Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №216/4276/23 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4276/23

провадження 2/216/148/26

РІШЕННЯ

іменем України

25 вересня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Цимбалістенко О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

представника позивача - адвоката Пшиченка Ю.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Пантелєєва О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТВВ Будсервіс» до ОСОБА_1 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 про відшкодування вартості майна у зв`язку з неможливістю його повернення, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2023 представник позивача – адвокат Пшиченко Ю.В. звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування вартості майна у зв`язку з неможливістю його повернення та просив стягнути з відповідача 230 382 грн 18 к.

02.10.2023 ухвалою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.

15.01.2024 представник позивача – адвокат Пшиченко Ю.В. звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог, у якій просив стягнути з відповідача 169 309 грн 60 к.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги представник позивача посилається на те, що позивачу належав транспортний засіб ЗІЛ 133 ГЯ автокран - ДО 10Т-С 1988 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1 , який 02.12.2014 був відчужений відповідачу ОСОБА_1 , на підставі довіреності, що була визнана недійсною рішенням Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг від 10.05.2019. Крім того, зазначеним рішенням суду було зобов`язано відповідача ОСОБА_1 повернути транспортний засіб позивачу товариству з обмеженою відповідальністю «ТВВ Будсервіс». Однак відповідач рішення суду не виконав, не повернув позивачу спірний транспортний засіб, натомість знищив його. Відповідно до висновку експерта середня ринкова вартість транспортний засіб ЗІЛ 133 ГЯ автокран - ДО 10Т-С 1988 року випуску становить 169 309 грн 60 к, які він і просить стягнути з відповідача посилаючись на ч.2 ст. 1213 ЦК України.

Ухвалою від 25 березня 2024 року прийнято до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТВВ Будсервіс» про зменшення позовних вимог та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ФОП ОСОБА_4 .

Ухвалою від 20 травня 2025 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача – адвокат Пшиченко Ю.В. у судовому засіданні змінені позовні вимоги про стягнення з відповідача 169 309 грн 60 к. просив задовольнити в повному.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Пантелєєв О.В. в судовому засіданні заперечували проти позову, просили суд відмовити у його задоволенні з підстав викладених у відзиві на позові. Крім того адвокат Пантелєєв О.В. просив суд визнати недопустимим доказом висновок судового експерта ОСОБА_5 , яким була визначена середня ринкова вартість автокрана ЗІЛ 133 ГЯ ДО 10Т-С 1988 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1 та прийняти до уваги, що позивачем не надано доказів на підтвердження перебування транспортного засобу на балансі.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача – адвокат Пантелєєв О.В. зазначив, що ОСОБА_1 діяв як добросовісний набувач і нічого не повинен відшкодовувати позивачу. Зазначає, що на час придбання ОСОБА_1 спірного транспортного засобу той перебував у неробочому стані і дізнавшись про вартість його відновлення відповідач у 2014 році здав ЗІЛ 133 ГЯ автокран на металобрухт де його було вже фізично знищено.

Разом з тим, допитаний в судовому засідання як свідок відповідач ОСОБА_1 пояснив суду, що 2014 році за 13 000 грн придбав транспортний засіб ЗІЛ 133 ГЯ автокран - ДО 10Т-С 1988 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1 , який хотів відновити, але не зміг через те, що необхідно було вкласти велику суму грошей на відновлення. Приблизно через два місяці після придбання автокрана він вирішив здати придбаний автомобіль на металобрухт. Після передачі автокрана на металобрухт він здав у сервісну службу номерний знак транспортного засобу та технічний паспорт, після чого ЗІЛ 133 ГЯ автокран зняли з обліку як транспортний засіб. Кошти отримані від передання спірного автомобіля на металобрухт трохи покрили його витрати на придбання цього транспортного засобу.

Треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явились.

Вислухавши учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до договору комісії від 28.03.2013 укладеного між ОСОБА_3 , який на підставі довіреності діяв від імені товариства з обмеженою відповідальністю «ТВВ БУДСЕРВІС» та ФОП ОСОБА_4 передано до комісійного магазину транспортний засіб ЗІЛ 133 ГЯ ДО 10Т-С 1988 року випуску ідентифікаційний номер кузова VIN НОМЕР_2 – Т.1а.с. 132.

Відповідно до Довідки-рахунку серії ААВ №128331 укладений 28 березня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВВ БУДСЕРВІС» в особі Аксьонова Артема Валерійовича, діючого на підставі довіреності ЕАМ №375538 від 28 березня 2013 року, та ОСОБА_2 на продаж належного ТОВ «ТВВ БУДСЕРВІС» на праві власності транспортного засобу вантажного автомобіля марки ЗИЛ 133 ГЯ автокран ДО 10 Т-С, 1988 року випуску – Т.1а.с.133.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг від 10.05.2019 у справі № 214/7156/14-ц частково задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ТВВ БУДСЕРВІС», до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ОСОБА_1 :

- визнано недійсною довіреність ЕАМ №375538 від 28 березня 2013 року, видану від товариства з обмеженою відповідальністю «ТВВ БУДСЕРВІС», якою уповноважено ОСОБА_3 передати до комісійного магазину транспортний засіб ЗІЛ 133 ГЯ ДО 10Т-С 1988 року випуску,

- визнано недійсним Договір комісії №120/03 від 28 березня 2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВВ БУДСЕРВІС», в особі Аксьонова Артема Валерійовича, діючого на підставі довіреності ЕАМ №375538 від 28 березня 2013 року, та між ФОП ОСОБА_3 , про передачу транспортного засобу марки ЗІЛ 133 ГЯ ДО 10Т-С 1988 року випуску.

- визнати недійним договір купівлі-продажу у формі довідки-рахунку ААВ № 128331, укладений 28 березня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВВ БУДСЕРВІС» в особі Аксьонова Артема Валерійовича, діючого на підставі довіреності ЕАМ №375538 від 28 березня 2013 року, та ОСОБА_2 на продаж належного ТОВ «ТВВ БУДСЕРВІС» на праві власності транспортного засобу вантажного автомобіля марки ЗИЛ 133 ГЯ автокран ДО 10 Т-С, 1988 року випуску;

- витребувано транспортний засіб - вантажний автомобіль марки ЗІЛ 133 ГЯ автокран ДО 10 Т-С, 1988 року випуску у ОСОБА_1 , зобов`язавши останнього повернути транспортний засіб Товариству з обмеженою відповідальністю «ТВВ БУДСЕРВІС» як законному власникові.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг від 10.05.2019 у справі № 214/7156/14-ц набрало законної сили 19.06.2019 року і не оскаржувалось відповідачами – Т.1.а.с.12-17.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг від 27.12.2022 заяву представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 адвоката Пантелєєва О.В. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 травня 2019 року у цивільній справі №214/7156/14-ц було залишено без задоволення.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року ухвала Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг від 27.12.2022 була залишена без змін і набрала законної сили 05 квітня 2023 року.

Відповідно до Облікової картки № НОМЕР_3 від 18.08.2022 територіального сервісного центру 1243 вантажний автокран ДО 10Т-СПЕЦІАЛЬНИЙ ЗИЛ 133ГЯ ідентифікаційний номер кузова VIN НОМЕР_2 , № шасі НОМЕР_4 , № двигуна НОМЕР_5 1988 року випуску - знятий з обліку у зв`язку із переробкою – Т.1.а.с.32.

Відповідно до висновку судового експерта Рейнюка О.В. №198/23 по транспортно-товарознавчому дослідженню ринкової вартості від 20.11.2023 середня ринкова вартість автокрана марки «ЗІЛ 133ГЯ ДО 10Т-1» реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 , ідентифікаційний номер кузова VIN НОМЕР_2 станом на 10.05.2019 складає 169 309,60 грн – Т.1 а.с.71-76.

Відповідно до інформації наданої ТСЦ МВС №1243 від 13.12.2024 у відповідь на ухвалу суді від 19.11.2024 транспортний засіб «ЗИЛ 133ГЯ ДО 10Т-1» останній реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 , ідентифікаційний номер кузова VIN НОМЕР_2 був знятий з обліку у зв`язку із вибраковкою на підставі заяви власника ОСОБА_1 . Згідно з наявної інформації 02.12.2014 відбула перереєстрація вищезазначеного транспортного засобу з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 на підставі довідки – рахунку ВІА771539 від 02.12.2014, яка укладена в ТОВ «Д.І.О. – ТРЕЙДЕР ІНТЕРНАЦІОНАЛ» вартість транспортного засобу становила 94 064 грн.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відносини з відшкодування вартості безпідставно збереженого майна за своїм змістом не є суто кондикційними (у вузькому чи широкому значенні), а пов`язані зі вжиттям спеціальних заходів замість повернення безпідставно збереженого майна з огляду на неможливість його повернення в натурі.

Тлумачення статті 1213 ЦК України дає підстави для висновку, що відшкодування вартості безпідставно збереженого майна застосовується у випадку встановлення неможливості повернення майна в натурі, що може бути пов`язане зі знищенням речі, її переробленням, втратою, протиправною передачею третій особі тощо.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 201/9127/21, відступила від висновків щодо застосування норм глави 83 ЦК України, викладених у постановах Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15 та від 25 жовтня 2017 року у справі № 3-905гс17, за змістом яких кондикційний позов застосовується лише до речей, визначених родовими ознаками, сформулювавши такі висновки щодо застосування норм матеріального права:

- аналіз норм глави 83 ЦК України свідчить, що цей Кодекс не диференціює особливості застосування кондикції в залежності від родових чи індивідуальних ознак її об`єкта та, відповідно, не обмежує сферу її застосування винятково речами, визначеними родовими ознаками;

- поширення правил кондикції лише на речі, визначені родовими ознаками, є проявом звужувального тлумачення норм права, яке в цій ситуації є невиправданим і таким, що суперечить приписам статті 1213 ЦК України, яка передбачає обов`язок набувача майна повернути його власнику в натурі, а у разі неможливості повернення майна в натурі - відшкодувати його вартість;

- застереження законодавця щодо необхідності відшкодування вартості майна в разі неможливості його повернення в натурі стосується насамперед речей, визначених індивідуальними ознаками, адже речі, визначені родовими ознаками, є замінними, тобто такими, що не можуть бути безповоротно втрачені.

З огляду на обставини даної справи, слід зауважити, що з урахуванням особливостей транспортного засобу як рухомої речі, яка може бути вільно переміщена у просторі, розібрана, перероблена тощо, відсутність протягом тривалого часу результатів від заходів, спрямованих на його розшук, може за конкретних обставин справи кваліфікуватися як неможливість повернення безпідставно збереженого майна в натурі.

Вирішуючи питання щодо застосування у спірних правовідносинах такого заходу, як відшкодування вартості безпідставно набутого майна слід зазначити наступне.

Зокрема, представник відповідача посилалася на те, що відповідач ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, придбав спірний транспортний засіб у повністю неробочому стані, про наявність судових спорів щодо автомобіля відповідачу не було відомо, а тому встановивши, що відновлення придбаного ним ЗІЛ 133ГЯ ДО 10Т-1» реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 , ідентифікаційний номер кузова VIN НОМЕР_2 є нерентабельним продав його на металобрухт у 2014 році, внаслідок чого той був знищений.

У контексті наведених доводів суд зазначає, що застосування правил, передбачених частиною другою статті 1213 ЦК України, у цій справі є безпосереднім наслідком обставин неможливості виконання рішення Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг від 10.05.2019 про витребування автомобіля з володіння ОСОБА_1 ним ж створених.

Так, в ухвалі Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг від 27.12.2022, якою було залишено без задоволення заяву представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 адвоката Пантелєєва О.В. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 травня 2019 року у цивільній справі №214/7156/14-ц, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 об`єктивно з травня 2017 року вже був обізнаний з наявністю судового провадження з приводу спірного транспортного засобу – Т.1.а.с.21.

При цьому відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим, відповідачем та його представником не було доведено, що на момент набуття у власність транспортного засобу ЗИЛ 133ГЯ, ідентифікаційний номер кузова VIN НОМЕР_2 , у грудні 2014 року він перебував у неробочому стані, а також того, що спірний транспортний засіб після придбання ним був фізично знищений в 2014 році. При цьому надані відповідачем ОСОБА_1 в судовому засіданні поясненнями як свідка за відсутності доказів, які б свідчили про їх дійсність, не можуть вважатись достатніми для доведення цієї обставини, у зв`язку із чим суд вважає їх неналежними та такими що ґрунтуються виключно на припущеннях відповідача.

Крім того, суд відхиляє доводи представника відповідача – адвоката Пантелєєва О.В. щодо неналежного способу захисту обраного позивачем, на переконання суду, застосування на підставі частини третьої статті 1212 ЦК України правового механізму, передбаченого частиною другою статті 1213 ЦК України, у зв`язку з неможливістю повернення відповідачем майна в натурі на виконання судового рішення не є зміною способу захисту.

Разом з тим, слід зазначити, що обставини добросовісності ОСОБА_1 під час набуття автомобіля у власність та співмірність застосування такого заходу як витребовування майна підлягали оцінці у справі № 214/7156/14-ц. Стягнення із ОСОБА_1 вартості майна, яке він не може повернути в натурі на виконання судового рішення у справі №214/715614-ц, не змінює обсяг його зобов`язання та не покладає на нього додаткових обов`язків.

Відповідач не виконав судове рішення у справі № 214/715614-ц, зазначивши, що спірний транспортний засіб передав на знищення, тому саме у зв`язку з неможливістю повернути автомобіль у натурі і виник цей спір.

Визначаючи вартість транспортного засобу, яка підлягає відшкодуванню, суд врахуває висновок експерта ОСОБА_5 , №198/23 по транспортно-товарознавчому дослідженню ринкової вартості від 20.11.2023, відповідно до якого середня ринкова вартість автокрана марки «ЗІЛ 133ГЯ ДО 10Т-1» реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 , ідентифікаційний номер кузова VIN НОМЕР_2 станом на 10.05.2019 складає 169 309,60 грн.

Разом з цим, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо неналежності, недопустимості недостовірності та недостатності такого доказу як висновок експерта Рейнюка О.В., №198/23 по транспортно-товарознавчому дослідженню ринкової вартості від 20.11.2023 за наступних підстав.

Обґрунтовуючи свої доводи адвоката Пантелєєв О.В. зазначає, що експерт фізично не бачив спірний транспортний засіб, не бачив його технічний стан.

Однак, відповідно до п. 1.5. розділу ІV Інструкції на товарознавчу експертизу може бути поставлене питання про вартість відсутнього товару (майна). У таких випадках у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначається про відсутність об`єкта та вказуються матеріали справи, на підставі яких повинна проводитись експертиза (рахунки, товарно-транспортні накладні, описи в позовних заявах, протоколах допиту потерпілих тощо).

Відповідно до п.п. 3.3 методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів вбачається, що у разі неможливості визначення вартості КТЗ з урахуванням цін ідентичних КТЗ допускається використання методу, заснованого на аналізі цін аналогічних транспортних засобів.

Відповідно до п.п. 4.5 методики усі дані, наведені у звіті (акті) про оцінку або у висновку експерта, зазначаються з посиланням на джерело їх отримання. Джерела інформації повинні бути актуальними, тобто відповідати даті оцінки. Оцінка КТЗ здійснюється переважно із застосуванням бази оцінки, яка відповідає ринковій вартості.

Відповідно до п.п. 7.1 методики ринкова вартість КТЗ ураховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон`юнктури ринку регіону. Згідно з принципами зміни вартості, попиту та пропозиції значення ринкової вартості є змінною за фактором часу величиною, яка залежить від коливань ринкових цін на КТЗ та його складники.

Відповідно до п.п. 7.2. методики основним підходом, який використовується для оцінки КТЗ, є порівняльний підхід. Згідно з ним визначення вартості КТЗ на території України проводиться на підставі їх цін продажу та поточних цін пропозиції до продажу, які зазначені у вітчизняних довідниках. Зазначені ціни є статистично усередненими ціновими даними КТЗ, які були відчужені в Україні згідно з умовами, що відповідають змісту і поняттю "ринкова вартість". Використання зарубіжної довідкової літератури допускається у разі відсутності потрібної інформації у вітчизняних довідниках. Вартість КТЗ, яка наведена в іноземній валюті, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ на дату оцінки. Основним методом у межах порівняльного підходу є метод, заснований на аналізі цін ідентичних КТЗ.

Таким чином, відсутність майна не є перешкодою для встановлення його ринкової вартості, інших підстав щодо недопустимості вищезазначеного висновку експерта представником відповідача не зазначалось.

Оцінюючи інші доводи представника відповідача, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, в рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», відповідно до якої хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

У зв`язку з проведенням експертного автотоварознавчого дослідження № 198/23 від 20.11.2023 позивачем сплачено 2000,00 грн, що підтверджується договором на проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження №176 від 16.11.2023, Рахунком – фактурою № 210 від 16.11.2023 та квитанцією від 16.11.2023 (Т.1. а.с.94-96), тому на користь позивача підлягає стягненню вказана сума.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволені у повному обсязі з відповідача на користь позивача належить стягнути 2 539 грн 65 к судового збору.

Крім того, відповідно до клопотання представника позивача – адвоката Пшиченка Ю.В. з урахуванням зменшення позовних вимог на підставі п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» належить повернути судовий збір у розмірі 916 грн 09 к ( 3455 грн 74 к. – 2 539 грн 65 к).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 141, 264, 265 ЦПК суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ТВВ Будсервіс» до ОСОБА_1 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 про відшкодування вартості майна у зв`язку з неможливістю його повернення – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТВВ Будсервіс» вартість транспортного засобу «ЗІЛ 133ГЯ ДО 10Т-1» реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 , ідентифікаційний номер кузова VIN НОМЕР_2 № шасі НОМЕР_4 , № двигуна НОМЕР_5 1988 року випуску 169 309 (сто шістдесят дев`ять тисяч триста дев`ять ) грн 60 к., судовий збір у розмірі 2539 ( дві тисячі п`ятсот тридцять дев`ять) грн 65 к, а також 2000 ( дві тисячі) грн витрат на підготовку експертного висновку.

Зобов`язати Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути товариству з обмеженою відповідальністю «ТВВ Будсервіс» код ЄДРПОУ 35747925 надмірно сплачений судовий збір у розмірі 916 (дев`ятсот шістнадцять) грн 09 к. відповідно до платіжної інструкції 0.0.30775110171.1 від 03.07.2023.

Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ТВВ Будсервіс» код ЄДРПОУ 35747925, розташовано за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд. 15.

Представник позивача: адвокат Пшиченко Юрій Володимирович, адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача: адвокат Пантелєєв Олексій Васильович, адреса: АДРЕСА_3 .

Рішення складено 25 вересня 2026 року.

Суддя О.В. ЦИМБАЛІСТЕНКО