Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №216/4637/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4637/26

провадження №2/216/3922/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чирського Г.М.

за участю секретаря судового засідання Смолдирева М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що вона з відповідачем з 02.06.2007 року перебуває у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу в них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Незважаючи на наявність спільної дитини, Відповідач свої батьківські обов`язки щодо її утримання не виконує протягом тривалого часу, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. На даний час донька проживає разом із позивачкою у Федеративній Республіці Німеччина та перебуває на її повному утриманні. Донька навчається у навчальному закладі в Німеччині. Позивач зазначає, що ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання дитини добровільно не надає, участі у забезпеченні її потреб належним чином не бере. Усі витрати на харчування, одяг, навчання, медичне забезпечення та інші потреби дитини позивач несе самостійно. Відповідач є працездатною особою, до категорії соціально незахищених верств населення не відноситься, у зв`язку з чим має можливість утримувати наших спільних дітей. Досудове врегулювання спору неможливе, оскільки Відповідач не бажає надавати матеріальну допомогу на утримання дитини. Тому позивачка звертається до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою суду від 15.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.

Позивач у судове засідання не з`явилась, через підсистему «Електронний суд» надіслала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву (заперечень) на позовну заяву, клопотань до суду не подав.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. 280 ЦПК України, оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 280 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, не подав відзив.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи в спрощеному позовному провадженні, судове засідання проводити без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (позивач у справі) та ОСОБА_2 (відповідач у справі) з 02.06.2007 року перебувають між собою у зареєстрованому шлюбі, який було зареєстровано Центрально-Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 247 (свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 ).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області.

Зі змісту позову вбачається, що на даний час спільна дитина сторін проживає разом із позивачкою у Федеративній Республіці Німеччина та перебуває на повному утриманні позивачки. Донька навчається у навчальному закладі в Німеччині, що підтверджується відповідною довідкою.

Статтями 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно із ч.1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 181 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У відповідності до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (абз. 1 ч.2 ст.182 СК України).

Так, відповідно до абз. 2 ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень ст.183СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно із абз. 3 пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Приймаючи рішення по справі суд виходить з того, що обов`язок нести витрати на дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому обов`язком особистим, індивідуальним. Проживання відповідача окремо, не звільняє його від виконання цього обов`язку. Батьки мають всебічно сприяти розвитку дитини. Забезпечення умов для такого розвитку та догляду за дитиною пов`язане з належним наданням матеріальної допомоги, що має бути достатнім.

Також при вирішенні справи суд враховує позицію Верховного Суду викладену у Постанові КЦС ВС від 11.03.2020 № 759/10277/1 (61-22317св19) про те, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

При цьому, в обґрунтування позовних вимог щодо стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку позивач посилається на те, що відповідач має змогу надавати таку допомогу, оскільки є працездатною особою, до категорії соціально незахищених верств населення не відноситься, натомість доказів, що підтверджують вказаного факту не надано.

Інші обставин, що мають значення, обґрунтуванні належними доказами про стягнення аліментів саме в такому розмірі не представлено.

За встановлених обставин справи, враховуючи, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо утримання дитини, що змусило позивача звернутись до суду з відповідним позовом, суд, з урахуванням наявних відомостей про дітей, виходячи із засад розумності і справедливості, враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, обов`язок обох батьків утримувати дитину, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з останнього на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідно віку, починаючи з 10.06.2026 року і до досягнення дитиною повноліття, що буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, та обов`язку обох батьків по утриманню дитини.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині виплати аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 23, 81, 83, 89, 141, 178 ч. 8, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини – доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідно віку, щомісячно, починаючи стягнення з 10 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення суду про стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.

Суддя Г. М. Чирський