Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №754/7597/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Суд: Галицький районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №754/7597/26

Суддя: ОСТРОВСЬКА Н. І.

Єдиний унікальний номер 754/7597/26

Номер провадження 2/341/1138/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року місто Галич

Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Островська Н. І., за участю секретаря судового засідання Гомерди Г.М., розглянувши позовну заяву ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредит -Капітал» (юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус. 28) до ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,

встановив:

28.04.2026 представник позивача Усенко М.І. звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 40 221,5 гривень та судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що 09.06.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 6360502. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 10 300,00 грн.ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим в нього утворилася заборгованість у розмірі 40 221,5 грн., що складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10 300,00 грн., заборгованості за сумою відсотків в розмірі 28 891,50 грн., заборгованості за комісією за видачу кредиту 1 030,00 грн.

Оскільки відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 08.07.2026 цивільну справу направлено за підсудністю до Галицького районного суду Івано-Франківської області.

Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 20.08.2026, вищевказану справу передано судді Островській Н. І.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 20.08.2026 року залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

25.08.2026 представник позивача скерував до суду заяву про усунення недоліків, просив прийняти позовну заяву до розгляду, розгляд справи здійснювати без участі представника позивача.

Ухвалою суду від 25.08.2026 відкрито провадження в спрощеному порядку .

Заяв та клопотань по справі від учасників процесу до суду не надходило.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовних вимогах просив розглянути справу за відсутності представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», на задоволенні позовних вимог наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, поштове повідомлення повернулось з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У Постанові від 01.12.2023у справі № 591/4832/22,провадження № 61-10261св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22 березня 2024 року у cправі № 922/1648/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 27.02.2023 у справі №909/548/16(909/947/20).

У строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подав, будь-яких інших клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 09.06.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 6360502 шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною цього Договору (а. с. 10-15).

За умовами вказаного кредиту сторони передбачили, що кредит надається строком на 97 днів з дати його отримання; пільговий період 7 днів, поточний період 90 днів; дата остаточного погашення заборгованості 14.09.2023.

ОСОБА_1 підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «J99598», а ТОВ «МІЛОАН» 09.06.2023 року перерахувало суму кредиту в розмірі 10 300,00 грн. на вказану ОСОБА_1 платіжну картку 5355-28ХХ-ХХХХ-3683, що підтверджується платіжним дорученням № 102507321 (а. с. 18 зворотна сторона).

ОСОБА_1 підписав договір від 09.06.2023 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором " J99598" (а. с. 17). Як наслідок, сторони погодили наступні умови договору: сума кредиту 10 300,00 грн., строк кредитування – 97 днів, що складається з пільгового періоду 7 днів та поточного періоду 90 днів; дата остаточного погашення заборгованості 14.09.2023; комісія за надання кредиту 1 030,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту; проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1 081,50 грн., які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 27 810,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідно до розрахунку про стан заборгованості та виписки з особового рахунка за кредитним договором № 6360502 від 09.06.2023 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 40 221,5 грн., що складається: із заборгованості по кредиту в розмірі 10 300,00 грн, заборгованості по процентам в розмірі 28 891,50 грн., комісії за надання кредиту 1 030,00 грн. (а. с. 19-20).

24.12.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №110-МЛ, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників (а. с. 20 на зворотній стороні-21).

Відповідно до Акта приймання-передачі реєстру боржників від 24.12.2024 року до договору факторингу №110-МЛ від 24.12.2024 року, перейшло право вимоги до 1121 боржників на загальну суму заборгованості (а. с. 30 на зворотній стороні).

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 110-МЛ від 24.12.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 в розмірі 40 221,50 грн. (а. с. 32).

Отже, до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» відповідно до укладеного договору факторингу №110-МЛ від 24.12.2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 6360502 у сумі 40 221,50 грн., з яких: заборгованість по кредиту в розмірі 10 300,00 грн, заборгованість по процентам в розмірі 28 891,50 грн., комісія за надання кредиту 1 030,00 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, заборгованість за кредитним договором № 6360502 від 09.06.2023 згідно з розрахунком позивача становить 40 221,50 грн.

З відповіді акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 до якого було емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_2 , а також 09.06.2023 на вищезазначений рахунок переведено грошові кошти в розмірі 10 300,00 грн.

Відповідач не скористався процесуальним правом передбаченим статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надав до суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.

В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону Україну «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Суд встановив, що проценти за користування кредитом нараховані позивачем в межах строку кредитування, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач доказів погашення суми кредиту за кредитним договором та процентів за користування ним суду не надав, а також не надав доказів щодо неправильності або необґрунтованості наданого позивачем розрахунку.

Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором в розмірі 39 191,50 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення комісії за надання кредиту суд зазначає наступне.

За умовами кредитного договору № 6360502 від 09.06.2023 року передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 1 030,00 грн.

Зазначеним договором передбачено, що позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та відповідно, укладає договір. Позичальник підтверджує ознайомлення з інформацією, передбаченою законодавством України, зокрема ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг

В свою чергу, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Аналізуючи умови даного кредитного договору, суд дійшов висновку про правомірність дій товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов`язкових платежів.

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення комісії в сумі 1 030,00 грн. за договором № 6360502 підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частинами 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Вказані витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат на професійну (правничу) допомогу позивачем надано суду: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, укладений з АО «Апологет», акт наданих послуг № Д/19875 від 09.03.2026 року, детальний опис наданих послуг до акту № Д/19875 від 09.03.2026 року за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року. Відповідно до вказаних документів загальна сума витрат на надання професійної (правничої) допомоги склала 8 000,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує постанову ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, за змістом якої у розумінні положень частини п`ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Отже суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, за відсутності клопотання іншої сторони, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 207, 526, 530,1048,1049,1054,1055 ЦК України, керуючись ст.141, 263-265, 279, 282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит -Капітал» (юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус. 28) заборгованість за кредитним договором у розмірі 40 221,50 грн., з яких: 10 300,00 грн. - заборгованість за кредитом, 28 891,50 грн. - заборгованість за процентами, 1 030,00 грн. - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит -Капітал» (юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус. 28) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та 8 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua