Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №697/1227/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1227/26

Провадження № 3/697/534/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Скирда Б.К., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції ГУНП України в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

До Канівського міськрайонного суду Черкаської області 20.05.2026 з Відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції ГУНП України в Черкаській області надійшло три адміністративних матеріали відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

В порядку автоматизованого розподілу справ вказані матеріали надійшли в провадження судді Скирди Б.К. (справа № 697/1227/26, провадження № 3/697/534/2026; справа № 697/1228/26, провадження № 3/697/535/2026; справа № 697/1229/26, провадження № 3/697/536/2026).

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне об`єднати зазначені адміністративні матеріали в одне провадження та за результатами їх розгляду прийняти одне рішення, оскільки правопорушення вчинені однією особою та справи одночасно розглядаються одним і тим же суддею Канівського міськрайонного суду Черкаської області.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 657930 від 05.05.2026, цього ж дня, о 16:09 год. в м. Канів, вул. Десантників, гр. ОСОБА_1 керував т.з. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами відповідної категорії, чим порушив п.2.1.а. ПДР – Керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 657883 від 05.05.2026, цього ж дня, о 16:09 год. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2103, н.з. НОМЕР_2 в м. Канів по вул. Десантників, під час спілкування у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини та поведінка останнього не відповідала обстановці. Від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки або в медичному закладі відмовився, що фіксувалось на нагрудну БК 966540, 966565, чим порушив п.2.5. ПДР – Відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 657904 від 05.05.2026, цього ж дня, о 16:09 год. в м. Канів, вул. Десантників, гр. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 2103, н.з. НОМЕР_2 , не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський подав проблисковими маячками синього та червоного кольору, чим порушив п.2.4. ПДР – Невиконання водіями вимог про зупинку, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

В судових засіданнях ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищезазначених адміністративних правопорушень не визнавав повністю, заперечував обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт керування транспортним засобом. Вказані обставини пояснював працівникам поліції, проте вони їх не врахували. В подальшому він, хоч і не керував транспортним засобом, однак на вимогу працівників поліції, надав для огляду свій паспорт в додатку «Дія» і працівники поліції повідомили, що відносно нього будуть складені протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, з чим він був не згоден. Категорично стверджував, що не керував транспортним засобом. Просив закрити провадження у справі.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Бовшик М.Ю. в судовому засіданні просив закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень. В обґрунтування зазначив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Відповідно до долучених до матеріалів справи відеоматеріалів встановлено, що на даному відеозапису відсутні відомості, які б підтверджували керування транспортним засобом безпосередньо ОСОБА_1 . Відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 перебуває біля автомобіля, а не за кермом автомобіля та пояснює працівникам поліції, що він не керував транспортним засобом. Враховуючи, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, поліцейські його не зупиняли, виходячи з п. 1.10 Правил дорожнього руху він не був водієм, а тому відповідно до п 2.5 ПДР не зобов`язаний проходити огляд на стан сп`яніння, у зв`язку з чим, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, не є доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Заслухавши в судовому засіданні доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Бовшика М.Ю., та дослідивши письмові матеріали справи, суддя вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а ст. 245 цього Кодексу передбачає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 15 Закону України «Про державний рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2.1 «а» ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9 ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.4. Правил дорожнього руху України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Відповідно до п. 8.9.б Правил дорожнього руху України, вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.

Частиною першою статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Згідно з ст. 252 КУпАП, орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

На підтвердження вини ОСОБА_1 працівниками поліції надано:

- протоколи про адміністративні правопорушення складені відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП;

- рапорт-повідомлення зі служби 102 від 05.05.2026 зі змісту якого вбачається, що 05.05.2026 о 16:38 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що під час патрулювання було зупинено ТЗ ВАЗ 2103, н.з. НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 . Під час спілкування в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини та поведінка гр. ОСОБА_1 не відповідала обстановці. Від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудну БК 966540, 966565. В подальшому відносно гр. ОСОБА_1 було складено адміністративні протоколи за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст. 126 КУпАП;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з якого вбачається, що він складений у зв`язку з виявленими у водія ознаками: запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка останнього не відповідала обстановці. Однак огляд водія ОСОБА_1 не проводився у зв`язку з відмовою від його проходження;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.05.2026 складеного відносно ОСОБА_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду;

- постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 13.11.2025 у справі № 697/2616/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

- відеозаписи з боді-камер працівників поліції та з відеореєстратора, розміщеного у салоні патрульного автомобіля від 05.05.2026.

