Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №304/432/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 304/432/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 вересня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів : Собослоя Г.Г., Мацунича М.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткаченко Єлизавета Володимирівна, на рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 22 жовня 2025 року у складі судді Гевці В.М., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 29 650 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 23 січня 2024 року між позивачем та відповідачкою за допомогою веб-сайту було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1336-3292. Із змісту вказаного Кредитного договору слідує, що разом з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений; такий відповідно до норм ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Позивач вказує, що позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор С0718, для підписання Кредитного договору 1336-3292 від 23 січня 2024 року, підтвердження і ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов Кредитного договору, Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту –5 000 грн.; строк кредитування – 300 днів; базовий період – 14 днів; знижена % ставка – 2,50 % в день; стандартна % ставка – 2,50 % в день. Також Додатковою угодою №1 від 25 січня 2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії № 1336-3292 від 23 січня 2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит в сумі 1 500 грн. Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору та додаткові кредитні кошти відповідно до Додаткової угоди № 1. Зазначає, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до ліцензії, виданої Товариству. Таким чином, позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Позивач (через партнера АТ КБ «ПриватБанк», з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачці ОСОБА_1 кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний останньою в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про перерахуванням коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02 грудня 2019 року на карту отримувача (відповідачки), чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі. Відповідачка підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти, відповідачка не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед позивачем, відповідачка здійснила часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 1336-3292 від 23 січня 2024 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором. Окрім цього, позивач звертає увагу на той факт, що відповідачка в загальній кількості 14 рази оформлювала кредитні відносини з позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність відповідачки з процедурою оформлення та виконання Кредитного договору. Однак, відповідачка всупереч умовам Кредитного договору порушила вищезазначені умови такого і в кінцевому підсумку не повернула у повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконала всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором. Так, станом на 13 січня 2025 року загальний розмір заборгованості відповідачки за Кредитним договором становить: 52 325 грн, з яких 6 500 грн – прострочена заборгованість за кредитом та 45 825 грн – прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Разом з тим повідомляє, що Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами в загальній сумі 22 675 грн., за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором у розмірі 29 650 грн.

Таким чином, оскільки з боку відповідачки у відношенню до позивача має місце свідоме порушення зобов`язання, визначеного в Кредитному договорі, що відповідно до статті 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені кредитним договором або законом, тому просить позов задовольнити.

Рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 22 жовня 2025 року заявлений позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ: 38548598) заборгованість за Кредитним Договором № 1336-3292 від 23 січня 2024 року в розмірі 29 650 (двадцять дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду – задоволено повністю.

Виконання рішення суду розстрочити таким чином:

- до 25 грудня 2025 року – 2 965 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять) гривень 00 копійок;

- до 25 січня 2026 року – 2 965 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять) гривень 00 копійок;

- до 25 лютого 2026 року – 2 965 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять) гривень 00 копійок;

- до 25 березня 2026 року – 2 965 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять) гривень 00 копійок;

- до 25 квітня 2026 року – 2 965 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять) гривень 00 копійок;

- до 25 травня 2026 року – 2 965 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять) гривень 00 копійок;

- до 25 червня 2026 року – 2 965 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять) гривень 00 копійок;

- до 25 липня 2026 року – 2 965 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять) гривень 00 копійок;

- до 25 серпня 2026 року – 2 965 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять) гривень 00 копійок;

- до 25 вересня 2026 року – 2 965 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Вирішено питання по судовим витратам.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткаченко Єлизавета Володимирівна, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції у частині стягнення відсотків, неустойки (штрафи, пеню) у сумі 29 650,00 грн. скасувати. Рішення в частині стягнення тіла кредиту у сумі 6500,00 грн. залишити без змін. У разі визнання судом можливим часткове стягнення процентів/неустойки зменшити їх розмір таким чином, щоб сумарне стягнення (тіло + відсотки +неустойка) не перевищувало суми основного боргу (тіла кредиту) — 6 500,00 грн. (за вибором суду). Стягнути з позивача на користь апелянта судові витрати у розмірі 3 633,30 грн. за подання апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що сума нарахованих процентів/неустойки (45 825,00 грн) істотно перевищує тіло кредиту (6 500,00 грн) — майже у 7 разів, що є очевидною непропорційністю і свідчить про «кабальність» умов договору, що суперечить принципу добросовісності та справедливості. Суд першої інстанції неправильно застосував положення ст. 551 ЦК України та не врахував обов`язок суду зменшити неустойку, якщо її розмір є явно непропорційним. Апелянт звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12-ц зазначає, про зобов`язання суду перевіряти співмірність неустойки наслідкам порушення. Неустойка не повинна перетворюватися на засіб необґрунтованого збагачення кредитора». Очевидна непропорційність між сумою основного боргу та нарахованою неустойкою свідчить про її надмірність і є підставою для її зменшення». Апелянт зауважує, що у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 127/23494/15-ц вказується на те, що неустойка не може виконувати каральної функції та не може бути джерелом необґрунтованого прибутку кредитора». У постанові ВС від 04.07.2018 у справі № 61-10494св18 зроблено висновок, що перевищення суми штрафних санкцій над основним боргом в кілька разів свідчить про їх явну несумірність і є підставою для зменшення судом». Постанова ВС від 20.11.2019 у справі № 761/45073/17: «Нарахування відсотків у розмірі, що значно перевищує основну суму кредиту, є порушенням принципів розумності та справедливості». Також, законодавчо існують обмеження щодо максимального розміру нарахувань у мікрокредитах, а саме: Закон України «Про споживче кредитування» (ст.18) Для кредитів до 1 мінімальної зарплати (даний кредит саме такий) встановлено: ч. 5 ст. 18 ЗУ «Про споживче кредитування»: «Загальна сума, яку споживач повинен повернути, не може перевищувати подвоєну суму отриманого кредиту».Тобто кредитор може вимагати максимум 13 000 грн. Однак, суд стягнув 52325 грн, що порушує пряме законодавче обмеження. Суд першої інстанції помилково дозволив стягнення «договірних» процентів у розмірі, що перевищує майже у 7 разів суму основного зобов`язання за період після прострочення.

У відзиві на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Зокрема, вказує на те, що умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України. Наголошують на тому, що відповідач взяв на себе зобов`язання та не виконав їх належним чином. Проценти визначені у договорі жодним чином не суперечать вимогам законодавства. Відповідач була ознайомлена з усіма умовами договору та погодилась із ними. Таким чином, враховуючи вищезазначене, у Кредитному договорі № 1336-3292 від 23.01.2024 р. сторонами було погоджено умови щодо розміру та строку кредитного договору, ОСОБА_1 погодилась з такими умовами, шляхом електронного підпису договору одноразовим ідентифікатором. Окрім того, звертає увагу суду на той факт, що відповідач в загальній кількості 14 рази оформлювала кредитні відносини з позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання Кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення суду у справі з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані – це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; суб`єкт персональних даних – фізична особа, персональні дані якої обробляються; згода суб`єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб`єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки.

Частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

Судом встановлено, що 23 січня 2024 року року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1336-3292.

Згідно з умовами договору кредитодавець відкрив Кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. Дата видачі кредиту –23 січня 2024 року, останній календарний день першого Базового періоду – 05 лютого 2024 року, сума Кредиту – 5 000 грн., нараховані проценти за користування кредитом – 1 750 грн., разом до сплати – 6 750 грн. Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає двісті дев`яносто тисяч сто п`ятдесят вісімцілих, одинадцять сотих відсотки(ів). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь Строк кредитування) складає: 42 500 грн. та включає в себе суму кредиту та проценти за користування Кредитом.

Цей договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають всі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо уклала договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору в розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Позичальник цим підтверджує, зокрема, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та Правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування йому придбання; договір не суперечить будь-яким договірним обмеженням, що є обов`язковими для позичальника.

Невід`ємною частиною цього договору є Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України.

Згідно з п. 5.1 вказаного Договору, позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована кредитодавцем) не пізніше ніж в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п. 4.8 цього договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит уважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця.

Договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису, одноразовим ідентифікатор С0718.

Таким чином, враховуючи, що договір про відкриття кредитної лінії № 1336-3292 від 23 січня 2024 укладено його сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», чому передувала верифікація відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі - на веб-сайті кредитодавця (creditkasa.com.ua) із зазначенням своїх особистих даних, зокрема, РНОКПП, серії та номеру паспорту, адреси реєстрації місця проживання, реквізитів карткового рахунку, а зазначені у ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», та за відсутності належних доказів про те, що договір укладено іншою особою, відтак вказане підтверджує факт його укладення.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20 червня 2022 року у справі №757/40396/20 (провадження №61-850св22).

Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим. Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано.

Таким чином, підписавши договір про відкриття кредитної лінії, ОСОБА_1 посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником. Відповідач з власної ініціативи звернулася за отриманням кредиту до вільно обраної нею фінансової установи, а саме ТОВ «Укр Кредит Фінанс», отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

Листом АТ КБ «ПриватБанк» підтверджується перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему LiqPay на підставі договору № 4010 від 02 грудня 2019 року, зокрема, 23 січня 2024 року у розмірі 5 000 грн. на картку № НОМЕР_2 , належну відповідачці ОСОБА_1 .

Також Додатковою угодою № 1 від 25 січня 2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії № 1336-3292 від 23 січня 2024 року позивач та відповідачка домовились про надання додаткових коштів у кредит в сумі 1 500 грн. Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед позивачем, відповідачка здійснила часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 1336-3292 від 23 січня 2024 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором. Окрім цього, позивач звертає увагу на той факт, що відповідачка в загальній кількості 14 рази оформлювала кредитні відносини з позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність відповідачки з процедурою оформлення та виконання Кредитного договору.

Таким чином, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме перерахувало грошові кошти на банківський рахунок ОСОБА_1 , яка самостійно внесла до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства номер своєї платіжної карки.

Однак, відповідач належним чином не виконувала умови договору.

Згідно розрахунку заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1336-3292 від 23 січня 2024 року станом на 13 січня 2025 року загальний розмір заборгованості відповідачки за Кредитним договором становить: 52 325 грн., з яких 6 500 грн. – прострочена заборгованість за кредитом та 45 825 грн. – прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Колегія суддів зауважує, що строк кредитування був визначений сторонами до 17.11.2024 (300 днів). Як вбачається з розрахунку заборгованості, нарахування процентів було припинено у дату кінцевого строку кредитування, і після цієї дати розмір боргу за відсотками позивачем не збільшувався.

Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами в загальній сумі 22 675 грн., за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 29 650 грн.

Відтак, з урахуванням принципу диспозитивності позивач просив стягнути з відповідача саме 29 650 грн., з яких 6 500 грн. – прострочена заборгованість за кредитом та 23 150 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Доказів належного виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення кредитним коштів у розмірі та на умовах, визначених договором про надання коштів у позику № 1336-3292 від 23 січня 2024 року матеріали справи не містять.

Таким чином, оскільки у встановлений договором строк ОСОБА_1 не повернула кредитні кошти та не сплатила нараховані проценти, які правомірно нараховано позивачем у межах строку дії кредитного договору, відповідно до умов укладеного договору, у позивача виникло право на їх стягнення в примусовому порядку.

З врахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заявлений позов.

Посилання апелянта на те, що умови кредитного договору щодо розміру відсотків є несправедливим у розумінні ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», порушують принцип розумності та добросовісності є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 не заявляла позовних вимог про визнання недійсними відповідних положень кредитного договору стосовно розміру процентів, не надала судового рішення про визнання таких положень договору недійсними, не спростувала презумпцію правомірності правочину.

Суд акцентує, що відсотки за користування кредитом, нараховані на підставі ст.ст. 1048, 1056-1 ЦК України, за своєю правовою природою є платою за користування грошовими коштами, а не засобом забезпечення виконання зобов`язання чи штрафною санкцією. Відтак, вказані нарахування не є компенсацією за невиконання зобов`язань у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Умови щодо розміру процентів та порядку їх нарахування були узгоджені сторонами при підписанні договору, що повністю відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України. Оскільки відповідач у судовому порядку ці умови не оспорювала, вони є обов`язковими для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Разом з цим, суд враховує, що позивач вже самостійно реалізував принцип справедливості та пропорційності, застосувавши Програму лояльності та зменшивши позовні вимоги щодо відсотків з 45 825,00 грн. до 29 650 грн. Подальше зменшення суми боргу призведе до порушення права кредитора на отримання очікуваного прибутку та суперечитиме принципу обов`язковості виконання договору (ст. 629 ЦК України).

Посилання апелянта на те, що суд безпідставно стягнув з відповідача 52 325 грн., з яких 45 825 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, колегія суддів оцінює критично, оскільки як зазначалось вище, з розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача становила 52 325 грн., натомість позивач самостійно обмежив обсяг своїх вимог шляхом списання частини нарахованих процентів та просив стягнути з відповідача лише 29 650 грн., з яких 6 500 грн. – прострочена заборгованість за кредитом та 23 150 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, і судом першої інстанції правомірно стягнуто заборгованість у вказаному розмірі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, ґрунтуються не неправильній оцінці фактичних обставин справи та вищенаведених норм права, які регулюють спірні правовідносини між сторонами, а тому не заслуговують на увагу.

Суд першої інстанції, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та правомірно задовольнив заявлений позов.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає.

Відтак, відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення залишити без змін.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткаченко Єлизавета Володимирівна, залишити без задоволення.

Рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 22 жовня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 30 вересня 2026 року.

Головуючий:

Судді: