Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №336/4882/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 336/4882/26

2/703/2440/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Проценко А.М.,

за участю секретаря судового засідання Вовк І.І.,

представника відповідача Щербиніна Ю.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтранс Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтранс Капітал» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №6492123 на загальну суму 37648 грн 50 коп. та судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп., а також витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн 00 коп.

Мотивуючи свою заяву тим, що 24.03.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №6492123, на підставі якого надано кредитні кошти останньому. На підставі договору факторингу відступлене право вимоги за вказаним договором перейшло до ТОВ «ФК «Фінтранс Капітал» до відповідача за кредитним договором №6492123. У зв`язку з невиконанням відповідачем свої кредитних зобов`язань просять стягнути з нього заборгованість в судовому порядку та суму судового збору, а також витрати на правову допомогу.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

14.07.2026 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач та представник відповідача вважає вимоги позивача такими, що не підлягають до задоволення. Зазначивши, що про наявність зазначеного кредитного договору відповідачу стало відомо лише з ухвали суду по справі №336/4882/26. У зв`язку з цим і виникла заборгованість за даним кредитним договором. Представник відповідача звертає увагу, що між відповідачем та кредитором було укладено кредитний договір №6478666 від 20.03.2023, який було погашено відповідачем 23.03.2023, що підтверджується листом ТОВ «Авентус Україна» №7017/26-Е від 02.06.2026. Разом з тим позивач не надав належних та допустимих доказів підписання кредитного договору відповідачем. Саме по собі зазначення в договорі або інших документах, одноособово сформованих кредитором, інформації про використання одноразового ідентифікатора «С1237» не підтверджує, що відповідні дії були вчинені саме відповідачем. З наданих матеріалів неможливо встановити факт отримання та введення одноразового ідентифікатора відповідачем, що дозволить достовірно встановити особу підписанта. Отже, зазначені позивачем фактичні обставини справи не підтверджені електронними документами (повідомленнями), передбаченими ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Крім того, володіння кредитором персональними даними відповідача зумовлене попередніми правовідносинами між сторонами та не може розглядатися як доказ укладення спірного кредитного договору саме відповідачем. При цьому відповідач не знав і не міг знати про існування такого договору, оскільки його створення, оформлення та зміст визначалися виключно діями та волевиявленням кредитора. Водночас відсутність в матеріалах справи доказів, в т.ч. електронних доказів, які підтверджують факт отримання та введення одноразового ідентифікатора відповідачем, унеможливлює здійснення перевірки цілісності договору. З аналізу пункту 9.6 кредитного договору та діючих норм законодавства вбачається, що використання товариством аналогу власноручного підпису та відтиску печатки допускається виключно за умови попереднього погодження сторонами їх зразків в окремому договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів, однак матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів укладення такого договору між сторонами або погодження відповідачем зразків факсимільного відтворення підпису та печатки товариства, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що аналог власноручного підпису та печатка були використані позивачем у порядку, визначеному договором та законодавством. Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів направлення спірного кредитного договору відповідачу, зокрема доказів його надсилання на електронну адресу, в особистий кабінет чи підтвердження отримання відповідачем примірника договору, а тому відсутні підстави вважати доведеним факт надання відповідачу одного з оригіналів кредитного договору. За таких обставин, надані позивачем документи не можуть вважатися належними та достатніми доказами на підтвердження позовних вимог, зокрема такими що підтверджують належним чином факт укладення між сторонами кредитного договору та виникнення у відповідача відповідних договірних зобов`язань.

Отже, враховуючи зазначене, обов`язок з перерахування грошових коштів покладено безпосередньо на кредитора - ТОВ «Авентус Україна». Додані позивачем до матеріалів позовної заяви копія листа від ТОВ «Пейтек Україна» №20231206-20 від 2023-12-06, в якому останній повідомляє про перерахування коштів на підставі договору про організацію переказу грошових коштів №160222-1 від 16.02.2022, складений первісним кредитором, не є первинними бухгалтерськими документами, з яких можна встановити дійсність фінансової операції.

На підставі вищевикладеного, представник просить суд у задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтранс Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити в повному обсязі. Стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом цієї справи.

16.07.2026 представником позивача на адресу суду надіслано відповідь на відзив в якому вказано, що з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач не погоджується, вважає їх такими, що не відповідають дійсності з наступних підстав. Представник позивача зазначає. що посилання відповідача на належне виконання кредитного договору №6478666 від 20.03.2023 року, який було погашено 23.03.2023 року, а також твердження про те, що володіння кредитором його персональними даними зумовлене виключно попередніми правовідносинами та не підтверджує укладення спірного договору, не спростовують позовних вимог та є внутрішньо суперечливими. Навпаки, зазначені обставини підтверджують, що відповідач вже був зареєстрованим користувачем інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна», успішно пройшов процедури ідентифікації та верифікації, користувався особистим кабінетом, був обізнаний із порядком укладення електронних кредитних договорів та раніше добровільно користувався послугами кредитодавця. Саме тому вже 24.03.2023, тобто наступного дня після повного погашення попереднього кредиту, між сторонами через ту саму інформаційно-телекомунікаційну систему було укладено новий електронний договір №6492123, який є предметом даного спору. Твердження відповідача про те, що він не знав і не міг знати про існування спірного договору, а його оформлення відбулося виключно з волевиявлення кредитодавця, є голослівними та не підтверджені жодними належними і допустимими доказами. Відповідач не надав доказів несанкціонованого доступу до свого особистого кабінету, компрометації засобів автентифікації чи інших обставин, які б свідчили про укладення договору без його волевиявлення. Отже, факт належного виконання попереднього кредитного договору не спростовує укладення нового договору та не припиняє зобов`язань за ним, а навпаки підтверджує обізнаність відповідача з процедурою оформлення електронних кредитів, добровільне користування сервісом кредитодавця та послідовність його дій щодо повторного отримання кредитних коштів.

Представник позивача зазначає, що відповідач, оформлюючи кредитний договір, заходить на веб-сайт ТОВ «Авентус Україна» https://www.creditplus.ua, реєструється та створює електронний кабінет, в якому йому надходить текст кредитного договору та де він має змогу ознайомитись з правилами, паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Таким чином, відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач. Підписання договору відбулося 24.03.2023 о 11:30:46, одноразовим ідентифікатором «C1237». Інформація про прізвище, ім`я та по батькові відповідача, який підписав договір, місце проживання, ідентифікаційний номер, паспортні дані, відомості про дату та час підписання договору згенеровано в момент підписання договору містяться в розділі 10. «Реквізити та підписи сторін» та у відповідному розділі додатку № 1 до договору. А тому жодних сумнівів в тому, що 24.03.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих умов та укладено електронний договір №6492123 не виникає.

Щодо досудового врегулювання спору представник позивача вказує, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

Щодо перерахування коштів на рахунок представником зазначено, що переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «Пейтек Україна» про перерахування коштів. З огляду на викладене вище, кредитні кошти відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку № НОМЕР_1 , що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства. Як на підставу своїх вимог щодо стягнення заборгованості товариством в свою чергу було надано розрахунок заборгованості по кредитному договору, який оформлений належним чином як документ товариства, що підписаний директором ТОВ «Авентус Україна» та скріплений печаткою товариства.

Нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов кредитного договору. У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту-процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Враховуючи зазначене, представник позивача просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та розгляд справи проводити за відсутністю позивача та його представника, проти винесення рішення (заочного) не заперечує.

27.07.2026 представник відповідача на адресу суду надіслав заперечення (на відповідь на відзив), в яких зазначив про те, що наявність попередніх кредитних правовідносин відповідача з позивачем не підтверджує факт укладення кредитного договору, але є лише підтвердженням того, що позивач мав технічну можливість одностороннього формування договору, адже в позивача були вже наявні дані відповідача. Таким чином, позивачем не доведено волевиявлення відповідача на вчинення спірного правочину (ч. 3 ст. 203 ЦК України), а твердження про введення відповідачем одноразового ідентифікатора є припущенням, тоді як доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України). Недоведеність передання відповідачу примірника договору додатково підтверджує, що відповідач не був і не міг бути обізнаним ані з існуванням спірного зобов`язання, ані з його умовами. Відповідно, безпідставними є заявлені нарахування, оскільки обов`язок сплатити проценти виникає у позичальника на умовах, встановлених договором, а їх розмір і порядок одержання визначаються виключно договором (ч. 1 ст. 1048, ч.1 ст. 1054 ЦК України). Недоведеність укладення договору позбавляє нарахування у розмірі 30148,50 грн правової підстави. Також представник відповідача вказує, що наявність листа ТОВ «Пейтек Україна», в якому позивач повідомляє про перерахунок грошових коштів на підставі договору не є належним доказом (з якого неможливо встановити факт перерахування коштів). Враховуючи вищевикладене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінтранс Капітал» до ОСОБА_1 .

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві та відповіді на відзив просить розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

В судове засідання з`явився представник відповідача, який посилаючись на обставини, що викладені в відзиві та запереченні (на відповідь на відзив) відмовити в задоволенні позивних вимог позивача до відповідача повністю.

Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини щодо виконання зобов`язань за кредитним договором.

Дослідивши матеріали справи, подані сторонами заяви по суті, проаналізувавши надані суду докази як в їх сукупності та взаємозв`язку, так і кожен окремо на предмет достатності, належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 24.03.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №6492123, на підставі якого надано кредитні кошти в сумі 7500 грн 00 коп., строком на 360 днів; періодичність платежів із сплати процентів кожні 30 днів; мета кредиту - споживчі (особисті) потреби; стандартна процентна ставка, відсотків річних становить 726,35% річних (або 1,99% в день); тип процентної ставки – фіксована.

Довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за вих. №20231206-20 від 06.12.2023, підтверджено, що 24.03.2023 ОСОБА_1 перераховано 7500 грн 00 коп на картковий рахунок № НОМЕР_1 , який згідно з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду про витребування доказів емітовано на ім`я ОСОБА_1 та виявлено зарахування коштів в сумі 7500 грн 00 коп. за період 24.03.2023-24.03.2023.

Відповідач умови кредитного договору не виконував, вчасно не здійснював погашення боргу, у зв`язку з чим стороною позивача до суду надано відомості від первісного кредитора та позивача щодо щоденних нарахувань та погашень кредитного договору №6492123.

Між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтранс Капітал» 27.11.2023 укладено договір факторингу № 27.11/23-Ф.

Згідно з витягом з реєстру прав вимог до ТОВ «ФК «Фінтранс Капітал» перейшла заборгованість за кредитним договором №6492123 на загальну суму 20932 грн 50 коп. з яких: 7500 грн 00 коп. заборгованість за основною сумою боргу, 13432 грн 50 коп. заборгованість за відсотками. Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача 16716 грн 00 коп. заборгованості нарахованих процентів за 112 календарних днів.

Матеріали справи підтверджують, що кредитний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та її змісту, відтворюваної у документі. На відміну від традиційної письмової форми правочину, воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ — це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно ч. 1 ст. 6 цього ж Закону, електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Тільки наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін і цілісність документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, зокрема з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису згідно Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Правовідносини щодо кредитного договору врегульовані такими нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України встановлює, що сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, принципів розумності та справедливості.

Положення статті 638 ЦК України встановлює, що договір укладено, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору у належній формі. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) та прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати виконання боржником його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Згідно зі ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 1048-1052 та ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, встановленому договором.

Ст. 1054 ЦК України зазначає, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах договору, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суд зазначає, що перехід права вимоги за кредитним договором (договір факторингу, договір про відступлення прав вимоги) ґрунтується на таких нормах закону.

Договір факторингу передбачає, що одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти іншій стороні (клієнту) за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Зобов`язання фактора можуть включати надання послуг, пов`язаних із грошовою вимогою (ст. 1077 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі (відступлення права вимоги). Новий кредитор набуває права первісного кредитора на тих самих умовах, що існували на момент переходу прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, встановлені фактичні обставини свідчать про порушення договірних прав позивача, а тому на їх захист з відповідача підлягають стягненню неповернені кредитні суми, заборговані відсотки з урахуванням чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене та положення законодавства, яке регулює зобов`язальні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «Фінансова компанія «Фінтранс Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню у повному обсязі.

У п. 29 рішення «Руїз Торійа проти Іспанії» ЄСПЛ зазначено, що п. 1 ст. 6 зобов`язує суди наводити мотиви своїх рішень, проте його не можна розуміти як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (див. рішення у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів" від 19 квітня 1994 року, п. 61). Ступінь застосування цього обов`язку наводити мотиви може змінюватися залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, серед іншого, різноманітність доводів, які сторони можуть заявляти в судах, а також відмінності, що існують у Договірних Державах щодо положень закону, звичаєвих норм, юридичної доктрини та порядку викладення й складання судових рішень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір. Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. у рахунок відшкодування судового збору.

Суд, аналізуючи надані докази понесених витрат, встановив, що позивач підтвердив наявність витрат на правничу допомогу адвоката документально.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. При цьому суд враховує: обсяг фактично наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; час, витрачений адвокатом на підготовку та розгляд справи; складність справи та її значення для сторін; розмір гонорару адвоката та співмірність його послуг цим витратам.

Верховний Суд у справах №826/1216/16, №810/3806/18, №320/11366/20 наголосив, що суд не зобов`язаний стягувати всю суму витрат на правничу допомогу, якщо вона є завищеною щодо принципів розумності та справедливості.

З урахуванням складності справи, що була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача в розмірі 3000 грн 00 коп.

Керуючись ст. 11, 14-16, 610-612, 623, 625, 629, 1054-1055 Цивільного кодексу України, ст. 2, 18, 77-81, 259, 263-265,280-281 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтранс Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтранс Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, IBAN НОМЕР_3 , назва банку АТ «ПУМБ», код банку (МФО) 334851) заборгованість за кредитним договором на загальну суму 37648 (тридцять сім тисяч шістсот сорок вісім) грн 50 коп. та судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп., а також витрати на правову допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Реквізити сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтранс Капітал», юридична адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно - Корчуватська, буд. 27. приміщення 2, ЄДРПОУ 44559822, IBAN НОМЕР_3 , назва банку АТ «ПУМБ», код банку (МФО) 334851.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований, як внутрішньо переміщена особа, за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя А.М. Проценко