Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №344/18637/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/18637/26

Провадження № 2-о/344/494/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з заявою про видачу обмежувального припису, мотивуючи тим, що шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розірвано на підставі рішення Монастирського районного суду Тернопільської області від 19.03.2026 по справі №603/76/26.

Під час спільного проживання у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , яке видане виконавчим комітетом Тумирської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області, про що складено відповідний актовий запис № 4 від 06.12.2012 року.

Ще за час спільного проживання ОСОБА_2 систематично вчиняв щодо неї психологічне насильство, що виражається у постійному переслідуванні, погрозах фізичною розправою, а також вживанні ненормативної лексики. Всі ці дії призводили до постійних фізичних і психологічних страждань, викликаючи у заявника страх за своє життя та здоров`я, і фактично робили неможливим перебування в домі, де вони проживали.

Поведінка відповідача була неадекватною, і вона створювала реальну загрозу її безпеці. Даний факт підтверджується вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.03.2025 по справі №344/2182/25 згідно з яким ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК України. В цій справі ОСОБА_1 було визнано потерпілою, оскільки незаконні дії колишнього чоловіка вчинялися за місцем їх спільного проживання і загрожували її життю та здоров`ю.

На даний час заявник з дитиною проживає у будинку, який є власністю їх доньки ОСОБА_3 , що підтверджується договором дарування садового будинку від 27.05.2020, який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського територіального округу Павлінським В.Д. та зареєстрований в реєстрі за номером 1475.

Навіть після того як вони перестати проживати разом як сім`я, поведінка ОСОБА_2 щодо заявника не змінилася. Він продовжує вчиняти домашнє насильство психологічного характеру. В приступах агресії ОСОБА_2 дозволяв собі штовхати та шарпати заявника, хапати руками за шию, намагаючись задушити. Акти насилля ОСОБА_2 супроводжуються нецензурними висловами в сторону заявника, погрозами фізичної розправи. Вчинення таких протиправних дій відносно заявника часто відбувається у присутності їх дитини і є наслідком систематичного зловживанням ОСОБА_2 алкогольними напоями. Окрім того, він неодноразово приходить під будинок та чинить тиск, перебуваючи в стані агресії.

За останній рік відносно кривдника винесено два тимчасово заборонних приписи за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 14.03.2026 серії ЕТ №105589 та від 25.08.2026 серії ЕТ № 114272.

Так, 14 березня 2026 року ввечері за адресою проживання ОСОБА_2 вчинив відносно заявника домашнє насильство психологічного характеру, а саме: виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою. Проте, працівники поліції, які виїхали на місце нашого конфлікту превентивно винесли і відносно заявника тимчасовий заборонний припис серії ЕТ № 105590, оскільки оцінили спробу захистити себе від образ чоловіка як психологічне насильство щодо нього. Того ж вечора заявник з донькою пішли ночувати до свекрухи, де були до 18 березня. Коли заявник повернулася додому, то виявила, що усі її документи зникли. Саме з причини з`ясувати де документи, телефонувала до ОСОБА_2 , чим, як виявилося пізніше, порушила вимоги тимчасового заборонного припису, винесеного 14.03.2026. Дані факти підтверджуються довідкою про результати розгляду звернення гр. ОСОБА_1 від 20.03.2026, яка складена інспектором СПДН відділу превенції Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області.

25 серпня 2026 року за місцем проживання, близько 13 год 30 хв колишній чоловік заявника, під час чергового конфлікту, виражався нецензурно в її сторону, погрожував фізичною розправою у присутності дитини.

Крім того, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.04.2026 по справі № 344/5976/26 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 16.03.2026 ОСОБА_2 не виконав тимчасовий заборонний припис від 14.03.2026 серії ЕТ № 105589.

Така поведінка спричиняє заявнику фізичні та психологічні страждання, становить небезпеку для її здоров`я та життя, а також життя та здоров`я дитини. Саме за психологічне здоров`я доньки заявник турбується в першу чергу, адже спостерігати акти насилля рідкого батька над рідною матір`ю завдає не аби-яку шкоду емоційному розвитку дитини та принижує її гідність, може негативно вплинути на формування її поглядів про сім`ю та родину. Небажання колишнього чоловіка змінюватися, зловживання ним алкоголем ставить під загрозу можливість проживання дитини у щасливій родині.

Заявниця повідомляє, що іншого житла в якому вона може проживати з метою уникнення вчинення домашнього насильства в неї немає. ОСОБА_2 вчиняє насильство щодо неї впродовж тривалого часу, демонструючи небажання змінювати ситуацію. Вона змушена звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису, оскільки заходи, які вживаються працівниками поліції не дають бажаного результату та не виправляють поведінку кривдника.

Заявник вимоги заяви підтримала, просила заяву задоволити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 не заперечує обставин викладених у заяві, однак заперечує щодо застосування обмежувального припису, оскільки не має іншого житла, живе у друга у гуртожитку.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , у сторін є дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 19.03.2026 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.10).

25.08.2026 року щодо ОСОБА_2 винесено терміновий заборонний припис, у вигляді заборони у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_1 (а.с.7).

Згідно договору дарування від 27.05.2020 року ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 садовий будинок АДРЕСА_1 у садовому товаристві Івано-Франківського відділку залізниці «Локомотив» в селі Хриплин Івано-Франківської міської ради (а.с.11-14).

Розділом IV глави 13 Цивільного процесуального кодексу України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.

Відповідно до ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Згідно п. 3, 6, 7, 8 ч. 1 ст. 1 цього Закону, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Згідно ч. 2, 3, 4 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього певних обов`язків.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Враховуючи усі надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд, приходить до висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо заявниці, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність видачі обмежувального припису, шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов`язків, зокрема, встановлених п. 6 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із загальних засад правосуддя є обов`язковість виконання судових рішень.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що заявник обґрунтовано звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису і її права мають бути захищенні судом шляхом видачі відповідного обмежувального припису, оскільки заявник дійсно є постраждалою особою від домашнього насильства, а її кривдником є заінтересована особа – ОСОБА_2 .

На підставі досліджених доказів, які підтверджують факт застосування психологічного насильства, та свідчать що існує високий рівень вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи, і такі ризики є реальними.

Тож, у відповідності до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» оцінюючи сам вид насильства (психологічне та фізичне), ризики, тобто вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, суд приходить до висновку про задоволення заяви про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_2 , а саме щодо строку дії такого 6 (шість) місяців.

В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

На підставі Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 350-1, 350-6 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву задоволити.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк 6 (шість) місяців, з визначенням заходів тимчасового обмеження його прав у виді:

- Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

- Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наближатись на відстань менше 300 метрів до місця проживання постраждалої особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

- Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.

- Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання (ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України).

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.

Копії рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 30.09.2026 року.

Суддя Пастернак І.А.