Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №274/7332/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №274/7332/25 Головуючий у 1-й інст. Хуторна І. Ю.

Категорія 70 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Талько О. Б., Шалоти К. В.

з участю секретаря

судового засідання Драч Т. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 274/7332/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Прудникова Наталя Георгіївна

на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 квітня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Хуторної І. Ю.,

у с т а н о в и в:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Савіцького Р. Є., звернулася до суду з позовом, у якому просила розірвати шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зареєстрований 31.05.2017 Бердичівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області. Також просила стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на свою користь аліменти на дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 01.10.2025 до досягнення дітьми повноліття.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 31.05.2017 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі та є батьками двох неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спільне життя у сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння. Відповідач має іншу сім`ю. Подружні відносини не підтримують, шлюб існує формально, примирення неможливе. Крім того, відповідач ухиляється від виконання батьківського обов`язку щодо утримання дітей, матеріальну допомогу не надає. Однак ОСОБА_2 є особою працездатного віку, отримує дохід, має нерухоме майно, інших утриманців немає, у зв`язку з чим має можливість сплачувати аліменти у заявленому розмірі.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 квітня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що зареєстрований 31.05.2017 у Бердичівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 219.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 и аліменти на дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 21.10.2025 та до досягнення дітьми повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 и витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 211,20 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення в частині стягнення аліментів на дітей та ухвалити нове, яким позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду або відмовити у задоволенні вимог.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом порушені норми процесуального права, а саме районний суд належним чином не повідомив відповідача про розгляд справи та до закінчення процесуального терміну на подання відзиву на позову заяву виніс оскаржуване рішення. Розглядаючи вказану справу, суд першої інстанції порушив принцип змагальності сторін, позбавивши при цьому відповідача права на розгляд цієї справи за його участі з можливістю реалізувати право на подання доказів та заперечень проти позовних вимог, надання відзиву на позов. При цьому звертає увагу, що заяву від 18 лютого 2026 року про розгляд справи за відсутності відповідача до районного суду ним не подавалась, оскільки останній з 2022 року перебуває за кордоном.

Також зазначає, що позивачка під час розгляду справи не повідомила суду наступні суттєві обставини, які впливають на розгляд справи. Так з березня 2022 року позивачка, відповідач та їх неповнолітні діти виїхали із України до Німеччини. З цього часу вони всі постійно проживають в ФРН, діти ходять до садочка та школи. В Україну жодного разу не приїжджали. Відповідач працює в Німеччині та отримує офіційний дохід. Позивачка ініціювала в компетентному органі Німеччини (Jugendamt) процедуру стягнення аліментів і вже отримує авансові аліментні платежі. Дії позивачки щодо стягнення аліментів в двох юрисдикціях, призведуть до юридичної не визначеності відповідача, а також утримання з нього подвійного стягнення аліментів, поставлять його у скрутне матеріальне становище. Таким чином, оскільки сторони проживають в Німеччині, де фактично відбувається матеріальне утримання дітей, де працює та отримує дохід відповідач, а позивачка скористалася офіційною процедурою отримання аліментів (тобто обрала юрисдикцію), та фактично отримує авансові платежі за аліментами, вважає, що судовий спір на території України повинен бути залишеним без розгляду на підставі ст.75 Закону України «Про міжнародне приватне право».

Крім того звертає увагу, що розгляд справи відбувся з порушенням ст.29 ЦПК щодо визначення підсудності в разі, коли обидва громадянина України перебувають за її межами, тому у цьому випадку підсудність справи повинна була бути визначена Верховним Судом.

Своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу позивач не скористався. Однак, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст. 360 ЦК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено, що 31.05.2017 Бердичівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 20).

Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.18, 19).

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є громадянами України, що підтверджується копіями паспортів та копією свідоцтва про шлюб (а.с.13-15,19,50)

З копії свідоцтв про народження доньки ОСОБА_7 та сина ОСОБА_8 вбачається, що вони народилися ІНФОРМАЦІЯ_6 та 28 серпня 2019 року в Україні (а.с.16,17).

Також під час розгляду справи встановлено, що сторони з березня 2022 року проживають разом із донькою ОСОБА_9 та сином ОСОБА_8 на території Федеративної Республіки Німеччини; син ОСОБА_10 відвідує дитячий садочок з 01.06.2022; дочка ОСОБА_11 відвідує школу з 01.08.2023 і в 2025/2026 навчальному році навчається в 6 класі; відповідач разом з дітьми з 15.11.2025 має зареєстроване місце проживання в м. Паненбург, вул. Трітіон,2д; позивач ОСОБА_1 отримує з листопада 2025 року допомогу відповідно до SGB II у адміністративному районі Лер ФРН, що підтверджується посвідками на проживання, відповіддю Державної прикордонної служби України від 13.05.2026, довідкою дитячого садочку «Бунте Ельт» від 07 травня 2026 року, довідкою з середньої школи м. Венер від 07 травня 2026 року, довідкою про реєстрацію місця проживання від 13.04.2026 року, листом Центрального відділу з питань утримання районної адміністрації м. Лер від 21 квітня 2026 року, довідкою Центрального відділу з питань утримання районної адміністрації м. Лер від 08 травня 2026 року (а.с.75-78, 112, 113, 115-155).

Відповідно до ч.1 ст. 178 ЦПК України відзив на позовну заяву подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 листопада 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - п`ятнадцять днів, з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, до суду повернулося поштове відправлення, яким відповідачу за адресою місця реєстрації в Україні направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження у справі, із відміткою від 01.12.2025 про відсутність особи за вказаною адресою. За заявою відповідача йому 26.03.2026 надано доступ до матеріалів цивільної справи в електронному вигляді.

Однак суд першої інстанції, маючи достовірні дані про дату отримання відповідачем копії ухвали суду 26 березня 2026 року, розглянув справу 02 квітня 2026 року до спливу встановленого 15 денного терміну для подання відзиву, чим порушив норми процесуального права, а також права відповідача на надання відзиву та доказів у справі.

Вказане порушення норм процесуального права стало підставою для визнання поважними причини неподання вказаних доказів відповідачем до суду першої інстанції та прийняття їх на стадії апеляційної розгляду справи відповідно до ст. 367 ЦПК України.

Статтею 29 ЦПК України визначено, що підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.

Оскільки сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є громадянами України, проживають за її межами, підсудність цієї справи мала визначатися відповідно до вимог статті 29 ЦПК України суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.

З матеріалів справи не вбачається, що її підсудність Бердичівському міськрайонному суду Житомирської області від 02 квітня 2026 року визначена у порядку статті 29 ЦПК України.

Отже, ця справа розглянута судом з порушенням встановлених законом правил підсудності, оскільки Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області, який розглядав справу, не є належним судом, бо підсудність йому не визначалася.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 367 ЦПК України).

Згідно з частиною 1 статті 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Однак, колегія суддів не має змоги самостійно визначити суд, якому територіально підсудна указана справа, оскільки згідно з вимогами статті 29 ЦПК України визначення підсудності справи належить до компетенції судді Верховного Суду.

Оскільки оскаржуване рішення постановлено неповноважним судом, який не був визначений відповідно до вимог статті 29 ЦПК України, апеляційний суд вважає за необхідне вийти за межі доводів та вимог апеляційної скарги, скасувати рішення із направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про підсудність.

Керуючись ст. 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Прудникова Наталя Георгіївна, задовольнити частково.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 квітня 2026 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про підсудність.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 1 жовтня 2026 року.

Головуючий Коломієць О. С.

Судді Талько О. Б.

Шалота К. В.