Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №345/5004/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/5004/26

Провадження № 2/345/3370/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.09.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді – Юрчака Л.Б.

секретаря – Пилипів Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області №6 справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в особі їх представника ОСОБА_3 , до Калуської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно за законом,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачів ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який є дядьком позивачів. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить, зокрема, гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , № НОМЕР_1 , колишня адреса АДРЕСА_2 . Зазначений гараж був побудований спадкодавцем у 1988 році на земельній ділянці, виділеній йому для спорудження кооперативного або індивідуального автогаража, що підтверджується відповідною документацією про надання земельної ділянки та будівництво гаража. Факт існування гаража та його технічні характеристики підтверджуються технічним паспортом. Право власності на вказаний гараж за життя спадкодавця зареєстровано не було, що підтверджується матеріалами інвентаризаційної та реєстраційної справи. Водночас, на думку позивачів, відсутність державної реєстрації не свідчить про відсутність у спадкодавця права власності на гараж, який був збудований ним у 1988 році. З метою оформлення спадкових прав позивачі звернулися до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу. 27 серпня 2026 року нотаріусом винесено постанови №43/02-31 та №44/02-31 про відмову у видачі позивачам свідоцтв про право на спадщину за законом на гараж у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують право власності спадкодавця на зазначене нерухоме майно. Представник позивачів зазначає, що інше спадкове майно після смерті ОСОБА_4 було оформлено, однак отримати свідоцтва про право на спадщину на гараж у нотаріальному порядку позивачі не можуть саме через відсутність правовстановлюючого документа на нього. Посилаючись на наведені обставини та неможливість оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, представник позивачів просить суд визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , у порядку спадкування за законом, по 1/2 частці за кожним.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.09.2026 р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.09.2026 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивачі та їх представник не з`явилися, однак представник позивачів ОСОБА_3 подала до суду заяву, згідно з якою просить розгляд справи проводити без участі позивачів та їх представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Калуської міської ради Івано-Франківської області у судове засідання також не з`явився, подав до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким просить розгляд справи проводити без участі представника відповідача, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду, судові витрати просить залишити за заявником.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, враховуючи подані учасниками справи заяви, суд розглядає справу за наявними у матеріалах справи доказами, за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є племінниками спадкодавця, що зазначено у постановах приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу від 27 серпня 2026 року № 43/02-31 та № 44/02-31.

До складу спадщини входить гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , № НОМЕР_1 , колишня адреса АДРЕСА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Калуської міської Ради народних депутатів № 187 від 14 жовтня 1987 року спадкодавцю ОСОБА_4 було виділено земельну ділянку для будівництва кооперативного або індивідуального автогаража.

Відповідно до акта відводу земельної ділянки та розбивки споруд в натурі від 14 листопада 1987 року, архітектурно-планувального завдання, ситуаційного плану забудови гаражів та акта прийому автогаража на ділянці від 19 квітня 1990 року, на виділеній спадкодавцю земельній ділянці було споруджено гараж.

Згідно з довідкою Управління архітектури та містобудування Калуської міської ради №05-04/94 від 22 квітня 2026 року, адреса гаража: АДРЕСА_1 , № НОМЕР_1 , колишня адреса АДРЕСА_2 .

З технічного паспорта, виготовленого ФОП ОСОБА_5 , вбачається, що гараж має загальну площу 23,2 кв. м та побудований у 1988 році.

Відповідно до виписки з матеріалів інвентаризаційної та реєстраційної справи Івано-Франківського ОБТІ від 20 серпня 2026 року №00328, державна реєстрація права власності на зазначений гараж за спадкодавцем не проводилася.

27 серпня 2026 року приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Рожковецьким І.В. позивачам відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на гараж у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують право власності спадкодавця на зазначене нерухоме майно.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є визнання права.

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків, що належали спадкодавцеві, до спадкоємців.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини першої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені статтями 1261–1265 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до статті 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують за правом представлення ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Як встановлено судом, позивачі є племінниками спадкодавця, що підтверджується постановами приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу від 27 серпня 2026 року № 43/02-31 та № 44/02-31. Інших доказів щодо родинних відносин позивачів зі спадкодавцем матеріали справи не містять, однак зазначені обставини були встановлені нотаріусом під час оформлення спадкових прав та не спростовані учасниками справи.

З матеріалів спадкової справи та наданих суду доказів вбачається, що позивачі прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 та звернулися до нотаріуса з метою оформлення своїх спадкових прав. Обставин, які б свідчили про наявність інших спадкоємців, які прийняли спадщину та претендують на спірний гараж, судом не встановлено.

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Судом встановлено, що позивачі звернулися до нотаріуса для оформлення спадкових прав, однак отримати свідоцтва про право на спадщину за законом на спірний гараж не змогли у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують право власності спадкодавця на цей об`єкт, що підтверджується постановами приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу від 27 серпня 2026 року № 43/02-31 та № 44/02-31.

Водночас сама по собі відсутність державної реєстрації права власності на гараж не свідчить про відсутність у спадкодавця права власності на нього.

За змістом статті 3 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими на момент їх набуття нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Право власності на нерухоме майно, збудоване до набрання чинності зазначеним Законом, виникає в порядку, який існував на час його будівництва, а не у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності, яка є офіційним визнанням та підтвердженням державою відповідного права, а не підставою його виникнення. Такий правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2012 року у справі № 6-54цс12. Зазначений підхід також застосовувався Верховним Судом при розгляді спорів щодо нерухомого майна, право власності на яке виникло до запровадження сучасної системи державної реєстрації речових прав.

Спірний гараж був побудований у 1988 році, що підтверджується технічним паспортом, на земельній ділянці, яка була виділена спадкодавцю ОСОБА_4 рішенням виконавчого комітету Калуської міської Ради народних депутатів № 187 від 14 жовтня 1987 року для будівництва кооперативного або індивідуального автогаража.

Факт спорудження гаража підтверджується актом відводу земельної ділянки та розбивки споруд в натурі від 14 листопада 1987 року, архітектурно-планувальним завданням, ситуаційним планом забудови гаражів та актом прийому автогаража на ділянці від 19 квітня 1990 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що будівництву гаража передувало виділення спадкодавцю земельної ділянки саме для спорудження автогаража та оформлення відповідної документації, а після спорудження гаража складено акт його прийому на ділянці. Матеріалами справи не підтверджено обставин, які б свідчили про самочинність будівництва зазначеного об`єкта.

З технічного паспорта, виготовленого ФОП ОСОБА_5 , вбачається, що гараж має загальну площу 23,2 кв. м та побудований у 1988 році.

Інвентаризаційна вартість гаража станом на 22 квітня 2026 року становить 34 861,00 грн, що підтверджується довідкою, виданою ФОП ОСОБА_5 .

Відповідно до виписки з матеріалів інвентаризаційної та реєстраційної справи Івано-Франківського ОБТІ від 20 серпня 2026 року № 00328 державна реєстрація права власності на зазначений гараж за спадкодавцем не проводилася.

За таких обставин суд вважає доведеним, що спірний гараж був створений спадкодавцем за його життя на земельній ділянці, виділеній йому для цієї мети, та належав йому на момент смерті. Відтак право на зазначений об`єкт нерухомого майна увійшло до складу спадщини відповідно до статті 1218 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації у випадках та порядку, встановлених законом.

Разом з тим у даному випадку право на спірний гараж виникло до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому відсутність державної реєстрації такого права сама по собі не спростовує факту його набуття спадкодавцем на підставі законодавства, яке діяло на час спорудження гаража.

За таких обставин відсутність у спадкодавця зареєстрованого права власності на гараж не перешкоджає входженню цього майна до складу спадщини, оскільки факт створення та належності гаража спадкодавцю підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Визнання права власності у судовому порядку у даному випадку є необхідним способом захисту прав позивачів, оскільки оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку виявилося неможливим саме через відсутність документа, що підтверджує право власності спадкодавця на гараж.

Суд також враховує, що відповідач Калуська міська рада Івано-Франківської області проти задоволення позовних вимог не заперечує, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

З огляду на встановлені обставини, досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання за позивачами права власності на спірний гараж у порядку спадкування за законом.

Відповідно до статті 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Враховуючи, що спадкоємцями, які прийняли спадщину та звернулися за її оформленням, є два позивачі, а матеріалами справи не встановлено інших спадкоємців, які претендують на спірний гараж, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на гараж по 1/2 частці за кожним.

Щодо судових витрат суд враховує, що відповідач у відзиві просив судові витрати залишити за заявником. Позивачі не заявляли вимог про стягнення з відповідача понесеного ними судового збору. За таких обставин суд вважає за необхідне понесені позивачами судові витрати, у тому числі сплачений судовий збір, залишити за позивачами.

На підставі викладеного, керуючись статтями 16, 182, 328, 1216-1218, 1223, 1258, 1266-1268, 1270, 1297 ЦК України, статтями 4, 5, 13, 76-81, 89, 141, 211, 247, 258-259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в особі їх представника ОСОБА_3 , до Калуської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на спадкове майно за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 23,2 кв. м, по 1/2 частці за кожним.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: