Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №466/8814/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/8814/26

Провадження № 1-кп/466/963/26

В И Р О К

іменем України

01 липня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12026142380000326 від 22.09.2026 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Львова, українки, громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої, востаннє 30.07.2024 Личаківським районним судом м. Львова за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу у сумі 17000 гривень,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, -

встановив:

ОСОБА_3 , 17.08.2026 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, перебуваючи на зупинці громадського транспорту, що знаходиться за адресою: м. Львів, проспект В. Чорновола, 57, побачивши на тротуарі банківську карту та переконавшись, що її дії є непомітними для сторонніх осіб, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер вчинюваних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно викрала банківську карту з банківським рахунком AT КБ «Приват Банк» НОМЕР_1 , належну ОСОБА_4 .

Привласнивши банківську карту з банківським рахунком АТ КБ «Приват Банк» НОМЕР_1 , яка відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», пунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1 п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», примітки до ст. 358 КК України є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру та видана повноважною особою юридичної особи, а саме, імітована АТ КБ «Приват Банк» НОМЕР_1 з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити, власником якої є ОСОБА_4 з метою подальшого незаконного використання такої карти шляхом зняття грошових коштів за системою безконтактної оплати, належних ОСОБА_4 , у такий спосіб незаконно привласнила її, при цьому не вжила будь-яких заходів для повернення даного документу, усвідомлюючи те, що даний документ належать іншій особі, таким чином незаконно заволоділа ним.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному привласненні офіційного документа, вчиненому з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.

Під час проведення досудового розслідування підозрювана ОСОБА_3 у присутності свого захисника – адвоката ОСОБА_5 повністю і беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, не оспорювала встановлені органом досудового слідства обставини та надала згоду на розгляд обвинувального акту в порядку спрощеного провадження без її участі та без участі її захисника.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного кримінального проступку стверджується іншими зібраними органом досудового розслідування доказами, які ніким з учасників кримінального провадження не оспорювались.

До обвинувального акта долучена письмова заява підозрюваної ОСОБА_3 , з якої вбачається, що вона беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, надає згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, ознайомлена із обмеженням права апеляційного оскарження.

Враховуючи зазначені вище обставини та у відповідності до приписів ч. 2 ст. 381 КПК України, судом визнано за можливе провести розгляд вищевказаного обвинувального акта щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників процесу, фіксування цього судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку повністю і об`єктивно доведена та її дії органом досудового слідства правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 357 КК України, так як вона привласнила офіційний документ, вчинене з корисливих мотивів.

Обставини, які відповідно до вимог ст. 66 КК України пом`якшують покарання – щире каяття.

Обставини, які відповідно до вимог ст. 67 КК України обтяжують покарання – відсутні.

Вказаним кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не заподіяно.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до вимог п. 3-1 ч. 2 ст. 291 КПК України, анкетні відомості викривача – відсутні.

Відповідно до вимог п. 7-1 ч. 2 ст. 291 КПК України, підстави для застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими – відсутні.

Відповідно до вимог п. 8-1 ч. 2 ст. 291 КПК України, розмір пропонованої вигоди викривачу – відсутній.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального проступку, особу обвинуваченої, яка щиро розкаялася, вважає, що покарання необхідно обрати в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано кримінальний проступок, у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є достатнім для виправлення обвинуваченої, її перевиховання, запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 не обирався.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 370, 373, 374, 382 КПК України, -

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот п`ятдесят/ гривень 00 копійок.

Запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у даному кримінальному провадженні не обирався.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.

Суддя ОСОБА_1