Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №752/23595/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/23595/25

Провадження № 2/752/6152/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01.10.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участі секретаря Ільніцької І.С., Пастух З.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення невиплаченої при звільненні матеріальної допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі за текстом також - позивач) звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі за текстом також - відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь:

-матеріальну допомогу на оздоровлення за 2023 рік у розмірі 25 300,00 гривень;

-матеріальну допомогу на оздоровлення за 2024 рік у розмірі 27 830,00 гривень;

-середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні;

-вирішити питання щодо стягнення судових витрат.

Загальна ціна позову становить 119 726,04 гривень.

Стислий виклад позиції позивача

Вимоги позивача обґрунтовуються тим, що з 11.11.2022 по 11.07.2025 він працював в Акціонерному товаристві «Українська залізниця» на посаді головного фахівця відділу Департаменту закупівель.

Відповідно до пункту 2.2.10 Колективного договору між керівництвом Державної адміністрації залізничного транспорту України і профспілковим комітетом апарату Укрзалізниці працівникам апарату Укрзалізниці при їх виході у щорічну відпустку тривалістю не менше 14 календарних днів надається матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі одного посадового окладу.

У 2023 та 2024 роках позивач виходив у щорічні відпустки тривалістю 14 календарних днів, подавав заяви про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення, однак ця допомога йому не нарахована і не виплачена.

Наказом відповідача № 1737/ос від 08.07.2025 позивача звільнено з 11.07.2025 за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України, проте розрахунок при звільненні в повному обсязі не проведено.

Вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні мотивовано посиланням на статті 116, 117 КЗпП України.

У заяві від 21.09.2026 позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглядати справу без його участі на підставі наявних у справі доказів.

Стислий виклад позиції відповідача

Представник відповідача проти позову заперечував, у відзиві на позов та у судовому засіданні вказував, що фактичні обставини справи не заперечуються: позивач працював на зазначеній посаді, у 2023 та 2024 роках йому надавалися щорічні відпустки тривалістю 14 календарних днів (накази № 1216 від 07.06.2023 та № 1405 від 23.05.2024), матеріальна допомога на оздоровлення не нараховувалася і не виплачувалася.

Відповідач зазначає, що рішенням правління Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 14.03.2022 на період дії воєнного стану призупинено додаткові виплати, передбачені галузевою угодою та колективними договорами, зокрема матеріальну допомогу, крім матеріальної допомоги на лікування та на поховання, а рішенням правління від 27.06.2024 починаючи з 01.07.2024 зупинено дію окремих положень колективних договорів щодо надання матеріальної допомоги на оздоровлення.

Відповідач також зазначає, що накази про надання відпусток містять умову провести виплату матеріальної допомоги на оздоровлення після окремого рішення правління товариства, та посилається на право роботодавця зупинити дію окремих положень колективного договору відповідно до статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Щодо середнього заробітку за час затримки розрахунку відповідач посилається на компенсаційний характер статті 117 КЗпП України, на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справах № 761/9584/15-ц та № 489/6074/23, на практику Верховного Суду у справах № 201/8085/21, № 753/6287/21, № 757/1997/20-ц, а також на майновий стан товариства та просить у разі задоволення вимоги зменшити середній заробіток до 1 відсотка заявленої суми.

Оскільки обґрунтування позивачем грошових вимог лише умовами колективного договору, на думку відповідача, не може бути достатнім, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Процесуальні дії у справі

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2025 головуючим суддею у справі визначено суддю Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєва Сергія Олександровича.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 01.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

23.04.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, призначеного на 24.04.2026 та про продовження процесуального строку на подання відзиву, у якому відповідач зазначив, що копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 17.03.2026, а примірник позовної заяви з додатками - 20.04.2026.

22.04.2026 надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі, у якій позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

05.05.2026 до суду надійшов відзив представника відповідача - адвоката Килівника Руслана Сергійовича.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 25.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 22.09.2026.

21.09.2026 від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

В судове засідання 21.09.2026 з`явився представник відповідача - адвокат Килівник Руслан Сергійович.

Після дослідження обставин справи та наявних доказів, суд, керуючись положеннями статті 244 ЦПК України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 01.10.2026.

Фактичні обставини встановлені судом

Наказом Акціонерного товариства «Українська залізниця» № 2001/ос від 10.11.2022 ОСОБА_1 прийнято з 11.11.2022 на посаду головного фахівця відділу організаційного менеджменту категорій Департаменту закупівель за безстроковим трудовим договором.

Наказом № 1737/ос від 08.07.2025 ОСОБА_1 звільнено з 11.07.2025 з посади головного фахівця відділу організаційного менеджменту категорій Департаменту закупівель за угодою сторін згідно з пунктом 1 статті 36 КЗпП України. Цим же наказом вирішено компенсувати невикористані дні щорічної основної відпустки: 11 календарних днів за період роботи з 11.11.2022 по 31.12.2023; 16 календарних днів за період роботи з 01.01.2024 по 10.11.2024; 21 календарний день за період роботи з 11.11.2024 по 11.07.2025.

