Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №705/6901/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/6901/26

2-о/705/193/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Єщенко О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Остропольської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Уманський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із заявою про встановлення факту смерті, в якій просить установити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Городниця Уманського району Черкаської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Севастополь.

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її рідний брат ОСОБА_2 у м. Севастополь, яке на даний час є тимчасово окупованим російською федерацією. Про факт смерті брата вона дізналася від спільного знайомого, який був на його похованні. Згодом їй було надіслано свідоцтво про смерть брата та фото із місця його захоронення, де вже установлений пам`ятник. Свідоцтво про смерть з актовим записом № 99200004 видане органом окупаційної адміністрації російської федерації відділом реєстрації актів цивільного стану Управління РАЦС Ленінського району міста Севастополя, який не є уповноваженим державним органом України, тому вона позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права після смерті брата, адже не може отримати свідоцтво про смерть українського зразка, тому з даною заявою вимушена звернутися до суду.

Заявниця ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, у поданій заяві просила справу розглядати без її участі.

Представник заінтересованої особи Уманського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, будучи повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій вказала, що заінтересована особа не заперечує проти встановлення факту смерті ОСОБА_2 . Просила суд за можливості судове засідання проводити без присутності представника відділу, в оцінюванні доказів покладалась на думку суду.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується їхніми свідоцтвами про народження та свідоцтвом про реєстрацію шлюбу між нею та громадянином ОСОБА_3 , після чого заявниця отримала прізвище « ОСОБА_4 ».

Також факт їхніх родинних відносин підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 07.11.2012, з якого вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дочкою та сином ОСОБА_5 та її спадкоємцями за законом.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Севастополь, яке на даний час є тимчасово окупованим російською федерацією.

Факт смерті ОСОБА_2 в м. Севастополь було зафіксовано Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 24.07.2025 органом окупаційної адміністрації російської федерації відділом реєстрації актів цивільного стану Управління РАЦС Ленінського району міста Севастополя, актовий запис № 99200004.

ОСОБА_2 після смерті похований на міському кладовищі м. Севастополь, що підтверджується наданими заявницею світлинами.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

У ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року № 2398-VI визначено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

За змістом п. 1 розділу І, п. 1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 (у редакції наказу від 24 грудня 2010 року № 3307/5), державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Підставою для державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Відповідно до положень ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний стан чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, іншими представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Судом встановлено, що місцем смерті ОСОБА_2 є місто Севастополь. Відповідно до частини першої статті 3 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» сухопутна територія міста Севастополя визначена тимчасово окупованою територією України. При цьому частиною другою статті 1 зазначеного Закону встановлено, що Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими російською федерацією з 20 лютого 2014 року.

Таким чином, смерть ОСОБА_2 настала на тимчасово окупованій російською федерацією території України - у місті Севастополі. У зв`язку із неможливістю проведення державної реєстрації смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану на території України на підставі документа, виданого на тимчасово окупованій території, заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті особи.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293, п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає у порядку окремого провадження справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

У ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За змістом ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи наведені обставини справи, суд вважає встановленим факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Севастополь 20.07.2025, тому заяву сестри померлого про встановлення факту смерті її брата належить задовольнити.

Факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 судом установлено для проведення державної реєстрації смерті даної особи у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно з ч. 4 ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10, 13, 76, 77, 80, 89, 259, 263-265, 293, 315, 317, 319, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Установити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Севастополь громадянина України ОСОБА_2 , уродженця с. Городниця Уманського району Черкаської області, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.І.Єщенко