Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №215/8272/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

Дніпропетровської області

справа № 215/8272/26

номер провадження 3/215/1985/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Дудіков А.В., розглянувши матеріал, який надійшов від ППП в місті Кривий Ріг Департаменту патрульної поліції в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №412959 від 01.09.2026 року, 01.09.2026 року о 00 год. 22 хв. гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем свого мешкання АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, які полягали у штовханнях, погрозах, ображає нецензурною лайкою, чим завдав йому фізичного болю та психологічних страждань, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю гр. ОСОБА_2 . Правопорушення було зафіксовано на службовий портативний нагрудний відеореєстратор підвищеної міцності «Video Badge YB-400»(474715, 475202), чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

28.09.2026 ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій повідомив, що відносно своєї матері ОСОБА_2 не скоював насильних заходів і не ображав, зазначив, що інколи вона має неадекватну поведінку, що можуть підтвердити сусіди, але поліція сусідів не опитувала, вину не визнає, просив відкласти розгляд справи для забезпечення явки свідків, які можуть підтвердити обставини справи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Розгляд справи відкладено на 29.09.2026, за заявою ОСОБА_1 .

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, заперечував проти обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд, вислухавши ОСОБА_1 , допитавши свідка ОСОБА_5 , дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного висновку.

Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України передбачена за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Суд позбавлений повноважень щодо збирання доказів за власною ініціативою, а тому розглядає справу на підставі тих доказів, які зібрані і надані сторонами справи.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 01.09.2026 року о 00 год. 22 хв. гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем свого мешкання АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, які полягали у штовханнях, погрозах, ображає нецензурною лайкою, чим завдав йому фізичного болю та психологічних страждань, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю гр. ОСОБА_2 . Правопорушення було зафіксовано на службовий портативний нагрудний відеореєстратор підвищеної міцності «Video Badge YB-400»(474715, 475202).

Протокол є важливим процесуальним документом, який має підтверджувати факт неправомірних дій за які передбачена адміністративна відповідальність, а тому він повинен бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних та допустимих доказів.

А тому, особа, яка складає протокол, повинна ретельно з`ясувати обставини події (конфлікту) у обох учасників, відшукати можливих свідків події та, у сукупності зі з`ясованими обставинами та здобутими доказами на їх підтвердження, визначитися чи дії особи завдали шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а також чи такі дії чинили домашнє насильство фізичного, психологічного або економічного характеру.

Сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

До протоколу про адміністративне правопорушення було долучено копію рапорту уповноваженої службової особи ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП Горкун К. та протокол прийняття заяви ОСОБА_2 (а.с. 3,4).

Разом з тим, відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року, у справі №524/5741/16-а, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.

Із заяви потерпілої ОСОБА_2 , неможливо беззаперечно дійти висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

З долученого до матеріалів справи диску з відеофайлами, які були переглянуті судом, не вбачається вчинення ОСОБА_1 будь-яких протиправних дій. Останній під час спілкування з працівниками поліції повідомляв, що відносно матері психологічне та фізичне насилля не вчиняв, навпаки такі дії вчинялися саме ОСОБА_2 відносно нього. Зазначав, що у нього є свідки, які можуть підтвердити таку поведінку матері, адже такі дії відносно нього вчинялися неодноразово.

Інших доказів, зокрема, письмових пояснень свідків, які б могли підтвердити зазначені працівниками поліції в протоколі обставини, останніми суду не надано.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 29.09.2026 пояснила, що 1 вересня приблизно о 23:00 була присутня коли у ОСОБА_2 почалася істерика, вона ображала свого сина ОСОБА_1 , а також її, та викликала поліцію, зазначила також, що ОСОБА_2 не контролює свої дії, ображала її і поліцію; протиправні дії проти матері сином не вчинялися.

Вказані пояснення свідка спростовують обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №412959 від 01.09.2026 року.

З урахуванням наведеного, з точки зору достатності доказів, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) ЄСПЛ, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом».

У відповідності до п. 43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу "поза розумним сумнівом" у справі "Авшар проти Туреччини") доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Натомість вина ОСОБА_1 поза розумним сумнівом недоведена, що свідчить про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, а тому існують всі підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И В

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя