Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №344/5679/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5679/26

Провадження № 3/344/1729/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи особою, яка керує транспортним засобом відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вказане адміністративне правопорушення вчинене за наступних обставин.

Так, 14.03.2026 року о 16 годині 42 хвилин по вулиці Петлюри Симона (Льотчиків), 23 у місті Івано-Франківськ, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Citroen Е-C4», державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував щодо продовження розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подав та у судовому засіданні не заявляв. Під час судового розгляду ОСОБА_1 висловив свої заперечення щодо обставин, які викладені у протоколі. Зокрема вказав, що у час та місці, які зазначені у протоколі не керував транспортним засобом, а за кермом автомобіля знаходилась його дружина, з якою вони під час поїздки посварились, після чого вона зупинила автомобіль та пішла геть, а він залишився у автомобілі, де до нього підійшли працівники поліції. Додатково вказав, що відмовився під проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, оскільки не керував транспортним засобом. Окрім того, ОСОБА_1 подав клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування клопотання зазначив, що у матеріалах справи відсутні докази керування ним транспортним засобом, за обставин, які зазначені у протоколі. У судовому засіданні ОСОБА_1 клопотання підтримав та за вказаних обставин просив суд провадження у даній справі закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

29.09.2026 року на електронну адресу суду за вх.№61886 від адвоката Геника А.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням на лікарняному.

Поряд з цим, відповідно до наявного у матеріалах справи клопотання ОСОБА_1 за вх.№ 52942 від 19.08.2026 року договір про надання правничої допомоги між ОСОБА_1 та адвокатом Геником А.В. розірвано у зв`язку із розбіжністю позицій.

Оскільки адвокат Геник А.В. не надав документів на підтвердження повноважень на надання правової допомоги ОСОБА_1 в даній справі в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області, а особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не подала до суду та не заявила у судовому засіданні клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із бажанням мати захисника, суд дійшов висновку про продовження судового розгляду за такої явки учасників.

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступних висновків.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язані з`ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст.252 КУпАП.

Так, в протоколі, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП, за якою складено протокол.

Зазначений вище протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою. Матеріали провадження також не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Так, ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до роз`яснень, наданих у пункті 27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за статтею 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Заслухавши заперечення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та перевіривши наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення у діях особи, щодо якої складено протокол, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена:

- даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 614904 від 14.03.2026 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 за обставини, які зазначені у протоколі керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та закладі охорони здоров`я відмовився;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до якого у зв`язку із виявленими у водія ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, що не відповідає обстановці, останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Аlcotest Drager 6810 0664 на місці зупинки транспортного засобу, однак ОСОБА_1 такий огляд не проходив у зв`язку із відмовою;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого водій ОСОБА_1 направлявся у медичний заклад КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак останній відмовився від проходження такого огляду;

- постановою серії ЕНА №6834550 від 14.03.2026, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за порушення останнім п. 15.10.е ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, якою підтверджується факт керування ОСОБА_1 зазначеним у протоколі транспортним засобом;

- наявною у матеріалах справи довідкою, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 видано посвідчення водія НОМЕР_3 ;

- долученим до матеріалів справи оптичними дисками з відеозаписами із місця події, які переглянуто під час розгляду справи та якими підтверджуються обставини, що викладені у протоколі про дане адміністративне правопорушення, а саме: безсторонньо зафіксовано нагрудною відеокамерою інспектора патрульної поліції Курильця Ю.Т., що знаходиться на водійському сидінні за кермом автомобіля, встановлення працівниками поліції особи водія, виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, роз`яснення водієві необхідності проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки чи у спеціалізованому медичному закладі та факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці та у закладі охорони здоров`я. У тому числі роз`яснення ОСОБА_1 його прав, оформлення працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів та ознайомлення ОСОБА_1 із протоколом та іншими матеріалами. Наявні на диску відеозаписи також підтверджують наявність зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення ознак алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 , законність та послідовність дій працівників поліції на місці складання протоколу.

Оцінюючи заперечення ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він не керував транспортним засобом за обставин, які зазначені у протоколі, суд вважає безпідставними, оскільки в ході судового розгляду, з дослідженого відеозапису встановлено, що під час спілкування ОСОБА_1 із працівниками поліції він не заперечував факт керування транспортним засобом та повідомив, що їхав із парковки та вирішив просто зупинитись .

Окрім того, жодних неправомірних дій працівників поліції матеріали справи не містять у тому числі не відображено на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського. Протилежного у судовому засіданні не доведено. Більше того, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.

Таким чином дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.130 КУпАП, як відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст.17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст.1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

А тому враховуючи вищенаведене, а також характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення, з метою виконання вимог ст.1 КУпАП суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування механічними транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень, 60 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф може бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення згаданого вище строку, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя В.В. Тринчук