Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №344/14770/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14770/26

Провадження № 2/344/7144/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

30 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17.06.2024 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит №7248641, згідно з умовами якого відповідач отримав 15000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит в сумі визначеній Кредитним договором, що підтверджується Платіжним дорученням.

28.10.2024 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладено Договір відступлення прав вимоги №111-МЛ від 28.10.2024 р.

Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором №7248641 від 17.06.2024 року, що укладений між Кредитодавцем та Відповідачем.

Сума заборгованості Відповідача становить 89144,80 грн., відповідно до Виписки з особового рахунка, з них: - прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 15000 гривень; - прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту становить – 1650 гривень; - прострочена заборгованість за відсотками становить – 67594,80 гривень; - прострочена заборгованість за комісіями за обслуговування кредиту становить – 0 гривень; - заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 4900 гривень.

Відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 23974841/268 від 01.07.2026 р.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 10.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Разом із позовною заявою представником позивач подано клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана ухвала від 10.08.2026 року на адресу реєстрації: АДРЕСА_1 , згідно рекомендованого повідомлення про вручення R0 6725 1341 521 одержувач відсутній за вказаною адресою, днем вручення відповідно до п.3 ч.6 ст. 272 ЦПК України є 21.08.2026 року.

У строк встановлений судом ухвалою відповідач ОСОБА_1 відзиву на позов не подав, будь-яких заяв чи клопотань від сторони Відповідача не надходило, відтак, у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.06.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №248641 відповідно до якого Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

1.2. Сума (загальний розмір) кредиту становить 15000.00 грн.

1.3. Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, 3 17.06.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

1.4. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів має за за користування кредитом здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 28.05.2025 (дата остаточного погашення заборгованості).

1.5.1. Комісія за надання кредиту: 1725.00 грн., яка нараховується за ставкою 11.50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

1.5.2. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 511.00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.

1.5.3. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів.

1.6. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована.

2.1. Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

2.3. Пролонгація та право Позичальника продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту за цим Договором не передбачені, якщо інше не буде встановлено додатковою домовленістю (угодою) сторін.

4.2. У разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів), Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку сплати чергового платежу, згідно Графіку платежів, має право (не обов`язок) нарахувати проценти за ставкою 0 відсотків річних в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Нарахування процентів відбувається (якщо Кредитодавець скористався правом) щоденно на суму простроченої заборгованості за кредитом. Обов`язок Позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги Кредитодавця.

Додатком №1 до договору про споживчий кредит № 248641 від 17.06.2024 року визначено графік платежів за договором про споживчий кредит.

Додатком №2 до договору про споживчий кредит №248641 від 17.06.2024 року визначено заяву на отримання кредиту.

У паспорті споживчого кредиту №248641 визначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.

Відповідно до довідки про ідентифікацію підтверджено, що ОСОБА_1 , ідентифікований ТОВ «Мілоан», номер телефону на який було відправлено ідентифікатор НОМЕР_2 .

Згідно платіжного доручення 134119099 від 2024-06-17 року платник ТОВ «Мілоан» перераховано отримувачу ОСОБА_1 на кредит рах. № НОМЕР_1 -15000 грн., призначення платежу: Кошти згідно договору 7248641.

Відомість про щоденні нарахування та погашення містить інформацію, щодо надання кредиту за договором №248641, нарахування комісії, нарахування процентів.

Згідно виписки з особового рахунка за Кредитним договором №7248641 від 17.06.2024 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за Кредитним договором №7248641 від 17.06.2024 року станом на 15.07.2026 року (включно) складає 89144,8 гривень. - прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 15000 гривень; - прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту становить - 1650 гривень; - прострочена заборгованість за відсотками становить - 67594,8 гривень; - прострочена заборгованість за комісіями за обслуговування кредиту становить - 0 гривень; - заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 4900 гривень;.

Відповідно до договору відступлення прав вимоги №111-МЛ від 28.10.2024 року на умовах, встановлених цим Договором, Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (надалі - Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (надалі - Портфель Заборгованості).

Внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, Новий Кредитор заміняє Кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказаних у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог Кредитора за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами.

Платіжною інструкцією №6980 від 28.10.2024 підтверджено сплату ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 1 670 346,11 грн. ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги №111-МЛ від 28.10.2024 р без ПДВ.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №111-МЛ від 28.10.2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» отримало в тому числі право вимоги до ОСОБА_1 , за договором №7248641 від 17.06.2024 сума виданого кредиту 15 000 грн., сума заборгованості по тілу кредиту за увесь строк кредитування – 12900 грн., сума простроченої заборгованості по кредиту – 2100 грн., сума заборгованості по процентам за користування кредитом – 2347,80 грн., сума простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом – 20727 грн., сума заборгованості по комісії за надання кредиту за увесь строк кредитування – 1125 грн., сума простроченої заборгованості по комісії за надання кредиту – 525 грн., сума заборгованості по неустойці та/або процентами за порушення грошового зобов`язання – 4900 грн.

01.07.2026 року ТОВ «ФК «Кредит Капітал» скеровано ОСОБА_2 досудову вимогу № 23974841/268.

На ухвалу суду про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 на яку в період з 17.06.2024 по 24.06.2024 було зараховано кошти на суму 15 000 грн.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями 1048, 1050 ЦК України встановлено, що у випадку встановлення договором обов`язку позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов`язання, за змістом якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

У відповідності із ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно із ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що 17.06.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено Договір про споживчий кредит №7248641 в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» на суму кредиту 15000 грн., шляхом переказу йому на банківську картку та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,4%- протягом пільгового періоду, 1,4% протягом поточного періоду.

Відповідач отримав кредит, в подальшому розпорядився даними коштами на власний розсуд, свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконав, кредитні кошти не повернув. Отже на думку суду, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача тіла кредиту в сумі 15000 грн. підлягають до задоволення.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 67594,80 грн., то такі на думку суду є частково обґрунтованими.

Згідно п.1.3. договору кредит надається строком на 345 днів ( з 17.06.2024 по 28.05.2025). У пункті 2.3 договору передбачено що пролонгація та право позичальника продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту за цим договором не передбачені, якщо інше не буду встановлено додатковою домовленістю (угодою) сторін.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору про споживчий кредит, суд вважає, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню 51 750 грн. процентів за користування кредитними коштами: за період 17.06.2024 по 28.05.2025 (345 днів) х 1% х 15000 = 51 750 грн.

Разом з тим, відповідачем сплачено 3150 грн. заборгованості за процентами, таким чином з відповідача підлягає стягненню 48 600 грн.

Крім того, договір передбачає сплату комісії за надання кредиту у розмірі 1725 грн. Умови кредитного договору, якими визначено права споживача, є зрозумілими та не дають підстав для висновку, що комісія за надання кредиту може передбачати плату за інші послуги, які банк зобов`язаний надати безкоштовно, а отже і для висновку про нікчемність такої умови. Разом з тим відповідачем сплачено 75 грн. заборгованості за комісією за надання кредиту, таким чином з відповідача підлягає стягненню сума комісії у розмірі 1650 грн.

Водночас, позивач просить стягнути із відповідача неустойку та/або відсотки, нараховані за ст. 625 ЦК України, у розмірі 4900 грн.

Відповідно до пункту 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22(61-14740св23) вказав тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, зазначивши, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, суд вважає, що нарахування неустойки та/або відсотків за ст. 625 ЦК України у розмірі 4900 грн. є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.

Відповідачем у даній справі не було надано доказів на підтвердження відсутності вини та належного виконання умов зобов`язання, визначеного договором № 7248641 від 17.06.2024 року. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення в загальному розмірі 65250 грн., з яких 15000 грн. – заборгованості за тілом кредиту, 48600 грн. – заборгованості за процентами, 1650 грн. – заборгованості за комісією.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

За правилами ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням ч.1 ст.141 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково слід стягнути з відповідача на користь позивача 1948,76 грн. сплаченого судового збору (65250 х 2662,40 / 89144,80).

Щодо витрат на професійну правову допомогу, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За правилами ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача долучено копію договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 із Адвокатським об`єднанням «Апологет», свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер адвоката Усенко М.І. серії ВС №1408806, акт наданих послуг № Д/27697 від 15.07.2026 року, відповідно до якого сума наданих послуг становить 8000 грн., детальний опис наданих послуг до акту № Д/27697 від 15.07.2026 року.

Звернення до суду з позовами про стягнення заборгованості за кредитним договором носить масовий характер, справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною. З цих підстав суд вважає, що послуги адвокатів за даною категорією справ є стандартними послугами і тому не потребують великих професійних затрат. Витрати на послуги адвоката в розмірі 8 000 грн. за даною справою є неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатами робіт.

За таких обставин, дотримуючись принципів розумності, пропорційності та справедливості, та зважаючи на часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про необхідність пропорційного розподілу розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача до 4000 грн.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 527 ч.1, 530, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, м. Львів, реквізити: UA:203006140000026507007787719, банк отримувача – АТ «Креді Агріколь Банк», заборгованість за кредитним договором № 7248641 від 17.06.2024 року в розмірі 65250 (шістдесят п`ять тисяч двісті п`ятдесят) грн., що складається з 15000 грн. – заборгованості за тілом кредиту, 48600 грн. – заборгованості за процентами, 1650 грн. – заборгованості за комісією.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, м. Львів, реквізити: UA:203006140000026507007787719, банк отримувача – АТ «Креді Агріколь Банк», витрати по сплаті судового збору у розмірі – 1948 грн. 76 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі - 4000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 30.09.2026 року.

Суддя Пастернак І.А.