Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №216/5466/24 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/5466/24

провадження №2/216/345/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

21 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді Чирського Г.М.,

за участю: секретаря судового засідання Смолдирева М.Є., позивача – ОСОБА_1 , представника позивача – адвоката Морозова Є.Є., представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу №8 у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про встановлення факту постійного проживання на території України, визнання права на набуття громадянства України та проведення паспортизації, -

ВСТАНОВИВ:

До Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 із відповідним позовом до відділу №8 у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про встановлення факту постійного проживання на території України, визнання права на набуття громадянства України та проведення паспортизації. В обґрунтування позову зазначено, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, про що 02 жовтня 1963 року було складено відповідний актовий запис №1737. З народження позивачка постійно проживала на території України, в м. Кривий Ріг, зокрема в період з 01.09.1971 по 30.06.1979 вона навчалася у Криворізькій гімназії №10 Криворізької міської ради. 27 травня 1983 року Жовтневим РВВС м. Кривого Рогу на ім?я ОСОБА_1 (російською мовою - ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлено та видано паспорт громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_1 . З метою отримання завіреної копії заяви про видачу паспорту громадянина України колишнього СРСР зразка 1974 року позивачка звернулася до Покровського відділу у м. Кривому Розі ГУДМС у Дніпропетровській області, який є володільцем відповідних обліків, однак, їй було повідомлено, що заява про видачу паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року це є документ службового користування.

Позивачка стала матір?ю восьми дітей. 3 80-х років вона була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, листом Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради повідомлено, що згідно з відомостями, що містяться в архівній картотеці з реєстрації місця проживання осіб, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 по 08.02.2001. Дата реєстрації за вищевказаною адресою відсутня.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 21 березня 1996 року у справі №2-522 було, зокрема ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку м. Кривого Рогу, що мешкає в АДРЕСА_2 позбавлено батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , синів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та стягнуто аліменти в розмірі частки з усіх видів заробітку, але не менше 25% мінімальної заробітної плати, починаючи з 24.01.1996 року, до повноліття.

В подальшому, вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.07.1997 позивачку було засуджено за ст.114 КК України в редакції від 28.12.1960 року за ухилення від сплати аліментів на утримування дітей, до 6 місяців позбавлення волі в колонії поселенні для осіб, які вчинили умисний злочин. 3 13.09.1997 по 14.01.1998 вона відбувала покарання у ДУ «Покровський виправний центр (№79)». Вибула за адресою: Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Желябова, 15/1.

Також, вироком Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.10.1998 позивачку було засуджено за ч.2 ст.140 КК України в редакції 1960 року до 01 року 06 місяців позбавлення волі в ІТК загального режиму. З 27.05.1998 по 17.02.1999 позивачка перебувала у ДУ «Криворізька установа виконання покарань (N?3)», потім 17.02.1999 вибула до ДУ «Збаразька виправна колонія (№63)».

Позивачка в подальшому займалася збором відповідних документів, 16.07.2024 листом відділу №8 у м. Кривому Розі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області їй в черговий раз рекомендовано звернутися до районного суду для отримання рішення суду про встановлення особи та належності до громадянства України. Отже, позивачка так і не змогла отримати паспорт громадянина України, відсутність якого виключає можливість належної та безперешкодної реалізації нею ряду прав: на трудову діяльність, пенсійне та медичне забезпечення, отримання соціальних виплат та інших гарантій держави, тощо.

Метою встановлення даного факту є встановлення належності до громадянства України та подальшого отримання паспорту громадянина України. Вказане й стало підставою для звернення до суду із позовом у якому позивач просила встановити факт її постійного проживання станом на 24 серпня 1991 року на території України.

Ухвалою суду від 09.09.2024 року зазначений позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі. (а.с. 43-44).

Ухвалою суду від 24.10.2024 року матеріали справи були передані за підсудністю до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. (а.с. 78-79).

18.02.2025 року цивільна справа ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.12.2024 року повернута до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області як помилково направлена. (а.с. 85).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025 року справу розподілено та передано на розгляд головуючому судді Чирському Г.М.

Ухвалою судді від 20.02.2025 року справу прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 25.09.2025 року за клопотанням позивача витребувано від відділу № 10 у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області копію заяви про видачу паспорта (форма №1) громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року (Постанова Ради Міністрів СРСР від 28 серпня 1974 року № 677 «Про затвердження положення про паспортну систему в СРСР») на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

30.09.2025 року представником позивача надіслано заяву про допит свідків.

09.10.2025 року на електронну пошту суду, з подальшим направленням поштовим в`язком, відділом № 10 у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на виконання ухвали суду про витребування доказів надіслано копії документів.

15.09.2026 року представником позивачки, адвокатом Морозовим Є.Є. подано клопотання про доручення до матеріалів справи копії адвокатського запиту № 198 від 07.09.2026 до Архівного відділу виконкому Криворізької міської ради та відповіді на запит №12/25-01/447 від 14.09.2026.

Також 15.09.2026 року надіслано клопотання, згідно змісту якого позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Морозов Є. Є. відмовляються від допиту інших свідків у зв`язку з неможливістю забезпечення їхньої явки до судового засідання.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник ГУ ДМС у Дніпропетровській області, заступник начальника Відділу № 8 у м. Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області Реутова І. у судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити, з підстав не доведення позивачкою факту заявлених вимог.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 , суду пояснила, що є сусідкою ОСОБА_1 і знає її ще змалечку. Підтвердила, що ОСОБА_1 проживала по АДРЕСА_1 ще з часів Радянського Союзу.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_12 пояснила, що знає позивачку з дитинства, проживали поруч та ходили до школи № 10. Підтвердила, що ОСОБА_1 проживала з дитинства по АДРЕСА_1 разом з бабусею та дідусем, в тому числі, момент серпня 1991 там і жила.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень статті 315 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В узагальненні судової практики Верховного суду України "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" роз`яснено, що суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року (проголошення незалежності України) або станом на 13 листопада 1991 року (набрання чинності Законом № 2235-ІІІ).

Реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року, який має юридичне значення.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, про що 02 жовтня 1963 року було складено відповідний актовий запис №1737, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.01.2023 року.

Згідно копії листа-інформації Криворізької гімназії №10 Криворізької міської ради №307 від 01.09.2023 та витягу з Книги обліку і видачі свідоцтв про восьмирічну освіту середньої школи №10 м. Кривого Рогу, вбачається, що ОСОБА_1 в період з 01.09.1971 по 30.06.1979 навчалася у Криворізькій гімназії №10 Криворізької міської ради.

Відповідно відповіді ГУ ДМС у Дніпропетровській області №1201.4.1-11693/12.2-23 від 12.06.2023, наданої на адвокатський запит, повідомлено, що 27 травня 1983 року Жовтневим РВВС м. Кривого Рогу на ім?я ОСОБА_1 (російською мовою - ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлено та видано паспорт громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_1 . Згідно вказаної заяви для отримання паспорту (Форма №1) ОСОБА_1 (російською мовою - ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 27.05.1983 року проживала за адресою: АДРЕСА_3 . У вказаному документі 08.09.1988 року вклеєна друга фотокартка заявниці, про що мається відмітка Центрально-Міського РВВС.

З метою отримання завіреної копії заяви про видачу паспорту громадянина України колишнього СРСР зразка 1974 року рекомендовано звернутися до Покровського відділу у м. Кривому Розі ГУДМС у Дніпропетровській області, який є володільцем відповідних обліків.

Листом Покровського відділу у місті Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області (зараз - відділ №10 у м.Кривому Розі) №1227-1248/000234-23 від 22.06.2023 на адвокатський запит повідомлено, що заява про видачу паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року - це є документ службового користування, відповідно до ст.21 ЗУ «Про інформацію» та ст.9 ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

Позивачкою зазначено, що у зв?язку з відсутністю в неї освіти, починаючи з 1986 року вона ніде не працювала. Водночас, вона стала матір?ю восьми дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , синів ОСОБА_14 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , сина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Зі слів позивачки, з 80-х років ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, згідно листа Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради вих.№12/02-01-22/1032 від 24.04.2023 повідомлено, що згідно з відомостями, що містяться в архівній картотеці з реєстрації місця проживання осіб, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 по 08.02.2001. Дата реєстрації за вищевказаною адресою відсутня.

Також, з доданих матеріалів вбачається, що рішенням Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 квітня 2010 року у цивільній справі №2-1421/2010 рік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженку м. Кривого Рогу, проживаючу в АДРЕСА_1 , позбавлено батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ; стягнуто з ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання малолітнього ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_12 до його повноліття, на користь дитячої установи або на користь опікуна, кому буде передана дитина відповідно до чинного законодавства, починаючи стягнення з 16 березня 2010 року.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 21 березня 1996 року у справі №2-522 було, зокрема ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку м. Кривого Рогу, що мешкає в АДРЕСА_2 позбавлено батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , синів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та стягнуто аліменти в розмірі частки з усіх видів заробітку, але не менше 25% мінімальної заробітної плати, починаючи з 24.01.1996 року, до повноліття.

Вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.07.1997 ОСОБА_1 було засуджено за ст.114 КК України (в редакції від 28.12.1960: ст.114 Ухилення від сплати аліментів на утримування дітей) до 6 місяців позбавлення волі в колонії поселенні для осіб, які вчинили умисний злочин.

Згідно копії листів Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №5-5544 від 30.08.2023 та ДУ «Покровський виправний центр (№79) № 79/5-3236 від 08.09.2023 вбачається, що з 13.09.1997 по 14.01.1998 позивачка відбувала покарання у ДУ «Покровський виправний центр (№79)». Вибула за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Желябова, 15/1.

Також, вироком Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.10.1998 ОСОБА_1 було засуджено за ч.2 ст.140 КК України до 01 року 06 місяців позбавлення волі в ІТК загального режиму.

Згідно копії листа-повідомлення Центрально-Міського районного відділу в м. Кривий Ріг ГУ ДМС у Дніпропетровській області №1231-248/1231-20 від 23.01.2020 - з 27.05.1998 по 17.02.1999 ОСОБА_1 перебувала у ДУ «Криворізька установа виконання покарань (№3)», потім 17.02.1999 вибула до ДУ «Збаразька виправна колонія (№63)».

Зі змісту позову слідує, що у зв?язку з асоціальним способом життя, на початку 2000 років, позивачка ОСОБА_1 втратила паспорт громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року та тривалий час мешкала без офіційного документу, який посвідчує її особу, з питання поновлення даного документу не зверталася. В подальшому позивачка стала на шлях виправлення та з 2020 року почала займатись вирішенням питання отримання паспорта громадянина України.

Так, у 2020 році ОСОБА_1 зверталася до Центрально-Міського районного відділу в місті Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області з метою отримання паспорту громадянина України. Однак, як вбачається з повідомлення №1231-248/1231-20 від 23.01.2020 позивачу відмовлено у видачі паспорту та рекомендовано звернутися до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області для встановлення юридичного факту проживання (постійного проживання) на території України станом на 24.08.1991 та процедури встановлення особи.

Згідно копії Акту про фактичне проживання від 19.04.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_4 з березня 2022 року до теперішнього часу.

Згідно листа відділу №8 у м. Кривому Розі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 16.07.2024 ОСОБА_1 було рекомендовано звернутися до районного суду для отримання рішення суду про встановлення особи та належності до громадянства України.

Представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Морозовим Є. Є., з метою отримання відомостей та, за наявності, копій документів, що перебувають на зберіганні в архіві та можуть підтвердити факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року, було направлено адвокатський запит № 198 від 07.09.2026 до Архівного відділу виконкому Криворізької міської ради. Однак отримана відповідь від Архівного відділу виконкому Криворізької міської ради №12/25-01/447 від 14.09.2026 не дала можливості підтвердити зазначений факт, оскільки відповідні відомості в архівних документах відсутні, а документи, які потенційно могли б містити необхідну інформацію, знищені у зв`язку із закінченням встановлених строків їх зберігання.

Отже, позивачка не отримала паспорт громадянина України, відсутність якого виключає можливість належної та безперешкодної реалізації нею ряду прав.

Встановленим фактам відповідають правовідносини, що виникають з права особи на встановлення належності до громадянства України.

Так, листом Верховного суду України від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», роз?яснено, що у порядку ЦІК України суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України.

Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ЦПК України та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року. Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, який має юридичне значення, оскільки належність та набуття громадянства України встановлюються на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов?язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Отже, встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України «Про громадянство України» є підставою для набуття громадянства України.

Статтею 4 Конституції України встановлено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Питання встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедури подання цих документів та провадження за ними врегульовано Конституцією У країни, законами України, указами Президента України, міжнародними договорами України.

Основними нормативно-правовими актами з питань громадянства України є Закон України «Про громадянство України» та Указ Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», яким затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

Саме Законом України «Про громадянство України» передбачені питання належності до громадянства України (ст.3 Закону), а також набуття громадянства України як один з видів належності (ст.ст.6-15 Закону). Підстави набуття особою громадянства України визначаються індивідуально, залежно від її місця народження, походження, проживання, родинних зв?язків.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про громадянство України», громадянство України - правовий зв?язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов?язках. Громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України, спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи. Виконання функцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства Указом Президента України покладено на Державну міграційну службу України та її територіальні органи.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Закону України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Стаття 1 Закону України «Про громадянство України» дає чітке визначення поняттям «безперервне проживання на території України» та «проживання на території України на законних підставах», а саме: безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів; проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні. Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливе встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України, Законом не передбачено.

Відповідно до ч.1, ч.7 ст.8 Закону України «Про громадянство України», Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215/2001 (зі змінами та доповненнями), на набуття громадянства України за територіальним походженням має право особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов?язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України. Для набуття громадянства за територіальним походженням не є обов?язковою умова про не перебування особи в іноземному громадянстві. Його може набути й іноземець, який узяв зобов?язання припинити іноземне громадянство.

Датою набуття громадянства України у передбачених цією статтею випадках є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

З аналізу наведеного слідує, що однією з умов набуття громадянства України за територіальним походженням є факт народження або постійного проживання до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», самого заявника або близького родича.

У п.п.7, 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, або проживання в Україні станом на 13 листопада 1991 року, для оформлення набуття громадянства України відповідно до ст.8 Закону України «Про громадянство України» та встановлення належності до громадянства України відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України» подається відповідне рішення суду.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, з урахуванням фактично встановлених обставин справи та наданих сторонами доказів, суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 звернулася до суду з метою встановлення факту її постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, що має юридичне значення для оформлення громадянства України та отримання паспорта громадянина України.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України та ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Суд бере до уваги показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які стверджували про постійне проживання ОСОБА_1 на території України, зокрема, на момент 24.08.1991 року, за адресою: АДРЕСА_1 .

27 травня 1983 року Жовтневим РВВС м. Кривого Рогу на ім?я ОСОБА_1 (російською мовою - ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлено та видано паспорт громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_1 . Згідно вказаної заяви для отримання паспорту (Форма №1) ОСОБА_1 (російською мовою - ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 27.05.1983 року проживала за адресою: АДРЕСА_3 .

Відомостей про те, що позивач протягом часу, починаючи із 1991 року залишала територію України, матеріали справи не містять. Разом з тим, зазначені позивачем докази жодним чином не спростовані відповідачем відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

З огляду на викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, а вимоги ґрунтуються на вимогах закону, суд вважає доведеним факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , постійно проживала станом на 24 серпня 1991 року на території України.

Позивач у інший спосіб не може довести факт свого постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України - 24 серпня 1991 року, аніж звернення до суду.

Враховуючи вищенаведені обставини, обсяг наданих позивачем доказів, доведеність факту народження ОСОБА_1 на території України, а саме: у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, Україна, доведеність постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та на підставі усіх наявних доказів у їх сукупності підлягає задоволенню. в цій частині

Між тим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог про визнання за ОСОБА_1 право на набуття громадянства України та документування паспортом громадянина України, оскільки для документування паспортом громадянина України достатньо встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України - 24 серпня 1991 року. Відтак вказана вимога є безпідставною.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак позивачка у позові прохала судові витрати залишити за нею.

Керуючись ст. ст. 5-8, 10,11, 12,13,81,141, 263-265, 280-282, 259 ч.6 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України, визнання права на набуття громадянства України та проведення паспортизації - задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка народилася у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, Україна, з моменту народження та станом на 24 серпня 1991 року - на території України.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.09.2026 року.

Суддя Г.М. Чирський