Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №464/1958/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1958/26

пр.№ 2/464/1937/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого – судді Дулебка Н.І.,

секретар судового засідання – Михайлів О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

встановив:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ТОВ «Споживчий центр») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №08.09.2025-100002364 від 08.09.2025 у розмірі 25 657,77 грн. В обґрунтування позовних вимог покликалося на те, що 08.09.2025 між ТОВ «Споживчий Центр» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №08.09.2025-100002364. Відповідно до умов кредитного договору №08.09.2025-100002364 від 08.09.2025 позичальнику надавався кредит на таких умовах: дата надання/видачі кредиту – 08.09.2025; сума кредиту: 8000 грн; строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту – 25.01.2026; процентна ставка фіксована 1 % за день користування кредитом, комісія, пов`язана з наданням кредиту – 20 % від суми кредиту, що становить 1600 грн. Надалі 01.10.2025 між кредитодавцем та позичальником укладено додатковий договір за якими сторони домовились збільшити суму кредиту, яка з дати укладення додаткового договору становить 9 000 грн. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі. Відповідач, у свою чергу, порушив зобов`язання за вказаним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, що становить 25 657,77 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, просила суд розгляд справи здійснювати за її відсутності. Окрім цього до суду надійшла відповідь на відзив в якій зазначено таке. Позивачем не здійснювались жодні нарахування поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, а позовні вимоги не заявлялися. Відповідач здійснив часткову оплату за кредитним договором у розмірі 1 940 грн 22.09.2025, яка була врахована позивачем під час формування довідки про заборгованість та визначення остаточної суми позовних вимог. Також, відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу. Матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості долучених до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 року у справі №753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку. Комісія пов`язана із наданням послуги, а саме перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, з використанням стороннього сервісу – інтернет-еквайрингу. З огляду на те, ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Відповідно до заявки кредитного договору зазначено: «Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. Своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати. За відсутності доказів оскарження відповідачем умови договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідача. Просила розгляд справи здійснювати без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги визнав частково. Вважає безпідставним стягнення комісії у розмірі 1 141,81 грн, оскільки надання кредитних коштів є основним обов`язком кредитодавця, а не додатковою послугою; проценти мають нараховуватися лише в межах строку кредитування до 25.01.2026 року та з урахуванням здійсненої ним оплати у розмірі 1 940 грн. Окрім цього позивач не надав належного та детального розрахунку інфляційних втрат і 3% річних. Заявлені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн вважає неспівмірними зі складністю справи, у зв`язку з чим просив суд відмовити в їх стягненні або зменшити розмір таких.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положеннями частин 626, 628 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (п. 3, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Встановлено, що 08.09.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 , шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), заявки від 08.09.2025, які підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Е747», укладено кредитний договір №08.09.2025-100002364.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (пункт 3.1 Пропозиції).

Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах визначених у заявці (пункт 3.3 Пропозиції).

Відповідно до пунктів 1-7 Заявки, яка є невід`ємною частиною кредитного договору № 08.09.2025-100002364 від 08.09.2025, дата надання/видачі кредиту – 08.09.2025, сума кредиту – 8 000 грн., строк, на який надається кредит – 140 днів з дати його надання; дата повернення кредиту – 25.01.2026; процентна ставка фіксована незмінна 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, комісія, пов`язана з наданянм кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 1600 грн.

Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику: НОМЕР_1 .

01.10.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) звернення позичальника, згідно з яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту до 9000 грн., за таким договором відповідачу надано 2 транш у сумі 1000 грн., строк на який надається кредит (саме 2 транш) 117 днів з дати надання 2 траншу, окрім цього відповідач зобов`язався сплатити комісію за надання у розмірі 200 грн.

Позивачем умови договору виконано та надано відповідачу 9 000 грн кредиту на карту № НОМЕР_2 , що підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» №1-0603 від 06.03.2026 (номер транзакції в системі iPay.ua – 857495750, призначення платежу: видача за договором кредиту №08.09.2025-100002364), а також квитанцією №20362-1391-289496621 від 08.09.2025 про переказ коштів у сумі 1000 грн.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, станом на 20.03.2026 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором 08.09.2025-100002364, укладеним 08.09.2025, становить 25 657,77 грн, з яких: 8 942,19 грн. – основний борг, 11 177,77 грн – заборгованість за відсотками, 4 396 грн – заборгованість за відсотками за ст. 625 ЦК України, 1 141,81 грн – комісія.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Таким чином, враховуючи те, що відповідач порушив умови кредитного договору, в добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №08.09.2025-100002364 від 08.09.2025 у розмірі 21 261,77 грн, з яких: 8 942,19 грн. – основний борг, 11 177,77 грн – заборгованість за відсотками, 1 141,81 грн – комісія, підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Що стосується стягнення заборгованості за ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань в період існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 4 396 грн за кредитним договором №08.09.2025-100002364 від 08.09.2025, тобто у період дії воєнного стану, не відповідають вимогам Закону, а відтак не можуть бути судом задоволені.

Таким чином, позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором №08.09.2025-100002364 від 08.09.2025 у розмірі 21 261,77 грн.

Окрім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2 206,06 грн, що пропорційно відповідатиме розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, датою ухвалення рішення у справі є дата складення повного судового рішення, а саме 30.09.2026.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 142, 200, 247, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ідентифікаційний код 37356833, місцезнаходження – м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за кредитним договором №08.09.2025-100002364 від 08.09.2025 у розмірі 21 261 (двадцять одна тисяча двісті шістдесят одна) гривня 77 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ідентифікаційний код 37356833, місцезнаходження – м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2 206 (дві тисячі двісті шість) гривень 06 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 30.09.2026.

Головуючий Назарій ДУЛЕБКО