Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №398/3465/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3465/26

провадження №: 1-кп/398/440/26

ВИРОК

Іменем України

"01" жовтня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Олександрія кримінальне провадження, внесене 09.05.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121060000749 стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мала Виска, Маловисківського району Кіровоградської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді водія 3 мінометного розрахунку 1 мінометного взводу 3 мінометної батареї 3 механізованого батальйону у військовому званні “солдат” військової частини НОМЕР_1 , згідно з приписом 7 центру рекрутингу від 09.09.2026 № 59 направленого до військової частини НОМЕР_2 для прийняття на військову службу за мобілізацією, учасника бойових дій, особи з інвалідністю III групи внаслідок війни, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України

встановив:

Суд визначає доведеним, що ОСОБА_4 вчинив злочин за таких обставин.

07.12.2024 ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця особи, яка Проходить військову службу, та приступив до виконання військовою обов`язку проходженні військової служби.

Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-Х1У, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, ст. 1, ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командири, (начальників), постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, додержуватись правил військової поведінки, поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти її підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили в цілому; не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.

ОСОБА_4 , діючи умисно та цілеспрямовано, в порушення вимог п.п. 1, 2 Переліку видів майна, що може перебувати у власності громадян, громадських громадських об`єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-XII від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян. Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 12.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 в період часу з 07.12.2024 не пізніше 09.05.2026, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, перебуваючи в районі Харківської області, незаконно придбав шляхом віднайдення в місцях безпосереднього вогневого контакту з ворогом збройними формуваннями російської федерації, корпус бойової ручної осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1 та один засіб підриву, а саме уніфікований бойовий підривач ручної гранати дистанційної дії типу УЗРГМ.

Далі у ОСОБА_4 виник умисел на незаконне носіння та зберігання вказаних боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, у порушення вимог п. 1 постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 та п. п. 2, 9, 11 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 576, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998. в період часу з 07.12.2024 не пізніше 09.05.2026, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, перебуваючи в районі Харківської області, незаконно придбані -шляхом віднайдення в місцях безпосереднього вогневого контакту з ворогом - збройними формуваннями російської федерації, корпус бойової ручної осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1 та один засіб підриву, а саме уніфікований бойовий підривач ручної гранати дистанційної дії типу УЗРГМ, переніс та в подальшому зберігав без передбаченого законом дозволу вказані бойові припаси за адресою свого місця проживання: АДРЕСА_1 , тим самим здійснив носіння вказаних боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

В подальшому, ОСОБА_4 зберігав без передбаченого законом дозволу вказані бойові припаси за адресою свого місця проживання: АДРЕСА_1 , до моменту вилучення працівниками поліції під час обшуку -- 09.05.2026 об 23 год. 51 хв.

Тим самим, ОСОБА_4 вчинив незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Наведені дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України - незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за відсутності заперечень учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин місця, часу, способу вчинення, наслідків, форми вини й мотивів вчинення злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , та обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, які характеризують обвинуваченого, та документів щодо речових доказів і процесуальних витрат. Суд переконався, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, і також роз`яснив учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати зазначені обставини в апеляційному порядку.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся і надав суду показання, які за своїм змістом підтверджують обставини, викладені в обвинувальному акті. Зокрема, обвинувачений пояснив, що він що він під час проходження військової служби в смт Золочів Харківської області після повернення з бойових позицій склав свої речі. Надалі, під час передислокації підрозділу до м. Куп`янська, він пакував зайві речі в ящик та відправив їх засобами поштового зв`язку «Нова пошта». Вказаний ящик отримав його кум, який зберігав його в запечатаному вигляді до повернення ОСОБА_4 з військової служби. Прибувши додому та розпакувавши поштове відправлення, ОСОБА_4 виявив серед речей гранату. Не знаючи, що з нею робити, він заховав вказану гранату в сараї за місцем свого тимчасового проживання у літній кухні знайомої на ім`я ОСОБА_5 («Альонка»). Згодом через побутовий конфлікт щодо сплати коштів за комунальні послуги (за газ та електроенергію), коли ОСОБА_5 вимагала від нього 5 000 грн під загрозою виклику поліції, а він відмовився їх віддавати, остання самостійно переховала гранату до власного погребу та повідомила про боєприпас працівників поліції. У вчиненому ОСОБА_4 щиро розкаюється, зазначив, що повністю усвідомив протиправність своїх дій, зробив для себе належні висновки, запевнив суд, що більше такого не вчинить, і висловив бажання якнайшвидше відбути на фронт для захисту продовження військової служби.

Під час додаткового допиту в судовому засіданні 01.10.2026 обвинувачений пояснив, що не пам`ятає, коли саме придбав і переслав гранату, оскільки переніс дві контузії, та допустив, що це могло статися у 2026 році. Обвинувачений повністю визнав винуватість, критично оцінив свою поведінку та вибачився за вчинене.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який полягає у незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання суд згідно з вимогами статей 50 та 65 КК України враховує, що злочин, який вчинив ОСОБА_4 є тяжким, а також те, що обвинувачений відповідно до п. 1 ст. 89 КК України не судимий, зареєстрований у АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до Довідки Форми 5 № 8287 від 21.12.2024 р., наданої Військовою частиною НОМЕР_1 , перебував на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 з 07 грудня 2024 року, наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 225 від 04.08.2025 р. направлено на зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4/6046 від 20.05.2026 р., повідомлено що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив строкову військову службу з 22.04.1987 року по 03.05.1989 року. Проходив військову службу під час загальної мобілізації з 24.07.2023 року по 04.08.2025. Зазначена інформація підтверджується також даними військового квитка на ім`я ОСОБА_4 . Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 16.07.2002 р. ОСОБА_4 є учасником бойових дій, також входить до складу Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) членський квиток № 74314, час вступу 08.11.2007 р. Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 від 17.05.2017 р. є особою з інвалідністю 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни. Згідно з приписом 7 центру рекрутингу від 09.09.2026 № 59 солдата ОСОБА_4 направлено до військової частини НОМЕР_2 для прийняття на військову службу за мобілізацією.

Відповідно до характеристики, наданої головою квартального комітету № 28 ОСОБА_6 від 18.05.2026 р. на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів мешканців вулиці ОСОБА_4 зарекомендував себе як безвідповідальна людина. Вживав спиртні напої. Письмових скарг від сусідів не надходило. ОСОБА_4 на обліку у лікаря нарколога згідно довідки КП “Центральна міська лікарня м. Олександрії” Олександрійської міської ради не перебуває, за медичною допомогою не звертався.

Відповідно до інформації, наданої Олександрійським РВП ГУНП в Кіровоградській області у листі № 43572-2026 від 14.05.2026 р., відповідно до обліків сектору контролю за обігом зброї Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як власник будь-якої зброї не значиться, дозвіл на придбання не видавався.

Відповідно до Довідки № 26133533293915107562, наданої Олександрійським РВП ГУНП в Кіровоградській області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

15.06.2007 р. засуджений Маловисківським районним судом Кіровоградської області за ст.: ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ст. 70 КК України, вид покарання позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 р., звільнений 15.06.2007 р. з зали суду.

11.06.2010 р. засуджений Маловисківським районним судом Кіровоградської області за ст.:ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ст. 70, 71 КК України. Вид покарання: позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. Початок строку 27.02.2009. Вирок набрав законної сили 17.08.2010 р.

12.08.2015 р. засуджений Ленінським районним судом м. Кіровограда за ст.: ч. 2 ст. 185 КК України. Вид покарання: позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. Вирок набрав законної сили 11.09.2015 р.

23.01.2024 р. засуджений Ленінським районним судом м. Миколаєва, ст.: ч. 4 ст. 185 КК України. Вид покарання: позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. Звільнення 23.01.2024 р. з залу суду.

Іспитовий строк за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.01.2024 закінчився 23.01.2026 (ч. 1 ст. 165 КВК України). Вирішуючи питання про застосування ч. 3 ст. 78 та ст. 71 КК України, суд виходить із того, що час вчинення кримінального правопорушення підлягає доказуванню стороною обвинувачення (п. 1 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК України). В обвинуваченні час вчинення дій визначено лише періодом з 07.12.2024 до 09.05.2026, який охоплює і час після закінчення іспитового строку. Твердження про вчинення злочину протягом іспитового строку обвинувачення не містить. Прокурор у судовому засіданні зазначив, що точного часу переміщення бойових припасів не встановлено. Обвинувачений показав, що цього часу не пам`ятає, і допустив, що це було в 2026 році. За таких обставин поза розумним сумнівом не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено протягом іспитового строку. Сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого (ч. 4 ст. 17 КПК України), тому підстав для застосування ст. 71 КК України немає.

Згідно з досудовою доповіддю ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній. Орган пробації дійшов висновку про можливість виправлення без обмеження або позбавлення волі на певний строк: беручи до увагу інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_4 , його спосіб життя, історію правопорушень, а також середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ймовірної небезпеки для суспільства. Враховуючи зазначене, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т. ч. для окремих осіб). Зважаючи на виявлені фактори ризику вчинення повторного правопорушення (криміногенні потреби) у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, вважають доцільним крім обов`язків, передбачених частиною 1 статті 76 КК України, покласти на особу додаткові обов`язки передбачені частиною 3 статті 76 КК України, зокрема: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання, щире каяття.

Передбачених ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи зазначені вище обставини, що характеризують особу винного, тяжкість вчиненого злочину, обставини, що пом`якшують покарання, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень є призначення покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, у межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 263 КК України.

Разом з тим, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, зазначені вище відомості, які характеризують особу обвинуваченого, встановлену судом обставину, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, статус обвинуваченого як учасника бойових дій і особи з інвалідністю внаслідок війни, проходження ним військової служби та направлення для її продовження, а також висновок органу пробації, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, тобто наявні підстави для застосування ст. 75 КК України та визначення іспитового строку тривалістю 1 рік.

Згідно з ч.1 ст. 76 КК України на ОСОБА_4 мають бути покладені обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. З урахуванням висновку органу пробації на нього слід також покласти обов`язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України). На час проходження ним військової служби нагляд здійснює командир військової частини (ч. 4 ст. 76 КК України).

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України:

- залишок корпусу бойової ручної осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1, який разом із первинним пакуванням поміщено до сейф-пакета № 56387343 та відповідно до постанови слідчого від 27.05.2026 передано до кімнати зберігання речових доказів Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області за квитанцією № 1070 від 27.05.2026, слід знищити (пп. 3, 4 ч. 9 ст. 100 КПК України). Сліди папілярних візерунків і змиви цінності не мають і також підлягають знищенню.

Документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 7701,76 грн відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, застосованих у даній справі, суд виходить із таких міркувань.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час досудового розслідування з метою забезпечення збереження речових доказів на майно, вилучене під час огляду місця події, було накладено арешт, а саме:

ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12.05.2026 р. у справі № 398/2997/26 (провадження № 1-кс/398/595/26) на:

підривач типу УЗРГМ з маркуванням на важелі «61-71 УЗРГМ», який упаковано до спец. пакету НПУ №АВ1151496;

предмет сферичної форми, зовні схожий на корпус гранати Ф-1 з наявним маркуванням «386309-79Т», який упаковано до спец. пакету НПУ №АВ1151495;

сліди папілярних візерунків, перенесені за допомогою клейкої стрічки на лист паперу, які упаковано до спец. пакету НПУ №RIC2237174;

змив з поверхні поліетиленового пакету, який поміщено до паперового конверту та опломбовано клейкою пломбою НПУ № NPU-6756926;

змив з поверхні предмета схожого на підривач типу УЗРГМ, який поміщено до паперового конверту та опломбовано клейкою пломбою НПУ № NPU-6756924;

змив з поверхні предмету сферичної форми, зовні схожий на корпус гранати Ф-1 з наявним маркуванням «386309-79Т», який поміщено до паперового конверту та опломбовано клейкою пломбою НПУ № NPU-6756925.

Відповідно до Акту знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують від 22.05.2026 р. № 125, комісія у складі: голова: старший інспектор ВЗВ УВТС ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 члени: інспектор ВТКЗ УВТС ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 ; завідувач СВПД Кіровоградського НДЕКЦ МВС ОСОБА_9 провела огляд матеріалів: корпус ручної гранати Ф-1 з маркуванням: «386-309-79Т», підривач типу УЗРГМ з маркуванням: «61-71 УЗРГМ 583», «трикутник 175-71», які підлягають знищенню на підставі належності до надзвичайно небезпечної категорії / небезпечної категорії. Знищення (знешкодження) проведено на місці виявлення/на підривному майданчику за адресою: полігон ГУНП в Кіровоградській області (с. Катеринівка Кропивницького району Кіровоградської області). Експертний експеримент щодо придатності підривача типу УЗРГМ до ініціювання вибуху та придатності вибухової речовини, якою споряджений корпус ручної гранати Ф-1, до вибухового перетворення проведено шляхом імітації їх штатного спрацювання - висмикуванням запобіжної чеки з кільцем за допомогою витяжного шнура після поєднання підривача з корпусом гранати. За результатами огляду залишків вибухових матеріалів після їх знищення (знешкодження) встановлено, що небезпеки вони не становлять. Отже, підривач типу УЗРГМ і корпус гранати типу Ф-1 знищені, і вирішувати їхню долю потреби немає.

Щодо запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, суд зазначає, що під час судового провадження клопотань від прокурора про обрання або застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 суду не надходило. Враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час розгляду справи, а також призначення йому міри покарання із застосуванням ст. 75 КК України та звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд не вбачає правових підстав для обрання обвинуваченому будь-якого запобіжного заходу до набрання даним вироком законної сили.

На підставі викладеного та керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На час проходження ОСОБА_4 військової служби нагляд за ним покласти на командира військової частини (ч. 4 ст. 76 КК України).

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 7701,76 грн (сім тисяч сімсот одна гривня 76 копійок).

Вирішити долю речових доказів у кримінальному провадженні:

Знищити такі речові докази:

залишок корпусу бойової ручної осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1 у сейф-пакеті № 56387343, переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області за квитанцією № 1070 від 27.05.2026;

сліди папілярних візерунків, перенесені за допомогою клейкої стрічки на лист паперу, які упаковано до спец. пакету НПУ №RIC2237174;

змив з поверхні поліетиленового пакету, який поміщено до паперового конверту та опломбовано клейкою пломбою НПУ № NPU-6756926;

змив з поверхні предмета схожого на підривач типу УЗРГМ, який поміщено до паперового конверту та опломбовано клейкою пломбою НПУ № NPU-6756924;

змив з поверхні предмету сферичної форми, зовні схожий на корпус гранати Ф-1 з наявним маркуванням «386309-79Т», який поміщено до паперового конверту та опломбовано клейкою пломбою НПУ № NPU-6756925.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12.05.2026 р. у справі № 398/2997/26 (провадження № 1-кс/398/595/26) на таке майно:

підривач типу УЗРГМ з маркуванням на важелі «61-71 УЗРГМ», який упаковано до спец. пакету НПУ №АВ1151496;

предмет сферичної форми, зовні схожий на корпус гранати Ф-1 з наявним маркуванням «386309-79Т», який упаковано до спец. пакету НПУ №АВ1151495;

сліди папілярних візерунків, перенесені за допомогою клейкої стрічки на лист паперу, які упаковано до спец. пакету НПУ №RIC2237174;

змив з поверхні поліетиленового пакету, який поміщено до паперового конверту та опломбовано клейкою пломбою НПУ № NPU-6756926;

змив з поверхні предмета схожого на підривач типу УЗРГМ, який поміщено до паперового конверту та опломбовано клейкою пломбою НПУ № NPU-6756924;

змив з поверхні предмету сферичної форми, зовні схожий на корпус гранати Ф-1 з наявним маркуванням «386309-79Т», який поміщено до паперового конверту та опломбовано клейкою пломбою НПУ № NPU-6756925.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення з урахуванням обмежень, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Після набрання вироком законної сили його копію надіслати командиру військової частини НОМЕР_2 та Олександрійському РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській області.

Суддя ОСОБА_1