Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №352/2114/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2114/26

Провадження № 3/352/559/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суд Івано-Франківської області Гриньків Д.В., розглянувши об`єднані матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , громадянки України,

за статтею 124Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 порушила правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП за наступних обставин:

14.08.2026 року о 09 год 30 хв в м. Тисмениця, вул. Полуботка водійка, керуючи автомобілем BMW н.з. НОМЕР_1 , рухаючись ґрунтованою дорогою по вул. Полуботка (являється другорядною дорогою) при виїзді на нерегульоване перехрестя, не надала перевагу в русі автомобілю Ford н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній (асфальтоване покриття) дорозі по вул. Набережна та скоїла з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п.16.11 ПДР.

ОСОБА_1 в судовому засіданні просила провадження у справі закрити, оскільки вважає, що у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Вказала, що рухалась із другорядної дороги на мінімальній швидкості, при виїзді на головну через наявність на дорозі кущів та високого паркана, що обмежують оглядовість, виїхала на головну дорогу передньою частиною свого автомобіля, задня частина на той час залишалась на другорядній. В той момент побачила, як на головній дорозі рухається автомобіль Ford, н.з. НОМЕР_2 , на великій швидкості, а тому одразу зупинилась, щоб надати можливість йому об`їхати її транспортний засіб. Пояснила, що стояла нерухомо 10-15 сек. Однак, потерпілий не застосував гальмування, не об`їхав її транспортний засіб, а скоїв зіткнення.

Захисник в судовому засіданні просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 , обґрунтовуючи, що протокол серії ЕПР1 № 745329 не відповідає об`єктивним обставинам справи, оскільки в ньому не відображено іншого учасника події – водія ОСОБА_2 , який не дотримався безпечної швидкості руху, не вжив заходів щодо зменшення швидкості та безпечного об`їзду перешкоди. Пояснив, що водійка ОСОБА_3 виїжджала з вул. Полуботка на вул. Набережна, рухаючись з мінімальною швидкістю, оскільки оглядовість на цій ділянці обмежена парканом та рослинністю. Виявивши на відстані близько 40-50 м від себе автомобіль Ford, реєстраційний № НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по вул. Набережна зі швидкістю 80-90 км/год та наближався з лівої сторони, ОСОБА_3 одразу ж зупинила свій автомобіль. Однак, водій легкового автомобіля, не приймаючи лівіше, з метою об`їзду, та не гальмуючи, продовжив рух та зіткнувся передньою правою частиною свого автомобіля із передньою центральною частиною автомобіля BMW Х3. При цьому передню частину автомобіля BMW від сильного удару розвернуло від попереднього положення приблизно на 45 градусів (згідно зі схемою автомобіль BMW зміщено на 3,5 м). Отже, перед ДТП водійка ОСОБА_3 рухалася з мінімальною швидкістю й у момент виявлення автомобіля Ford одразу зупинила свій автомобіль. Відстань і ширина проїзної частини вул. Набережна були більш ніж достатніми для того, щоб водій ОСОБА_2 здійснив безпечний об`їзд автомобіля BMW Х3. Вважає, що поліцейським при складанні протоколу про адміністративне правопорушення порушено вимоги ч.1 ст. 256 КУпАП, зокрема суть правопорушення викладена не повно та не відповідає об`єктивним обставинам. Ствердив, що саме перевищення швидкості та відсутність будь-якого реагування на зміну дорожньої обстановки з боку водія ОСОБА_2 стали причиною ДТП. Просив закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_3 за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні вказав, що на його думку, саме дії ОСОБА_1 стали причиною настання ДТП, оскільки вона, виїжджаючи із другорядної дороги, не надала перевагу у русі автомобілю під його керування. Пояснив, що побачив авто BMW Х3 безпосередньо перед зіткненням, коли останнє заїхало у його передній правий бік. Звернув увагу на те, що рухався по автодорозі в межах дозволеної швидкості, тобто до 50 км/год, оскільки через 100-150 метрів головна дорога закінчується та є виїзд на об`їздну.

Представник потерпілого ОСОБА_2 , адвокат Ленчук Р.І. у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 при виїзді з вулиці Полуботка на вулицю Набережна, була зобов`язана дати дорогу транспортним засобам, що рухаються по вул. Набережна, в тому числі потерпілому. Натомість нею такого вчинено не було. Також зазначив, що ОСОБА_2 рухався головною дорогою з дозволеною швидкістю та не порушував ПДР України, однак через раптовість маневру ОСОБА_4 (виїзд на головну дорогу з другорядної) уникнути зіткнення було неможливо.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, потерпілого, його представника, оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставинами, які вказані у протоколі, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, при розгляді даної адміністративної справи судом достовірно було встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, доводиться матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколом серії ЕПР1 №745329 від 14.08.2026 року про адміністративне правопорушення, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , рапортом працівника поліції, фотосвітлинами.

За змістом диспозиції ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за умови порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно п.16.11 ПДР України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 виїжджала з другорядної дороги на головну і, відповідно мала обов`язок дати дорогу транспортним засобам, які наближалися до перехрещення по головній дорозі. Побачивши транспортний засіб Ford, який наближався, вона розраховувала, що водій цього автомобіля здійснить маневр об`їзду її транспортного засобу, однак розрахунок виявився неправильним через недооцінку наявної дорожньої ситуації.

Крім того, з пояснень самої ОСОБА_1 остання здійснила зупинку транспортного засобу, перебуваючи передніми колесами вже на головній дорозі, а задніми на другорядній, та очікувала об`їзду її автомобіля близько 10-15 сек. На переконання суду, цього часу було більш ніж достатньо для повернення на другорядну дорогу заднім ходом. Проте таких дій вчинено не було. На запитання суду пояснила, що розгубилась, а тому не увімкнула відповідну передачу та не здійснила з`їзд з головної дороги, надавши таким чином перевагу у русі автомобілю, що рухався по головній дорозі.

Стосовно тверджень сторони захисту про наявність перешкод для водія, які знижують оглядовість та неможливість переконатись у відсутності транспортних засобів на головній дорозі, окрім як виїхати на неї, то суд зазначає, що це жодним чином не знімає з водія обов`язку дотриматися вимог п.16.11 ПДР України та в свою чергу не позбавляє права звернення особи до відповідних комунальних служб, служб з благоустрою та утримання доріг для встановлення дорожнього оглядового дзеркала чи зрізання кущів для розширення куту огляду.

Щодо твердження сторони захисту, що в цій ДТП винен водій транспортного засобу Ford, суд зазначає наступне.

Судовий розгляд провадження щодо притягнення певної особи до адміністративної відповідальності проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд не має право вийти за межі обвинувачення та встановити обставини, які явно виходять за межі висунутого обвинувачення.

Зокрема, до однієї з важливих обставин, яка повинна бути зазначена у висунутому обвинуваченні та яка не може бути змінена судом є суть вчиненого правопорушення.

Ключовим моментом у розгляді цієї справи є встановлення вини чи її відсутність саме ОСОБА_1 у порушенні п. 16.11 ПДР України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ст.124 КУпАП, оскільки вона керуючи транспортним засобом, порушила вимоги п. 16.11 ПДР України.

Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та з метою виховання останньої та запобіганню вчинення нових правопорушень слід накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції статті 124 КУпАП, зокрема у виді штрафу. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.40-1, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 дохід спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять ) грн 60 коп.

Відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.