Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №215/5042/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 215/5042/26

Провадження № 2/344/7206/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

30 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 116901506 на суму 5 900,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора YXYF-6977.

Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 5 900,00 шляхом перерахування через банк-провайдер.

18.02.2025 між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/22. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № Б/Н від 18.02.2025, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та Позивачем укладено Договір факторингу № 30/0925-01. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 30.09.2025 за Договором факторингу 2 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 20 933,78 грн.

Позивач не здійснював жодних нарахувань за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить – 20 933,78 грн, яка складається з: 5 899,60 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12 084,38 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за комісією; 2 949,80 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 17 983,98 грн.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 10.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана ухвала від 10.08.2026 року на останню відому адресу вказану у договорі кредитної лінії: АДРЕСА_1 , згідно рекомендованого повідомлення про вручення R0 6725 2488 984 одержувач відсутній за вказаною адресою, днем вручення відповідно до п.3 ч.6 ст. 272 ЦПК України є 16.08.2026 року, та за адресою вказаною позивачем: АДРЕСА_2 , згідно рекомендованого повідомлення про вручення R0 6725 2489 549 одержувач відсутній за вказаною адресою, днем вручення відповідно до п.3 ч.6 ст. 272 ЦПК України є 31.08.2026 року,

У строк встановлений судом ухвалою відповідач ОСОБА_1 відзиву на позов не подав, будь-яких заяв чи клопотань від сторони Відповідача не надходило, відтак, у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 16.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір №116901506, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора YXYF-6977.

Відповідно до пункту 2.1. за цим Договором За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у формі Кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

2.2. Загальний розмір Кредиту за цим Договором становить 5900 грн 00 коп. (п`ять тисяч дев`ятсот грн. нуль коп.). Разом із тим Позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим Договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у Кредит шляхом надання додаткових Траншів..

2.3. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором у розмірі, що дорівнює Загальному розміру Кредиту 16.11.2024 (що є датою надання Кредиту).

3.1. Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш у рамках Кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

3.3. Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

8.1. За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим Договором. Інших витрат Позичальника Договором не передбачено.

8.2. Проценти за користування Кредитом є платою за користування Позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних Кредитодавцю. Процентна ставка за користування Кредитом є Базовою процентною ставкою. Процентна ставка за Договором є фіксованою і не підлягає зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Разом з тим, Кредитодавець має право в односторонньому порядку зменшити загальну вартість Кредиту для Позичальника, що не є зміною істотних умов цього Договору. У разі якщо Позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду кредитування, то зобов`язання Позичальника по оплаті процентів за користування Кредитом визначаються шляхом множення Базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування Кредитом (від дати видачі першого Траншу до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання). Фактичне значення загальних витрат за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче.

8.3. Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних.

8.4. Комісія за надання Кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги Кредитодавця. Комісія за надання кредиту Позичальнику є іншою складовою плати за послуги, що надаються Кредитодавцем за цим Договором. Комісія за надання кредиту нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі першого Траншу за цим Договором. У випадку видачі наступних крім першого Траншів за цим Договором Комісія за надання додаткових грошових коштів у Кредит нараховується у день видачі кожного Траншу.

8.5. Розмір Комісії, що нараховується за надання першого Траншу за цим Договором становить 295 грн 00 коп. (двісті дев`яносто п`ять грн. нуль коп.)

12.4. Сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання Позичальник зобов`язаний сплачувати на користь Кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 357,70 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

У Паспорті споживчого кредиту до Договору № 833461143 від 13.02.2023 р. визначено інформацію та контактні дані Кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, Інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача,порядок повернення кредиту та інші важливі правові аспекти.

Згідно з платіжним дорученням від 16.11.2024 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» здійснено переказ коштів відповідачу у розмірі 5900 грн., відповідно до договору №116901506 від 16.11.2024 року.

18.02.2025 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/22, відповідно до умов якого до клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимог, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених чим договором.

Згідно з пунктом 4.1. Договору факторингу, наявне Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту укладення Реєстру прав вимоги. Майбутнє Право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує.

Відповідно до реєстру прав вимоги від 18.02.2025 первісним кредитором передано ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №116901506 від 16.11.2024 загальний розмір заборгованості 12549,88 грн., з яких 5899,60 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 3700,48 грн. - заборгованість за відсотками, 2949,80 грн. – заборгованість за неустойкою.

30.09.2025 року між ТОВ «Юніт Капітал» як фактором та ТОВ «Таліон Плюс» як клієнтом укладено Договір факторингу № 30/0925-01 відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з пунктом 4.1. Договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними Акта прийому-передачі Реєстр прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 30.09.2025 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 20933,78 грн, з яких 5899,60 грн – заборгованість за тілом кредиту, 12064,38 – заборгованість за відсотками, 2949,80 грн. – заборгованість за неустойкою.

Згідно розрахунку заборгованості здійсненим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 16.11.2024 по 18.02.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 12492,06 грн., з яких 5899,60 грн. – заборгованість за тілом, 3700,48 грн. – заборгованість за процентами, 2949,80 грн. – заборгованість за неустойкою. При цьому відповідачем сплачено 0,40 грн. які зараховані у сплату заборгованості за тілом кредиту, 1734,60 грн. – заборгованості за процентами.

