Суд: Тальнівський районний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №704/1250/26
Суддя: Москаленко І. В.
Єдиний унікальний номер: 704/1250/26
Номер провадження 1-кп/704/273/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року м. Тальне
Тальнівський районний суд Черкаської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тальне кримінальне провадження №12026250360000854 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мошурів Тальнівського району Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта повна загальна середня, непрацюючого, неодруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше не судимого,
за ч.1 ст.263 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 достовірно знаючи, що за незаконне зберігання вогнепальної зброї, передбачена кримінальна відповідальність, не маючи відповідного дозволу на зберігання вогнепальної зброї, з метою подальшого використання на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи зберігати без передбаченого законодавством дозволу вогнепальну зброю, у порушення вимог ч. 2 ст. 178 Цивільного кодексу України, п. 1 Переліку видів майна, що може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України та спеціального порядку набуття прав власності громадянами на окремі види майна, які затверджені та установлені Постановою Верховної ради України від 17.06.1992 № 247-XII «Про право власності на окремі види майна», п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», розділу II «Положення про дозвільну систему», із змінами та доповненнями, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 зі змінами та доповненнями, у період, починаючи із 2024 року, більш точну дату та час слідством встановити не вдалось, по 15.07.2026, умисно, незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу за місцем свого проживання, у приміщенні гаражу, який розташований на території домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 перероблену гладкоствольну одноствольну мисливську рушницю 16-го калібру, марки «ЗКМ-2», № НОМЕР_1 , промислового виробництва «Злотоустівський машинобудівний завод», СРСР 1956 року, яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/124-26/9812-БЛ від 29.07.2026 є гладкоствольною вогнепальною зброєю, а саме обрізом гладкоствольної одноствольної мисливської рушниці, 16-го калібру конструкція якої змінена саморобним способом, шляхом укорочення ствола до залишкової довжини 329 мм. та видалення прикладу яка придатна для проведення пострілів.
Дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, зберігання без передбаченого законом дозволу вогнепальної зброї.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, пояснивши суду, що дійсно вчинив злочин за вказаних у обвинувальному акті обставин. Щиро розкаюється у вчиненому.
За таких обставин по справі, а також беручи до уваги положення ст.349 КПК України, суд вважає за недоцільне в подальшому досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, проти чого не заперечують учасники судового провадження. Правила ч. 3 ст. 349 КПК України їм роз`ясненні і зрозумілі.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення злочинів, як самими засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із такого.
Обставинною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
Вивченням особистості обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно. На обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Має на утриманні неповнолітню дитину.
Також, судом при обранні виду і розміру покарання обвинуваченому враховується, що згідно досудової доповіді органу пробації ОСОБА_4 становить середній рівень ризику небезпеки для суспільства та вчинення повторного кримінального правопорушення. Виправлення його без позбавлення волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства.
За таких обставин по справі, при призначенні покарання обвинуваченому, суд вважає за можливе, враховуючи особу винного, характеризуючі обставини, беручи до уваги наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обтяжуючих обставин, його ставлення до вчиненого, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, і йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі у мінімальних межах, визначених санкцією статті, однак звільнити ОСОБА_4 від його відбування із встановленням іспитового строку.
Судові витрати у справі підлягають стягненню з обвинуваченого.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід не обирався.
Долю речового доказу слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України. Керуючись ст. 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України - звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю в один рік. В порядку ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави – 2888 грн.16 коп. (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім грн. 16 коп.) судових витрат у вигляді вартості проведення судової експертизи.
Речовий доказ по справі: обріз одноствольної мисливської рушниці марки «ЗКМ-2», № НОМЕР_1 , передану на зберігання до складу озброєння УЛМТЗ ГУНП в Черкаській області – знищити.
На вирок суду може бути подана апеляція протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через Тальнівський районний суд Черкаської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, що не були присутні в судовому засіданні – копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua