Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №216/5766/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №216/5766/26

Суддя: КУЗНЕЦОВ Р. О.

Справа № 216/5766/26

провадження 1-кп/216/895/26

ВИРОК

іменем України

29 вересня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань приміщення суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12026046230000160 від 07.07.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянки України, яка має вищу освіту, перебуває у зареєстрованому шлюбі, є особою з інвалідністю ІІ групи, на утриманні будь-яких осіб не має, зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , контактний телефон НОМЕР_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду кримінального провадження встановлено, що 24 червня 2026 року, о 18 год. 00 хв. ОСОБА_4 знаходилась на вулиці поблизу другого під`їзду будинку АДРЕСА_2 , де між нею та потерпілою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ґрунті раптово-виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій. Діючи умисно, реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливі суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання ОСОБА_4 , знаходячись з потерпілою на вулиці, на вказаній ділянці місцевості, стоячи навпроти останньої, своєю правою рукою, в якій стискала мобільний телефон, нанесла чотири удари в область правої вилиці потерпілої, внаслідок чого потерпілій спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця овальної форми блідосинюшного кольору з нечіткими контурами на нижньому повіці правого ока з розповсюдженням на виличну область та набряк м`яких тканин в виличній області праворуч, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №1094 від 14 липня 2026 року, за своїм характером, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше шести днів (відповідно до п. 2.3.5 «Правил судовомедичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995).

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинила умисне легке тілесне ушкодження, тобто вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 винним себе визнала повністю й пояснила, що за обставин, викладених в обвинувальному акті вчинила даний кримінальний проступок, зокрема, обвинувачена пояснила: потерпіла є її сусідкою. 24.06.2026, ввечері виник конфлікт з потерпілою через собаку, яку потерпіла викрала. Вдарила потерпілу декілька разів кулаком в обличчя. У вчиненому обвинувачена щиро покаялася, осудивши свої дії та усвідомивши суспільну небезпечність вчиненого діяння.

У зв`язку із безсумнівним та добровільним, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то ні било сторони, визнанням у повному обсязі ОСОБА_4 своєї вини в інкримінованому їй органом дізнання кримінальному проступку (повідомленій підозрі), погодженні з кваліфікацією вчиненого нею діяння, підтвердженням нею його фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо них з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням, роз`ясненого судом положення частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, а саме, що у випадку визнання ними змісту даних фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутністю їх заперечень проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються, суд ухвалив дослідити докази, обмежившись показами обвинуваченої та письмовими доказами, що характеризують її особу.

Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні, у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 доведена повністю, а дії її відповідають складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і правильно кваліфіковані як умисне легке тілесне ушкодження, у зв`язку із чим, обвинувачена підлягає кримінальному покаранню.

Вивчаючи особу винної шляхом з`ясування стану її здоров`я, поведінки до вчинення кримінального проступку, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_4 на момент вчинення кримінального проступку раніше не судима, має вищу освіту, перебуває у зареєстрованому шлюбі, є особою з інвалідністю ІІ групи, на утриманні малолітніх неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, за медичною допомогою до лікаря-психіатра та до лікаря-нарколога не зверталася.

Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, суд виходить з класифікації кримінальних правопорушень, особливостей та обставин його вчинення й приходить до висновку, що обвинуваченим вчинено кримінальний проступок.

До обставин, які пом`якшують покарання і встановлені у даній кримінальній справі, суд відносить щире каяття.

Обговорюючи питання про міру покарання відносно ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального праоворушення, а також особу обвинуваченої, її майновий стан і обставину, яка пом`якшує її покарання, наведену судом вище у вироку, у зв`язку з чим, враховуючи санкцію ч. 1 ст. 125 КК України, приходить до висновку про доцільність призначення покарання у вигляді штрафу, оскільки саме таке покарання, сприятиме її виправленню і попередженню вчиненню нових кримінальних правопорушень, а також буде необхідним і достатнім.

На підставі викладеного, керуючись статтями 53, 65, 66, 125 ч. 1 Кримінального кодексу України, статтями 349, 369-376, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у вигляді штрафу, у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510,00 грн (п`ятсот десять гривень).

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, її захиснику та прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Вирок ухвалено, виготовлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя ОСОБА_7

Оригінал: reyestr.court.gov.ua