Згідно розрахунку заборгованості здійсненим ТОВ «Таліон Плюс» за період з 18.02.2025 по 30.09.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 20933,78 грн., з яких 5899,60 грн. – заборгованість за тілом, 12084,38 грн. – заборгованість за процентами, 2949,80 грн. – заборгованість за неустойкою.

14.07.2025 представник ТОВ «Таліон Плюс» надіслано відповідачу повідомлення про дострокове розірвання договору.

Відповідно до виписки з особового рахунку відповідача за кредитним договором №116901506 від 16.11.2024 загальна заборгованість відповідача станом на 18.03.2026 року становить 20 933,78 грн., з яких: 5899,60 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 12084,38 грн. - прострочена заборгованість за процентами, 2949,80 грн. – заборгованість за штрафними санкціями.

Крім того, судом досліджено документи надані АТ «Акцент Банк» на ухвалу суду про витребування доказів, відповідно до яких на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_1 , та по рахунку було зарахування коштів на суму 5900 грн. від 16.11.2024 року, що підтверджує рух коштів по рахунку.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями 1048, 1050 ЦК України встановлено, що у випадку встановлення договором обов`язку позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов`язання, за змістом якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

У відповідності із ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно із ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що 16.11.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір кредитної лінії №116901506 в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» на суму кредиту 5900 грн., шляхом переказу йому на банківську картку та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі: у дисконтний період за ставкою 0,98% в день; за умови продовження строку дисконтного періоду в розмірі 0,98 процентів в день; зобов`язання по сплаті процентів та користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначаються за процентною ставкою 0,98% в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника.

Відповідач отримав кредит, в подальшому розпорядився даними коштами на власний розсуд, свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконав належним чином, кредитні кошти повернув частково у сумі 0,40 грн. Отже, на думку суду, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача тіла кредиту в сумі 5899,60 грн. підлягають до задоволення.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 12084,38 грн., то такі на думку суду є частково обґрунтованими.

У п.3.2 Договору сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Відповідно до розрахунку заборгованості встановлено, що відповідачем здійснено протягом Дисконтного періоду оплату всіх фактично нарахованих процентів та комісії, відтак дисконтний період продовжено на 30 днів зі зменшенням процентної ставки.

Згідно п. 8.9. Викладені в п. 8.6. Договору значення можуть змінюватись в сторону зменшення за умови дострокового повного чи часткового погашення Кредиту.

Згідно п.8.6. договору строк кредитування: 1826 днів.

Таким чином, зважаючи що договір між сторонами було достроково розірвано, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 13 557,40 грн. заборгованості за відсотками, а саме:

За період з 16.11.2024 по 16.12.2024 (31 день) х 0,98% х 5900 грн = 1792,42 грн.

За період з 17.12.2024 по 15.01.2025 (30 днів) х 0,80% (проценти зменшено позикодавцем після сплати всіх фактично нарахованих процентів та комісії) х 5899,60 грн = 1415,90 грн.

За період з 16.01.2025 по 18.02.2025 (31 день) х 0,98% х 5899,60 грн = 1965,75 грн.

За період з 19.02.2025 по 13.07.2025 (145 днів) х 0,98% х 5899,60 грн. = 8 383,33 грн.

При цьому відповідачем сплачено 1734,60 грн. заборгованості за процентами, таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненняю 11822,80 грн. заборгованості за процентами.

Відтак позов слід задоволити частково, стягнути з відповідача на користь позивача 17722,40 грн., з яких 5899,60 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 11822,80 грн. – заборгованість за відсотками.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

За правилами ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням ч.1 ст.141 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково слід стягнути з відповідача на користь позивача 2623,67 грн. сплаченого судового збору (17722,40 х 2662,40 / 17983,98).

Щодо витрат на професійну правову допомогу, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За правилами ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що 20.01.2026 року між Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02, та 21.01.2026 укладено додаткову угоду №25771381146 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 за умовами якої адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання надати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів ТОВ «Юніт Капітал» з питань, що відносяться до судів загальної юрисдикції по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зокрема стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 . Згідно акту прийому-передачі наданих послуг між сторонами погоджено вартість послуг, всього без пдв 7 000 грн.

Звернення до суду з позовами про стягнення заборгованості за кредитним договором носить масовий характер, справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною. З цих підстав суд вважає, що послуги адвокатів за даною категорією справ є стандартними послугами і тому не потребують великих професійних затрат. Витрати на послуги адвоката в розмірі 7 000 грн. за даною справою є неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатами робіт.

За таких обставин, дотримуючись принципів розумності, пропорційності та справедливості, та зважаючи на часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача до 4000 грн.

Керуючись статтями 81, 89, 141, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , остання відома адреса: АДРЕСА_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ: 43541163, адреса: бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333, м. Київ, заборгованість за кредитним договором №116901506 від 16.11.2024 року в розмірі 17722 (сімнадцять тисяч сімсот двадцять дві) грн. 40 коп., з яких 5899,60 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 11822,80 грн. – заборгованість за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , остання відома адреса: АДРЕСА_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ: 43541163, адреса: бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333, м. Київ, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2623,67 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 30.09.2026 року.

Суддя Пастернак І.А.