Надані відеозаписи розпочинаються з того, що 05.05.2026 о 16:13 год. автомобіль патрульної поліції стоїть на вулиці біля двору та працівник поліції перебуває в салоні автомобіля та розмовляє з чоловіком, який заперечує факт керування транспортним засобом та рух транспортного засобу під його керуванням. Поліцейський говорить чоловікові, що той не правий, оскільки останній висловлює заперечення щодо керування автомобілем, на що чоловік запитує, чи вони зупинили конкретно його і дійсно бачили його за кермом автомобіля. Також зазначає, що транспортний засіб рухався, а він вийшов з двору, просить працівника поліції показати на робочому планшеті відео, яке б підтверджувало факт керування автомобілем, на що працівник повідомляє, що такі докази будуть надані до суду. Після чого працівник поліції виходить з патрульного автомобіля та видно, що біля двору стоїть автомобіль ВАЗ 2103, н.з. НОМЕР_2 та біля автомобіля перебуває чоловік та молодий хлопець. Працівники поліції представляються, надають для огляду свої службові посвідчення. Чоловік запитує, які до нього претензії, на що працівники поліції запитують: «Чому ви тікали та летіли, перевищували швидкість, вибігли з машини, порозбігались, не зупинились, коли побачили проблискові маячки?». Виникає суперечка щодо підтвердження факту керування чоловіком транспортним засобом та працівники поліції просять пред`явити його посвідчення водія, на що він зазначає, що не перебуває за кермом транспортного засобу. Працівники поліції повідомляють, що він зупинився та вибіг з місця водія, на що чоловік вказує, що вийшов з двору, а не з місця водія. Просять чоловіка надати документи та останній надає для огляду «Е-документ», а саме: паспорт з додатку «Дія». З`ясовується прізвище, ім`я та по батькові чоловіка – « ОСОБА_1 ». Виникає знову конфлікт та працівники поліції з`ясовують у ОСОБА_1 , чи вживав останній алкогольні напої, оскільки його поведінка не відповідає обстановці, на що ОСОБА_1 відповідати відмовляється, оскільки перебуває вдома та не зобов`язаний проходити таке освідування. Запитує, чи є докази, які підтверджують факт зупинки автомобіля під його керуванням і що він дійсно керував автомобілем, на що працівник поліції вказує ОСОБА_1 , що він вибіг із-за керма. Працівники поліції запитують, чи буде він проходити освідування на стан алкогольного сп`яніння на місці або в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовляється, оскільки перебуває вдома, біля двору та не за кермом транспортного засобу. Після тривалої суперечки щодо підтвердження факту керування транспортним засобом, працівники поліції викликають СОГ, яка по приїзду на місце події відбирає пояснення від ОСОБА_1 та складає документи, а працівники поліції складають адміністративні матеріали за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Таким чином, переглядаючи надані відеозаписи з боді-камер працівників поліції, судом встановлено, що на вимогу ОСОБА_1 надати докази, які б підтверджували факт керування ним 05.05.2026 транспортним засобом ВАЗ 2103, н.з. НОМЕР_2 , працівником поліції зазначалося, що всі докази будуть надані до суду.

Однак, відеозапису на підтвердження даних обставин про які зазначалося працівником поліції 05.05.2026 на місці події, до матеріалів справи не було додано та такий відеозапис в матеріалах справи відсутній.

Відсутні також в матеріалах справи й письмові пояснення з приводу обставин про які зазначено у складених протоколах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , хоча як зазначено в судовому засіданні ОСОБА_1 та вбачається з наданого працівниками поліції відеозапису з боді-камер, в нього на місці події 05.05.2026 такі письмові пояснення відбирались.

У зв`язку з відсутністю в матеріалах справи письмових пояснень наданих ОСОБА_1 на місці події та відеозапису на підтвердження обставин про які зазначалося працівником поліції щодо підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 05.05.2026, які, як зазначалося працівником поліції, будуть надані до суду, постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 09.07.2026 витребувано з Відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області письмові пояснення ОСОБА_1 , які відбиралися в нього працівниками поліції на місці події 05.05.2026 з приводу обставин, які зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №657930, ЕПР1 №657883, ЕПР1 №657904 від 05.05.2026, а також відеозапис на підтвердження факту керування ним транспортним засобом ВАЗ 2103, н.з. НОМЕР_2 .

04.08.2026 з Відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області на виконання постанови суду від 09.07.2026 надійшли додаткові відеозаписи з відеореєстратора встановленому в автомобілі патрульної поліції. Письмових пояснень ОСОБА_1 , які відбиралися в нього працівниками поліції на місці події 05.05.2026 з приводу обставин, які зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №657930, ЕПР1 №657883, ЕПР1 №657904 від 05.05.2026, працівниками поліції не надано.

Переглядаючи додатково надані відеозаписи вбачається, що 05.05.2026 о 16:08 год. на одній з вулиць м. Канева, на обочині, стоїть автомобіль патрульної поліції. В полі видимості відеореєстратора з`являється автомобіль світлого кольору, який починає рух на іншу вулицю та зникає з поля видимості. Працівники поліції розпочинають рух та їдуть за ним. Однак, автомобіля вже не видно та працівники поліції рухаються далі по вулиці, не зафіксувавши його рух. Проїхавши деяку відстань, видно, що біля одного з дворів стоїть автомобіль ВАЗ 2103 бежевого кольору та з місця переднього пасажира вибіг хлопець в темному одязі, який забіг у двір. О 16:09 год. працівники поліції під`їжджають до цього автомобіля та зупиняються поряд. В салоні автомобіля нікого не видно. Наступне відео з нагрудної боді-камери працівника поліції розпочинається о 16:13 год. та було описано вище.

Таким чином, факт керування автомобілем ВАЗ 2103, н.з. НОМЕР_2 саме ОСОБА_1 або його пояснення щодо керуванням ним транспортним засобом не зафіксовано, що позбавляє суд можливості встановити, чи саме ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом, зважаючи на те, що крім нього, на відеозаписах зафіксовано ще наявність двох молодих хлопців, один з яких вступав у суперечку з приводу відсутності у працівників поліції доказів на підтвердження факту керування автомобілем саме ОСОБА_1 та чому працівники поліції стояли на вулиці в кущах, а не патрулювали місцевість. При цьому, зазначений хлопець працівниками поліції на предмет причетності до вказаних вище діянь не перевірявся, його персональні дані не встановлювались.

Інші відеозаписи та належні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом відсутні і суду такі докази не надані.

Суд зазначає, що обов`язковою ознакою складу інкримінованих ОСОБА_1 адміністративних правопорушень є керування особою транспортним засобом.

Згідно з п. 1.10 ПДР України, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Водночас, матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував фактичне керування ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 2103, н.з. НОМЕР_2 при обставинах, які зазначені у протоколах про адміністративні правопорушення. Не містять матеріали справи і таких об`єктивних даних, як відеозапис моменту руху зазначеного транспортного засобу, його зупинки саме під керуванням ОСОБА_1 або перебування останнього на місці водія, які би підтверджували факт керування і давали суду підстави для спростування доводів ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Бовшика М.Ю.

Твердження поліцейських, які зафіксовані на відеозаписі, про те, що вони бачили, як ОСОБА_1 керував транспортним засобом та після зупинки транспортного засобу забіг у двір, об`єктивними, належними і допустимими доказами не підтверджується, оскільки зміст відеозаписів не дозволяє поза розумним сумнівом дійти висновку, що за кермом був саме ОСОБА_1 , а не інша особа, зважаючи на наявність на місці події 05.05.2026 ще двох молодих хлопців.

З наданих матеріалів справи не вбачається за можливе встановити, які саме об`єктивно зафіксовані на відеозаписі обставини підтверджують, що саме ОСОБА_1 у зазначений у протоколах час фактично керував транспортним засобом, тобто здійснював функції водія та забезпечував його рух. Натомість протягом усього часу спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 послідовно та категорично заперечував факт керування транспортним засобом, пояснюючи, що автомобіль стояв біля двору та на ньому ніхто не їхав.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що на відеозаписах зафіксовано перебування ОСОБА_1 біля транспортного засобу, який стояв під двором, спілкування з працівниками поліції, пред`явлення ним паспорта, а також оформлення адміністративних матеріалів біля транспортного засобу. В ході спілкування з ОСОБА_1 поліцейські повідомляють йому, що він керував транспортним засобом, після чого зупинився та забіг у двір, що було зафіксовано та висловлюють вимогу надати документи на право керування транспортним засобом, а згодом і пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку з виявленими у нього ознаками.

Однак, працівниками поліції не було належним чином задокументовано та не доведено допустимими доказами, зокрема і технічними засобами фіксації факту керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази ключового елементу об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме факту керування транспортним засобом.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України от 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях.

Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст. 62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

У даній справі фіксація правопорушення відбувалася без дотримання вимог ст. 266 КУпАП, ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року та п.5 Розділу ІІ Наказу МВС від 18.12.2018 року № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», яким передбачено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 7 серпня 2019 року справа № 607/14707/17 провадження №51-2604 км19, умовами допустимості доказів є: одержання фактичних даних із належного процесуального джерела, одержання фактичних даних належним суб`єктом; одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; належне оформлення джерела фактичних даних.

В даному випадку, працівниками поліції порушено порядок виявлення та фіксації правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ст.ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Тобто, у даному випадку працівниками поліції в порушення вимог 255 КУпАП не виконано обов`язку щодо збирання доказів, не надано належних і допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, що, в свою чергу, не дає можливості з достатністю встановити його винуватість у вчиненні адміністративних правопорушень.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).

У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, мають тлумачитись на її користь, а згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у випадку встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, при складенні матеріалів про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, щодо ОСОБА_1 не зібрано переконливих доказів, які б беззаперечно вказували на те, що він керував транспортним засобом в час та місці, про які зазначено в протоколах про адміністративні правопорушення, що позбавляє суд можливості вирішити питання про наявність складу зазначених правопорушень, а обвинувачення та рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може ґрунтуватись на припущеннях, а тому провадження по справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративних правопорушень.

Керуючись ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Справу № 697/1227/26, провадження № 3/697/534/2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, справу № 697/1228/26, провадження № 3/697/535/2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та справу № 697/1229/26, провадження № 3/697/536/2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП – об`єднати та розглядати в одному провадженні, присвоївши спільній справі № 697/1227/26.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу зазначених адміністративних правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Б. К. Скирда