Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №344/9365/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9365/26

Провадження № 2/344/5544/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Атаманюка Б.М.,

секретаря Солонинко С.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 15.05.2026 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 20.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.03.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про надання кредиту № 1530-0919.

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 28 900,00 грн.; строк кредитування – 300 днів; базовий період* – 14 днів; комісія за видачу кредиту - 20,00 % від суми кредиту; знижена % ставка – 0,90 % в день; стандартна % ставка – 1,00 % в день.

Станом на 27.03.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить - 135 425,40 гривень, а саме: - заборгованість за кредитом – 28 900,00 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами – 86 295,40 гривень; - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК – 14 450,00 гривень; - заборгованість по комісії – 5 780,00 гривень.

На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з позичальника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1530-0919 від 23.03.2025 р., в розмірі 135 425,40 гривень, з яких: - заборгованість за кредитом – 28 900,00 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами – 86 295,40 гривень; - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК – 14 450,00 гривень; - заборгованість по комісії – 5 780,00 гривень, та понесені судові витрати у розмірі 2662.40 грн..

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, подав до суду заяву в якій просив розглядати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Відповідач подала до суду відзив на позов, в якому заперечила щодо задоволення позову, посилаючись на те, що позивачем не підтверджено пересилання коштів на її картковий рахунок. Звертає увагу суду на те, що вона була дружиною військовослужбовця, який проходив службу у ЗСУ та загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 при захисті Батьківщини, а тому на неї поширюються пільги, встановлені Законом України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», та їй не повинні нараховуватися проценти за користування кредитами, які були нараховані в цей період та штрафні санкції (неустойка, штрафи, пеня). Крім того, вважає нараховані відсотки відповідно до ст.625 ЦК України незаконними, оскільки у період воєнного стану такі не нараховуються. Просила суд врахувати відзив по справі та відмовити у задоволенні позову.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 23.03.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про надання кредиту № 1530-0919. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 28 900,00 грн.; строк кредитування – 300 днів; базовий період* – 14 днів; комісія за видачу кредиту - 20,00 % від суми кредиту; знижена % ставка – 0,90 % в день; стандартна % ставка – 1,00 % в день.

Договір кредитної лінії укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Твердження відповідача про те, що позивачем не надано доказів перерахування кредитних коштів банком в сумі 28 900 грн. на її рахунок, спростовуються наявною в матеріалах справи довідкою ТзОВ ФК «Контрактовий Дім», з якої слідує, що ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 23.03.2025 року перерахувало на ім`я ОСОБА_1 на картку кредитні кошти в сумі 28 900 грн., згідно умов договору про надання кредиту № 1530-0919.

Відтак, суд вважає, що позивачем доведено факт укладення договору про надання кредиту № 1530-0919 між між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 , який підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

Згідно розрахунку заборгованість ОСОБА_1 станом на 27.03.2026 року становить - 135 425,40 гривень, а саме: - заборгованість за кредитом – 28 900,00 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами – 86 295,40 гривень; - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК – 14 450,00 гривень; - заборгованість по комісії – 5 780,00 гривень.

Суд погоджується з розрахунком позивача щодо заборгованості за тілом кредиту, оскільки така нарахована згідно з умовами договору, та узгодженні відповідачем при укладенні вказаного договору. А тому вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача відсотків, які нараховані по 625 ст. ЦК України у розмірі – 14 450,00 гривень, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі№910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23(провадження № 61-8279св23), дія п.18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення відсотків, які нараховані по 625 ст. ЦК України у розмірі – 14 450,00 гривень, слід відмовити, оскільки така нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.

Щодо посилання відповідачки на звільнення її від нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, як дружини військовослужбовця, суд зазначає наступне.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Так, в статтях 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей за якими - військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року по теперішній час.

З моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014 в Україні настав особливий період, скасування особливого періоду буде здійснено окремим Указом Президента України «Про демобілізацію» після стабілізації обстановки на сході України; на момент подання позову в Україні діяв особливий період.

Національним Банком України дано роз`яснення стосовно перегляду умов кредитних договорів позичальників-військовослужбовців, а саме роз`яснено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації», який набрав чинності з 8 червня 2014 року, внесено доповнення до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до яких не підлягають нарахуванню штрафні санкції, пені за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами й організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду

Пункт 3 Прикінцевих положень зазначеного Закону передбачено поширення дії, зокрема підпункту 3 п. 4 розділу І цього Закону на військовослужбовців із початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Статтею 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, виданого 04.02.2023 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 04.02.2023 року, про що складено відповідний актовий запис №190.

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_2 від 20.05.2025 року ОСОБА_2 перебував на військовій службі з 10.05.2025 року.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, довідки про причину смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , загинув при захисті Батьківщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з 10.05.2025 року (з моменту початку служби її чоловіка), а саме із вказаної дати не може застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій і пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також у неї відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом та комісії.

З врахуванням зазначеного, суд вважає за доцільне здійснити розрахунок процентів за користування кредитними коштами, та стягнути із відповідача у користь позивача – 13 872 гривень процентів за період з 23.03.2025 по 09.05.2025 року (48 днів, 28900*1%*48).

Таким чином, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_1 на користь ««УкрКредитФінанс» заборгованість за кредитним договором №1530-0919 від 23.03.2025 р., в розмірі 42772 гривень, з яких: - заборгованість за тілом кредиту – 28 900,00 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами – 13 872 гривень.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 гривень.

Оскільки, суд частково задовольняє вимоги на суму 42772 гривень, що становить 31,58 % від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 840,79 гривень.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 524, 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 288-289 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««УкрКредитФінанс» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407; ЄДРПОУ-38548598), заборгованість за кредитним договором №1530-0919 від 23.03.2025 р., в розмірі 42 772 (сорок дві тисячі сімсот сімдесят дві) грн..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««УкрКредитФінанс» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407; ЄДРПОУ-38548598), витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 79 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ««УкрКредитФінанс», м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407; ЄДРПОУ-38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 .

Рішення виготовлено та підписано 28.09.2026.

Суддя Богдан АТАМАНЮК