Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №344/14672/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №344/14672/26

Суддя: Пастернак І. А.

Справа № 344/14672/26

Провадження № 2/344/7102/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Павликівська Галина Миколаївна до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Павликівська Галина Миколаївна від імені та в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, просить визначити аліменти у розмірі – 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення ними повноліття.

Позов мотивує тим, що 08 грудня 2023 року Івано-Франківським міським судом видано судовий наказ по справі № 344/22908/23 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно.

За наказом суду від 08.12.2023 року він сплачує кошти в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення ними повноліття.

19.09.2025 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 .

Дружина є одинокою матір`ю трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв`язку з чим отримувала допомогу на дітей як одинока матір та державну соціальну допомогу як малозабезпечена сім`я.

Однак, після реєстрації шлюбу до сукупного доходу сім`ї включено заробіток позивача і рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 1542888356-2026-3 від 05.06.2026 року його дружині ОСОБА_9 відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї.

Наступним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 1542888356-2026-4 від 15.06.2026 року його дружині ОСОБА_9 також відмовлено у призначенні допомоги сім`ям з дітьми як одинокій матері, оскільки середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім`ї.

Крім того, на підставі рішення Івано-Франківського міського суду від 12.02.2024 року він сплачує аліменти на утримання ОСОБА_2 на період по догляду за малолітнім сином у розмірі по 2000,00 грн. до досягнення дитиною трирічного віку.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 03.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

19.08.2026 представником відповідача ОСОБА_2 – адвокатом Бойчуком Мирославом Йосиповичем подано відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в повному обсязі, мотивуючи тим, що Платник аліментів є фізично здоровим і працездатним, має можливість нести матеріальні витрати пов`язані з утриманням своїх дітей, біологічним батьком яких він є. Посилання ОСОБА_1 на те, що він зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 в якої є неповнолітні діти і через реєстрацію шлюбу вона втратила допомогу на дітей як одинока матір та соціальну допомогу як малозабезпечена сім`я не може заслуговувати на увагу, оскільки він не є їх батьком. Зазначає, що Позивач ОСОБА_1 ухиляється від сплати аліментів по Судовому Наказу, в результаті чого сума заборгованості по сплаті аліментів станом на 01.06.2026 року становила 183 545, 56 грн., про що свідчить розрахунок із сплати аліментів по виконавчому провадженню. Крім цього, син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 часто хворіє респіраторними захворюваннями (гостра інфекція верхніх дихальних шляхів, гострий бронхіт та ін.). Лікується амбулаторно. Потребує санаторно-курортного лікування.

28.08.2026 представником ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_1 подано відповідь на відзив, де зазначає що ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_5 та її діти є членами однієї сім`ї і той факт, що позивач не є біологічним батьком дітей своєї дружини, не нівелює його обов`язку піклуватися, в тому числі матеріально, про всіх членів своєї сім`ї. З моменту одруження позивача з ОСОБА_5 , у нього виникли обов`язки не тільки щодо своєї дружини, але й щодо інших членів сім`ї, зокрема її неповнолітніх дітей. Посилається на те, що саме такої позиції дотримується Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, у зв`язку з чим відмовили дружині позивача виплаті допомоги як малозабезпеченій сім`ї, так і допомоги як одинокій матері, про що свідчать долучені до позовної заяви відповідні рішення. Просить ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.

Дослідивши письмові матеріали, встановивши таким чином фактичні обставини справи, застосовуючи загальні засади цивільного законодавства – справедливість, добросовісність та розумність, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принцип неупередженості, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно копії судового наказу Івано-Франківського міського суду від 08.12.2023 року вирішено стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення ними повноліття.

Відповідно до копії рішення Івано-Франківського міського суду від 23.10.2024 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Малолітніх дітей залишено на проживання з матір`ю ОСОБА_2 .

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 12.02.2024 року вирішено стягувати з ОСОБА_1 аліменти в користь ОСОБА_2 на її утримання, на період догляду за малолітнім сином ОСОБА_4 щомісячно в розмірі 2 000 гривень, починаючи стягнення з 04.12.2023 року і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 19.09.2025 року Личаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 батьком є ОСОБА_11 , а матір`ю - ОСОБА_5 ,

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_9 батьком є ОСОБА_12 , а матір`ю - ОСОБА_5 .

Рішенням ПФУ №1542888356-2026-4 про призначення допомоги сім`ям з дітьми від 15.06.2026 ОСОБА_13 відмовлено в наданні допомоги на дітей одиноким матерям, тому що середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімума для сім`ї.

Рішенням ПФУ №1542888356-2026-3 про призначення допомоги сім`ям з дітьми від 05.06.2026 ОСОБА_13 відмовлено в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, тому що середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімума для сім`ї.

Згідно з розрахунку із сплати аліментів згідно судового наказу №344/22908/23 від 08.12.2023 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів станом на 01.06.2026 року сума коштів, яка підлягала стягненню – 185 023,06 грн, сума коштів, сплачених боржником/ стягнутих виконавцем – 1477,50 грн, сума заборгованості по сплаті аліментів – 183 545,56 грн.

Відповідно до копії виписки із медичної карти ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 дитина часто хворіє респіраторними захворюваннями. Лікується амбулаторно.

Згідно відповіді №3318653 від 15.09.2026 року з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих само зайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи за період з січня 2026 року по липень 2026 року ОСОБА_1 отримав 437 3640,16 грн. доходу, зокрема за місцем роботи Військова частина НОМЕР_2 за січень заробітна плата становить 120 691,03 грн., за лютий 3 123,29 грн, за березень 662,51 грн, за квітень 1 787,59 грн.; за місцем роботи Військова частина НОМЕР_3 за травень 21 528,76 грн., за червень 107 009,41 грн, за липень 120 697,58 грн. Крім того, позивач отримав дохід від АТ «ПУМБ» у січні 100,12 грн., у липні 101,24 грн., дохід від ТОВ «СПАРКТЕК» 101 грн, дохід від ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ» 10 538 грн, дохід від ТОВ «СІТІКОД» 30 870 грн та соціальну виплату від ОМС Департамент соціальної політики виконкому міської ради у розмірі 20 000 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачається, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Судом враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 4 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Стаття 182 СК України встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

З аналізу наведених норм слідує, що батьки мають рівні права та обов`язки відносно дітей і повинні забезпечити дитині умови для її повноцінного розвитку.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом збільшено або зменшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них.

Відповідно до рішення суду №345/32/19 від 23.01.2019, з позивача на користь відповідачки на утримання двох дітей стягуються аліменти в розмірі 1/3 частини від усіх доходів.

Необхідно зауважити, що Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України, навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.

Отже, із зазначених норм закону випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.

Тобто, при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, суд має з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у відповідному розмірі.

Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.

Відповідно до ч. 2 статті 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018 року у справі №343/860/17.

Отже, платник аліментів може бути звільнений за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами, у разі, якщо доведе суду наявність тяжкої хвороби або іншої обставини, що має істотне значення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч вимозі ч. 1 ст. 81 ЦПК України ні позивачем, ні його представником не подано жодного доказу нецільового витрачання відповідачкою аліментів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізично здоровою, працездатною особою, знаходиться на військовій службі у в/ч НОМЕР_3 та отримує грошове забезпечення щомісяця, а тому може виконувати обов`язок по утриманню дітей.

Позивач стверджує, що від 19 вересня 2025 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 . Дружина є одинокою матір`ю трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв`язку з чим отримувала допомогу на дітей як одинока матір та державну соціальну допомогу як малозабезпечена сім`я. Однак, після реєстрації шлюбу до сукупного доходу сім`ї включено заробіток позивача і рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 1542888356-2026-3 від 05.06.2026 року його дружині ОСОБА_9 відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї.

Судом встановлено, що позивач проходить службу у військовій частині НОМЕР_3 , отримує стабільний дохід, що спростовує його доводи про погіршення майнового стану та неспроможність сплачувати аліменти у визначено рішеннями суду розмірі. Сплата аліментів у розмірі 1/3 на двох дітей не є надмірним тягарем для позивача, якому залишається 2/3 частини від доходу, зменшення розміру аліментів не відповідає інтересам неповнолітніх дітей.

При цьому жодних нових доказів, які б свідчили про зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров`я після винесення судом рішення про призначення аліментів на утримання дітей призначених позивачем не надано. Крім того, позивач не надав доказів того, що діти його співмешканки, які, за його словами, перебувають на його матеріальному утриманні, не отримують аліментів від своїх батьків, оскільки відповідно до чинного законодавства саме рідні батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували зміну в бік погіршення його матеріального становища на час звернення до суду з зазначеними позовними вимогами, які б слугували підставами для зменшення розміру аліментів. Також, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про зміну обставин, які потягли за собою неможливість сплачувати позивачем аліменти на утримання дітей, у раніше визначеному судом розмірі.

Відтак, з огляду на наведені вище норми права, встановлені фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити за недоведеністю позивачем позовних вимог належними та допустимими доказами.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, ст.ст. 8, 180, 197 СК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Павликівська Галина Миколаївна до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 29.09.2026 року.

Суддя Пастернак І.А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua