Суд: Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №352/2342/26
Суддя: ГРИНЬКІВ Д. В.
Справа № 352/2342/26
Провадження № 2-а/352/56/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої Гриньків Д.В.,
секретар судового засідання Івасів В.В.,
за участю представника відповідача Стефанюка І.В.,
розглянувши в порядку позовного провадження в окремих категорія термінових справ у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
І. Короткий зміст позовних вимог.
10.09.2026 року позивач звернувся до Тисменицького районного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 05.09.2026, оновивши додаток «Резерв+», він отримав сповіщення, що перебуває в розшуку за порушення правил військового обліку у зв`язку з неприбуттям за повісткою до ТЦК та СП. У зв`язку з цим, він 05.09.2026 за допомогою функціональної можливості додатку «Резерв+» подав заяву про розгляд протоколу та винесення постанови у справі про притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення без його участі. 07.09.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №R755550, згідно з якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн з можливістю сплати штрафу протягом 10 днів у розмірі 8 500 грн. Зі змісту постанови вбачається, що він нібито не з`явився за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці. Однак вважає дану постанову необґрунтованою, оскільки він жодним чином не був повідомлений про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зокрема, повістки не отримував, не був завчасно повідомлений про її надходження жодним іншим способом (телефоном, через органи місцевого самоврядування), не ставив свого підпису про отримання листа. Відтак неявка може бути визнана правопорушенням лише за умови доведеного факту належного повідомлення особи про виклик. Заяву про розгляд справи за його відсутності від 05.09.2026 він подав лише з метою оперативного розгляду справи, та вважає, що така заява не може розцінюватися як звільнення відповідача від обов`язку встановити наявність події і складу адміністративного правопорушення, перевірити належність оповіщення його і надати оцінку доказам у справі. Крім того, у нього відсутній будь-який мотив не з`являтися до ТЦК та СП, оскільки наявна відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації по бронюванню до 14.08.2027. А відповідно до примітки до статті 210 КУпАП, положення статтей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками. адміністраторами) яких є державні органи.
Просив визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення, провадження у справі закрити, та стягнути судові витрати.
ІІ. Стислий виклад позиції учасників справи.
Представник відповідача скористався правом на подання відзиву, у якому зазначив, що із позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованим та безпідставним, а доводи, наведені в позовній заяви такими, що не можуть слугувати підставою для висновку про протиправність винесеної ІНФОРМАЦІЯ_2 постанови про накладення адміністративного стягнення. Вказав, що 14.08.2026 на зареєстровану адресу місця проживання ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням із описом вкладення та повідомлення про вручення було надіслано повістку №8538219 від 12.08.2026 про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних. Згідно відомостей довідки про причини повернення та невручення, рекомендоване поштове відправлення з повісткою R067249743884 повернуто відправнику 24.09.2026 у зв`язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою, що відповідно до вимог абз.3 пп.2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2025 вважається належним оповіщенням. Проте ОСОБА_1 на вказану у повістці дату та час до ІНФОРМАЦІЯ_1 не прибув, про поважні причини неявки не повідомив. 05.09.2026 щодо позивача направлено звернення №Е6016641 до ВП №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП про доставлення ОСОБА_1 до ТЦК та СП для складання протоколу про адміністративне правопорушення у зв`язку із вчиненням адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП. 05.09.2026 позивачем скеровано заяву в порядку передбаченому ст.279-9 за допомогою електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного та резервіста до ІНФОРМАЦІЯ_1 . 07.09.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову №R755550 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 8 500 грн за вчинення адміністративного порушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Постанову позивач отримав безпосередньо у електронному кабінету призовника, військовозобов`язаного та резервіста. 21.09.2026 позивач оплатив штраф в сумі 8 500 грн. Також варто зазначити, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 оформлено бронювання 23.08.2026, повістку ж було оформлено 12.08.2026, тобто на момент формування повістки у позивача не було відстрочки і не було бронювання, а сам позивач підлягав мобілізації, тому твердження його щодо можливості використання примітки статті 210 КУпАП є помилковим. Просив у позові відмовити.
Позивач у поданій суду заяві просив розглянути справу в його відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову.
ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 15.09.2026 року відкрито провадження за адміністративним позовом в порядку спрощеного провадження та призначено справу до судового розгляду, витребувано докази.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що згідно повістки № 8538219, яка сформована начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 12.08.2026, позивача ОСОБА_1 викликалося на 25.08.2026 р 09:00 год для уточнення даних при ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дана повістка направлена за відомою адресою позивача в АДРЕСА_1 .
Згідно поштового повідомлення № R067249743884 повістку повернуто відправнику ІНФОРМАЦІЯ_1 з відміткою «адресат відсутній», дата проставлення відмітки 24.09.2026 року.
Позивачем ОСОБА_1 05.09.2026 за допомогою функціональної можливості додатку «Резерв+» подано заяву, в якій останній повідомив, що ним допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: не прибув за повісткою до ТЦК та СП, чим порушено вимоги зазначеного законодавства. Відповідальність за такі дії передбачена ст. 210-1 КУпАП, факт вчинення ним адміністративного правопорушення визнав та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.
Згідно оскаржуваної постанови №R755550 від 07.09.2026 року по справі про адміністративне правопорушення, за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 встановлено, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП. У зв`язку з цим на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. У разі сплати протягом 10 днів з дня набрання постановою законної сили постановою не менше, ніж 50 відсотків розміру штрафу, постанова вважатиметься виконаною (а.с.15-16).
Позивачем ОСОБА_1 21.09.2026 згідно зазначеної постанови відповідача сплачено штраф у розмірі 8 500 грн, номер платіжного документу b4d3a149_71e7_4634_3ebbededbcb7, тобто пільговий розмір штрафу.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Резерв+» ОСОБА_1 оформлено бронювання 23.08.2026 (дата початку) і до 14.08.2027 (дата закінчення).
V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».
Як визначено абзацом 2 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
На підставі статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу (….) встановлюються статтями (…) 279-9 цього Кодексу.
Відповідно до статті 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (…), в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки (…) протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки (…) визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.
У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.
Як визначено пунктами 1 та 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Статтею 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити також відомості про дату, спосіб надходження та зміст заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (…), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Згідно з частиною сьомою статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (….), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.
На підставі частини восьмої статті 258 КупАП у випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Аналіз вищезазначених положень Кодексу України про адміністративні правопорушення свідчить, що особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно зі статтею 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
По-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому порядок розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбачений ст.279-9 КУпАП, не скасовує імперативність вимоги про необхідність встановлення посадовою особою складу адміністративного правопорушення та дослідження доказів, якими цей склад підтверджується.
За наявності таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Щодо належного повідомлення позивача про виклик до ТЦК та СП, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Правові підстави та порядок здійснення оповіщення військовозобов`язаних осіб засобами почтового зв`язку передбачені пунктом 34 Порядку проведення призову громадянина військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (…) може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
Перелік випадків, коли військовозобов`язаний вважається належним чином оповіщений про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у разі надсилання повістки засобами поштового встановлено пунктом 41 Порядку №560.
Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (…) є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Отже, обов`язок військовозобов`язаного з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у визначений час і місце виникає у зв`язку з його викликом, який відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку № 560 здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
VІ. Висновки суду.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
Як вказано вище, законом встановлено обов`язок громадян з`явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Матеріали справи свідчать, що позивач не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у встановлений строк та місце.
В повістці №8538219 визначена необхідність прибуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 25.08.2026 року о 09.00 годин для уточнення даних.
Проаналізувавши положення п. 41 Порядку № 560 в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що оскільки повістку надіслано позивачу засобами поштового зв`язку, належним підтвердженням о повіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.
В той же час, рекомендоване поштове відправлення з повісткою R067249743884 повернуто відправнику у зв`язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою, дата проставлення відмітки - 24.09.2026
Відтак, в розумінні п. 41 Порядку № 560 позивач вважається належно оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 лише 24.09.2026 року, а тому він не був обізнаний про необхідність з`явитися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 25.08.2026 року о 09.00 годин.
Зазначене свідчить про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки відповідачем не доведено невиконання ОСОБА_1 обов`язків, передбачених статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», бо виклик останнього до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у визначеному законом порядку не здійснювався.
При цьому суд зазначає, що порядок розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбачений ст.279-9 КУпАП, не скасовує імперативність вимоги про необхідність встановлення посадовою особою складу адміністративного правопорушення та дослідження доказів, якими цей склад підтверджується.
Вказане є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Отже, суд дійшов висновку, що постанова в справі про адміністративне правопорушення №R755550 від 07.09.2026 є протиправною, а тому її необхідно скасувати.
З огляду на зазначене, позов слід задовольнити в повному обсязі.
VІ. Судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В той же час, відповідно до рішення КСУ № 10-р(ІІ)/2026 від 9 вересня 2026 року КСУ визнав, що Закон України «Про судовий збір» не передбачає сплати судового збору за подання позову чи апеляційної скарги про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення (штрафу). Відтак, підстави для стягнення судових витрат із відповідача відсутні, а позивач вправі звертатись із відповідною заявою щодо повернення сплаченого судового збору із державного бюджету.
На підставі ст. 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», ст. 38, ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись статтями 18, 19, 241-246, 286 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову №R755550 від 07.09.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Рішення складене в повному обсязі 30.09.2026 року.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua