Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №216/8110/21 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/8110/21

провадження 2-а/216/3/26

РІШЕННЯ

іменем України

29 вересня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Цимбалістенко О.В.,

за участі секретаря судового засідання Таганської Є.Р.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Суть справи

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Департаменту патрульної поліції в особі полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови серії ЕАО № 5083075 від 28 листопада 2021 року, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, мотивуючи тим, що постанова є незаконною, необґрунтованою, винесення з порушенням законодавства, що належних та допустимих доказів вчинення останнім інкримінованого адміністративного правопорушення не надано. Обґрунтовуючи свою позовну заяву позивач зазначив, що він не керував транспортним засобом Skoda Octavia А5, реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Алмазна, 29 в м. Кривому Розі 28 листопада 2021 року, а перебував в салоні автомобіля. Відтак вимога працівника поліції по відношенню до нього щодо пред`явлення водійського посвідчення та реєстраційного документа на транспортний засіб є протиправною.

Ухвалою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В. від 10.01.2022 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В. від 25.01.2022 прийнято позов до розгляду, та відкрито провадження у справі.

09 березня 2022 року представник відповідача Краснов К. звернувся до суду з відзивом на позов. Як на підставу заперечень посилався на те, що 28.11.2021 по вул. Алмазна, 29 в м. Кривому Розі було помічено транспортний засіб Skoda Octavia А5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій якого в темну пору доби здійснював рух не перемкнувши світло фар не менш ніж за 250 м до зустрічного транспортного засобу. Після цього, було зупинено автомобіль, інспектор Мироненко Д.О. підійшов до автомобіля на місці водія сидів позивач, представився згідно п. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», повідомив про причину зупинки, та відповідно до п. 12 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» попросив пред`явити водійське посвідчення, реєстраційний документ на транспортним засіб, однак позивач відмовився виконувати законну вимогу поліцейського.

Факт керування позивача автомобілем зафіксовано на відеозаписі із нагрудного відеореєстратора поліцейського. Після з`ясування всіх фактичних даних було встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, позивачу було роз`яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, після чого винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 425 грн. Враховуючи викладене просив суд відмовити позивачу в позові.

Ухвалою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В. від 14.06.2022 зупинено провадження у справі до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України.

Після повторного автоматизованого розподілу справи, ухвалою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Цимбалістенко О.В. від 17.01.2025 прийнято до провадження справу, поновлено провадження у справі, та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Фактичні обставини встановлені судом

Судом встановлено, що 28 листопада 2021 року, ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 126 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн за те, що він 28.11.2021 по вул. Алмазна, 29 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області керуючи транспортним засобом марки Skoda Octavia А5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на законну вимогу працівника поліції не пред`явив для перевірки водійське посвідчення та реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п. 7.4а ПДР України.

ОСОБА_1 не визнавши факту керування транспортним засобом, та порушення ним зазначених у постанові Правил дорожнього руху, вважаючи неправомірним притягнення його до адміністративної відповідальності, звернувся до суду з позовною заявою про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Із оглянутого судом відеозапису з нагрудного відеореєстратора з місця події, не встановлено факту керування позивачем транспортного засобу Skoda Octavia А5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зафіксовано лише рух автомобіля, його зупинку, та спілкування з позивачем не в салоні автомобіля, а на вулиці. Під час спілкування з працівниками поліції позивач пояснював, що він не водій транспортного засобу.

Мотиви суду та застосовані норми права

До даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII, Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII, норми Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» від 10.10.2001 №1306.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), поліція відповідно до покладених на неї завдань зокрема регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти.

В разі відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт порушення, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII передбачено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Також статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою:

1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що положення Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, при цьому матеріалами справи встановлено, що єдиним доказом вчинення адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху, однак вона є предметом спору між сторонами.

При цьому, суд наголошує, що будь які сумніви трактуються на користь особи.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Натомість притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відтак, з огляду на відсутність належних доказів допущення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 126 КУпАП, притягнення позивача до адміністративної відповідальності є неправомірним.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства у справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011 року - суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕАО №5083075 - є протиправною.

Як наслідок, зазначена постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП - закриттю.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 15, 77, 241-244, 246, 251, 255, 286, 295 КАС України, ст.283 КУпАП, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАО № 5083075 від 28 листопада 2021 року складену старшим лейтенантом ППП в м. Кривий Ріг УПП Дніпропетровської області Мироненком Денисом Олександровичем, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції в особі полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ: 40108646, місце розташування: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Рішення суду складено 29 вересня 2026 року.

Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО