Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №352/2274/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2274/26

Провадження № 3/352/612/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Гриньків Д.В., розглянувши об`єднані матеріали, які надійшли відділення поліції №1(м. Тисмениця) Івано-Франківського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною 1 статті 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, порушила правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, чим вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 130 , ст. 124, КУпАП України за наступних обставин:

29.08.2026 року о 17:30 годині в с. Стриганці по вул. Шевченка, 4 водій керуючи транспортним засобом Volkswagen, номерний знак НОМЕР_1 , скоївши ДТП, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці події відповідно до встановленого законом порядку за допомогою Алкофор 507. Оскільки водій не погодилась з результатом 1,79 проміле згідно з тестом №000280, огляд проводився у лікаря-нарколога зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» №313 від 29.08.2026 року, чим порушив пункт 2.9а ПДР України.

Окрім цього, 29.08.2026 року о 17:30 годині в с. Стриганці по вул. Шевченка, 4 водій керуючи транспортним засобом Volkswagen, номерний знак НОМЕР_1 ,в стані алкогольного сп`яніння, рухаючись з другорядної дороги з підйомом на головну не вжила відповідних заходів для зупинки транспортного засобу, після чого автомобіль здійснив рух заднім ходом, чим здійснила зіткнення з автомобілем марки Toyota , номерний знак НОМЕР_2 , який рухався позаду. В результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.10.9, п. 15.12 ПДР України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в тому числі і шляхом розміщення оголошення на сайті суду. Крім цього, у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про розгляд справи без її участі.

У зв`язку із наведеним, суд вважає, що розгляд справи відносно ОСОБА_1 слід провести у його відсутності.

До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи і з наступного.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 суд враховує, що остання була добре обізнана з фактом складення на неї протоколів про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.130 та ст. 124 КУпАП.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, при розгляді даної адміністративної справи судом достовірно було встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 та ст.124 КУпАП, доводиться матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколами ЕПР1 №758352 від 29.08.2026 року та серії ЕПР1 №758379 від 29.08.2026 року про адміністративне правопорушення, рапортами працівників поліції, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, роздруківкою з приладу Алкофор з результатом тесту 1,79 ‰, висновком від 29.08.2026 року, у відповідності до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , довідкою про наявність посвідчення водія, відеоматеріалами, що містяться на оптичному диску.

Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом були досліджені відеозаписи інспекторів патрульної поліції.

Судом було переглянуто відеозаписи, що містяться на оптичному диску, з яких вбачається, як поліцейські прибули на місце ДТП, де знаходилася водій ОСОБА_1 . На відеозаписах зафіксовано процедуру проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу Алкофор, в результаті чого було виявлено стан алкогольного сп`яніння 1,79 ‰, з яким водій не погодилася, поліцейським запропоновано ОСОБА_1 проїхати у медичний заклад для проходження огляду, на що остання погодилась. У медичному закладі КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» ОСОБА_1 пройшла огляд на стан сп`яніння, в тому числі і за допомогою газоаналізатора, за результатами якого було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Поліцейський повідомив порушницю про те, що відносно нього буде складено протоколи про адміністративні правопорушення заст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вказаний відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як встановлено судом ОСОБА_1 допустила порушення згаданих вимог ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що повністю доведено в суді.

Згідно з п.10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Відповідно до вимог ст.124 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ст.124 КУпАП, оскільки вона керуючи транспортним засобом, порушила вимоги п. 10.9 ПДР України, що призвело до механічного пошкодження транспортних засобів та повністю доведено в суді.

Однак, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутнє порушення п. 15.12 ПДР України, оскільки такий передбачає обов`язок водія не залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним, оскільки ОСОБА_1 на момент здійснення ДТП перебувала за кермом автомобіля Фольксваген. Тому даний пункт ПДР підлягає виключенню з фабули протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП України та з метою виховання останньої та запобіганню вчинення нових правопорушень слід накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 , ст. 124 КУпАП України, зокрема у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, з урахуванням ст. 36 КУпАП. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.40-1, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП України та накласти на неї адміністративне стягнення

-за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік;

-за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн;

На підставі ст.36 КУпАП призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять ) грн 60 коп.

Відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.