Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №308/13551/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №308/13551/26

Суддя: Бенца К. К.

308/13551/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., за участі прокурора – Шаблій Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород, матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.172-6 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , являючись суб?єктом відповідальності, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»,який 20.01.2026 звільнений з посади інженера лісового господарства з відведення і таксації лісосік сектору таксації відділу лісового господарства філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», в порушення вимог ч. 2 ст. 45 вказаного Закону, пункту 2 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 N? 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиціїУкраїни від 15.07.2016 N? 958/29088 із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції N?1 від 18.08.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.08.2016 N? 1153/29283, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 23.02.2026 опублікував на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування «При звільненні» за період не охоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статі 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Дії гр. ОСОБА_1 кваліфіковані посадовою особою Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні прокурор протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно гр. ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП підтримала у повному обсязі, зазначила, що протокол складений підставно з дотриманням вимог КУпАП , просила притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 в призначене судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник ОСОБА_1 – адвокат Михалків Б.С. подав до суду заяву, згідно якої зазначив, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнає, щиро кається та просить застосувати до нього мінімальне адміністративне стягнення. Також просив суд розглянути справу без їх участі.

Заслухавши доводи прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до положення ст. 9 КУпАП — адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна)дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ч. 1 ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до п.10 ст. 1 ЗУ “ Про запобігання корупції” - правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно ч.1 ст.172-6 КУпАП, відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Крім того норма ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами.

Суть правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке настає за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, полягає в порушенні вимог фінансового контролю, зазначених у ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», а саме у зобов`язанні суб`єкта декларування який припинив діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, що визначається Національним агентством.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ст. 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, потоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до підпункту «е» пункту 1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» (№1700-VII),суб`єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Рахункової палати, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Вищезазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 обіймаючи посаду посади інженера лісового господарства з відведення і таксації лісосік сектору таксації відділу лісового господарства філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», є суб`єктом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до наказу директора філії «Карпатський лісовий офіс» ОСОБА_2 №714-к від 13.05.2025року «Про призначення/переведення працівників сектору таксації» ОСОБА_1 призначено на посаду інженера лісового господарства з відведення і таксації лісосік сектору таксації відділу лісового господарства державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» з посадовим окладом згідно із штатним розписом із випробувальним строком 3 місяці.

Відповідно до наказу директора філії «Карпатський лісовий офіс» ОСОБА_2 №53-к від 16.01.2026 року «Про звільнення ОСОБА_1 » звільнено ОСОБА_1 з посади інженера лісового господарства філії «Карпатський лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» 20 січня 2026 року за угодою сторін.

Разом з тим, суд враховує, що ОСОБА_1 ознайомлений з вимогами законодавства та нормативно-правових актів, а також з попередженням про обмеження, встановлені законодавством України, пов`язані із прийняттям на державну службу та її проходженням, зокрема із нормами Закону України «Про запобігання корупції», що підтверджується даними письмового попередження щодо необхідності подання декларації/повідомлень при звільненні та після звільнення, з яким ОСОБА_1 ознайомлений під власноручний підпис 16.01.2026 року.

Таким чином, ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (№ 1700-VII).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про запобігання корупції» (№1700-VII) Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Процедуру заповнення та подання декларації, передбаченою ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено Порядком заповнення та подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування № 252/23 від 08.11.2023.

Відповідно до п. 1 Розділу І Порядку, декларація заповнюється та подається особисто суб`єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у персональному електронному кабінеті. Декларація подається незалежно від того, перебуває суб`єкт декларування в Україні чи за її межами. Паперова копія декларації до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) не подається.

З послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 , вбачається, що 23.02.2026 року о 18 год. 00 хв. 43 сек. ОСОБА_1 подав декларацію, якій в реєстрі присвоєно ідентифікатор b5dfc9f9-1125-4ef1-882f-e37b4682de6a.

Таким чином, ОСОБА_1 зобов`язаний був подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями до 00:00 год. 20.02.2026 року.

З копії декларації з «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», ОСОБА_1 вбачається, що 23.02.2026 року о 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 подав декларацію при звільненні особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (охоплює період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями).

Під час розгляду справи, суду не надано доказів поважності причин неможливості подання декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями до НАЗК у встановлений законом строк.

Таким, чином в період з 20.01.2026 р. до 20.02.2026 р. ОСОБА_1 усвідомлюючи обов`язок подання декларації особи, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями мав можливість у зазначений період подати декларацію, але подав її успішно лише 23.02.2026 р., тобто несвоєчасно без поважних причин.

Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Крім того норма ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони або обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п. 6 «Порядку перевірки факту подання суб`єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій», затвердженого рішенням НАЗК від 06 вересня 2016 року №19, у випадку встановлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб`єктами декларування відповідно до вимог Закону відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб`єкти декларування, повідомляє про це Національне агенство упродовж трьох робочих днів з дня виявлення такого факту. Повідомлення Національного агенства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (додаток 1) надсилається засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення).

Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб`єктивної сторони даного правопорушення.

Суб`єктивна сторона правопорушень, пов`язаних з корупцією, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Умисною є форма вини, яка характеризується тим, що особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає можливість настання негативних наслідків та бажає настання таких наслідків (прямий умисел), або байдуже ставиться до їх настання чи свідомо допускає їх настання (непрямий умисел).

Відповідно до протоколу №336 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 08.09.2026 року ОСОБА_1 , який 20.01.2026 звільнений з посади інженера лісового господарства з відведення і таксації лісосік сектору таксації відділу лісового господарства філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», являючись суб?єктом відповідальності, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 2 ст. 45 вказаного Закону, пункту 2 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 N? 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиціїУкраїни від 15.07.2016 N? 958/29088 із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції N?1 від 18.08.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.08.2016 N? 1153/29283, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 23.02.2026 опублікував на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування «При звільненні» за період не охоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статі 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім цього, на підтвердження вчиненого адміністративного правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення долучені : наказ директора філії «Карпатський лісовий офіс» ОСОБА_2 №714-к від 13.05.2025року «Про призначення/переведення працівників сектору таксації»; наказ директора філії «Карпатський лісовий офіс» ОСОБА_2 №53-к від 16.01.2026 року «Про звільнення ОСОБА_1 », письмове попередження щодо необхідності подання декларації/повідомлень при звільненні та після звільнення, з яким ОСОБА_1 ознайомлений під власноручний підпис 16.01.2026 року, копія декларації.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Аналізуючи викладене, cуд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, пов`язане з корупцією стверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією №336 від 08.09.2026 р., даними наказу директора філії «Карпатський лісовий офіс» ОСОБА_2 №714-к від 13.05.2025року «Про призначення/переведення працівників сектору таксації»; наказу директора філії «Карпатський лісовий офіс» ОСОБА_2 №53-к від 16.01.2026 року «Про звільнення ОСОБА_1 », даними письмового попередження щодо необхідності подання декларації/повідомлень при звільненні та після звільнення, з яким ОСОБА_1 ознайомлений під власноручний підпис 16.01.2026 року, копією декларації.

Аналізуючі зазначені докази, суд приходить до висновку, що такі указують на наявність у діях ОСОБА_1 ознак складу правопорушення, передбаченого ч .1 ст. 172-6 КУпАП .

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення є вірною.

Згідно ч. 1 ст. 65-1 Закону України „Про запобігання корупції" за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Зважаючи на вищенаведене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, вважаю, що на гр. ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у виді штрафу, що буде достатньою мірою відповідальності для досягнення мети адміністративного стягнення, яке застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, такі іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 172-6 ч.1 , 221,283-284,287,291,294 КУпАП, суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП і призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

На постанову про адміністративне правопорушення може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца

Оригінал: reyestr.court.gov.ua