Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №710/1391/26 — Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1391/26

Провадження № 2/710/1164/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді – Побережної Н.П.,

за участю секретаря судового засідання – Слободяник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шпола у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

13.08.2026 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 . Позивач просив стягнути 181 261,71 грн. заборгованості за кредитними договорами № 2038849165 та № 2038849165_CARD від 25.01.2022, а також понесені судові витрати.

Заявлена заборгованість складається з 180 148,64 грн. за договором № 2038849165 та 1 113,07 грн. за договором № 2038849165_CARD.

Аргументи учасників справи.

За договором № 2038849165 банк надав споживчий кредит із погодженими сумою, процентною ставкою, строком і графіком платежів. Одночасно укладено договір № 2038849165_CARD щодо кредитної картки. Банк відкрив рахунки та надав кошти, однак відповідач припинив належне внесення платежів.

Позивач посилався на належне виконання кредитодавцем своїх обов`язків, порушення відповідачем строків повернення коштів та відсутність повного погашення. Відповідач відзиву й контррозрахунку не подав.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу за його відсутності, позов підтримав і не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду, повторно не з`явився, причин неявки не повідомив.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 14.08.2026 відкрито провадження у справі, справу визнано малозначною та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

01.10.2026 суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

Умови статті 280 ЦПК України дотримані: відповідач належним чином повідомлений, без поважних причин не з`явився, відзиву не подав, а позивач не заперечував проти заочного розгляду. За частиною восьмою статті 178 ЦПК України справа вирішується за наявними матеріалами. Через неявку всіх учасників фіксування судового засідання технічним засобом відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом, та оцінка доказів.

25.01.2022 АТ «ОТП Банк» і ОСОБА_1 уклали письмовий кредитний договір № 2038849165 та кредитний договір № 2038849165_CARD. Позичальник власноручними підписами підтвердив отримання переддоговірної інформації, ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, графіками та погодження істотних умов.

Договір № 2038849165 визначає суму споживчого кредиту, строк, фіксовану процентну ставку, щомісячний порядок погашення тіла і процентів та дати платежів. Банк відкрив рахунок і виконав обов`язок із видачі кредиту, що підтверджується меморіальним ордером, випискою та рухом коштів за рахунком.

Договором № 2038849165_CARD установлено кредитний ліміт на платіжну картку, порядок його використання, нарахування процентів і внесення мінімальних платежів. Виписка за картковим рахунком відображає операції відповідача, погашення й утворення простроченої заборгованості.

Станом на 01.05.2026 за договором № 2038849165 нараховано 26 165,74 грн. непростроченого тіла, 10 196,75 грн. непрострочених процентів, 105 358,90 грн. простроченого тіла і 38 427,25 грн. прострочених процентів — разом 180 148,64 грн. За договором № 2038849165_CARD борг становить 1 113,07 грн.

Розрахунки арифметично узгоджуються з виписками та не містять пені, штрафу або процентів річних за статтею 625 ЦК України. Досудова вимога направлена відповідачу, але заборгованість не погашена.

Оригінальні кредитні договори з додатками та графіками містять підписи відповідача. Банківські виписки відображають видачу коштів, операції за рахунками та здійснені платежі. Розрахунок станом на 01.05.2026 за договором № 2038849165 визначає 26 165,74 грн. непростроченого тіла, 10 196,75 грн. непрострочених процентів, 105 358,90 грн. простроченого тіла і 38 427,25 грн. прострочених процентів. За картковим договором визначено 150,00 грн. непростроченого тіла, 33,96 грн. процентів, 550,00 грн. простроченого тіла та 379,11 грн. прострочених процентів. Досудову вимогу направлено відповідачу.

Підписані договори підтверджують виникнення зобов`язань, а виписки — реальне надання та використання коштів. Розрахунки побудовані на даних рахунків, розмежовують тіло й проценти та арифметично становлять 181 261,71 грн. Відповідач не подав контррозрахунку чи доказів погашення. Пеня, штраф і проценти за статтею 625 ЦК України до позову не включені, тому заявлена договірна заборгованість підлягає стягненню повністю.

Суд оцінює кожний доказ окремо та всі докази у взаємному зв`язку. Подані договори визначають зміст правовідносин; платіжні документи підтверджують виконання кредитодавцем; розрахунки конкретизують рух заборгованості. Внутрішній розрахунок не приймається ізольовано, а перевіряється за договором, графіком і виписками. Доказів, які спростовують факти видачі кредиту, розмір неповернутого тіла або здійснені нарахування, відповідач не надав.

Оцінка доказів.

Кредитні договори, заяви позичальника, графік платежів, меморіальні документи та виписки за рахунками утворюють послідовну доказову сукупність. Вони дають змогу окремо встановити умови споживчого кредиту і кредитної картки, факт надання коштів, порядок їх використання, проведені відповідачем платежі та непогашений залишок за кожним договором.

Розрахунок містить розмежування заборгованості за двома договорами й відповідає даним виписок. Відповідач не подав контррозрахунку, не зазначив конкретних операцій, які враховані неправильно, та не надав доказів виконання зобов`язань в іншому розмірі.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до статей 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 і 1056-1 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору, мають виконуватися належно та у визначений строк; кредитодавець надає кошти, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити погоджені проценти.

Частини перша і друга статті 207 ЦК України та статті 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» допускають фіксацію правочину в електронних документах і його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Такий договір за правовими наслідками прирівнюється до письмового договору.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 виходив із того, що електронний кредитний договір, укладений після ідентифікації особи та підтверджений одноразовим ідентифікатором, є письмовим правочином. Водночас оцінювати потрібно всю сукупність даних про ідентифікацію, акцепт, видачу коштів і подальшу поведінку сторін.

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на період дії воєнного стану та тридцятиденний строк після його припинення звільняє позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, та від обов`язку сплатити неустойку (штраф, пеню) за прострочення. Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 застосував цей припис до кредитного договору; Пленум Верховного Суду в постанові від 07.02.2025 № 6 підтвердив, що він охоплює інфляційні втрати, проценти річних і неустойку як заходи відповідальності.

За статтями 12, 13, 76–81 і 89 ЦПК України кожна сторона доводить обставини, на які посилається, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність і достатність доказів. Неподання відповідачем відзиву не звільняє позивача від обов`язку довести кожну складову позову.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів. За статтями 202, 205, 626–629 ЦК України правочин є вольовою дією особи, договір — домовленістю сторін, а погоджений сторонами зміст договору є обов`язковим для виконання.

Статті 638 і 639 ЦК України передбачають, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційної системи, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з частинами першою і другою статті 207 ЦК України письмова форма правочину дотримана, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв`язку та відповідного підпису.

Статті 5–7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначають електронний документ як інформацію, зафіксовану у вигляді електронних даних, а його оригіналом — примірник з електронним підписом. Юридична сила електронного документа не може заперечуватися виключно через електронну форму.

За статтями 3, 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення оферти та її акцепту. Акцепт може бути здійснений заповненням електронної форми або вчиненням дій, зміст яких чітко роз`яснений у системі, а моментом підписання є використання електронного підпису, зокрема одноразового ідентифікатора.

У постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 Верховний Суд указав, що без отримання одноразового ідентифікатора, входу до особистого кабінету та вчинення передбачених інформаційною системою дій електронний кредитний договір не міг би бути укладений. Водночас суд повинен оцінювати не лише сам код, а всю сукупність даних про ідентифікацію, зміст оферти, переказ коштів і поведінку сторін.

За статтями 509, 525, 526 і 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до договору та закону, у встановлений строк; одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається. Порушенням зобов`язання відповідно до статей 610 і 612 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням строку.

Статті 1048 і 1049 ЦК України покладають на позичальника обов`язок повернути позику в передбачений договором строк і сплатити проценти в погодженому розмірі та порядку. За частиною другою статті 1050 ЦК України прострочення чергової частини дає кредитодавцю право вимагати дострокового повернення залишку кредиту та належних процентів, якщо це передбачено характером зобов`язання.

За статтею 1054 ЦК України кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти у встановленому договором розмірі та на погоджених умовах, а позичальник — повернути кредит і сплатити проценти. Стаття 1056-1 ЦК України відносить розмір процентів, тип ставки та порядок їх сплати до умов, що визначаються договором.

Положення Закону України «Про споживче кредитування» вимагають зазначення у договорі типу кредиту, суми, строку, процентної ставки, порядку її обчислення, загальної вартості кредиту, реальної річної процентної ставки, порядку повернення і наслідків прострочення. Ці відомості дають споживачу можливість оцінити фінансове навантаження до прийняття оферти.

Договірні проценти є платою за правомірне користування кредитом і можуть нараховуватися в межах погодженого сторонами строку. Натомість проценти річних за частиною другою статті 625 ЦК України є наслідком прострочення грошового зобов`язання та мають компенсаційний характер. Тому суд окремо перевіряє правову природу кожної заявленої суми, незалежно від використаної кредитодавцем назви.

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільняє позичальника у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, а також від сплати неустойки за прострочення кредитного зобов`язання. Нараховані з 24.02.2022 такі платежі підлягають списанню кредитодавцем.

Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 застосував пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до кредитних правовідносин. Пленум Верховного Суду в постанові від 07.02.2025 № 6 підтвердив, що тимчасове звільнення охоплює інфляційні втрати, проценти річних, штраф і пеню як заходи відповідальності.

Відповідно до статей 12, 13, 76–81 і 89 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог; кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається. Належність, допустимість і достовірність оцінюються щодо кожного доказу окремо, а достатність — за їх сукупністю; жоден доказ не має наперед установленої сили.

Розрахунок кредитора сам по собі не створює заборгованості та підлягає перевірці за договором, графіком, виписками і платіжними документами. Водночас узгоджений із первинними даними розрахунок, який послідовно показує видачу коштів, нарахування, платежі та залишок і не спростований контррозрахунком, є належним доказом розміру боргу.

Розподіл судових витрат.

Позов задовольняється на 181 261,71 грн. із заявлених 181 261,71 грн. Судовий збір відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам у сумі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок)

Заходи забезпечення позову або доказів судом не вживалися.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 133, 141, 178, 211, 247, 259, 263–265, 268, 274–281, 284, 288, 352, 354 ЦПК України, статтями 11, 207, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 628, 629, 638, 1048–1050, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитними договорами № 2038849165 від 25.01.2022 та № 2038849165_CARD від 25.01.2022 у сумі 181 261,71 грн. (сто вісімдесят одна тисяча двісті шістдесят одна гривня сімдесят одна копійка), з якої за кредитним договором № 2038849165 у розмірі 180148,64 грн, що складається з 26 165,74 грн. непростроченого тіла, 10 196,75 грн. непрострочених процентів, 105 358,90 грн. простроченого тіла і 38 427,25 грн. прострочених процентів та за картковим договором № 2038849165_CARD у розмірі 1113,07 грн, що складається з 150,00 грн. непростроченого тіла, 33,96 грн. процентів, 550,00 грн. простроченого тіла та 379,11 грн. прострочених процентів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір у сумі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте Шполянським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Акціонерне товариство «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 21685166, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43; інші відомості суду не відомі.

Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження: невідомо, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; інші відомості суду не відомі.

Суддя Н.П. Побережна