Під час перебування у трудових відносинах з відповідачем, позивач заявою від 02.06.2023 просив надати йому щорічну відпустку з 19.06.2023 на 14 календарних днів та виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення. Окрім цього, заявою від 22.05.2024 позивач також просив відповідача надати йому щорічну відпустку з 03.06.2024 на 14 календарних днів та виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення.

Наказом Акціонерного товариства «Українська залізниця» № 1216 від 07.06.2023 ОСОБА_1 надано щорічну відпустку за період роботи з 11.11.2022 по 10.11.2023 включно на 14 календарних днів з 19.06.2023 по 02.07.2023 включно; у наказі зазначено «Нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення: Так» та «Виплату провести після окремого рішення правління».

Наказом Акціонерного товариства «Українська залізниця» № 1405 від 23.05.2024 ОСОБА_1 надано щорічну відпустку за період роботи з 11.11.2023 по 10.11.2024 включно на 14 календарних днів з 03.06.2024 по 16.06.2024 включно; у наказі зазначено «Нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення: Так» та «Виплату провести після окремого рішення правління».

Відповідно до довідки № 522, виданої Акціонерним товариством «Українська залізниця», дохід позивача за останні 12 місяців роботи (липень 2024 року - червень 2025 року) становить 386 208,56 гривень нарахованої заробітної плати (утримано 84 463,02 гривень, до видачі 301 745,54 гривень), у тому числі: липень 2024 року - 34 076,82 гривень; серпень 2024 року - 31 989,57 гривень; вересень 2024 року - 34 076,82 гривень; жовтень 2024 року - 34 179,77 гривень; листопад 2024 року - 34 179,77 гривень; грудень 2024 року - 34 288,37 гривень; січень 2025 року - 34 082,47 гривень; лютий 2025 року - 34 202,57 гривень; березень 2025 року - 32 514,80 гривень; квітень 2025 року - 22 801,66 гривень; травень 2025 року - 29 907,97 гривень; червень 2025 року - 29 907,97 гривень.

Відповідно до розрахункових листів за 2023 та 2024 роки нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення позивачу не проводилося.

Відповідно до повідомлення про нараховані та виплачені суми працівнику при звільненні від 11.07.2025 позивачу при звільненні нараховано 60 602,78 гривень, утримано 14 038,64 гривень, виплачено 46 564,14 гривень; матеріальна допомога на оздоровлення до переліку нарахувань не включена.

Відповідно до Витягу з протоколу №Ц-54/31 Ком.т. засідання правління Акціонерного товариства «Укрзалізниця» від 14.03.2022, у підпункті 1.1.4 зазначено, що інші додаткові виплати, що передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги, призупинити. Виняток складає матеріальна допомога на лікування та на поховання, а також інші види матеріальної допомоги згідно рішень правління, роз`яснення щодо нарахування та виплати яких буде надано додатково директором з управління персоналом та соціальної політики.

Окрім того, згідно спільного листа Акціонерного товариства «Укрзалізниця» та Профспілки залізничників і транспортних будівників України від 06.09.2022 № Ц/3-91/1459/Цпроф/30-22 рішенням правління товариства від 14.03.2022 (протокол № Ц-54/31 Ком.т.) на період дії правового режиму воєнного стану призупинено виплати, передбачені галузевою угодою та колективними договорами, а саме одноразову матеріальну допомогу залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, а також додаткову матеріальну допомогу за сумлінну працю на залізничному транспорті.

Також у вказаному листі зазначено, що працівники отримають належні їм суми одноразової та додаткової матеріальної допомоги після припинення або скасування режиму воєнного стану, а за працівниками, які не подали заяву на звільнення, право на отримання додаткової матеріальної допомоги зберігається протягом терміну, встановленого колективним договором, починаючи з дати припинення або скасування режиму воєнного стану.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків та закон, яким керувався суд

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю та на своєчасне одержання винагороди за працю, яке захищається законом.

Статтею 47 Кодексу законів про працю України визначено, що роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 116 Кодексу законів про працю України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно зі статтею 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про колективні договори і угоди» колективний договір набирає чинності з дня його підписання представниками сторін або з дня, зазначеного в ньому; положення колективного договору поширюються на всіх працівників.

Суд встановив, що пунктом 2.2.10 Колективного договору між керівництвом Державної адміністрації залізничного транспорту України і профспілковим комітетом апарату Укрзалізниці передбачено надавати працівникам апарату Укрзалізниці при їх виході у щорічну відпустку тривалістю не менше 14 календарних днів матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі одного посадового окладу.

Суд встановив, що позивач виконав усі визначені пунктом 2.2.10 Колективного договору умови надання матеріальної допомоги на оздоровлення: працював на підприємстві безперервно з 11.11.2022, виходив у щорічні відпустки тривалістю 14 календарних днів згідно з наказами № 1216 від 07.06.2023 та № 1405 від 23.05.2024, подав заяви про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення від 02.06.2023 та від 22.05.2024.

Водночас суд встановив, що у наказах відповідача № 1216 від 07.06.2023 та № 1405 від 23.05.2024 нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення позивачу зазначено як таке, що проводиться («Нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення: Так»), тобто право позивача на цю допомогу було визнано самим відповідачем.

Суд встановив, що матеріальна допомога на оздоровлення позивачу не нарахована та не виплачена, що підтверджується розрахунковими листами за 2023 та 2024 роки із зазначенням «Матеріальна допомога на оздоровлення не нараховується» та повідомленням про нараховані та виплачені суми працівнику при звільненні від 11.07.2025.

Стосовно посилання відповідача на призупинення виплати матеріальної допомоги на оздоровлення суд зазначає таке.

Відповідно до спільного листа Акціонерного товариства «Укрзалізниця» та Профспілки залізничників і транспортних будівників України від 06.09.2022 № Ц/3-91/1459/Цпроф/30-22 призупинені виплати не скасовано, оскільки право працівників на їх отримання збережено з дати припинення або скасування режиму воєнного стану.

Посилання відповідача на статтю 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» суд оцінює критично: зазначений Закон набрав чинності 24.03.2022, тоді як рішення правління товариства про призупинення виплат прийнято 14.03.2022, тобто до набрання ним чинності.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 05.02.2025 у справі № 211/7338/23, згідно з якою роботодавець не має права з власної ініціативи зупиняти положення колективного договору протокольним рішенням на підставі Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Враховує суд і правову позицію Верховного Суду, згідно з якою окупація території та ведення бойових дій не звільняють роботодавця від обов`язку провести повний розрахунок із працівником.

Таким чином суд дійшов до висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення за 2023 та 2024 роки належить позивачу, але не була йому нарахована та виплачена.

Матеріальна допомога на оздоровлення за 2023 рік становить один посадовий оклад і складає 25 300,00 гривень; матеріальна допомога на оздоровлення за 2024 рік становить один посадовий оклад і складає 27 830,00 гривень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної допомоги на оздоровлення за 2023 та 2024 роки у загальному розмірі 53 130,00 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд зазначає наступне.

Суд встановив, що позивача звільнено 11.07.2025 і в цей день розрахунок у повному обсязі не проведено: матеріальна допомога на оздоровлення за 2023 та 2024 роки у загальному розмірі 53 130,00 гривень позивачу не виплачена.

Середньомісячна заробітна плата позивача, обрахована відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, становить 32 184,05 гривень, а середньоденна заробітна плата становить 1 057,08 гривень (32 184,05 : 30,44).

Період затримки розрахунку визначено з 12.07.2025 по 12.09.2025 включно, що становить 63 календарні дні.

Таким чином розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 1 057,08 гривень ? 63 = 66 596,04 гривень.

Суд не вбачає підстав для зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку, виходячи з такого.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду у справах № 761/9584/15-ц та №489/6074/23 суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку, застосовуючи принципи співмірності, пропорційності та розумності, з урахуванням конкретних обставин справи.

Період затримки розрахунку у цій справі становить 63 календарні дні, тобто є нетривалим; заборгованість виникла внаслідок невиконання відповідачем умов колективного договору, а право позивача на допомогу визнано самим відповідачем у наказах про надання відпусток.

Посилання відповідача на майновий стан товариства та на розмір орієнтовної вартості відновлення об`єктів залізничної інфраструктури, пошкоджених унаслідок збройної агресії, суд до уваги не бере, оскільки ці обставини не звільняють роботодавця від виконання обов`язку щодо виплати належних працівникові сум, а зменшення розміру компенсації за статтею 117 КЗпП України є правом, а не обов`язком суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 66 596,04 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною другою статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Понесені позивачем судові витрати документально підтверджено копією платіжної інструкції №281210006 від 12.09.2025, згідно з якою позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 211,20 гривень.

Оскільки позовну вимогу, за якою позивачем сплачено судовий збір, задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 гривень.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 141, 259, 261, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої при звільненні матеріальної допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути із Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ЄДРПОУ: 40075815) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) матеріальну допомогу на оздоровлення за 2023 рік у розмірі 25 300 (двадцять п`ять тисяч триста) гривень 00 копійок.

Стягнути із Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ЄДРПОУ: 40075815) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) матеріальну допомогу на оздоровлення за 2024 рік у розмірі 27 830 (двадцять сім тисяч вісімсот тридцять) гривень 00 копійок.

Стягнути із Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ЄДРПОУ: 40075815) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 66 596 (шістдесят шість тисяч п`ятсот дев`яносто шість) гривень 04 копійки.

Стягнути із Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ЄДРПОУ: 40075815) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ЄДРПОУ: 40075815).

Повний текст рішення складено 01.10.2026.

Суддя С.О. Чекулаєв