору, сум погашення заборгованості (в разі наявності та за умови їх належного підтвердження), які б дозволили суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. Відповідно до наданого розрахунку взагалі неможливо встановити дійсний розмір заборгованості Відповідача, періоди та відсоткову ставку, за які така заборгованість була нарахована, відтак, наданий позивачем документ розрахунку заборгованості є неналежним доказом підтвердження наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором саме в тому розмірі, який вказаний у ньому. Крім того, апелянт вважає, що ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» є неналежним позивачем у спірних правовідносинах, оскільки товариство не набуло права вимагати від відповідача сплати заборгованості за кредитним договором №KK/144962 від 27.10.2021, укладеним між первісними кредиторами та відповідачем, так як наданий суду Додаток №1 до договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги, не є витягом з реєстру боржників, оскільки є лише довідкою/листом, на якому позивач надрукував певну інформацію, яка, на його думку, відповідає інформації, наявній в реєстрі боржників. Сам же договір факторингу не містить інформації про кредитні договори, за якими передається право вимоги, не містить даних про особу-боржника, відомостей щодо суми заборгованості та інші необхідні відомості для такого виду договорів.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, а тому дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 756/1529/15-ц).

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 27 жовтня 2021 року між АТ «Кредобанк» і ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №КК/144962 від 27.10.2021 року.

На підтвердження укладення Кредитного договору позивачем надано: Анкету-Заяву №144962 на отримання ліміту по кредитній картці (а.с. 11-12) та Додаток про відкриття кредитної лінії №КК/144962 від 27.10.2021 року до Заяви-Договору №26201011601865/980/РКО від 27.10.2021 року (далі – Додаток), які власноручно підписано відповідачем ОСОБА_1 ..

У Анкеті-Заяві №144962 від 27.10.2021 року зазначено, що шляхом підписання цієї Анкети-Заяви ОСОБА_1 підтверджує, що з умовами надання кредиту, викладеними в Паспорті споживчого кредиту ознайомлена, примірник Паспорту споживчого кредиту отримала, а також вказано: бажана сума кредитного ліміту – 50000 грн., щомісячний платіж – 4050 грн., строк надання кредитного ліміту – 36, процентна ставка – 36%.

У пункті 1.3.1.1. Додатку зазначено, що банк зобов`язується в межах ліміту кредитування, встановленого в розмірі та на умовах обумовлених Додатком, Заявою-Договором та чинними на момент укладення Додатку, умовами Правил надання комплексних банківських послуг фізичним особам у АТ «Кредобанк», затверджених рішенням Правління АТ «Кредобанк» - протокол №1037 від 13.08.2021 року і Тарифів, відкрити клієнту кредитну лінію (далі – кредитна лінія), в межах якої надавати йому грошові кошти (надалі – кредит) згідно з Додатком, Правилами надання комплексних банківських послуг фізичним особам у АТ «Кредобанк» та Тарифами, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі.

Відповідно до п.1.3.1.2. Додатку, сторони дійшли згоди про те, що взаємні права, обов`язки та умови відкриття кредитної лінії визначаються цим Додатком як безпосередньо в його тексті, так і в текстах Заяви-Договору, Правил надання комплексних банківських послуг фізичним особам у АТ «Кредобанк» та Тарифів. Цей Додаток, Заява-Договір, Правила надання комплексних банківських послуг фізичним особам у АТ «Кредобанк», Тарифи надалі спільно іменуються як кредитний договір.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Кредитний договір №КК/144962 був укладений 27.10.2021 року між АТ «Кредобанк» і ОСОБА_1 у спосіб, визначений чинним законодавством України з дотриманням вимог щодо його укладення.

08 листопада 2023 року між акціонерним товариством «Кредобанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» укладено Договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами.

Як вбачається з Додатку №1 до Договору факторингу із віступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами від 08.11.2023 року, АТ «Кредобанк» відступило ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором №КК/144962 від 27.10.2021 року, заборгованість по якому станом на 08.11.2023 року в частині щодо непогашеного кредиту, несплачених процентів за користування кредитом, комісій, плат, становила 69429,03 грн. (а.с.21).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тобто відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Договір факторингу із віступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами від 08.11.2023 року та Додаток №1 до Договору підписано сторонами та скріплено їх печатками, що підтверджує факт переходу від клієнта до фактора право вимоги заборгованості по кредитному договору №КК/144962.

Відтак, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про неналежність доказів наданих у підтвердження передачі прав вимоги за кредитним договором №КК/144962 від первісного кредитора до позивача по справі та доводи апеляційної скарги щодо недоведеності ознайомлення відповідача з умовами та правилами кредитування, оскільки такі є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Проте, апеляційний суд ставить під сумнів правомірність нарахування суми заборгованості за кредитним договором №КК/144962, у сумі 69429,03 грн так як наданий позивачем розрахунок заборгованості не містить відомостей щодо розрахунку заборгованості за період з часу укладення кредитного договору, сум погашення заборгованості, відсоткову ставку, яка застосовувалася у конкретний період часу.

