Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №694/2004/26 — Шполянський районний суд Черкаської області

Суд: Шполянський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №694/2004/26

Суддя: Побережна Н. П.

Справа № 694/2004/26

Провадження № 2/710/1156/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді – Побережної Н.П.,

за участю секретаря судового засідання – Слободяник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шпола у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

12.08.2026 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 . Позивач просив стягнути 18 570,00 грн. заборгованості за Кредитним договором № 20.10.2025-100001538 від 20.10.2025, а також понесені судові витрати.

Заявлена заборгованість складається з 5 500,00 грн. кредиту, 6 590,00 грн. процентів, 210,00 грн. комісії за надання, 770,00 грн. комісії за обслуговування та 5 500,00 грн. процентів річних.

Аргументи учасників справи.

Електронною офертою й заявкою погоджено 5 500,00 грн. кредиту на 189 днів до 26.04.2026, ставку «Стандарт» 1 % на день протягом перших п`яти періодів та ставку «Економ» 0,5 % на день надалі. Кошти 20.10.2025 перераховано на картку НОМЕР_1 . Відповідач 09.11.2025 сплатив 360,00 грн.; додатковими договорами надавалися транші.

Позивач посилався на належне виконання кредитодавцем своїх обов`язків, порушення відповідачем строків повернення коштів та відсутність повного погашення. Відповідач відзиву й контррозрахунку не подав.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу за його відсутності, позов підтримав і не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду, повторно не з`явився, причин неявки не повідомив.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 13.08.2026 відкрито провадження у справі, справу визнано малозначною та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

01.10.2026 суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

Умови статті 280 ЦПК України дотримані: відповідач належним чином повідомлений, без поважних причин не з`явився, відзиву не подав, а позивач не заперечував проти заочного розгляду. За частиною восьмою статті 178 ЦПК України справа вирішується за наявними матеріалами. Через неявку всіх учасників фіксування судового засідання технічним засобом відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом, та оцінка доказів.

20.10.2025 ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 уклали електронний кредитний договір № 20.10.2025-100001538. Оферта, заявка, підтвердження акцепту та протокол перевірки електронного підпису містять номер договору, персональні дані позичальника й погоджені умови.

Первісно надано 5 500,00 грн. на 189 днів, до 26.04.2026. Ставка «Стандарт» становить 1 % на день і застосовується протягом перших п`яти чергових періодів; ставка «Економ» становить 0,5 % на день у наступних періодах. Договір не передбачає автоматичної пролонгації.

Договором визначено комісію за надання кредиту і комісію за обслуговування кредитної заборгованості, їх фіксований розмір, дати нарахування та відображення у графіку платежів. Комісії включені до загальної вартості кредиту, а їх розмір не може змінюватися кредитодавцем односторонньо.

Квитанції від 20.10.2025, 06.11.2025, 20.11.2025 і 24.11.2025 підтверджують видачу коштів за основним договором та додатковими угодами на картку НОМЕР_1 . 09.11.2025 відповідач сплатив 360,00 грн.; платіж ураховано у розрахунку.

Станом на 12.06.2026 позивач визначив 5 500,00 грн. тіла кредиту, 6 590,00 грн. процентів, 210,00 грн. комісії за надання, 770,00 грн. комісії за обслуговування та 5 500,00 грн. процентів річних за статтею 625 ЦК України.

Оферта, заявка, підтвердження та протокол перевірки КЕП відображають зміст договору й електронний акцепт. Квитанції від 20.10, 06.11, 20.11 і 24.11.2025 підтверджують видачу коштів за основним і додатковими договорами. Розрахунок станом на 12.06.2026 ураховує платіж 360,00 грн. і визначає 5 500,00 грн. тіла, 6 590,00 грн. процентів, 980,00 грн. комісій та 5 500,00 грн. процентів річних.

Електронні та платіжні докази у сукупності підтверджують отримання коштів і користування ними. Тіло кредиту, договірні проценти та прямо погоджені комісії підтверджені договором, графіком і розрахунком. Проценти річних 5 500,00 грн. є відповідальністю за статтею 625 ЦК України, що не застосовується до позичальника під час воєнного стану.

