Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №344/12836/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12836/26

Провадження № 3/344/3090/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м.Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Лазарів О.Б., з участю представника Івано-Франківської митниці ДМС України Тирського В.В., захисника Бойчук Н.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ,

за ст.483 ч.1 Митного кодексу України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо покупця товару та його вартості.

Адміністративне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, 21.12.2025 року о 22 год. 23 хв. через пункт пропуску "Шегині-Медика", митного поста "Мостиська", Львівської митниці на підставі попередньої митної декларації ІМЕЕ від 19.12.2025 №25UA206050014305U8, договору купівлі-продажу (TRANSORTO PRIEMONES PIRKIMO-PARDAVIMO SUTARTIS) без номера від 11.12.2025, довіреності від 25.11.2025 серії НКВ №651409 наданої громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , було ввезено на митну територію України товар – “Легковий автомобіль був у використанні марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT. Ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 . Номер шасі немає даних. Тип двигуна дизельний. Потужність- 77 кВт. Робочий об`єм циліндрів 1598 см3. Загальна кількість місць включаючи місце водія - 5. Колісна формула 4*2. Рік виготовлення 2011. Модельний рік 2011”.

При перетині митного кордону України гр. ОСОБА_1 , як підставу для переміщення товару - автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_2 , було подано митним органам України договір купівлі-продажу (TRANSORTO PRIEMONES PIRKIMO-PARDAVIMO SUTARTIS) без номера від 11.12.2025, в якому зазначено, що продавцем даного товару являється 306238132, MB “KRAV GROUP”, R. Jukneviciaus g. 24, Marijampole, 68209 Marijampoles sav., а покупцем ОСОБА_3 , Chernivci, Svobody, 3, а вартість товару складає 2187 ЄВРО.

Договір купівлі-продажу (TRANSORTO PRIEMONES PIRKIMO-PARDAVIMO SUTARTIS) без номера від 11.12.2025 подавався ОСОБА_1 . Львівській митниці під час перетину митного кордону України, що підтверджується листом Львівської митниці від 05.05.2026 року №7.4-4/28-03-02/7/11887, та під час здійснення митного оформлення до Івано-Франківської митниці по митній декларації №25UA206050014414U0 від 22.12.2025, як підставу для митного оформлення автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_2 .

09.04.2026 року Івано-Франківською митницею, листом Державної митної служби України №26/26-04/7/783 від 09.04.2026 отримана відповідь уповноважених органів Литовської Республіки від 02.04.2026 №(150Mr./20-05)3BE-1946 на запит стосовно перевірки автентичності документів, на підставі яких було здійснено митне оформлення автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_2 .

У відповідності до листа уповноважених органів Литовської Республіки №26/26-04/7/783 від 09.04.2026 та наданих документів, а саме: PVM SASKAITA FAKTURA (ПДВ РАХУНОК-ФАКТУРА) серія KRA25 №055 від 18.12.2025 та експортної митної декларації Литовської Республіки 25LTKR50000C1441B2 - покупцем товару - автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT. Ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , являється ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , продавцем являється KRAV group MB, R.Junkeviciaus g. 24-502, Marijampole, а вартість товару складає 4750 Євро, що по курсу НБУ на момент переміщення через митний кордон України складає 235 571, 50 грн.

Івано-Франківською митницею гр. ОСОБА_2 були направлені повідомлення від 21.04.2026 та 14.05.2026, №№7.21-3/20-01/10/1661 та 7.21-3/20-01/10/2006 з проханням з`явитися до митниці для з`ясування обставин ввезення та митного оформлення транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_2 .

На повідомлення Івано-Франківської митниці для надання пояснень даний громадянин не з`явився, будь яких пояснень не надав.

Івано-Франківською митницею декларанту ОСОБА_5 були направлені повідомлення від 21.04.2026 №7.21-3/20-01/101663 з проханням з`явитися до митниці для з`ясування обставин декларування транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_2 , по митній декларації №25UA206050014414U0 від 22.12.2025 року.

У поясненні від 04.05.2026 року (вх. Івано-Франківської митниці від 04.05.2026, №2391/10-20) декларант ОСОБА_6 вказала, що декларування автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 за МД №25UA206050014414U0 від 22.12.2025 здійснювала на підставі договору про надання митно-брокерських послуг №25UA20605001430548 від 19.12.2025 р. укладеним з власником автомобіля ОСОБА_2 . Декларування було проведено на підставі пакета оригінальних документів, які були надані їй для роботи уповноваженою особою власника, а саме ОСОБА_7 , який діяв на підставі довіреності серії НКВ № 651409 від 25.11.2025 року. До переліку наданих документів входили: інвойс (купча) б/н від 11.12.2025р; довідка про зняття ТЗ з обліку від 18.12.2025р; довіреність НКВ 651409 від 25.11.2025р.; технічний паспорт на ТЗ (К0748977 від 18.12.2025р).

Івано-Франківською митницею гр. ОСОБА_1 були направлені повідомлення від 21.04.2026 та 14.05.2026, №№7.21-3/20-01/10/1662 та 7.21-3/20-01/10/2007 з проханням з`явитися до митниці для з`ясування обставин ввезення транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_2 та складання протоколу про порушення митних правил.

На повідомлення Івано-Франківської митниці для надання пояснень даний громадянин не з`явився, будь яких пояснень не надав.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, декларант – це особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта.

Частиною 3 статті 257 Митного кодексу України визначено, що митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено Митним кодексом України, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Відповідно до пункту 3.2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 р. № 651, зареєстрованого в Міністерстві фінансів України 14.08.2012 за №1372/21684 (із змінами), відомості, заявлені у митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Частинами 6 та 8 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант та митний представник несуть відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини 1 статті 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Згідно частини 1 статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 459 Митного кодексу України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Згідно ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України, зі змінами, внесеними відповідно до Закону України від 08.11.2018 №2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України», процесуальні строки накладення адміністративного стягнення обчисляються з моменту виявлення правопорушення (цей момент може співпадати з моментом складання протоколу про порушення митних правил, а також відраховуватись з моменту встановлення ознак правопорушення).

Згідно Закону України від 21.11.2023 № 3475-IX частиною 1 статті 483 Митного кодексу України встановлено наступне: «переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів-безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 03 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» із змінами і доповненнями,внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 8 незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю – це їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані.

Відповідно до п. 6 цієї Постанови підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Документами, що містять неправдиві дані є зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Протоколу № II про взаємну адміністративну допомогу в митних справах до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (від 21.03.2014) сторони можуть використовувати в своїх протоколах представлення доказів, звітах і свідченнях, а також у судових розглядах і представленні обвинувачення в судах інформацію, які вони отримали, і документи, з якими вони були ознайомлені відповідно до положень цього Протоколу, як докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Угоди між Урядом України і Урядом Чеської Республіки щодо взаємної допомоги у митних питаннях затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2001 року № 1483, договірні Сторони за участю їхніх митних органів і згідно з положеннями цієї Угоди подають одна одній взаємну допомогу: - з метою забезпечення належного додержання митного законодавства; - з метою запобігання порушенням митного законодавства, розслідування та припинення зазначених порушень; - у випадках передачі повідомлення/документів щодо застосування митного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 494 Митного кодексу України зазначено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до ч. 1 ст. 495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

У відповідності до статті 567 Митного кодексу України встановлено, що взаємодія митних органів України з митними та іншими уповноваженими органами іноземних держав, а також з міжнародними організаціями з питань боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил здійснюється в порядку, передбаченому міжнародними договорами України, укладеними відповідно до закону.

Таким чином, громадянин ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товару, а саме транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_2 з приховуванням від митного контролю, шляхом надання митним органам України, як підстави для переміщення автомобіля, а саме договору купівлі-продажу (TRANSORTO PRIEMONES PIRKIMO-PARDAVIMO SUTARTIS) без номера від 11.12.2025, що містить неправдиві відомості, щодо покупця товару та його вартості.

Вартість безпосереднього предмету порушення митних правил - автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, ідентифікаційний номер кузова- НОМЕР_2 , згідно рахунку-фактури PVM SASKAITA FAKTURA (ПДВ РАХУНОК-ФАКТУРА) серії KRA25 №055 від 18.12.2025 року становить 4750 Євро, що згідно курсу НБУ на момент переміщення товару через митний кордон України складає 235 571,50 грн.

Івано-Франківською митницею у зв`язку із здійсненням провадження у адміністративній справі про порушення митних правил №0037/UA206000/2026 надіслано лист від 24.06.2026 №7.21-3/20-01/8.5/2590 до РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях з проханням надати інформацію чи знімався з обліку транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_2 , а також за ким зареєстрований транспортний засіб на даний момент.

У відповідності до листа РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 24.06.2026 №31/28/16-12029-2026 автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_2 , календарний рік виготовлення 2011, відповідно до Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на теперішній час зареєстрований за громадянином ОСОБА_2 .

Даний автомобіль Івано-Франківською митницею не вилучався.

ОСОБА_1 на виклик суду не з`явився, однак належним чином був повідомлений про місце та час розгляду справи відносно нього.

Представник Івано-Франківської митниці Тирський В.В. в судовому засіданні підтримав викладені у протоколі обставини.

Захисник Бойчук Н.В. в судовому засіданні заперечила викладені в протоколі факти вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МКУ. Також захисник Бойчук Н.В. подала до суду письмові пояснення від 07.09.2026. У них вона зазначила, що в діях ОСОБА_1 відсутні як подія, так і склад порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. На обґрунтування своєї позиції вказала, що єдиним покупцем, замовником і фактичним власником автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT (VIN НОМЕР_2 ) є ОСОБА_2 . Саме з ОСОБА_2 11 грудня 2025 року укладено Договір купівлі продажу (TRANSORTO PRIEMONES PIRKIMO-PARDAVIMO SUTARTIS) з продавцем MТ «KRAV GROUP» на суму 2187 Євро. Крім того, саме ОСОБА_2 19 грудня 2025 року уклав Договір про надання митно-брокерських послуг № 25UA206050014305U8 з митним брокером ФОП ОСОБА_8 відносно цього автомобіля ОСОБА_1 діяв лише як довірена особа (водій) на підставі нотаріально посвідченої довіреності НКВ 651409 від 25.11.2025. Його повноваження обмежувалися фізичним переміщенням транспортного засобу через митний кордон України та передачею митному брокеру документів, отриманих від власника та іноземного продавця.

Також зазначила, що ОСОБА_1 не укладав договорів із заниженою вартістю товару, не був замовником митно-брокерських послуг і не уповноважував брокера подавати митну декларацію від свого імені. ОСОБА_9 також вказала, що ОСОБА_1 був об`єктивно переконаний у легітимності поданого договору купівлі-продажу, не отримував жодної фінансової вигоди і не мав мотиву занижувати митну вартість, оскільки митні платежі сплачує власник. Також зазначила, що під час перетину кордону 21.12.2025 через пункт пропуску «Шегині-Медика» ОСОБА_1 надав митним органам пакет документів, оформлений ОСОБА_2 та іноземним продавцем, і змін до нього не вносив та відповідно до ПДВ рахунку-фактури серії KRA25 № 055 від 18.12.2025 покупцем автомобіля вказано ОСОБА_1 , а вартість становить 4750 євро. Водночас того ж дня укладено договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_1 продав цей транспортний засіб MB «KRAV GROUP» за ту саму суму. Цю обставину підтверджують декларація про набуття транспортного засобу № 381174557, заяви до ДП «Regitra» та експортна митна декларація № 25LTKR50000C1441B2. На думку захисника, всі зазначені операції відбувалися виключно в межах Литовської Республіки та не стосуються підстав ввезення автомобіля в Україну.

Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Заслухавши висновок представника Івано-Франківської митниці ДМС України, захисника, дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.483 ч.1 МК України, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, при розгляді даної адміністративної справи судом достовірно було встановлено, що вина ОСОБА_1 доводиться матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколом про порушення митних правил №0037/UA206000/2026 від 28.05.2026 року, копією довіреності від 25.11.2025 року, договором про надання митно-брокерських послуг фізичним особам №25UA206050014305U8 від 19.12.2025 року, листом митного департаменту при міністерстві фінансів республіки Литва від 02.04.2026 року № (1.50 Mr/20-05) 3BE-1946, ПДВ рахунок-фактурою серія KRA25 №055 від 18 грудня 2025 року, договором купівлі-продажу транспорного засобу від 18.12.2025 року, заявою №23557867 про надання послуги з реєстрації транспортного засобу від 18.12.2025 року, заявою №23556653 щодо надання послуги з реєстрації транспорного засобу від 18.12.2025 року, декларацією про набуття транспорного засобу №381174557 від 18.12.2025 року, договором купівлі-продажу (TRANSORTO PRIEMONES PIRKIMO-PARDAVIMO SUTARTIS) без номера від 11.12.2025, письмовими поясненнями декларанта ОСОБА_8 від 04.05.2026 та іншими матеріалами справи.

Так, згідно положень частини 4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорт, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована у разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Статтею 74 Митного кодексу України визначено, що імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Відповідно до пункту 3.2. Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 р. №651, відомості, заявлені у митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Підпунктом «г», п.1, ч1. ст. 335 Митного кодексу України визначено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: комерційні документи на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів.

Статтею 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 8 статті 264 Митного кодексу України встановлено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» (із змінами і доповненнями) визнано, що підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Згідно з ч. 2 ст. 459 та пп. 7, 43 ст. 4 МК України, суб`єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємства – керівники та інші працівники підприємств, які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за виконання вимог, встановлених Митним кодексом України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

На запрошення стосовно перевірки по вищевказаних фактах громадянин України ОСОБА_1 в Івано-Франківську митницю не прибув.

Згідно ст. 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до ч.1 ст.483 МК України, передбачено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

В даному випадку в протоколі про порушення митних правил №0037/UA206000/2026 від 28.05.2026 року в повній мірі зафіксовано факт порушення митних правил, переміщення ОСОБА_1 через митний кордон України товару - транспортного засобу VOLKSWAGEN, модель PASSAT, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_2 , вартістю 4750 Євро, що за курсом НБУ на дату подання до митного оформлення митної декларації становить 235 571, 50 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо покупця товару та його вартості.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перемістив через митний кордон України транспортний засіб VOLKSWAGEN, модель PASSAT, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_2 , шляхом подання до митного органу як підстави для переміщення документів, які містять неправдиві відомості щодо покупця товару та його вартості, а саме договору купівлі-продажу (TRANSORTO PRIEMONES PIRKIMO-PARDAVIMO SUTARTIS) без номера від 11.12.2025, що містить неправдиві відомості, щодо покупця товару та його вартості.

Суд вважає, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів, які згадані вище, що вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.483 ч.1 Митного кодексу України, оскільки він вчинив дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо покупця товару та його вартості.

Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.483 ч.1 Митного кодексу України та з врахуванням особи, суспільної небезпеки скоєного, обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товару - безпосереднього предмету порушення митних правил, а також конфіскацію товару - безпосереднього предмету порушення митних правил через митний кордон України. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством

На підставі наведеного ст.ст.483, 519, 520, 541 Митного кодексу України, керуючись ст.ст.40-1, 283-287, 294 КУпАП, суд,

-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у порушенні митних правил, передбачених ст.483 ч.1 Митного кодексу України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 50 відстоків вартості транспортного засобу, що становить 117 785 (сто сімнадцять тисяч сімсот вісімдесят п`ять) грн. 75 (сімдесят п`ять) коп. з конфіскацією транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, ідентифікаційний номер кузова — НОМЕР_2 , 2011 року випуску.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення згаданого вище строку, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд.

Суддя Олег ЛАЗАРІВ