У відповідності до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом ст.ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Марин-Фінанс», який міститься в матеріалах справи, за період з 02.11.2020 (27.10.2021) по 08.11.2023 за кредитним договором № КК/144962 від 27.10.2021, станом на 08.11.2023 ОСОБА_1 має заборгованість за кредитом у сумі 69429,03 грн. яка складається з наступних складових: заборгованість за тілом кредиту (строкова) – 18758,41 грн.; заборгованість за тілом кредиту (прострочена) – 23400,58 грн.; заборгованість за відсотками (строкова) – 0 грн.; заборгованість за відсотками (прострочена) – 27270,04 грн.

Додаток про відкриття кредитної лінії № КК/144962 від 27.10.2021 містить наступні умови кредитування: максимальний ліміт кредитної лінії становить 200000 грн.; термін (строк) кредитної лінії до 26.10.2024 року включно на поточні потреби клієнта; тип процентної ставки – фіксована і становить 36,0% річних – з дати видачі кредиту до дати повернення кредиту у повному обсязі, 0,00001% річних - у разі погашення повного кредиту не пізніше останнього дня кожного календарного місяця, наступного за місяцем отримання кредиту (надалі – пільговий період), при цьому пільговий період не може перевищувати 62 календарні дні.

Згідно пункту 1.3.1.1 Додатку, банк зобов`язується, в межах ліміту кредитування, встановленого у розмірі та на умовах обумовлених Додатком, Заявою-Договором та чинними, на момент укладення Додатку умовами правил ФО і Тарифів, відкрити клієнту кредитну лінію, в межах якої надавати йому грошові кошти згідно з Додатком, Правилами ФО та Тарифами, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі передбачені Додатком, Правилами ФО та Тарифами.

У пунктах 1.3.2.3.4., 1.3.2.3.5. Додатку передбачено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 55,10% річних, а орієнтовна загальна вартість кредиту для клієнта за Кредитним договором становить 247383,33 грн..

Пунктами 1.3.2.6, 1.3.2.6.1 Додатку визначено порядок видачі кредиту, цілі кредитування, згідно яких, видача клієнту кредиту за кредитним договором здійснюється банком, в межах поточного ліміту кредитної лінії, безготівковим шляхом з позичкового рахунку на поточний рахунок клієнта, на якому встановлений поточний ліміт кредитної лінії під час ініціювання клієнтом видаткової операції (видаткових операцій), якщо сума видаткової операції (видаткових операцій) перевищує залишок власних коштів клієнта на поточному рахунку. Датою видачі банком клієнту кредиту є дата проведення відповідної видаткової операції зі списання коштів з поточного рахунку клієнта в межах поточного ліміту кредитної лінії.

Однак, ні у Анкеті-заяві №144962 на отримання ліміту по кредитній картці від 27.10.2021, ні у Додатку про відкриття кредитної лінії № КК/144962 від 27.10.2021 не зазначено у якому саме розмірі відповідачу було встановлено кредитний ліміт. У вказаному Додатку зазначено лише максильний ліміт кредитної лінії, що становить 200 000грн.

У свою чергу наданий позивачем розрахунок заборгованості також не містить відомостей, про те у якому саме розмірі відповідачу було надано кредит, періоди та відсоткову ставку, за які така заборгованість була нарахована.

Позивачем не подано виписки з особового рахунку клієнта чи будь якого іншого доказу з відображенням руху коштів по даному кредитному договору, у якому була б відображена сума наданого відповідачу кредиту, зміна кредитного ліміту чи можливі здійснені відповідачем оплати у погашення заборгованості, що позбавляє суд можливості взагалі перевірити видачу відповідачу кредитних коштів, правомірність нарахування відсотків за конкретний період часу чи штрафних санкцій, від сплати яких споживач звільняється у період дії в Україні воєнного стану.

Отже, матеріали справи не містять належного розрахунку заборгованості із визначенням усіх складових боргу, періоду нарахування відсотків за користування кредитом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Суд першої інстанції, розглядаючи даний спір, не врахував вищенаведених фактичних обставин справи та вимог закону, повно та всебічно не дослідив наявні у справі докази, не дав їм належної правової оцінки, та дійшов помилкових висновків про задоволення позову.

Відповідно до приписів п.4 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З врахуванням наведеного, оскільки надані позивачем докази не дають можливості перевірити наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором №KK/144962 від 27.10.2021, а відсутність в матеріалах справи належних первинних банківських документів не тільки позбавляє суд можливості перевірити факт перерахування чи отримання позичальником коштів у кредит, але і перевірити розмір спірної заборгованості, порядок її нарахування, а також підстав та порядку нарахування відсотків за користування кредитом, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову з вищенаведених підстав.

Згідно із ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідачем за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 3633,60 грн., відтак дана сума підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст.ст 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тальчук Поліна Іллівна задовольнити частково.

Заочне рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 16 серпня 2024 року скасувати.

У позові товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Марин-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Марин-Фінанс» на користь ОСОБА_1 3633,60 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 30 вересня 2026 року.

Головуючий :

Судді: