Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №344/11925/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11925/26

Провадження № 1-кп/344/1185/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_5 — ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Дубівці Галицького району Івано-Франківської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, стажується з метою майбутнього працевлаштування у БФ “Жінки — ми сила”, на утриманні одна неповнолітня дитина, реєстраційний номер облікової картки платника податків — НОМЕР_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 вчинила умисні дії, які виразились у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 протягом тривалого періоду часу проживає спільно із своїм чоловіком ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час спільного проживання, між ОСОБА_5 та її чоловіком ОСОБА_6 неодноразово виникали словесні конфлікти на побутовому ґрунті.

29.03.2026 року приблизно о 02 год. 10 хв. ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_6 по місцю проживання розпивали алкогольні напої. В той час, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_5 виник неправомірний умисел на спричинення своєму чоловіку тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій неправомірний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 , діючи умисно, передбачаючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків і свідомо бажаючи настання таких негативних наслідків щодо здоров`я ОСОБА_6 , тримаючи у руках кухонний ніж, яким готувала їжу, нанесла один цілеспрямований удар у ділянку грудної клітки потерпілого, справа.

В результаті неправомірних дій ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_6 , згідно висновку судово-медичного експерта, отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани грудної клітки з ушкодженням м`яких тканин, пристінкової плеври та правої легені, яка призвела до розвитку правобічного гемопневмотораксу, що викликало необхідність проведення операцій (розріз плеври справа, ендоскопічна декортикація легені), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент спричинення.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 вину у пред`явленому обвинуваченні визнала повністю, ствердила все вищенаведене відповідно до викладеного. Усвідомлює, що своїми діями вчинила кримінальне правопорушення, на даний час щиро розкаюється у вчиненому, критично оцінює свій вчинок, запевнила суд, що такого більше не повториться, просила її суворо не карати.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються та дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченої. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Кваліфікацію дій ОСОБА_5 за ч.1 ст.121 КК України, як вчинення умисних дій, які виразились у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, суд вважає вірною.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, особу винної, зокрема те, що вона раніше не судима, вперше притягається до кримінальної відповідальності, на обліках в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, одружена, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позитивно характеризується за попереднім місцем праці.

Окрім того, суд також враховує, що згідно інформації, яка міститься в досудовій доповіді органу пробації у обвинуваченої ОСОБА_5 наявний середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки, яку вона становить для суспільства, Івано-Франківський РВ філії ДУ “Центр пробації” в Івано-Франківській області вважає, що виправлення ОСОБА_5 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб). У випадку звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням, уповноважений орган з питань пробації вважає доцільним покладення на обвинувачену ОСОБА_5 додаткових обов`язків, передбачених п.п.2, 4 ч.3 ст.76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає: визнання вини, щире каяття обвинуваченої у вчиненому, вчинення кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного поведінкою потерпілого, яка носила системний характер, що принижує честь і гідність особи.

Обставинами, що обтяжують покарання, суд визнає: вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя, особою, яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи наведені вище обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, її вік, стан здоров`я, матеріальне становище, те, що вона раніше не судима, має на утриманні неповнолітню доньку, позитивно характеризується за попереднім місцем роботи, її поведінка була зумовлена постійним вчинення щодо неї зі сторони потерпілого домашнього насильства, що підтверджується численними зверненнями до Івано-Франківського РУП ГУНП, беручи до уваги обставини справи, враховуючи, думку прокурора, який просив призначити покарання обвинуваченій в межах санкції ч.1 ст. 121 КК України та керуючись ст.75 КК України, звільнити її від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, встановивши іспитовий строк, захисника, яка просила призначити покарання не пов`язане з ізоляцією від суспільства, письмову заяву потерпілого, який вказав, що жодних претензій до ОСОБА_5 не має. Зазначив, що сварка яка між ними трапилась була викликана його протиправними діями, спрямованими щодо обвинуваченої, про які він шкодує. Батьки ОСОБА_5 повністю оплатили його лікування. Просив не позбавляти волі ОСОБА_5 , суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 можливе без відбування покарання, яке їй слід обрати в межах санкції ч.1 ст.121 КК України у вигляді позбавлення волі, а тому керуючись ст.ст.75, 76 КК України її слід звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, поклавши відповідні обов`язки, оскільки таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для виправлення обвинуваченої, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 судом не продовжувався.

Питання речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинувачену.

На підставі викладеного, керуючись ч.15 ст. 615, ст.ст.373-375 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити покарання — 5 (п`ять) років позбавлення волі.

Керуючись ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, встановивши іспитовий строк – 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст.76 КК України, зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речові докази:

- 8 слідів папілярних узорів, скляну пляшку з написом “ARLINGTON”, марлеву пов`язку із слідами РБК, два змиви РБК, предмет зовні схожий на ніж із слідами РБК, футболку чорного кольору, які постановою старшого слідчого від 29.03.2026 року визнано речовими доказами та передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області — знищити, арешт накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 31.03.2026 року — скасувати.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави, процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 11 078 (одинадцять тисяч сімдесят вісім) гривень 94 копійки.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Суддя ОСОБА_8