Суд оцінює кожний доказ окремо та всі докази у взаємному зв`язку. Подані договори визначають зміст правовідносин; платіжні документи підтверджують виконання кредитодавцем; розрахунки конкретизують рух заборгованості. Внутрішній розрахунок не приймається ізольовано, а перевіряється за договором, графіком і виписками. Доказів, які спростовують факти видачі кредиту, розмір неповернутого тіла або здійснені нарахування, відповідач не надав.

Оцінка доказів.

Електронні договірні документи, відомості про використаний одноразовий ідентифікатор, платіжні документи та розрахунок заборгованості оцінюються в сукупності. Вони дають змогу встановити особу позичальника, погоджені суму, строк, ставки, комісії й порядок погашення, а також підтверджують фактичне надання кожного заявленого траншу.

Розрахунок боргу зіставлено з умовами договору, додатковими угодами, графіком та відомостями про платежі. Відповідач не надав контррозрахунку, не спростував належність платіжного засобу й отримання коштів та не подав доказів погашення в іншому розмірі. Водночас суд перевіряє правову природу кожної складової незалежно від відсутності заперечень.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до статей 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 і 1056-1 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору, мають виконуватися належно та у визначений строк; кредитодавець надає кошти, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити погоджені проценти.

Частини перша і друга статті 207 ЦК України та статті 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» допускають фіксацію правочину в електронних документах і його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Такий договір за правовими наслідками прирівнюється до письмового договору.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 виходив із того, що електронний кредитний договір, укладений після ідентифікації особи та підтверджений одноразовим ідентифікатором, є письмовим правочином. Водночас оцінювати потрібно всю сукупність даних про ідентифікацію, акцепт, видачу коштів і подальшу поведінку сторін.

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на період дії воєнного стану та тридцятиденний строк після його припинення звільняє позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, та від обов`язку сплатити неустойку (штраф, пеню) за прострочення. Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 застосував цей припис до кредитного договору; Пленум Верховного Суду в постанові від 07.02.2025 № 6 підтвердив, що він охоплює інфляційні втрати, проценти річних і неустойку як заходи відповідальності.

За статтями 12, 13, 76–81 і 89 ЦПК України кожна сторона доводить обставини, на які посилається, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність і достатність доказів. Неподання відповідачем відзиву не звільняє позивача від обов`язку довести кожну складову позову.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів. За статтями 202, 205, 626–629 ЦК України правочин є вольовою дією особи, договір — домовленістю сторін, а погоджений сторонами зміст договору є обов`язковим для виконання.

Статті 638 і 639 ЦК України передбачають, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційної системи, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з частинами першою і другою статті 207 ЦК України письмова форма правочину дотримана, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв`язку та відповідного підпису.

Статті 5–7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначають електронний документ як інформацію, зафіксовану у вигляді електронних даних, а його оригіналом — примірник з електронним підписом. Юридична сила електронного документа не може заперечуватися виключно через електронну форму.

За статтями 3, 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення оферти та її акцепту. Акцепт може бути здійснений заповненням електронної форми або вчиненням дій, зміст яких чітко роз`яснений у системі, а моментом підписання є використання електронного підпису, зокрема одноразового ідентифікатора.

У постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 Верховний Суд указав, що без отримання одноразового ідентифікатора, входу до особистого кабінету та вчинення передбачених інформаційною системою дій електронний кредитний договір не міг би бути укладений. Водночас суд повинен оцінювати не лише сам код, а всю сукупність даних про ідентифікацію, зміст оферти, переказ коштів і поведінку сторін.

За статтями 509, 525, 526 і 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до договору та закону, у встановлений строк; одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається. Порушенням зобов`язання відповідно до статей 610 і 612 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням строку.

Статті 1048 і 1049 ЦК України покладають на позичальника обов`язок повернути позику в передбачений договором строк і сплатити проценти в погодженому розмірі та порядку. За частиною другою статті 1050 ЦК України прострочення чергової частини дає кредитодавцю право вимагати дострокового повернення залишку кредиту та належних процентів, якщо це передбачено характером зобов`язання.

За статтею 1054 ЦК України кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти у встановленому договором розмірі та на погоджених умовах, а позичальник — повернути кредит і сплатити проценти. Стаття 1056-1 ЦК України відносить розмір процентів, тип ставки та порядок їх сплати до умов, що визначаються договором.

Положення Закону України «Про споживче кредитування» вимагають зазначення у договорі типу кредиту, суми, строку, процентної ставки, порядку її обчислення, загальної вартості кредиту, реальної річної процентної ставки, порядку повернення і наслідків прострочення. Ці відомості дають споживачу можливість оцінити фінансове навантаження до прийняття оферти.

Договірні проценти є платою за правомірне користування кредитом і можуть нараховуватися в межах погодженого сторонами строку. Натомість проценти річних за частиною другою статті 625 ЦК України є наслідком прострочення грошового зобов`язання та мають компенсаційний характер. Тому суд окремо перевіряє правову природу кожної заявленої суми, незалежно від використаної кредитодавцем назви.

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільняє позичальника у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, а також від сплати неустойки за прострочення кредитного зобов`язання. Нараховані з 24.02.2022 такі платежі підлягають списанню кредитодавцем.

Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 застосував пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до кредитних правовідносин. Пленум Верховного Суду в постанові від 07.02.2025 № 6 підтвердив, що тимчасове звільнення охоплює інфляційні втрати, проценти річних, штраф і пеню як заходи відповідальності.

Відповідно до статей 12, 13, 76–81 і 89 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог; кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається. Належність, допустимість і достовірність оцінюються щодо кожного доказу окремо, а достатність — за їх сукупністю; жоден доказ не має наперед установленої сили.

Розрахунок кредитора сам по собі не створює заборгованості та підлягає перевірці за договором, графіком, виписками і платіжними документами. Водночас узгоджений із первинними даними розрахунок, який послідовно показує видачу коштів, нарахування, платежі та залишок і не спростований контррозрахунком, є належним доказом розміру боргу.

Пункт 4 частини першої статті 1 та частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» відносять до загальних витрат за кредитом, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту. Умова про комісію є визначеною, якщо договір містить її вид, розмір, базу розрахунку і дату сплати.

Договір № 20.10.2025-100001538 та графік передбачають фіксовані комісії за надання й обслуговування, а розрахунок ураховує частковий платіж. З огляду на прямо погоджений розмір і відображення комісій у загальній вартості кредиту 210,00 грн. та 770,00 грн. підлягають стягненню.

Верховний Суд у постанові від 04.02.2026 у справі № 758/14925/23 наголосив, що під час перевірки електронного кредитного договору суд повинен оцінювати не ізольовану паперову копію, а сукупність відомостей про ідентифікацію позичальника, спосіб підписання, зміст оферти й акцепту та рух коштів. У цій справі висновок про укладення і виконання договору кредитодавцем ґрунтується саме на взаємопов`язаних електронних, договірних і платіжних доказах.

Розподіл судових витрат.

Позов задовольняється на 13 070,00 грн. із заявлених 18 570,00 грн., тобто на 70,38 %. Судовий збір становить: 2 662,40 грн. ? 13 070,00 грн. / 18 570,00 грн. = 1 873,86 грн.

Витрати на направлення відповідачу копії позову з додатками у сумі 150,00 грн. підтверджені поштовими документами. Пропорційно задоволеним вимогам відшкодуванню підлягає 105,57 грн. (150,00 грн. ? 13 070,00 грн. / 18 570,00 грн.).

Заходи забезпечення позову або доказів судом не вживалися.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 133, 141, 178, 211, 247, 259, 263–265, 268, 274–281, 284, 288, 352, 354 ЦПК України, статтями 11, 207, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 628, 629, 638, 1048–1050, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 20.10.2025-100001538 від 20.10.2025 у сумі 13 070,00 грн. (тринадцять тисяч сімдесят гривень нуль копійок), з яких: 5 500,00 грн. основного боргу, 6 590,00 грн. процентів, 210,00 грн. комісії за надання кредиту та 770,00 грн. комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у сумі 1 873,86 грн. (одна тисяча вісімсот сімдесят три гривні вісімдесят шість копійок) та витрати на направлення копії позову з додатками у сумі 105,57 грн. (сто п`ять гривень п`ятдесят сім копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Шполянським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; інші відомості суду не відомі.

Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ; інші відомості суду не відомі.

Суддя Н.П. Побережна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua