Окрема думка від 24 вересня 2026 р. у справі №352/1559/25 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

ОКРЕМА ДУМКА

"25" вересня 2026 р. м. Івано-Франківськ

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 25.09.2026 року, по справі №352/1559/25, було задоволено заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Тисменицька міська рада про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна.

Визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним та призначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як передбачено ст. 293 ЦПК України, розгляд справ у порядку окремого провадження про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних. Відповідно до вимог ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" присяжним є особа, яка у випадках процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду.

Згідно ч.1 ст. 35 ЦПК України, питання, що виникають під час колегіального розгляду справи вирішуються більшістю голосів суду. Головуючий голосує останнім.

Частиною 2 статті 35 ЦПК України передбачено, що при ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення.

Мною, як головуючою, підписано прийняте судом рішення, але користуючись положеннями частини 3 статті 35 ЦПК України, які передбачають, що суддя, не згідний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку, а тому вважаю за необхідне викласти свою окрему думку, зважаючи на наступне.

Згідно з положеннями статті 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до ч.1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина 1 статті 60 ЦК України).

Положеннями статті 63 ЦК України передбачено, що опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

З аналізу положень частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України слідує, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17.

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 підкреслено, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (частина друга статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України).

Статтею 9 СК України встановлено коло осіб, сімейні права між якими регулюються СК України, зокрема це подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі.

Відповідно до частини четвертої статті 2 СК України не регулює сімейні відносини між тіткою, дядьком та племінниками, а також між іншими родичами за походженням.

При цьому в п.п.1-3 даної статті вказано, що кодекс регулює як майнові так і не майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання; між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком; між іншими членами сім`ї, визначеними у ньому.

Судом не встановлено, що ОСОБА_3 є членом сім`ї та близьким родичем ОСОБА_2 , оскільки як зазначено заявником ОСОБА_3 є дядьком дружини заявника.

Одночасно, при вирішенні даного питання судом взято до уваги і висновок Верховного Суду, що викладений у постанові від 25 лютого 2025 року у справі № 459/1313/24.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 28 травня 2025 року в справі № 641/7190/23 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань у цьому питанні, та належно мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.

З аналізу наведених норм законодавства, встановлено необхідність дослідження обставини наявності в недієздатної особи іншого опікуна, крім військовозобов`язаного.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05 березня 2026 року справа № 373/2174/24.

Отже, встановивши, що ОСОБА_2 не є близьким родичем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , крім заявника за адресою реєстрації з ОСОБА_3 проживає племінниця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є дружиною заявника, враховуючи, що в ОСОБА_3 є рідна сестра – ОСОБА_1 , то вважаю відсутніми правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у частині вимог про призначення опікуном ОСОБА_2 над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У цьому контексті додатково звертаю увагу на те, що доказів постійного перебування та офіційного працевлаштування ОСОБА_1 в Італійській Республіці не надано.

Відтак, враховавши, що згідно висновку експерта ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому наявні підстави для визнання вказаної особи недієздатною та встановлення над нею опіки, однак я не погоджуюсь із погодженою Органом опіки та піклування кандидатурою опікуна та вважаю, що тимчасово, до вирішення питання про призначення опікуна над недієздатною, слід було покласти обов`язки опікуна на Орган опіки та піклування Тисменицької міської ради.

Отже, за наведених обставин вважаю, що вимога заявника у частині призначення його опікуном до задоволення не підлягала.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.